Вирок від 26 квітня 2026 р. у справі №694/3249/24 — Звенигородський районний суд Черкаської області

Справа № 694/3249/24 Провадження №1-кп/694/30/26

Вирок

І М Е Н Е М У К Р А І Н И

27.04.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засiданнi кримінальне провадження№№12024250360001402 від 24.10.2024 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Тарасівка, Звенигородського району, Черкаської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою технічною освітою, військовослужбовця, депутатом, учасником бойових дій та ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС не є, на утриманні неповнолітніх дітей немає, раніше не судимого.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України,

з участю обвинуваченого ОСОБА_4 ,

встановив:

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України з 05 годин 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк дії воєнного стану в Україні постійно продовжувався Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 року № 469/2024, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 23 липня 2024 року № 3891-IX, строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року строком на 90 діб.

Указом Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-ІХ, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України оголошено загальну мобілізацію строком на 90 діб. У зв`язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строк проведення загальної мобілізації постійно продовжувався Указом Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 06 травня 2024 року № 470/2024, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 23 липня 2024 року № 3892-ІХ, з 12 серпня 2024 року продовжено строк проведення загальної мобілізації на 90 діб.

Як вбачається з довідки військово-лікарської комісії №1009, медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведений 17.09.2024.

На підставі статті 30-в графи II Розкладу хвороб, який є додатком до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 за №402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800, ОСОБА_4 , перебуваючи на військовому обліку, будучи військовозобов`язаним, у зв`язку із оголошенням загальної мобілізації і призовом на військову службу в Збройні Сили України за мобілізацією пройшов військово-лікарську комісію, за наслідками якої його визнано придатним до військової служби.

Так, ОСОБА_4 , будучи військовозобов`язаним та за станом здоров`я придатним для проходження військової служби, не маючи правових підстав для відстрочки від призову на військову службу під час оголошеної мобілізації, перебуваючи на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 ,21 вересня 2024 року, знаходячись в приміщенні вказаного територіального центру за адресою: АДРЕСА_2 , в присутності військовослужбовців, йому оголошено повістку про виклик на 04:00 годину 22 вересня 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_2 для призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до НОМЕР_1 ОМБР, від отримання якої він відмовився.

Окрім того, всупереч ст.65 Конституції України, п. 10 ст.1 Закону України "Про військовий обов`язок та військову службу", ст.22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 24 лютого 2022 року № 65/2022, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" від 03 березня 2022 року № 2105-IX, Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 06 травня 2024 року № 470/2024, затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації" від 23 липня 2024 року № 3892-ІХ, п.1 додатку 1 "Правил військового обліку призовників і військовозобов`язаних" Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року № 921, ОСОБА_4 , достовірно знаючи та розуміючи, що 22 жовтня 2024 року о 04:00 годин йому потрібно з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження військової служби у зв`язку з призовом за мобілізацією, з метою ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, без поважних причин, умисно не з`явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не повідомивши причин своєї неявки.

ОСОБА_4 , маючи злочинний умисел направлений на ухилення від призову на військову службу до Збройних Сил України під час мобілізації, 08.11.2024 подав на ім`я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву у якій відмовився від військової служби під час мобілізації, та у такий спосіб ухилився від призову на військову службу під час мобілізації в особливий період.

Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 336 КК України — ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред`явлено в обвинуваченні, та пояснив, що дійсно за вказаних в обвинувальному акті обставинах вчинив вказаний кримінальний проступок.

Показання ОСОБА_4 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

Відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз`яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.

ОСОБА_4 письмово підтвердив, що наслідки застосування ч.3 ст. 349 КПК України йому зрозумілі, відомі, визнаючи обставини скоєного кримінального правопорушення, він діє вільно, без стороннього тиску.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 підтверджується як його показаннями, наданими в судовому засіданні, так і доказами, зібраними органами досудового розслідування, і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що пред`явлене ОСОБА_4 обвинувачення є доведеним.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення та його дії суд кваліфікує за ст. 336 КК України - умисне легке тілесне ушкодження.

Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Обставин, яка пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, не встановлено.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ч.1 ст. 67 КК України, не встановлено.

Також при призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України є нетяжким кримінальним правопорушенням; ставлення ОСОБА_4 до вчиненого, яке полягає у визнанні винуватості; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він є на даний час солдатом за мобілізацією та проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , за даними наявної документації на обліку у «Ватутінській МЛ ВМР» у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога не перебуває, що свідчить про його осудність, має місце реєстрації та проживання, раніше не судимий.

При цьому суд виходить також з положень ч. 2 ст. 50 КК України, якими визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. На переконання суду, покарання з яким визначився суд, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Стівен та Скотт Херфорд проти Сполученого Королівства, заяви № № 43759/10 та 43771/12», зазначає, що хоча, в принципі, питання належної практики з призначення покарань в значній мірі виходить за рамки Конвенції, Суд допускає, що грубо непропорційний вирок (діяння та покарання) може кваліфікуватися як жорстоке поводження, що суперечить статті 3 Конвенції, в момент його винесення.

Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Дана позиція також викладена у Постанові Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Запобіжний захід не обирався.

Доля речових доказів повинна бути вирішена на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись статтями 368,370,374 КПК України, суд

засудив:

Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі статті 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

3)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Процесуальні витрати на залучення експерта відсутні.

Речові докази: диск «DVD-R» на якому містяться копії відеозаписів, які здійснювались 21.09.2024 на нагрудний відео реєстратор ДОП СДОП ВП Звенигородського РВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_5 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 на 1-му поверсі приміщення міської ради за адресою: АДРЕСА_2 , на яких зафіксовано вручення повістки про призов на військову службу під час мобілізації ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – залишити при матеріалах кримінального провадження №12024250360001402.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Звенигородський районний суд Черкаської області протягом 30 днів – учасниками процесу з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1