Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №711/2829/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/2829/26

Провадження № 2/711/1996/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Булгакової Г.В.,

за участю секретаря судового засідання – Кошубінської Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності на спадкове майно та зняття арешту з майна,-

ВСТАНОВИВ:

20.03.2026 ОСОБА_1 , через представника – адвоката Ульянова С.М., звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до Черкаської міської ради, у якому просив:

- визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- скасувати арешт нерухомого майна, накладений постановою Придніпровського ВДВС ЧМУЮ серії АА № 712455 від 04.09.2008 (запис про обтяження № 38798209).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй квартиру АДРЕСА_1 . Позивач вказує, що на момент відкриття спадщини він постійно проживав та був зареєстрований разом із матір`ю, у зв`язку з чим в силу частини 3 статті 1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину. У визначений законом строк ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Дудки Г.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину. Однак, постановою від 16.01.2024 йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, у зв`язку з наявністю у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження № 38798209, накладеного постановою Придніпровського ВДВС ЧМУЮ АА № 7124455 від 04.09.2008 на майно ОСОБА_2 . Позивач зазначає, що наявність вказаного арешту унеможливлює реалізацію його права на спадкування, в позасудовому порядку скасувати обтяження неможливо, тому він вимушений звертатися до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільна справа передана для розгляду судді Булгаковій Г.В.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 26.03.2026 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого судового засідання. Витребувано у приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Дудка Г.І. копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 . Витребувано у Другого ВДВС у м. Черкаси КМУ МЮУ копію постанови серії та номер АА № 7124455, виданої 04.09.2008 Придніпровським ВДВС ЧМУЮ, на підставі якої зареєстрований номер запису про обтяження 38798209, а також інформацію хто є стягувачем по виконавчому провадженню по якому накладено арешт.

30.03.2026 приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу Дудкою Г.І., на виконання вищевказаної ухвали, надано копію спадкової справи після смерті ОСОБА_2

03.04.2026 Другим ВДВС у м. Черкаси КМУ МЮУ повідомлено про неможливість надати витребувані судом докази.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 16.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання сторони не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином. Від представника позивача – адвоката Ульянова С.М., представника відповідача – за довіреністю ОСОБА_3 та представника третьої особи – за довіреністю Лисенко К.О. надійшли заяви про проведення судового засідання без їх участі.

Дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 07.04.2023 Черкаським відділом ДРАЦС у Черкаському районі Черкаської області ЦМУ МЮ (м. Київ).

Позивач, ОСОБА_1 , є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим 22.09.1982 Придніпровським районним відділом РАЦС м. Черкаси, та витягом з ДРАЦС № 00039209555 від 10.04.2023.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшла квартира АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого 24.06.1997 Черкаською міською радою народних депутатів, дублікат якого виданий 18.09.2020 департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради на підставі наказу № 212.

За життя ОСОБА_2 розпорядилася своїм майном, склавши заповіт, посвідчений нотаріусом Другої черкаської нотаріальної контори Фіщуком С.О. та зареєстрований в реєстрі за № 2-1024, згідно з яким усе належне їй майно вона заповіла сину - ОСОБА_1 .

10.04.2023 ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Черкаського районного нотаріального округу Дудки Г.І. із заявою про прийняття спадщини після смерті матері - ОСОБА_2 . На підставі вказаної заяви було заведено спадкову справу № 28/2023 (номер у Спадковому реєстрі 70505660).

17.11.2023 приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Дудка Г.Івидала ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку у праві власності на земельну ділянку площею 0,1136 га, яка розташована в АДРЕСА_2 та на частку у праві власності на земельну ділянку площею 0,1136 га, яка розташована в АДРЕСА_2 .

01.12.2023 приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Дудка Г.Івидала ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 5/8 часток у праві власності на житловий будинок з відповідною часткою господарських будівель та споруд, що знаходяться в. АДРЕСА_2 , автомобіль марки MAN 18.224, 2001 року випуску, р.н. НОМЕР_1 , та SCANIA R114 L380, 2004 року випуску, р.н. НОМЕР_2 .

Постановою від 16.01.2024 приватний нотаріус Черкаського районного нотаріального округу Дудка Г.І. відмовила позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на квартиру АДРЕСА_1 через наявність обтяження.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 409270650 від 23.01.2025 на вказану квартиру 04.09.2008 накладено арешт на підставі постанови Придніпровського ВДВС ЧМУЮ серії АА № 712455 від 04.09.2008 (запис про обтяження № 38798209).

З метою позасудового врегулювання питання, 04.03.2026 представник позивачки – адвокат Ульянов С.М. звертався до Другого ВДВС у м. Черкаси з адвокатським запитом про надання копії постанови про накладення арешту.

Листом від 12.03.2026 № 192/20.21-40 Другий ВДВС у м. Черкаси повідомив про неможливість ідентифікувати виконавче провадження та надати копію документа, оскільки термін зберігання матеріалів справи закінчився, а самі матеріали знищені.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані такими правовими нормами.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм правом та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до статей 316, 317, 319 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 статті 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до частини 1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. При цьому, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

За змістом статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 статті 1268 ЦК встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно із частинами 1, 3 статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Згідно із частиною 1 статті 67 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Як передбачено у пункті 4.16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні. Тобто, визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку. Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 205/4311/14-ц, від 22.09.2021 у справі № 227/3750/19.

Аналізуючи встановлені обставини у сукупності з наведеними нормами права, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Щодо вимоги про визнання права власності в порядку спадкування, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що за життя ОСОБА_2 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_1 . Позивач, як спадкоємець за заповітом, у визначений статтею 1270 ЦК України строк реалізував своє право на прийняття спадщини, звернувшись до нотаріальної контори. Факт прийняття ним спадщини підтверджується матеріалами спадкової справи та видачою йому свідоцтв про право на спадщину на інше майно померлої.

Згідно з частиною 5 статті 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Таким чином, позивач набув право власності на спірну квартиру з моменту смерті спадкодавця.

Разом з тим, наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про обтяження (арешт) № 38798209, накладеного ще у 2008 році, стала перешкодою для завершення оформлення спадщини у нотаріальному порядку, що підтверджується постановою нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 16.01.2024.

Враховуючи, що наявність чинного арешту на майно померлої особи позбавляє спадкоємця можливості повноцінно реалізувати свої права та розпоряджатися власністю, суд вважає, що право позивача підлягає захисту шляхом визнання за ним права власності на вказану квартиру.

Щодо вимоги про скасування арешту нерухомого майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Судом встановлено, що арешт на квартиру АДРЕСА_1 було накладено постановою Придніпровського ВДВС ЧМУЮ від 04.09.2008 у межах виконавчого провадження стосовно боржника ОСОБА_2 06.03.2023 боржник померла, а позивач, як спадкоємець за заповітом, набув право власності на належне їй майно з моменту відкриття спадщини (частина 5 статті 1268 ЦК України). Отже, обтяження, накладене на майно померлої особи, безпосередньо обмежує речові права позивача.

Згідно з відповіддю Другого ВДВС у м. Черкаси від 12.03.2026, ідентифікувати виконавче провадження та надати відомості про стягувача чи стан виконання неможливо через знищення матеріалів провадження за спливом терміну зберігання. Дана обставина свідчить про те, що позивач позбавлений можливості зняти арешт у позасудовий спосіб, оскільки за відсутності матеріалів провадження державний виконавець позбавлений правових підстав для самостійного скасування обтяження.

Суд наголошує, що наявність протягом тривалого часу (понад 17 років) нескасованого арешту за умови відсутності відкритого виконавчого провадження та майнових претензій з боку третіх осіб є непропорційним втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном, що гарантовано статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 127/1541/14-ц, від 28.08.2024 у справі № 947/36027/21.

Враховуючи, що наявність арешту, накладеного понад 17 років тому, перешкоджає позивачу оформити спадкове майно, а відомості про наявність будь-яких майнових претензій до спадкодавця відсутні, суд доходить висновку, що вимога про скасування арешту є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 13, 76, 80-82, 89, 133, 141, 263, 265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Черкаської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Другий відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання права власності на спадкове майно та зняття арешту з майна - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП НОМЕР_3 ; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) право власності на квартиру АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зняти арешт з нерухомого майна, накладений постановою Придніпровського ВДВС ЧМУЮ серії АА № 712455 від 04.09.2008 (запис про обтяження № 38798209).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: Г. В. Булгакова