Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №712/5776/26 — Соснівський районний суд м. Черкаси

Справа №712/5776/26

Провадження № 2-о/712/150/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2026 м. Черкаси

Соснівський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді - Чапліної Н.М.

за участі секретаря судового засідання – Васильєвої Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Соснівського районного суду м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті, -

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із заявою про встановлення факту смерті, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 (донька померлої) проживає на території м. Черкаси, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 7102-5003985222 від 10.03.2026, тому звертається із даною заявою до Соснівського районного суду міста Черкаси.

Як стало відомо заявниці, 22 березня 2026 року ОСОБА_2 – мати заявниці, громадянка України померла на тимчасово окупованій території м. Луганська, Луганської області, про що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 Лисичанським міським відділом запису актів цивільного стану зроблено актовий запис № 170269940001500318007 від 27.03.2026.

У зв`язку з відсутністю документа про смерть матері заявниця не має можливості реалізувати свої спадкові права.

Ухвалою суду від 29.04.2026 заяву прийнято, відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду у відкритому судовому засіданні за правилами окремого провадження, призначено розгляд справи о 15 год 40 хв 30.04.2026.

В судове засідання заявниця не з`явилася, 30.04.2026 до суду подала заяву, у якій просила розглядати справу за її відсутності, заяву підтримує.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи. заперечення, пояснення у справі не надав, клопотань про відкладення судового засідання до суду не надходило.

Неявка заявника та представника заінтересованої особи не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що заяву необхідно задовольнити з огляду на наступне.

Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є дочкою ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 серії НОМЕР_2 , виданого 28.04.1977, відповідно до якого матір`ю є ОСОБА_4 ; копією паспорта громадянина України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 , копією свідоцтва про укладення шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 серії НОМЕР_4 , відповідно до якого прізвище дружини після одруження змінене на ОСОБА_6 , копією Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00020062366, відповідно до якого ОСОБА_1 до реєстрації шлюбу мала прізвище ОСОБА_7 .

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 має право на звернення до суду з цією заявою відповідно до ч.1 ст. 317 ЦПК України, що підтверджується належними та достатніми доказами, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_2 серії НОМЕР_3 , виданим 30.06.1998 Лисичанським РВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася у м. Лисичанськ, Луганської області.

На підтвердження факту смерті матері ОСОБА_2 заявницею надано копію свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 27.03.2026, що видане органами (установами), які знаходяться на території непідконтрольній державній владі України, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганськ.

Стаття 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», у разі порушення його положень, державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.

За приписами ч. 2 та ч. 3 ст. 9 цього Закону будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

За частиною 1 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або оголошення її померлою.

Пунктом 1 глави 5 розділу III Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, визначені підстави для державної реєстрації смерті, однією з підстав є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.

Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у даній справі - встановлення факту смерті на окупованій території України, суд бере до уваги практику Європейського суду України з прав людини, яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права (справи проти Туреччини, Молдови та Росії).

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях у справах «Лоізіду проти Туреччини», «Кіпр проти Туреччини» та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» зазначив, що зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами. Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать.

Також, суд враховує, що, стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

При цьому, за логікою вищезазначених рішень, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Тобто, документи видані органами чи установами (зокрема лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, як виняток, можуть братися до уваги судом та оцінюватись разом з іншими доказами в їх сукупності та взаємозв`язку під час розгляду справ у порядку, встановленому статтею 317 ЦПК України.

Суд зауважує, що місто Луганськ, Луганської області, входить до переліку тимчасово окупованих територій України, а відтак аргументи заявника щодо неможливості отримання свідоцтва про смерть та неподання заяви про державну реєстрацію смерті ОСОБА_2 , суд вважає такими, що заслуговують на увагу.

З огляду на наведене, суд приймає до уваги: копію свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 від 27.03.2026, що видане органами (установами), які знаходяться на території непідконтрольній державній владі України, з якого вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Луганськ, та визнає її в даному випадку достатніми доказами на підтвердження факту смерті ОСОБА_8 .

Дослідивши всі надані докази, які підтверджують факт смерті ОСОБА_2 , суд вважає заяву ОСОБА_1 обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до п.4 ст.317 ЦПК України рішення суду підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 259, 263-265, 293, 315-319, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту смерті - задовольнити.

Встановити факт смерті громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: Луганська область, місто Лисичанськ, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у місті Луганськ, Луганської області, Україна.

Судовий збір віднести за рахунок держави.

Рішення суду підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Оскарження рішення не зупиняє його виконання.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , громадянка України, проживає: АДРЕСА_1 .

Заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, адреса: Черкаська область, м.Черкаси, вул. Небесної Сотні, буд.3.

Повний текст рішення складений 30 квітня 2026 року.

Суддя Н.М. Чапліна