Рішення від 28 квітня 2026 р. у справі №643/10856/24 — Салтівський районний суд міста Харкова

Справа № 643/10856/24

Провадження № 2/643/306/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2026 м. Харків

Салтівський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Крівцова Д.А., за участю секретаря судового засіданні Ісоєва К.М., представника позивача - адвоката Саніна А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом адвоката Саніна Арсенія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності

ВСТАНОВИВ

Зміст позовних вимог

Адвокат Санін А.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 (позивач), просить:

1. Встановити факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час відкриття спадщини.

2. Встановити факт постійного проживання позивача разом зі спадкодавцем ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на час відкриття спадщини.

3. Визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за законом на:

- 3/8 частки у праві спільної часткової власності на квартиру АДРЕСА_1 , після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 5/8 часток у праві спільної часткової власності на Квартиру після смерті брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги

30.04.1953 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено шлюб, який було зареєстровано у Комінтернівському районному РАЦСі м. Харкова, про що зроблено відповідний актовий запис № 341 та видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_1 від 30.04.1953. Після одруження ОСОБА_6 змінила своє прізвище на « ОСОБА_7 ». ІНФОРМАЦІЯ_3 у подружжя народився син ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 07.05.1954. ІНФОРМАЦІЯ_4 у подружжя народилась друга дитина, а саме позивач, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 03.07.1962. У період перебування ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у шлюбі, подружжя набуло у власність Квартиру, яка відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 14.04.1997 належала останнім на праві спільної часткової власності, а саме кожен з подружжя володів 1/2 часткою у праві власності на вказану Квартиру. Будучи громадянином іноземної держави, брат позивача ОСОБА_4 27.02.2009 отримав безстрокову посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_4 та 09.04.2009 зареєстрував місце свого проживання за адресою Квартири. Враховуючи викладене, до певного проміжку часу у Квартирі постійно проживали та були зареєстровані наступні особи: батько позивача ОСОБА_5 , мати позивача ОСОБА_3 та брат позивача ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_5 помер батько позивача ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції серії НОМЕР_5 від 02.11.2011. Після смерті ОСОБА_5 за ним відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки у праві спільної часткової власності на Квартиру. За час свого життя батько позивача не розпорядився належним йому майном, у зв`язку з чим спадкування його майна здійснювалось за законом. У зв`язку з тим, що мати позивача ОСОБА_3 та її брат ОСОБА_4 були зареєстровані та постійно проживали разом із ОСОБА_5 на час відкриття спадщини, а позивач не звернулась у передбачені законодавством строки із заявою про прийняття спадщини, вищевказані особи, будучи спадкоємцями першої черги, фактично прийняли спадщину в рівних частках шляхом вступу в управління та володіння спадковим майном на підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України. Прийнявши спадщину за померлим ОСОБА_5 на підставі ч. 3 ст.1268 ЦК України, ані мати позивача, ані її брат не звертались до нотаріуса задля оформлення своїх спадкових прав, однак продовжували користуватися належним спадкодавцю майном та фактично проживати у зазначеній Квартирі. 18.11.2013 у ОСОБА_4 виявили асентичний некроз головки правої стегнової кістки 4 стадії, у зв`язку з чим його Московською міжрайонною медико-соціальною експертною комісією було визнано інвалідом 3 групи та складено індивідуальну програму реабілітації інваліда № 469/1268. З плином часу стан здоров`я брата позивача лише погіршувався, а встановлений план лікування не давав позитивних результатів, у зв`язку з чим 11.03.2014 ОСОБА_4 встановили 2 групу інвалідності безстроково, що підтверджується довідкою до акту огляду МСЕК № 695475 від 13.03.2014. Разом з призначенням ОСОБА_4 2 групи інвалідності, лікарі зазначили, що йому протипоказані тяжкі фізичні навантаження та тривале перебування на ногах, у зв`язку з чим як мати позивача, так і сама позивач стали здійснювати постійний догляд за хворим, оскільки той не мав можливості самостійно задовольнити свої базові потреби. Здійснюючи систематичний догляд за хворим братом та дотримуючись усіх рекомендацій лікарів, стан здоров`я ОСОБА_4 продовжував погіршуватися, що призвело до того, що у нього станом на 2018-2019 роки були виявлені наступні захворювання: облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок, хронічну ішемію 3 ступеня, ІБС, атеросклеротичний кардіосклероз, гіпертонічну хворобу 2 ст., які в сукупності призвели до ампутації лівої ноги. Зазначене підтверджується відповідною медичною документацією із медичної карти стаціонарного (амбулаторного) хворого ОСОБА_4 за зазначений вище період. Враховуючи той факт, що захворювання ОСОБА_4 прогресувало та він був повністю позбавлений можливості самостійно здійснювати догляд за собою, а мати позивача не мала можливості цього робити, оскільки була людиною похилого віку та сама потребувала допомоги у догляді, а інші родичі, які б могли дбати як про матір позивача, так і про її брата, були відсутні, позивач починаючи з травня 2021 змінила місце свого проживання та переїхала до своїх родичів за адресою Квартири задля того, аби безперешкодно та в повному обсязі здійснювати догляд за ними. ІНФОРМАЦІЯ_1 мати позивача ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 07.12.2021, яке видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків). За час свого життя ОСОБА_3 заповіту не склала, у зв`язку з чим після її смерті за нею відкрилась спадщина у вигляді 1/2 частки у праві спільної часткової власності на Квартиру. У зв`язку з тим, що єдиними спадкоємцями ОСОБА_3 були її син та дочка, які відповідно до ст.1261 ЦК України є спадкоємцями першої черги, та вони на день відкриття спадщини постійно проживали з останньою, хоча позивач і не перереєструвала місце свого проживання за вищевказаною адресою, оскільки постійно здійснювала догляд за своїми родичами, та жоден із спадкоємців не подав у встановлені ст.1270 ЦК України строки заяву про відмову від спадщини, ОСОБА_4 та позивач є такими, що прийняли її відповідно до норм ч. 3, 5 ст.1268 ЦК України у рівних частках. За результатами фактичного прийняття спадщини позивач набула у власність 3/8 частки у праві спільної часткової власності на Квартиру, а брат позивача став власником 5/8 часток у праві спільної часткової власності на Квартиру, які час свого життя не встиг оформити на себе. Продовжуючи проживати у вищевказаній Квартирі без перереєстрації місця проживання, позивач після смерті своєї матері продовжила здійснювати догляд за хворим братом ОСОБА_4 , допоки той ІНФОРМАЦІЯ_2 не помер. У зв`язку з запровадженням на території України воєнного стану, який триває по сьогоднішній день, та проведенням активних бойових дій з боку країни агресора по території м. Харкова, позивач не мала можливості оформити належним чином свідоцтво про смерть свого брата, через що першим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові було лише зроблено відповідний актовий запис про смерть № 5061 від 23.06.2022, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит № 289/231-26-24-32.24/32.24 від 16.01.2024. Позивач не змінювала своє місце проживання і під час здійснення догляду за хворим братом, оскільки починаючи з 24.02.2022 по 14.12.2022 послуги щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб, у зв`язку із запровадженням в Україні воєнного стану, Департаментом реєстрації Харківської міської ради не надавались, що підтверджується відповіддю на адвокатський запит №139/0/50-24 від 17.01.2024, у зв`язку з чим змінити таке після смерті своєї матері не мала можливості. За час свого життя брат позивача заповіт також не складав, у зв`язку з чим позивач, будучи рідною сестрою ОСОБА_4 та будучи єдиною спадкоємицею другою черги, проживаючи з ним на момент відкриття спадщини, прийняла таку на підставі ч. 3 ст. 1268 ЦК України. Спадщина, яку прийняла позивач за померлим братом, складалась із 5/8 часток у праві спільної часткової власності на Квартиру, що свідчить про те, що позивач, успадковуючи відповідні частки вказаної Квартири спочатку за своєю матір`ю, а потім за братом, набула право приватної власності на всю Квартиру. Прийнявши у спадок вищевказану Квартиру на підставі ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України та бажаючи отримати свідоцтво про право на спадщину, позивач подала до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Є. заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після своєї матері та свого брата, яка складалась з часток у праві спільної часткової власності на Квартиру, однак нотаріусом було винесено постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії № 141/02-31 від 24.10.2023 та № 129/02-31 від 19.09.2023, аргументуючи це тим, що позивач не подала заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку і не проживала зі спадкодавцями на час відкриття спадщини. Таким чином, неможливість своєчасно переоформити місце свого проживання та, як наслідок, подати відповідні документи нотаріусу унеможливили оформлення позивачем її права на спадщину після смерті своєї матері, як спадкоємиці першої черги за законом, та за братом, як спадкоємиці другої черги за законом, що в цілому порушує її права та законні інтереси. Позивач фактично прийняла спадкове майно за своєю матір`ю, що складалось з 3/8 частки у праві спільної часткової власності на Квартиру, та за своїм братом, що складалось з 5/8 часток у праві спільної часткової власності на вищевказану Квартиру, шляхом вступу в управління та володіння даним майном в порядку ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України, однак зважаючи на те, що вона не могла своєчасно переоформити своє місце проживання за місцем проживанням спадкодавців, у зв`язку з чим нотаріусом було винесено вмотивовані постанови від 19.09.2023 та 24.10.2023, позивач вимушена звернутися до суду із вказаним позовом та просити суд встановити факт її проживання із спадкодавцями на час відкриття спадщини та визнати за нею право власності на вказану Квартиру в порядку спадкування, оскільки іншого способу захисту її прав та законних інтересів у неї не має.

Основні процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 02.10.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви – десять днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 15.10.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 10.12.2024 клопотання адвоката Саніна А.О., який діє в інтересах позивача, про витребування доказів – залишено без задоволення. В судове засідання викликано для допиту в якості свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 .

Ухвалою Московського районного суду міста Харкова від 16.01.2025 клопотання адвоката Саніна А.О., який діє в інтересах позивача, про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів – задоволено. Поновлено строк для подання клопотання про витребування доказів. Клопотання адвоката Саніна А.О., який діє в інтересах позивача, про витребування доказів – задоволено частково. Витребувано відповідну інформацію у Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», Комунального некомерційного підприємства «Міська поліклініка №6» Харківської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, Першому відділі державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 22.09.2025 клопотання адвоката Саніна А.О., який діє в інтересах позивача, про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів – задоволено. Поновлено строк для подання клопотання про витребування доказів. Клопотання адвоката Саніна А.О., який діє в інтересах позивача, про витребування доказів – задоволено частково. Витребувано відповідну інформацію у Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» Харківської міської ради.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 02.12.2025 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 03.03.2026 витребувано відповідну інформацію у приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Є.

Ураховуючи складність справи, суд, керуючись положеннями ч. 1 ст. 244 ЦПК України, відклав ухвалення та проголошення судового рішення.

Стислий виклад позиції учасників справи в ході судового провадження

Представник позивача у судовому засіданні 20.04.2026 позовні вимоги та доводи, викладені в позові, підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 у судові засідання не з`явилась, викликалась до суду належним чином.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог – Харківської міської ради, у судові засідання не з`явився, викликався до суду належним чином. 21.07.2025 через систему «Електронний суд» представник Харківської міської ради надав письмові пояснення, згідно з якими просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що наведені заявником докази не обґрунтовують позовну заяву та не підтверджують факт постійного проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою Квартири на час відкриття спадщини. Позивач не надає жодного доказу на підтвердження постійного проживання разом зі спадкодавцями на час відкриття спадщини у Квартирі. Натомість зареєстрованим місцем мешкання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 . Також позивач зазначає, що здійснював догляд за ОСОБА_4 у Квартирі. Опіка та піклування над певними особами встановлюється відповідно до Глави 6 ЦК України, яка, зокрема, передбачає відповідне судове рішення, яке позивачем не надається. Позивач не надає ані відповідного судового рішення, ані відповідних медичних документів. Також на підтвердження факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивач не надає жодного доказу ведення спільного зі спадкодавцями господарства, наявності у сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна. Позивачем не надано актуальної інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо Квартири (або довідки КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради щодо державної реєстрації відповідного нерухомого майна), у зв`язку з чим неможливо встановити, чи зареєстровано на сьогодні нерухоме майно на ім`я спадкодавців або кому саме на сьогодні належить вказане нерухоме майно. Отже, у разі встановлення судом факту постійного проживання ОСОБА_1 разом зі спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за адресою Квартири на час відкриття спадщини, позовна вимога щодо визнання права власності є передчасною.

Основні фактичні обставини та докази, на підставі яких вони встановлені

30.04.1953 між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_7 (том 1, а.с. 87).

Згідно з Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_11 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (том 1, а.с. 57, а.с. 85).

04.02.1984 між ОСОБА_12 та ОСОБА_11 укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_7 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_13 (том 1, а.с. 94).

Згідно з Свідоцтвом про розірвання шлюбу серії НОМЕР_8 від 13.06.2003, шлюб між ОСОБА_12 та позивачем ОСОБА_1 розірваний (том 1, а.с. 90)

Згідно з Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 (том 1, а.с. 84).

Згідно з Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 , ОСОБА_14 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 . Її батьками є ОСОБА_12 та ОСОБА_1 (том 1, а.с. 86).

28.03.2015 між ОСОБА_15 та ОСОБА_14 укладений шлюб, що підтверджується Свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_10 . Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_16 (том 1, а.с. 93).

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 81 років, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 (том 1, а.с. 55, 92).

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_11 (том 1 а.с. 56, 91).

ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 67 років, що підтверджується Актовим записом про смерть № 5061 від 23.06.2022 (том 2, а.с. 10).

З листа Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові від 16.01.2024 вбачається, що перевіркою облікових даних архівного фонду Відділу виявлено актовий запис про смерть № 5061, складений 23.06.2022 Відділом відносно ОСОБА_4 . Державна реєстрація смерті проведена за заявою співробітника відділу судово – медичної експертизи трупів Харківського обласного бюро судово – медичної експертизи трупів. Первинне свідоцтво про смерть не видавалось (том 1, а.с. 26).

Згідно з Посвідкою на постійне проживання серії НОМЕР_4 від 27.02.2009, ОСОБА_4 був зареєстрований за адресою Квартири (том 1, а.с. 77).

Згідно з Довідкою з місця проживання про склад сім`ї та прописку № 3299 від 21.11.2011, за адресою Квартири зареєстровані: ОСОБА_5 , 1930 року народження (помер ІНФОРМАЦІЯ_5 ), ОСОБА_3 , 1933 року народження, та ОСОБА_4 , 1954 року народження (том 1, а.с. 30).

Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 14.04.1997, реєстраційний № НОМЕР_12 , Квартира належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , по 1/2 частці кожному (том 1, а.с. 61-62, 88-89).

Постановою приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Є. від 19.09.2023, вихідний № 129/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Квартиру у зв`язку з тим, що позивач не подала заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку і не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (том 1, а.с. 78).

Постановою приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Є. від 24.10.2023, вихідний № 141/02-31, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на частку Квартири у зв`язку з тим, що позивач не подала заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку і не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (том 1, а.с. 79).

Постановою приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Є. від 24.10.2023, вихідний № 142/02-31, відповідачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на частку Квартири, у зв`язку з тим, що відповідач не подала заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку і не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (том 1, а.с. 80).

Постановою приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Є. від 24.10.2023, вихідний № 143/02-31, відповідачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після бабці ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Квартиру у зв`язку з тим, що відповідач не подала заяву про прийняття спадщини протягом встановленого законом строку і не проживала зі спадкодавцем на час відкриття спадщини (том 1, а.с. 81).

Згідно з листом приватного нотаріусу Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Є. від 10.03.2026, вихідний № 21/01-16, спадкові справи після ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заводились. До листа додані Інформаційні довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), з яких вбачається, що інформація відносно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вказаних реєстрах відсутня.

Відповідно до Виписки із медичної карти № 865 стаціонарного хворого 2-го хірургічного відділення КНП «МКЛ № 2 ім. О.О. Шалімова» ХМР, ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Ампутаційна культя в/3 лівої голені. Стан після ампутації (ХІІ 2018). Облітеруючий атеросклероз артерій нижніх кінцівок. Хронічна ішемія ІІІ ст. ІБС, атеросклеротичний кардіосклероз. ГБ 2 ст. Стан після ендопротезування обох тазостегнових суглобів (2013-2014) (том 1, а.с. 15-16).

Відповідно до Виписки № 33579 із медичної карти стаціонарного хворого Українського науково–дослідного інституту протезування, протезобудування та відновлення працездатності, ОСОБА_4 з 27.11.2018 по 11.01.2019 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: Облітеруючий атеросклероз судин нижніх кінцівок. Ішемія лівої нижньої кінцівки ІІІ-ІV ст. Сухий некроз на передній поверхні лівої гомілки. Больовий синдром. ІХС: стабільна стенокардія напруження, атеросклеротичний кардіосклероз, СН ІІ А ст. Гіпертонічна хвороба, ІІ стадія, ризик ІV, хронічний бронхіт курця, ЛН І ст. (том 1, а.с. 17-18).

Наявність у ОСОБА_4 захворювань також підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого від 06.02.2019 та Направленням на медико-соціально-експертну комісію (том 1, а.с. 19-25).

З Довідки до акту огляду МСЕК серії 10ААБ № 695475 вбачається, що ОСОБА_4 мав другу групу інвалідності з 11.03.2014 (том 1, а.с. 29).

Згідно з листом директора КНП «Міська поліклініка № 6» ХМР від 14.04.2025 № 340/0/547-25, ОСОБА_4 відповідно до інформації електронного Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров`я, був на прийомі у наступних лікарів: 22.04.2021 – у лікаря-терапевта з діагнозом простатит; 15.10.2021 та 05.11.2021 – у лікаря-терапевта на вакцинації від COVID-19. Щодо можливості ОСОБА_4 здійснювати самостійний повноцінний догляд за собою чи потреби сторонньої допомоги, то КНП «МП № 6» ХМР такої інформації не має (том 2, а.с. 2).

Відповідно до листа директора КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 14.04.2025 № 01-412, у період часу з 01.01.2022 по 31.03.2022 службою ЕМД було прийнято та здійснено обслуговування двох викликів ОСОБА_4 , а саме 04.01.2022 та 16.03.2022 (том 2, а.с. 4).

Як зазначено в листі генерального директора КНП ХОР «Обласна клінічна лікарня» від 16.04.2025 № 01/1919, ОСОБА_4 вперше був оглянутий 20.11.2013 і був визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, загальне захворювання, безстроково. Отже, на момент смерті ОСОБА_4 інвалідність існувала (том 2, а.с. 7-8).

Листом заступника директора з організаційних та правових питань КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 17» ХМР від 14.10.2025 № 1403 надано інформацію щодо лікування ОСОБА_4 та встановлення йому інвалідності спочатку 3 групи, з 2019 року – 2 групи (том 2, а.с. 72-73).

Судом 04.02.2026 допитано в якості свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 .

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні показала, що є сусідкою померлих брата та матері позивача. За адресою Квартири постійно проживали батько ОСОБА_17 , його дружина ОСОБА_18 та їх син ОСОБА_19 . Позивач проживала на ОСОБА_20 , проте постійно навідувала матір та брата, який потребував догляду у зв`язку з ампутацією нижньої кінцівки. На момент смерті ОСОБА_3 , позивач з нею у Квартирі постійно не проживала. Свідок не знає, чи проживала позивач разом із братом ОСОБА_4 на момент смерті останнього. Позивач перед смертю забрала ОСОБА_4 з Квартири. Де жив ОСОБА_4 на момент смерті, свідку не відомо.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показала, що родину позивача знає давно, проживає в будинку, де жили брат та матір позивача. Батько позивача більше 12 років тому помер. В Квартирі залишилась проживати мати позивача та брат. У позивача був брат ОСОБА_21 , він хворів. За ним доглядала мати позивача, а після її смерті позивач доглядала за братом протягом 1-3 місяців до його смерті. Позивач щотижня приїжджала до брата, однак у неї була своя родина, вона проживала окремо. На момент смерті матері позивач проживала окремо від неї, проте часто приїжджала до матері. Приблизно за 2 тижня до смерті ОСОБА_4 кудись поїхав на таксі і більше свідок його не бачила. Він носив протез, у таксі сідав самостійно. Позивача поруч з ним свідок не бачила. Хтось з сусідів говорив, що позивач найняла йому доглядальницю. Свідку не відомо, чи проживала позивач спільно з братом на час його смерті. Де він жив перед смертю, свідку також не відомо.

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала, що позивач є її племінницею. Родина позивача складалась з позивача, її батька, матері та брата. Вони проживали за адресою Квартири. Першим помер батько позивача ОСОБА_17 . В квартирі залишилась жити його дружина. Після її смерті за братом доглядала позивач, щотижня його навідувала, забезпечувала продуктами. Коли почалась війна, позивач забрала брата з собою. На момент смерті матері позивач приблизно півтора місяця проживала з нею та з братом, матір одну не залишали. З початком війни позивач з братом поїхали. Де саме жили позивач та її брат після цього, свідок не знає.

Судом 20.04.2026 було допитано в якості свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 та ОСОБА_25 .

Свідок ОСОБА_22 в судовому засіданні показала, що коли хворіла матір позивача, остання проживала разом з матір`ю за адресою Квартири. Свідок знає, що позивач брала відпустку за власний рахунок для догляду за матір`ю. Останні два тижні вона жила з матір`ю, доглядала за нею. Після початку війни брата позивача ОСОБА_4 забрав до себе їх родич, і брат на момент смерті жив у родича. На момент смерті ОСОБА_4 позивач з ним не проживала.

Свідок ОСОБА_23 у судовому засіданні показала, що у 2021 році, коли захворіла мати позивача та не могла доглядати за сином, позивач переїхала до них та фактично доглядала за матір`ю та братом. Позивач працювала, а вже перед смертю матері брала відпустку за власний рахунок. На момент смерті матері позивач проживала разом з нею у Квартирі. Після смерті матері позивач залишились в Квартирі, щоб доглядати за братом. Позивач на момент смерті брата ОСОБА_4 проживала разом з ним у Квартирі в м. Харкові. Це свідку відомо зі слів позивача, оскільки вони з нею постійно спілкувались в телефонному режимі.

Свідок ОСОБА_24 у судовому засіданні показала, що знає позивача з 1996 року, вони товаришують. Приблизно з травня 2021 року позивач переїхала до матері, щоб доглядати за нею, та стала проживати за адресою Квартири. Свідок точно не знає, де проживала позивач на момент смерті брата ОСОБА_4 . Зі слів позивача свідок знає, що позивач проживала з братом на момент смерті останнього.

Свідок ОСОБА_25 показала, що знайома з позивачем з 2008 року. Після смерті батька позивач взяла опіку над родиною. У травні 2021 року позивача переїхала до матері та брата і стала проживати у Квартирі. Позивач проживала разом із матір`ю ОСОБА_3 на момент смерті останньої. Позивач повідомляла свідка, що перебувала разом із братом ОСОБА_4 на момент смерті останнього, зокрема зазначала, що вона з братом у знайомих у підвалі ховаються від обстрілів. Невдовзі після цього позивач повідомила, що брат помер.

Застосовне законодавство та релевантна судова практика

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Положеннями ст. 1262 ЦК України передбачено, що у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Згідно з ч. 1, 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Положеннями ч. 2 ст. 1220 ЦК України передбачено, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

За теоретичним визначенням відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами (ухвала Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 205/4340/23, постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 291/1024/18-ц).

Статтею 175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 291/1024/18-ц).

У справах про визнання права власності у порядку спадкування належним відповідачем є спадкоємець (спадкоємці), який прийняв спадщину, а у випадку їх відсутності, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, належним відповідачем є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини (постанови Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 280/4/18, від 10.11.2021 у справі № 759/19779/18, від 28.12.2022 у справі № 315/236/21, від 18.12.2019 у справі № 265/6868/16-ц, від 14.11.2022 у справі № 450/3887/19, ухвала Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 205/4340/23).

Згідно з ст. 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18), в постанові Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 291/1024/18-ц зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не відкриття провадження.

Встановивши, що позов заявлений до неналежного відповідача та відсутні визначені процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) (пункт 40), від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц (провадження № 14-392цс18) (пункт 50), від 12 грудня 2018 року у справі № 570/3439/16-ц (провадження № 14-512цс18) (пункти 37, 54), від 12 грудня 2018 року у справі № 372/51/16-ц (провадження № 14-511цс18) (пункт 31.10), від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17 (провадження № 14-626цс18) (пункт 39), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) (пункт 75)).

Як вбачається з висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 291/1024/18-ц, від 17.02.2021 у справі № 320/9049/18, процесуальний статус відповідача і третьої особи за своїм змістом, процесуальними правами та обов`язками є різними. Якщо певна особа, яка є належним відповідачем, залучена до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, а позивач заяв чи клопотань про залучення вказаної особи в якості співвідповідача не заявляв, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Також Верховним Судом зазначено, що визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Висновки суду по суті вирішення спору про обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог мають бути зроблені за належного суб`єктного складу її учасників (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 291/1024/18-ц).

Хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїз Торія проти Іспанії", від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України»).

Позиція суду

Позивач пред`явила вимоги про встановлення фактів, що мають юридичне значення, та визнання на підставі цих фактів за нею права власності на Квартиру в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та брата ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З наданих приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Васіковою Л.Є. Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) вбачається, що інформація відносно ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вказаних реєстрах відсутня.

Згідно з постановами приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Васікової Л.Є., відповідачу відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом після баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дядька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у зв`язку з тим, що відповідач не подала заяви про прийняття спадщини після смерті вказаних осіб протягом встановленого законом строку і не проживала із спадкодавцями на час відкриття спадщини.

Таким чином, виходячи з положень ст. 1268, 1269, 1272 ЦК України, відповідач вважається особою, яка не прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Будь-які особи, які станом на час розгляду справи прийняли спадщину після смерті вказаних осіб – відсутні.

За таких обставин, виходячи із сталої практики Верховного Суду, належним відповідачем у даній справі є територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, тобто Харківська міська рада (відповідні висновки викладені у вищевказаних постановах Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 280/4/18, від 10.11.2021 у справі № 759/19779/18, від 28.12.2022 у справі № 315/236/21, від 18.12.2019 у справі № 265/6868/16-ц, від 14.11.2022 у справі № 450/3887/19, ухвалі Верховного Суду від 15.03.2024 у справі № 205/4340/23).

Як вбачається з вказаних вище висновків щодо застосування норм права Верховного Суду, суд не вправі за своєю ініціативою залучати Харківську міську раду до участі в справі в якості співвідповідача або заміняти неналежного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача Харківську міську раду. Суд зобов`язаний вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і стосовно того відповідача, який зазначений у позові, адже визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Враховуючи вказані вище висновки щодо застосування норм права Верховного Суду, пред`явлення позову до неналежного відповідача, яким є ОСОБА_2 , є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, навіть якщо належний відповідач залучений до участі в справі в якості третьої особи.

Оскільки даний позов пред`явлений до неналежного відповідача, суд відмовляє в його задоволенні.

Одночасно суд роз`яснює позивачу, що вона не позбавлена права повторно звернутись до суду з аналогічним позовом, пред`явивши його до належного відповідача, яким є Харківська міська рада.

Ураховуючи підстави, з яких суд відмовляє у задоволенні позову, а також релевантну практику Європейського суду з прав людини (справи "Руїз Торія проти Іспанії", «Проніна проти України», «Серявін та інші проти України») та Верховного Суду (постанова Верховного Суду від 27.01.2021 у справі № 291/1024/18-ц), суд не надає оцінку іншим доказам та аргументам учасників справи, тобто не оцінює обґрунтованість або необґрунтованість позовних вимог, оскільки така оцінка може бути надана судом виключно у разі пред`явлення позову до належного відповідача.

Керуючись ст. 2, 4, 10-13, 76-81, 89, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України

УХВАЛИВ

У задоволенні позову адвоката Саніна Арсенія Олександровича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, визнання права власності – відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складене 05.05.2026.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_13 ).

Відповідач – ОСОБА_2 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_4 , РНКОПП НОМЕР_14 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Харківська міська рада (м. Харків, м-н Конституції, буд. 7, код ЄДРПОУ 04059242)

Суддя Д.А. Крівцов