Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про розірвання шлюбу
Дата: 04 травня 2026 р.
Справа: №559/666/26
Суддя: Томілін О. М.
Справа № 559/666/26
Провадження № 2/559/1054/2026
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 травня 2026 року м. Дубно
Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ВСТАНОВИВ:
До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, укладеного 24.04.1999 року.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що перебуває в зареєстрованому шлюбі з відповідачкою з 24.04.1999. Від шлюбу неповнолітніх дітей не має. Вказує, що у сторін протягом останніх 5 років погіршилися стосунки, спільне життя не склалося, відсутнє взаєморозуміння, вони мають різні погляди на життя, втрачено почуття любові, сімейні стосунки сторони не підтримують, спільно не проживають, не ведуть спільного господарства. Вважає, що шлюб розпався остаточно, подальше спільне проживання та збереження шлюбу суперечить інтересам позивача, тому просить суд розірвати їх шлюб.
Ухвалою суду від 03.03.2026 відкрито провадження по справі. Розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Сторони про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін повідомлені належним чином.
Від сторін до суду не надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач надав заяву про розгляд справи в його відсутність та підтримання позовних вимог.
Відповідачка надала заяву про визнання позову в повному обсязі.
Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.
За таких обставин, у відповідності до положень ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, оскільки клопотання про інше від сторін не надходили. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін не надходили.
У зв`язку з розглядом справи за відсутності її учасників, відповідно до ч.13 ст.7, ч.2 ст.247 ЦПК України судове засідання не проводиться і фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.ч. 4, 5 ст.268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення у даній справі є 05.05.2026, тобто дата складання повного тексту рішення.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що подана позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, а визнання відповідачкою позову не суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі з 24.04.1999, що підтверджується відповідним свідоцтвом (а.с.7).
Відповідно до ст.ст.105, 110 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за спільною заявою або заявою одного з подружжя на підставі рішення суду. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлено одним з подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України при вирішенні спору про розірвання шлюбу, суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, та постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 114 СК України шлюб вважається припиненим з моменту набрання рішенням про його розірвання, чинності.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Беручи до уваги взаємостосунки, що склалися між подружжям, небажання їх надалі підтримувати сімейні взаємостосунки, а також те, що подальше сумісне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам позивача, суд вважає, що позов про розірвання шлюбу підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.
Проте, положеннями статті 142 ЦПК України передбачено порядок розподілу судових витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду.
За змістом ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма викладена і в ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
Таким чином, якщо відповідач визнав позов до початку розгляду справи по суті, то в судовому рішенні повинно бути вирішено питання про повернення позивачу з державного бюджету половини сплаченого ним судового збору при поданні позовної заяви.
На підставі викладеного, оскільки до початку розгляду справи по суті від відповідачки надійшла заява про визнання позову, при подачі позову до суду позивачем сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн, суд задовольнив позовні вимоги, необхідно дійти висновку про наявність підстав для повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову, а іншу частину судового збору, оскільки позивач не наполягає на стягненні судового збору, керуючись принципом диспозитивності, суд залишає за позивачем.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 142, 206, 279, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 105, 110, 112 СК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 – задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований 24.04.1999 року Дубенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Дубенському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 73 від 24.04.1999.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, шляхом зобов`язання Головного Управління державної казначейської служби України у Рівненській області повернути судовий збір у сумі 665,60 грн, сплачений згідно з платіжною інструкцією 1.546818719.1 від 25.02.2026.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О.М. Томілін
Оригінал: reyestr.court.gov.ua