Постанова від 28 квітня 2026 р. у справі №362/3486/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Кримінальне

Категорія: стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань

Дата: 28 квітня 2026 р.

Справа: №362/3486/26

Суддя: Кравченко Л. М.

Справа № 362/3486/26

Провадження № 1-кс/362/309/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 квітня 2026 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

слідчого судді - ОСОБА_1 ,

за участі секретаря - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василькові Київської областs скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених службових осіб ВП № 1 Обухівського районного управіління поліції ГУ національної поліції Київської області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, -

в с т а н о в и в:

24.04.2026 р. до Васильківського міськрайонного суду Київської області надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого в порядку ст. 303 КПК України.

Скарга мотивована тим, 21.04.2026 р. було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до ВП №1 Обухівського районного управління поліції ГУ НП у Київській області.

У прохальній частині заяви просилося наступне:

- притягнути до кримінальної відповідальності винних осіб по статтям 190, 358 КК України, внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування;

- надати ОСОБА_4 , статус потерпілої у кримінальному правопорушенні по даній заяві.

- на протязі 24 годин з дня отримання даної заяви направити представнику адвокату ОСОБА_3 на електронну адресу ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) витяг з ЄРДР по даній заяві.

У заяві про вчинення кримінального правопорушення було зазначено наступне: 01.03.2023 р. Васильківський міськрайонний суд Київської області ухвалив рішення по цивільній справі № 362/3139/22 за позовом колишнього чоловіка ОСОБА_4 про поділ майна подружжя.

Про наявність вищезазначеного судового рішення ОСОБА_4 дізналася випадково у кінці березня 2026 р.

15.04.2026 р. адвокат ОСОБА_3 здійснив ознайомлення з матеріалами судової справи № 362/3139/22.

Після ознайомлення з матеріалами справи та передачею представником матеріалів ОСОБА_4 в електронному вигляді за допомогою месенджера телеграм, адвокатом ОСОБА_3 , було встановлено, що у справі від імені ОСОБА_4 невідомою особою поставлено підпис про отримання 08.11.2022 р. рекомендованого листа від суду по судовій справі № 362/3139/22 (т.1 а.с. 66). Даний підпис не належить ОСОБА_4 , остання не отримувала судових повісток та про наявність судової справи не знала. В цей час вона перебувала за межами України. В т.1 а.с. 67 цивільної справи міститься заява буцімто виконана від імені ОСОБА_4 , датована 10.11.2022 р., яка є сканкопією і відправлена з невідомої електронної адреси на адресу Васильківського міськрайонного суду Київської області та не підписана за допомогою ЕЦП.

Дану заяву ОСОБА_4 не готувала та не відправляла на адресу суду. В т.1 а.с. 33 цивільної справи наявна копія оцінки майна, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Замовником зазначена ОСОБА_4 , яка не замовляла оцінку майна.

ОСОБА_4 вважає, що стала жертвою шахраїв та не виключено, що до даного правопорушення причетний позивач по справі ОСОБА_5 , який у тому числі мав копії документів (паспорт, код) ОСОБА_4 .

У зв?язку з підробкою документів (проставлення підпису про особисте отримання ОСОБА_4 листа з суду, відправлення невідомою особою заяви про визнання позову) суд ухвалив рішення та цим рішенням ОСОБА_4 була завдана шкода у вигляді позбавлення частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_2 .

До суду надійшла заява від адвоката ОСОБА_3 про розгляд скарги за відсутності заявника та його представника.

Уповноважені особи ВП № 1 Обухівського РУП ГУНП в Київській області, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду скарги в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

Слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування (ст. 214 КПК України).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні, крім іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає, зокрема, у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР і яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 р. (далі - Конвенція), закріплено принцип доступу до правосуддя.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами ЄСПЛ розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.

При цьому, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітку фактичну можливість оскаржити діяння, що становить втручання у її права (рішення від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» (Bellet v. France).

Реалізація такого права має здійснюватися заявником з урахуванням того, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ст. 1 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2019 в справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia) від 20 травня 2010 р., і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania) від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають інтереси (рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy) сторін цих відносин, відповідно.

У цьому випадку, запроваджені внутрішні процедури щодо порядку та строків внесення даних до ЄРДР кореспондуються з норми наведеної ст. 214 КПК України.

Як наслідок, з вище зазначеної правової норми та запроваджених внутрішніх процедур випливає, що нормами кримінального процесуального законодавства України встановлюється імперативний обов`язок після отримання заяви, повідомлення про вчинення кримінального правопорушення унесення за нею відомостей до ЄРДР так, як згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

При цьому, згаданий обов`язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб`єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Наведене підтверджується імперативними положеннями ст. 214 КПК України, з даного питання, так як дискредаційні повноваження суб`єкта оскарження, у цій ситуації, є обмеженими, а саме полягають у самому унесенні даних до ЄРДР за зверненням і все.

Адже, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але й не має права виходити за її межі.

У цьому випадку, суб`єкт оскарження фактично ухилився від реалізації своєї компетенції, шляхом виходу за її межі дискредаційних повноважень.

Слід також додати, що згідно з положеннями Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р., під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Тобто, норми КПК України не передбачають здійснення оцінки обґрунтованості заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, а передбачають лише обов`язок уповноважених органів здійснити фіксацію наданих особою відомостей про кримінальне правопорушення, які вона надає усвідомлено для реалізації відповідними органами завдань кримінального провадження.

Як зазначив ЄСПЛ справі "Устименко проти України", принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити свою справу за таких умов, які не ставлять його у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

У даному випадку встановлено, що суб`єктом оскарження було отримано від особи, яка подала скаргу повідомлення про вчинення кримінального правопорушення, але за нею, у строки визначені ст. 214 КПК України, відомості до ЄРДР внесено не було.

У рішеннях "Лелас проти Хорватії" і "Рисовський проти України" ЄСПЛ підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування" та пояснив його практичне значення, зокрема, зазначивши, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх порушень та уникати виконання своїх обов`язків, а у цій ситуації, суб`єкт оскарження не дотрималися власних внутрішніх правил та процедур, щодо умов унесення відомостей до ЄРДР, апріорі, вони удалися, до фактичного уникнення виконання своїх обов`язків.

Станом на 23.04.2026 р. представник заявника ОСОБА_3 не отримав витягу з ЄРДР на свою електронну адресу та інформації про внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування.

21.04.2026 р. після подачі заяви про вчинення кримінального правопорушення було отримано відповідь про не перебування заявниці на території України в спірний період розгляду справи.

21.04.2026 р. ВП № 1 Обухівського районного управіління поліції ГУ Національної поліції Київської області було зареєстровано заяву про вчинення кримінального правопорушення.

22.04.2026 р. представнику заявниці ОСОБА_3 повинні надати витяг з ЄРДР або внести відомості до ЄРДР.

Отже останній день на подачу скарги є 02.05.2026 р. з дня подачі заяви.

Відповідно ст.214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Вивчивши матеріали скарги, суд, вважає що скарга має бути задоволена.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

Скаргу адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність уповноважених службових осіб ВП № 1 Обухівського районного управіління поліції ГУ національної поліції Київської області, яка полягає у невнесенні до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення за заявою від 21.04.2026 р., - задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб ВП № 1 Обухівського районного управіління поліції ГУ національної поліції Київської області при виконанні ними службових обов`язків стосовно невнесення відомостей до ЄРДР за заявою від 21.04.2026 р.

Зобов`язати посадових осіб посадових осіб ВП № 1 Обухівського районного управіління поліції ГУ національної поліції Київської області, внести відомості до ЄРДР за заявою від від 21.04.2026 р.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Оригінал: reyestr.court.gov.ua