Суд: Васильківський міськрайонний суд Київської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису)
Дата: 03 травня 2026 р.
Справа: №362/9841/25
Суддя: Попович О. В.
справа № 362/9841/25
провадження № 2/362/2512/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
04.05.26 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі судді Поповича О.В. розглянув у порядку письмового провадження в м. Василькові за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зняття (скасування) заборони відчуження житлового будинку.
Суд установив:
Суть спору. Процедура
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі – позивачі) звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі – відповідач), в якому просять зняти (скасувати) заборону на відчуження житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1293417, зареєстровану Васильківською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н, Васильківської ремонтної тракторної станції. Архівний номер: 4476462KIEV477, архівна дата: 26 червня 2002, дата виникнення 18 квітня 1963, № реєстра: 26, внутр. №1E01B13B27F3422В7036, коментар: с.98 Васильків.
Ухвалою від 08 січня 2025 року суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з без повідомлення (виклику) сторін.
Судом вжито належних заходів для повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач, який належним чином повідомлявся про відкриття провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованим місцем проживання та у порядку частини одинадцятої статті 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на сайті «Судової влади», не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, та клопотань до суду не направляв, тому в силу частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами та дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення.
Встановлені судом фактичні обставини справи
03 липня 2001 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено Договір дарування частини житлового будинку, на підставі якого останній набув у власність 14/25 частин житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 .
Згідно п. 3 вказаного Договору ці 14/25 частин житлового будинку належать «Дарувальниці» на підставі Договору дарування, посвідченого Васильківською державою нотаріальною конторою Київської області 23 листопада 1971 року №5360.
Належність ОСОБА_1 на праві приватної спільної часткової власності 14/25 частин житлового будинку підтверджується також архівною довідкою КП КОР «Київське обласне бюро технічної інвентаризації» від 30 травня 2025 року.
Решту 11/25 часток житлового будинку ОСОБА_3 продала ОСОБА_4 згідно Договору купівлі-продажу частини житлового будинку від 19 червня 2001 року.
Відповідно до п. 2 вказаного Договору ці 11/25 частин житлового будинку належать «Продавцю» на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Васильківською держнотконторою Київської області 04 жовтня 1997 року після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_5 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за законом від 02 грудня 2025 року.
Відповідно до вказаного свідоцтва про право на спадщину за законом право власності на 11/25 часток житлового будинку успадкував син покійної – ОСОБА_2 .
Разом зі свідоцтвом про право на спадщину за законом ОСОБА_2 отримав у нотаріуса Обухівського районного нотаріального округу Київської області витяг з Державного реєстру речових прав щодо об`єкту «житловий будинок садибного типу», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , з розділу «Відомості з єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» якого вбачається наявність обтяження (заборона), реєстраційний номер обтяження 1293417, зареєстрованого на підставі повідомлення б/н, Вас.рем.тракт.станц.
При цьому, в якості власника будинку зазначено ОСОБА_5 .
У свою чергу, ОСОБА_1 також звернувся до ЦНАП виконавчого комітету Васильківської міської ради з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформації про своє речове право щодо 14/25 часток житлового будинку.
Під час подачі документів працівниками ЦНАП виконавчого комітету Васильківської міської ради повідомлено про наявність обтяження (заборона) на об`єкт «житловий будинок садибного типу», який знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується відомостями з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. В якості власника будинку зазначено ОСОБА_5 .
Таким чином, позивачі, як співвласники вказаного об`єкту нерухомого майна, звернулись до суду із даним позовом, в обґрунтування якого зазначили, що існування заборони відчуження нерухомого майна перешкоджає їм вільно розпоряджатися своїм майном.
Окрім того, позивачі наголосили на тому, що наявна заборона на даний час не має правових підстав.
Так, згідно архівної інформації, наданої КУ «Васильківський міський трудовий архів» Васильківської міської ради Київської області від 28 листопада 2025 року №439/04-01, в документах архівного фонду №4 по підприємству ВАТ «Васильківське РТП/ремонтно-транспортне підприємство», с. Безп`ятне, а саме наказах директора підприємства з кадрових питань (особового складу) наявні: наказ №225-К/2 від 30 листопада 1960 року «Прийняти секретарем-друкаркой ОСОБА_5 з 30 листопада 1960 року», а також наказ №27-к/4 від 08 лютого 1963 року «Звільнити секретаря-друкарку ОСОБА_5 з підприємства ВАТ «Васильківське РТП» з 08 лютого 1963 року».
Згідно історичної довідки, наданої до матеріалів справи, в жовтні 2004 року ВАТ «Васильківське РТП» (раніше Васильківське районне об`єднання «Сільгосптехніка») ліквідоване рішенням загальних зборів акціонерів №1 від 05 жовтня 2004 року.
Нормативно-правове регулювання та мотиви, з яких виходить суд
Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 16 ЦК України).
Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина перша статті 316 ЦК України).
Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (частина перша статті 317 ЦК України).
Відповідно статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до положень частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Оцінивши наявні у матеріалах докази, суд дійшов висновку, що наявність спірного обтяження майна позивачів, за умови відсутності виконавчих проваджень та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у права позивачів на мирне володіння своїм майном, так як вони не мають можливості реалізувати свої права.
Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).
Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.
Разом із тим, судом встановлено, що ВАТ «Васильківське РТП», повідомлення якого стало підставою для накладення заборони на спірний житловий будинок, ліквідоване.
Зважаючи на встановлені судом обставини та враховуючи наявність обтяження у вигляді заборони на відчуження майна позивачів, а саме - житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , а також враховуючи, що позивачі в інший спосіб, окрім звернення до суду з позовом про зняття такого обтяження, захистити свої порушені права не можуть, суд дійшов висновку, що даний позов належить задовольнити.
Керуючись статтями 263-265 ЦПК України, суд
ухвалив:
1. Задовольнити позов.
2. Скасувати обтяження у вигляді заборони на відчуження житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 1293417, зареєстрованої Васильківською районною державною нотаріальною конторою на підставі повідомлення б/н, Вас. рем. тракт. станц. Архівний номер: 4476462KIEV477, архівна дата: 26 червня 2002, дата виникнення 18 квітня 1963 року, № реєстра: 26, внутр. №1E01B13B27F3422В7036, коментар: с.98 Васильків.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку останній має право подати протягом десяти днів з дня отримання копії судового рішення. Інші учасники справи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Дата складення повного судового рішення: 04 травня 2026 року.
Суддя О.В. Попович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua