Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №568/383/26 — Радивилівський районний суд Рівненської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/383/26

Провадження № 3/568/287/26

28 квітня 2026 року м.Радивилів

Суддя Радивилівського районного суду Рівненської області Кондратюк В. В.

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, які надійшли від батальйону №3 з обслуговування Дубенського району Полку патрульної УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП -, адреса АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності раніше не притягався,

(права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 268 КУпАП і вимоги ст. 63 Конституції України суддею роз`яснені),

У С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 959368 складеного 13.02.2026 відносно ОСОБА_2 : «13.02.2026, близько 18 год. 30 хв. на бул. Миру, 4-А в м. Радивилові, Дубенського району Рівненської області, ОСОБА_2 вчинив дрібне хуліганство, а саме нецензурно лаявся, образливо чіплявся, ображав, погрожував до гр. ОСОБА_3 , чим вчинив дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян».

Дії ОСОБА_2 кваліфіковано згідно протоколу за ст. 173 КУпАП.

05.03.2026 матеріали надійшли до Радивилівського районного суду Рівненської області.

10.03.2026 судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та відсутності в суду інформації про вручення повістки про виклик до суду.

23.04.2026 до суду надійшли заяви ОСОБА_1 : про повідомлення його про розгляд справи; про перенесення судового засідання на іншу дату; про надання дозволу на ознайомлення із матеріалами справи; про виклик в судове засідання потерпілої та посадових осіб, які оформляли матеріали справи.

23.04.2026 ОСОБА_1 ознайомився із паперовими матеріалами справи.

24.03.2026 судове засідання відкладено за клопотанням ОСОБА_1

30.03.2026 від ОСОБА_1 надійшли заяви: про надання йому копії відеозапису долученого до матеріалів справи; про перенесення судового засідання у зв`язку із проходженням ним ВЛК.

31.03.2026 ОСОБА_1 отримав копію відеозапису долученого до матеріалів справи.

03.04.2026 судове засідання відкладено за клопотанням ОСОБА_1

17.04.2026 в судовому засіданні було задоволено клопотання ОСОБА_1 виклик в судове засідання потерпілої та посадових осіб, які оформляли матеріали справи, судове засідання відкладено для виклику вищезазначених осіб.

22.04.2026 від потерпілої ОСОБА_3 надійшло клопотання про розгляд справи за її відсутності, а також до клопотання долучено письмові пояснення.

23.04.2026 від працівника поліції Рудого В. М. надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв`язку із неможливістю його явки.

23.04.2026 від ОСОБА_1 надійшло клопотання про надання йому для ознайомлення матеріалів справи.

23.04.2026 ОСОБА_1 ознайомився із матеріалами справи.

23.04.2026 судове засідання відкладено у зв`язку із неявкою працівників поліції, окрім того, судом направлено до ВП №2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області копію письмових пояснень ОСОБА_3 для перевірки викладених у них обставин та вжиття необхідних заходів реагування, а також, повторно викликано в судове засідання працівників поліції та потерпілу.

27.04.2026 від ОСОБА_1 надійшли клопотання: про виклик та допит в судовому засіданні свідків: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (до клопотання також долучено їхні письмові пояснення); про виклик в судове засідання працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення - ОСОБА_6

28.04.2026 від працівника поліції Рудого В. М. на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, оскільки він не має можливості з`явитися до суду.

В судовому засіданні 28.04.2026 ОСОБА_1 пояснив, що він не визнає вину у вчиненні адміністративного правопорушення, того дня він прийшов із товаришем до кафе випити кави, однак їм з незрозумілих причин було відмовлено, через що вони обурювалися, після чого приїхали працівники поліції, жодних дій хуліганського характеру до ОСОБА_3 він не вчиняв, а якби вчиняв, то б вибачився перед нею.

В судовому засчіданні 28.04.2026 було допитано свідка ОСОБА_5 який пояснив, що він 13.02.2026 разом із ОСОБА_1 прийшов до кафе випити кави, однак їм було відмовлено, після чого покинули заклад. Вказав, що ОСОБА_1 був тверезий.

Суддя при розгляді справи враховує, що у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 959368 від 13.02.2026 міститься помилка в прізвищі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зокрема зазначено: « ОСОБА_7 », хоча відповідно до встановлених в судовому засіданні паспортних даних, правильно « ОСОБА_8 ».

Дослідивши матеріали, що знаходяться у справі, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 959368 від 13.02.2026; заяву ОСОБА_3 від 13.02.2026 (а.с.3); письмові пояснення ОСОБА_3 (а.с.4); DVD-R-диск із відеозаписом (а.с.5), суддя дійшов таких висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до статей 254, 256 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою. У протоколі про адміністративне правопорушення, серед іншого, зазначаються: дата і місце його складення, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Системний аналіз вказаних правових норм свідчить про те, що у випадку вчинення особою адміністративного правопорушення складається протокол про адміністративне правопорушення, в якому в обов`язковому порядку зазначаються відомості про таку особу, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, з метою забезпечення права особи знати суть пред`явленого обвинувачення, щоб мати змогу захищатися від нього. Виходячи із положень зазначених норм права, протокол про адміністративне правопорушення є документом, який є підставою для висунутого обвинувачення та притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Диспозиція ст.173 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Об`єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері громадського порядку.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП, полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, а також підприємств, установ та організацій.

Обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є місце його скоєння, а саме - громадське місце.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення» громадським місцем є частина (частини) будь-якої будівлі, споруди, яка доступна чи відкрита для населення вільно або за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, у тому числі під`їзди будівель і споруд, а також підземні переходи, стадіони, паркінги.

Разом з тим, в широкому розумінні поняття громадського місця визначається, як доступні для невизначеного кола осіб вулиці, площі, парки, транспортні магістралі, вокзали, пристані, аеропорти й інші громадські місця, тобто місця, де складаються відносини між людьми, місця спілкування людей із метою задоволення різних життєвих потреб. Дане місце та спілкування людей і поведінка їх в даних місцях може зачіпати інтереси іншої особи, групи осіб чи суспільства.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого або непрямого умислу, тобто особа усвідомлює, що її дії протиправні, вона передбачає, що в результаті їх здійснення будуть порушені громадський порядок і прагне до цього. Елементом суб`єктивної сторони дрібного хуліганства є також мотив - задоволення індивідуальних потреб самоствердження шляхом ігнорування гідності інших людей.

Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Має відповідати положенням ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

При цьому в процесі доказування вини, доцільно керуватись принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14 лютого 2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282.

До суду скерований протокол про адміністративне правопорушення на підтвердження відомостей викладених в протоколі, надано письмову заяву з поясненнями ОСОБА_3 , які в сукупності із наданими в судовому засіданні поясненнями ОСОБА_1 та свідка ОСОБА_5 не підтверджують обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: те що ОСОБА_1 13.02.2026 вчиняв дрібне хуліганство. Окрім того, інформація, яка міститься на відеозаписі, який долучений до матеріалів справи(а.с.5) не спростовує пояснень ОСОБА_1 наданих в судовому засіданні, щодо заперечення вчинення ним дій, а саме що він нецензурно ображав, виражався, чіплявся до гр. ОСОБА_3 , оскільки такий відеозапис не містить підтвердження вчинення вказаних дій. Натомість, на відеозаписі зафіксовано складення відповідних адміністративних матеріалів.

Інших належних та допустимих доказів, які у сукупності вказували на скоєне правопорушення надані матеріали не містять.

Суд в свою чергу позбавлений можливості самостійно відшукувати докази вини особи і приймає рішення на підставі наданий доказів.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Отже, будь-яких інших належних та допустимих доказів, які у своєї сукупності свідчили про вчинення ОСОБА_1 13.02.2026, близько 18 год. 30 хв. адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення до протоколу не долучено.

Суддя констатує, що він не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки в протилежному випадку неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, права на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стандарт доведення вини поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що правопорушення було вчинено і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, є винною у вчиненні адміністративного правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Згідно приписів ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно із п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, дослідивши усі обставини справи в їх сукупності та оцінюючи зібрані у справі докази, суддя вважає, що матеріалами справи не доведено наявність в діях ОСОБА_1 , події та складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення поза розумним сумнівом, а тому, суддя вважає, що підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності за ст.173 КУпАП – немає, таким чином, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП, підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

При цьому суддя зауважує, що оцінка відомостей, які містяться у поясненнях ОСОБА_3 від 22.04.2026 не входить до компетенції суду в межах розгляду даної справи, тому дані пояснення були направленні до ВП Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області для перевірки та вжиття необхідних заходів реагування.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.7, 9, 126, 245, 247, 251, 252, 256, 268, 280, 283 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Суддя Володимир КОНДРАТЮК