Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №203/1060/26 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/1060/26

Провадження № 2/0203/1437/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді - Іваницької І.В.,

за участю секретаря судового засідання –Гокової Л.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу –

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2026 року до Центрального районного суду міста Дніпра від позивачки ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Подана позовна заява обґрунтована тим, що 03.08.2002 між сторонами було укладено шлюб. З 2001 року сімейні стосунки з відповідачем припинені, з 2022 року разом не проживають, причиною позову стали відсутність спільних інтересів та втрата поваги між сторонами. Позивачка вважає, що сім`я розпалася, примирення і збереження шлюбу неможливе, тому подальше формальне перебування у шлюбі суперечить їх інтересам.

Ухвалою Центрального районного суду міста Дніпра від 12.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, який визначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивачка у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була повідомлена належним чином. 06.04.2026 від позивачки до суду надійшла заява про розгляд справи без її участі.

Відповідач у судові засідання не з`явився, про дату? час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв`язку через АТ «Укрпошта» на адресу місця реєстрації, які повернулися на адресу суду з відміткою про неможливість вручення.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Справу розглянуто без фіксування звукозаписувальними технічними засобами на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

З урахуванням викладених вище обставин на підставі ст. ст. 280, 287, 288 ЦПК України, розгляд справи проведено в заочному порядку, про що в судовому засіданні постановлено ухвалу.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

За правилами, встановленими ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Частиною 1 статті 24 СК України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

За приписами частин 3, 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст. 112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.

Таким чином, у розумінні норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, у якому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії реєстрації шлюбу. Добровільність шлюбу це його довічна риса. Саме добровільністю шлюбу зумовлена можливість його розірвання.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі статтею 110 цього Кодексу.

За правилами, встановленими статтею 112 СК України, суд з`ясовує фактичні взаємовідносини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, приймає до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інших обставин життя подружжя. Суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, інтересам їх дітей, які мають суттєве значення.

Судом встановлено, що 03.08.2002 між сторонами укладено шлюб, зареєстрований Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, про що складено відповідний актовий запис № 243, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 23.09.2025, виданим повторно Центрально- Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), копія якого міститься в матеріалах справи.

Спору щодо спільно нажитого майна між сторонами не встановлено. Підстав для надання сторонам строку для примирення судом також не встановлено.

З урахуванням зазначених вище обставин та положень законодавства, враховуючи конституційне право особи на шлюб за вільною згодою, суд доходить висновку, що подальше спільне життя та збереження шлюбу між сторонами, який може будуватись лише на паритетних засадах, є неможливим та протирічить їх інтересам, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 56, 112, 113 СК України, ст. ст. 2, 4, 5, 10-13, 76-81, 211, 223, 247, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ), зареєстрований 03.08.2002 Кіровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №243, розірвати.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем, третьою особою в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини заочного рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя І.В. Іваницька