Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №539/768/26 — Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/768/26

Провадження № 2/539/1066/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

04 травня 2026 року місто Лубни

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Пилипчука М. М.,

за участю секретаря судового засідання Берко О. С.,

розглянувши у приміщенні суду у відкритому судовому засіданні у місті Лубнах Полтавської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи відповідача

У лютому 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі - ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що 06 квітня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Незалежні фінанси» (далі - ТОВ «ФК «Незалежні фінанси») та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 1314018, відповідно до умов якого первісний кредитор зобов`язалося на умовах, визначених цим договором, у строк, визначений пунктом 1.3 договору - 345 днів, надати позичальнику грошові кошти у розмірі 5 000 грн. Позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором.

Кредитний договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти на його картку № НОМЕР_1 , емітовану банком України, проте відповідач не виконала умови договору від 06 квітня 2025 року № 1314018.

У зв`язку з неналежним виконанням умов кредитного договору у ОСОБА_1 утворилась заборгованість перед ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» у розмірі 18 150 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 5 000 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 1 250 грн, заборгованість за комісією по обслуговуванню кредиту - 4 900 грн, заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) - 7 000 грн.

25 липня 2025 року ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» і ТОВ «ФК «ЄАПБ» уклали договір факторингу № 25072025, відповідно до умов якого останньому передано право вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, що є невід`ємною частиною договору факторингу. Згідно з реєстром боржників від 25 липня 2025 року до договору факторингу від 25 липня 2025 року № 25072025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором споживчого кредиту від 06 квітня 2025 року № 1314018 у розмірі 18 150 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 5 000 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 1 250 грн, заборгованості за комісією по обслуговуванню кредиту - 4 900 грн, заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) - 7 000 грн.

Після отримання права вимоги до відповідача позивач не здійснював нарахування штрафних санкцій. Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «ЄАПБ» у розмірі 18 150 грн. Позивач також вказував, що він поніс судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 328 грн та витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, у розмірі 1 664 грн.

На підставі викладеного ТОВ «ФК «ЄАПБ» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором від 06 квітня 2025 року № 1314018 у розмірі 18 150 грн та понесені судові витрати.

У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подала.

Рух справи

18 лютого 2026 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 лютого 2026 року справу № 539/768/26 передано судді Пилипчуку М. М.

Суддя на виконання вимог частини шостої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) звернувся із запитом до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) відповідача.

Згідно з відповіддю, яка надійшла до суду з Центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського району Полтавської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 08 квітня 2026 року, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив, відповідачу - заперечення на відповідь на відзив; витребувано в Акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» (далі - АТ «ПУМБ») інформацію щодо належності відповідачу відповідного карткового рахунку та виписку з цього рахунку за певний період.

Судове засідання 08 квітня 2026 року відкладено на 04 травня 2026 року у зв`язку з неявкою відповідача.

На виконання ухвали суду від 11 березня 2026 року в частині витребування доказів АТ «ПУМБ» 30 березня 2026 року надіслало до суду лист (повідомлення) та інформацію (виписку) про рух коштів по рахунку відповідача.

Позивач просив розглянути справу без його участі, вказував, що не заперечує щодо заочного розгляду справи. Судові повістки були направлені відповідачу на поштову адресу за її зареєстрованим місцем проживання. Вказані обставини підтверджені рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення. Відповідач у судові засідання не з`явилася, про причини неявки не повідомила. Суд вважає, що відповідач не з`явилась в судові засідання без поважних причин.

Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Лубенський міськрайонний суд Полтавської області 04 травня 2026 року постановив ухвалу про проведення у справі заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини, встановлені судом

Суд встановив, що 06 квітня 2025 року ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит № 1314018 в електронній формі в особистому кабінеті позичальника.

Згідно з пунктом 1 договору ТОВ «ФК «Незалежні фінанси» зобов`язалося на умовах, визначених цим договором, строк, визначений пунктом 1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній договором. Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитом, відповідно до графіку платежів та виконати інші зобов`язання в повному обсязі на умовах та в строки, що визначені договором. Кредит надається з метою задоволення потреб позичальника, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю та виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 1.2 договору зазначена сума кредиту - 5 000 грн. Кредит надається строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів (пункт 1.3 договору).

Повернення кредиту, сплата комісії за надання кредиту, комісії за обслуговування кредиту та процентів за користування кредитом має здійснюватися позичальником зі встановленою періодичністю в перший період - 15 днів, далі кожні 15 днів), відповідно графіку платежів, наведеному у додатку № 1 до договору. Остаточний термін повернення кредиту, сплати процентів та комісії - 17 березня 2026 року (пункт 1.4 договору).

Загальні витрати позичальника за кредитом становлять 16 650 грн; денна процентна ставка складає 0,97 %. Орієнтовна реальна річна процентна ставка дорівнює 3 257,21 % відсотків річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 21 650 грн. (пункт 1.5 договору).

Комісія за надання кредиту - 1 250 грн, яка нараховується за ставкою 25 % від суми кредиту (пункт 1.5.1 договору).

Комісія за обслуговування кредиту за весь період кредитування, нараховується за ставкою 14 % від суми кредиту (пункт 1.5.2 договору).

Проценти за користування кредитом протягом першого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 % річних на фактичну заборгованість за кредитом (пункт 1.5.3 договору). Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за стандартною процентною ставкою 0,0010 % річних від фактичного залишку кредиту, починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіком платежів. Нараховані згідно з пунктом 1.5.3 та 1.5.4 договору проценти за користування кредитом за весь строк кредитування, складатимуть 0.00 грн. (пункт 1.5.4 договору).

У додатку № 1 до договору від 06 квітня 2025 року № 1314018, який є його невід`ємною частиною (графік платежів), міститься таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит.

У договорі про споживчий кредит від 06 квітня 2025 року № 1314018 зазначено рахунок позичальника № НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду АТ «ПУМБ» 30 березня 2026 року надіслало до суду лист (повідомлення) та інформацію (виписку) про рух коштів по рахунку відповідача, за змістом яких банком на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_2 у гривні, до якого було емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_3 , на яку 06 квітня 2025 року зараховано кошти у розмірі 5 000 грн.

За змістом договору факторингу від 25 липня 2025 року № 25072025, акта прийому-передачі реєстру боржників від 25 липня 2025 року за договором факторингу від 25 липня 2025 року № 25072025, платіжної інструкції від 31 липня 2025 року № 748, реєстру боржників від 25 липня 2025 року «ФК «Незалежні фінанси» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 06 квітня 2025 року № 1314018 у розмірі 18 150 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 5 000 грн, заборгованість за комісією за надання кредиту - 1 250 грн, заборгованість за комісією по обслуговуванню кредиту - 4 900 грн, заборгованість за неустойкою (штраф, пеня) - 7 000 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку у зв`язку з неналежним виконанням умов договору про споживчий кредит № 1314018 від 06 квітня 2025 року у ОСОБА_1 утворилась заборгованість у розмірі 18 150 грн, яка складається із: заборгованості за основною сумою боргу - 5 000 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 1 250 грн, заборгованості за комісією по обслуговуванню кредиту - 4 900 грн, заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) - 7 000 грн.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї (частини перша та друга статті 14 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 634 ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Кредитний договір, за яким позивач заявив вимоги у цій справі, укладений сторонами цього правочину в електронному вигляді з використанням електронного підпису, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Матеріалами справи підтверджено факт підписання відповідачем кредитного договору, за умовами якого їй передано грошові кошти у погодженому розмірі та на погоджений сторонами цього правочину строк, шляхом перерахування коштів на банківський рахунок відповідача. Зазначений договір укладений у вигляді електронного документа: шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису згідно із Законом України «Про електронну комерцію». Вказані обставини свідчать про дотримання письмової форми правочину та укладення кредитного договору, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти.

Належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що всі дії, вчинені від імені відповідача, вчинені не ним, матеріали справи не містять.

Таким чином, зібраними у справі доказами підтверджено, що кредитний договір укладений з дотриманням вимог закону.

Частиною першою статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Сторони узгодили умови договору, зокрема, щодо розміру процентів за користування коштами.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором (частина перша статті 1077 ЦК України).

ТОВ «ФК «ЄАПБ» у визначений законом спосіб набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором від 06 квітня 2025 року № 1314018, що підтверджується договором факторингу від 25 липня 2025 року № 25072025, актом прийому-передачі реєстру боржників від 25 липня 2025 року за договором факторингу від 25 липня 2025 року № 25072025, платіжною інструкцією від 31 липня 2025 року № 748, реєстром боржників від 25 липня 2025 року.

Отже, зібраними у справі доказами підтверджено, що відповідач уклала кредитний договір, фактично отримані у борг грошові кошти в добровільному порядку на користь первісного кредитора та позивача в повному обсязі не повернула, тому ТОВ «ФК «ЄАПБ» обґрунтовано звернулося до суду за захистом порушених прав.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача перед кредитором становить 18 150 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 5 000 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 1 250 грн, заборгованості за комісією за обслуговуванню кредиту - 4 900 грн, заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) - 7 000 грн.

Водночас суд не погоджується з визначеним позивачем розміром заборгованості за кредитним договором з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 29 травня 2024 року у справі № 755/10942/17 викладено висновок про те, що належним чином дослідити поданий стороною доказ (у цьому випадку розрахунок заборгованості за кредитним договором), перевірити його, оцінити в сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі доказами, а у випадку незгоди з ним повністю чи частково, зазначити правові аргументи на його спростування і навести у рішенні свій розрахунок це процесуальний обов`язок суду.

Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства (частина перша статті 14 ЦК України).

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).

Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12 лютого 2025 року у справі № 758/5318/23.

Загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) за своєю суттю є нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, під час тлумачення норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

Отже, до спірних правовідносин, які виникли у зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 грошових зобов`язань, що випливають з кредитного договору, наявність яких та розмір встановлено під час розгляду справи, підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Враховуючи наведене і те, що вказані кредитні правовідносини між сторонами у цій справі виникли 06 квітня 2025 року, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на даний час, суд вважає, що у задоволенні вимоги позивача про стягнення штрафних санкцій в розмірі 7 000 грн слід відмовити.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором становить 11 150 грн, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу - 5 000 грн, заборгованості за комісією за надання кредиту - 1 250 грн, заборгованості за комісією за обслуговуванню кредиту - 4 900 грн.

Висновки за результатами розгляду позовних вимог

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором порушено майнові права позивача, тому наявні підстави для судового захисту прав кредитора, у зв`язку з чим позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають задоволенню частково.

Враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення обґрунтоване доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими у судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд відповідно до статті 141 ЦПК України стягує з відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 2 030,08 грн (3 328 грн х 61 %).

Водночас позивач не подав до суду належних та допустимих доказів понесення витрат, пов`язаних з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів, у розмірі 1 664 грн, тому відсутні правові підстави для стягнення таких витрат з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263 - 265, 273, 274, 279, 354 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором від 06 квітня 2025 року № 1314018 у розмірі 11 150 (одинадцять тисяч сто п`ятдесят) гривень.

У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 2 030 (дві тисячі тридцять) гривень 08 копійок.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (місцезнаходження: Київська область, місто Бровари, вулиця Лісова, 2; ЄДРПОУ - 35625014).

Відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_4 ).

Суддя М. М. Пилипчук