Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №527/669/26 — Глобинський районний суд Полтавської області

Справа № 527/669/26

провадження 2/527/705/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м.Глобине

Глобинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,

за участі секретаря судового засідання Мороз Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Глобине в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», який подано представником позивача Столітнім Михайлом Миколайовичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С ТА Н О В И В:

12 березня 2026 року представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом, сформованим в системі «Електронний суд».

В обґрунтування позовних вимог, представник зазначає, що 02.09.2024 року між ТОВАРИСТВОМ 3 ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 1809204 про надання споживчого кредиту. ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит в сумі 5000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку.

13 серпня 2025 року ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» на підставі Договору факторингу № 13082025-1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до Відповідача. Отже, до ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до Відповідача за договором.

Посилаючись на викладене, представник позивача просив суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 27 049,99 грн та судові витрати.

Ухвалою судді від 16.03.2026 року відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін та призначено проведення першого судового засідання.

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, проти заочного розгляду не заперечує.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Клопотань, заяв та відзиву на позовну заяву до суду не надходило.

Враховуючи наявність умов проведення заочного розгляду справи встановлених ст. 280 ЦПК, судом постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

02.09.2024 між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1809204 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», який було підписано позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором Т306. Відповідно до п. 1.2. якого, на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки передбачені договором. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000,00 гривень. Тип кредиту – кредит (п.1.3). Строк кредиту 360 днів (п.1.4). Стандартна процентна ставка становить 1,00%, знижена процентна ставка 0,980% (п.п.1.5.1-1.5.2). Кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 (п.2.1). Дати надання кредиту: 02.09.2024 або 03.09.2024 (п.2.2). (а.с.98-104).

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало грошові кошти у розмірі 5000,00 грн на картковий рахунок позичальника, що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» (а.с.92).

Як вбачається з витребуваної інформації від АТ КБ «ПриватБанк», на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 та 02.09.2024 на неї були зараховані грошові кошти у розмірі 5000,00 грн (а.с.124).

13.08.2025 між ТОВ «Слон Кредит» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» укладено договір факторингу № 13082025-1, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги до боржників вказаних у Реєстрах Боржників (а.с.66-69).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу № 13082025-1 від 13.08.2025 року, до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 1809204 в сумі 26299,99 грн, яка складається з: 4999,99 грн – заборгованості за тілом кредиту, 11300,00 грн – заборгованості за процентами, 10000,00 грн – заборгованості за штрафами (а.с.90-91).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, право вимоги за Договором укладеним з ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» на підставі договору факторингу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Слон Кредит», заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 1809204 від 02.09.2024 складає 26299,99 грн, яка складається з: 4999,99 грн заборгованість за тілом кредиту; 11 300,00 грн – заборгованість по несплаченим відсоткам; 10 000,00 грн – заборгованість по штрафам. Також, судом встановлено, що відповідач сплачував грошові кошти на погашення кредитної заборгованості у розмірі 5920,01 грн (а.с.87).

ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» нарахувало ОСОБА_1 відсотки за кредитним договором № 1809204 від 02.09.2024 за 14 календарних днів у розмірі 700 грн, що має відображення у розрахунку заборгованості складеного позивачем. Однак позивачем не доведено належними та допустимими доказами у справі нарахування відсотків за 15 календарних днів, тому суд вважає за доцільне стягнути з відповідача нараховані позивачем проценти за 14 календарних днів, що мають відображення у розрахунку заборгованості (а.с.88).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Судом встановлено, що розмір відсотків за користування кредитними коштами встановлений у кредитному договорі відповідає розміру встановленому в ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 18. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (не виконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Приймаючи до уваги те, що сума заборгованості по штрафам за кредитним договором в розмірі 10 000,00 грн нараховані відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитним договором пені в розмірі 10 000,00 грн до задоволення не підлягають.

Враховуючи вищезазначене, з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в сумі 4999,99 грн та заборгованості за відсотками в сумі 12 000 грн, загальна сума заборгованості становить 16 999,99 грн.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як зазначено в п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було заявлено позовні вимоги в загальному розмірі 27049,99 грн, судом задоволено позовні вимоги на суму 16 999,99 грн, що становить 62,84% від ціни позову.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1 673,05 грн, що складає 62,84% від 2662,40 грн.

Як зазначено в ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, адвокат Столітній М.М. надавав правничу допомогу позивачу, вартість послуг становить 10000,00 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідачем не подано до суду клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.

Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У постанові Верховного Суду від 28 вересня 2022 року у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22) зроблено висновки про те, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: їх дійсність; необхідність; розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу. При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану позивачу під час розгляду справи у суді першої інстанції, суд враховує, що адвокат це кваліфікований юрист з повною вищою юридичною освітою. При підготовці позовної заяви до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором відсутня необхідність у вивченні та опрацюванні великої за обсягом законодавчої бази, що регулює спірні відносини, оскільки існує усталена судова практика, представник позивача участі в судових засіданнях не приймав.

За таких обставин, суд вважає, що розмір витрат на правничу допомогу в сумі 10000,00 грн є занадто завищеним, виходячи з критерію розумності та враховуючі конкретні обставини справи, тому суд дійшов висновку, що загальна вартість виконаних представником робіт (наданих послуг), які є реальними та необхідними становить 5000,00 грн.

Крім того, оскільки позов задоволено частково, витрати на професійну правничу допомогу, підлягають стягненню пропорційно до задоволених позовних вимог на суму 3 142 грн, що складає 62,84% від 5000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» суму заборгованості за договором № 1809204 про надання споживчого кредиту від 02.09.2024 у розмірі 16 999,99 грн та судові витрати у загальному розмірі 4 815,05 грн, а всього 21 815,04 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» (код ЄДРПОУ 44559822, адреса: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27, прим. 2);

Відповідач: ОСОБА_1 (останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Суддя Ю. М. Свістєльнік