Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №570/5449/25 — Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/5449/25

Номер провадження 2-о/570/45/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року

Рівненський районний суд Рівненської області в складі:

судді Красовського О.О.

присяжних Віннічук Ю.М., Хомича М.Р.

з участю:

секретаря судових засідань Захарук Г.Л.

заявника ОСОБА_1

представника заінтересованої особи Каращука В.

представника ОСОБА_2 адвоката Брусніка І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (як орган опіки та піклування) про визнання особи недієздатною та встановлення опіки, -

в с т а н о в и в:

Заявник зазначає, що ОСОБА_2 є його донькою. Вони проживають разом за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник протягом тривалого часу здійснює догляд за донькою, яка страждає на стійке психічне захворювання, у зв`язку з чим потребує постійного догляду та допомоги. Вона не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує постійного догляду, не може самостійно виконувати повсякденні дії, такі як приготування їжі, одягання, орієнтація в просторі чи прийняття рішень. Зважаючи на наведене заявник просить суд ухвалити рішення, яким визнати ОСОБА_2 недієздатною, встановити опіку та призначити заявника її опікуном.

Заявник в судовому засіданні підтримав заявлені вимоги. Підтвердив, що у наслідок психічного розладу ОСОБА_2 , має значні труднощі в розумінні, навчанні адаптації до повсякденного життя та контролі поведінки.

Представник ОСОБА_2 – адвокат Бруснік І.А. не заперечує проти задоволення заяви.

Представник органу опіки та піклування - Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області підтримав подання про призначення заявника опікуном.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

Обставини справи, позиція сторін.

Відповідно до положень частини першої статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

Згідно зі статтею 105 ЦПК України призначення експертизи судом є обов`язковим у разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами. Призначення експертизи судом є обов`язковим також за клопотанням хоча б однієї із сторін, якщо у справі необхідно встановити, зокрема психічний стан особи.

Предметом судово-психіатричної експертизи є психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу. Психічний стан особи у певні юридично значимі проміжки часу визначається з метою надання відповіді на запитання, поставлені особою або органом, яка (який) залучила(в) експерта, або слідчим суддею чи судом, що доручив проведення експертизи.

Об`єктами експертизи є: матеріали цивільної справи, медична документація, аудіовізуальні матеріали та інша інформація про психічний стан особи, відповідно якої проводиться експертиза.

Справи про визнання особи недієздатною є справами окремого провадження, які мають спеціальний порядок розгляду та вирішення, пов`язаний як з необхідністю захисту інтересів особи, яка не може набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання, так і з необхідністю встановлення психічного стану такої особи.

Судом була призначена відповідна експертиза.

Згідно висновку експерта №68/26 за результатами судово-психіатричної експертизи від 27.02.2026. ОСОБА_2 виявляє ознаки хронічного, стійкого психічного розладу у вигляді важкої розумової відсталості зі значними порушеннями поведінки, які потребують догляду та лікувальних заходів (F72.1- за міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду). Епілептиформний синдром. Внаслідок наявного психічного розладу позбавлена здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Заявник проживає з донькою за адресою: АДРЕСА_1 , про що наявні докази. Він пов`язаний з донькою спільним побутом, має щодо неї права та обов`язки. Тому у заявника наявні підстави для звернення до суду із заявою про визнання особи недієздатною.

Зважаючи на висновок експертизи №68/26 від 27.02.2026 року, у суду наявні підстави для визнання ОСОБА_2 недієздатною.

Одночасно суд роз`яснює положення ЦПК України щодо строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною та щодо продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною.

Відповідно до ч. ч. 6-9 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи. Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу.

Положення законодавства.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

За приписом ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Згідно із ч. 1 ст. 30 ЦК України цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

У Рішенні від 24 квітня 2018 року № 3-р/2018 Конституційний Суд України зазначив, що право людини на повагу до її гідності, як і її право на життя, є невід`ємним, невідчужуваним, непорушним та підлягає безумовному захисту з боку держави; у статтях 27, 28 Конституції України інституціалізовано не лише негативний обов`язок держави утримуватися від діянь, які посягали б на права людини на життя та повагу до її гідності, а й позитивний обов`язок держави, який полягає, зокрема, в забезпеченні належної системи національного захисту конституційних прав людини шляхом розроблення відповідного нормативно-правового регулювання; впровадженні ефективної системи захисту життя, здоров`я та гідності людини; створенні умов для реалізації людиною її фундаментальних прав і свобод; гарантуванні порядку відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушень конституційних прав людини; забезпеченні невідворотності відповідальності за порушення конституційних прав людини )абзаци четвертий, п`ятий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини).

Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

У постанові Верховного Суду від 17 травня 2021 року у справі № 636/398/19 зазначено, що за положеннями частини першої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Зміст цієї норми слід тлумачити таким чином, що суд має право, але не зобов`язаний визнати фізичну особу недієздатною.

Стаття 3 Закону України «Про психіатричну допомогу» визначає презумпцію психічного здоров`я. Кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України.

Порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється ЦПК України.

Фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 40 ЦК України).

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абзац третій підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Згідно із статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.

Суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (частина перша статі 60 ЦК України).

Щодо встановлення опіки та призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Згідно з ч. 4, 5 ст. 63 ЦК України опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

При призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Аналогічні положення зазначені у правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (надалі правила).

Отже, призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 07 квітня 2022 року № 712/10043/20.

Суд враховує, що між заявником та підопічною склалися особисті приязні взаємини. Заявник здійснює нормальне життєзабезпечення підопічної. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевірилися органом опіки та піклування, який висловив пропозиції про доцільність призначення заявника опікуном ОСОБА_2 (рішення виконавчого комітету Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області №45 від 25.03.2026 року).

Заявник працевлаштований, має доходи, його вид діяльності дозволяє здійснювати догляд за донькою. Тому у суду наявні підстави для призначення заявника опікуном ОСОБА_2 .

Висновки суду.

Статтею 110 ЦПК України встановлено, що висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи зібрані по справі докази суд дійшов висновку про задоволення заяви.

При розгляді справи було встановлено, що наявні підстави для визнання особи недієздатною, встановлення над нею опіки та призначенні їй опікуна.

Розподіл судових витрат між сторонами відбувається за правилами статті 141 ЦПК України, і вони покладаються на державу.

Керуючись ст. ст. 81, 89, 315, 319 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (як орган опіки та піклування) про визнання особи недієздатною та встановлення опіки - задоволити повністю.

Визнати недієздатною ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), встановити над нею опіку та призначити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) її опікуном.

Відповідно до ч.6 ст. 300 ЦПК України визначити строк дії рішення – два роки з часу набрання ним законної сили.

Роз`яснити, що клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 ).

Заінтересована особа: Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області (вул. Центральна, 41Б, с. Корнин Рівненського району Рівненської області).

Суддя: Красовський О.О.

Присяжні: Віннічук Ю.М..

Хомич М.Р.