Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №553/5316/25 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 553/5316/25

Провадження № 2/552/1527/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

05.05.2026 Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Яковенко Н.Л.,

секретаря судового засідання Руденької А.І.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши в м. Полтаві в приміщенні суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 553/5316/25 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_3 18.12.2025 звернувся в Подільський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів.

Позовна заява обґрунтована тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано в 2017 році, мають доньку ОСОБА_4 , 2015 року народження. Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 14.11.2016 стягнуто з позивача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку на користь відповідача на утирання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказував, що 07.06.2017 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , мають сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позивач зазначав, що його мати ОСОБА_6 є особою з інвалідністю 2 групи, набула статус непрацездатної, тому у нього виник обов`язок по її утриманню. Сам позивач втратив роботу з початком повномасштабного вторгнення, відповідно і постійне джерело доходів, здійснює догляд за непрацездатною матір`ю.

В позовній заяві просив зменшити розмір аліментів, що стягнуті рішенням суду на користь відповідача ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 частини до 1/6 частини всіх видів заробітку.

Ухвалою Подільського районного суду м. Полтави від 08.01.2026 матеріали позовної заяви ОСОБА_3 передано за підсудністю до Київського районного суду м. Полтави.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06.02.2026 відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_3 за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач ОСОБА_2 до суду відзив на позовну заяву не подала.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримала подану до суду позовну заяву, посилаючись на викладені в ній обставини.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, вважає, що відсутні підстави вважати, що майновий стан позивача погіршився. Пояснила, що аліменти відповідач сплачує виходячи із середньої заробітної плати по регіону. Вказувала на ту обставину, що відповідач не виконує свої батьківські обов`язку щодо малолітньої дитини ОСОБА_4 , 2015 року народження. Вважає, що відсутні підстави вважати, що мати позивача ОСОБА_6 потребує нагляду.

Суд, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з 25.04.2015 перебували в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 24.01.2017 в справі № 553/4311/16-ц, яке набрало законної сили.

Сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем.

Також встановлено, що рішенням апеляційного суду Полтавської області від 08.12.2016 в справі № 553/2856/16-ц, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 щомісячно аліменти на утримання неповнолітньої дитини – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання позову, тобто з 08.08.2016 і до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст.ст. 141, 155, 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.

В силу норм ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Як роз`яснено у пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143 цс 13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.

Аналіз ст. 192 СК України дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Звертаючись до суду з позовом про зміну розміру аліментів, позивач обґрунтовує свої вимоги як зміною сімейного стану, так і зміною матеріального стану.

Разом з тим, як встановлено судом, позивач ОСОБА_3 є працездатною особою, відсутні підстави вважати, що він має незадовільний стан здоров`я.

Аналіз матеріалів про доходи позивача ОСОБА_3 не дають суду жодних підстав вважати, що вони змінилися в сторону зменшення.

Досліджені судом матеріали справи не містять доказів на підтвердження тієї обставини, що у позивача погіршився матеріальний стан.

Той факт, що ОСОБА_3 станом на час вирішення справи судом офіційно не працює, не перебуває на обліку в центрі зайнятості як особа, яка шукає роботу, не має офіційних джерел доходів, не може бути оцінено судом як погіршення матеріального стану позивача.

Твердження позивача про те, що здійснює догляд за непрацездатною матір`ю ОСОБА_6 , яка перебуває на його утриманні, судом оцінюється критично.

Матеріали справи не містять даних про те, що ОСОБА_6 потребує стороннього догляду. А аналіз рівня доходів ОСОБА_3 та ОСОБА_6 повністю спростовує твердження позивача про утримання матері.

Також судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 07.06.2017 зареєстрував шлюб з ОСОБА_7

ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками малолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно твердження позивача про зміну його сімейного стану знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Разом з тим, зміна сімейного стану, в тому числі і наявність іншої малолітньої дитини, сама по собі не є автоматичною підставою для зменшення розміру аліментів. Верховний Суд у своїх рішеннях наголошує, що платник аліментів має довести істотне погіршення свого майнового стану, яке виникло внаслідок цієї зміни, і що такий стан перешкоджає належному утриманню дитини.

Матеріали справи також доказів не містять.

Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 28 травня 2021 року у справі № 715/2073/20.

Варто також наголосити, що судова практика містить висновки і щодо того, що факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не знаходиться в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розмірів аліментів.

Ця обставина не звільняє батьків від обов`язку щодо утримання дитини (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 25 вересня 2019 року у справі № 755/14148/18, від 09 вересня 2021 року у справі № 554/3355/20).

Постанова Рівненського апеляційного суду від 04 квітня 2024 року у справі № 567/1462/23 (провадження № 22-ц/4815/456/24).

Встановивши дані обставини, вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог та наданих до суду доказів, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено зміни майнового стану платника аліментів та наявність інших обставин, які б свідчили про існування обґрунтованих підстав для зміни стягуваних аліментів.

Тому суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 за їх безпідставністю.

При вирішенні справи суд враховує потреби та інтереси дитини, розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, мінімальний розмір аліментів на дитину відповідного віку, а також вимоги ст. 8 Закону України „Про охорону дитинства” щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Судовий збір, сплачений позивачем за розгляд справи судом, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог не підлягає йому відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

1.Позивач – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

2.Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 05.05.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко