Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №362/2896/26 — Васильківський міськрайонний суд Київської області

Єдиний унікальний номер № 362/2896/26

Провадження № 1-кп/362/486/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 місто Васильків

Васильківський міськрайонний суд Київської області під головуванням судді ОСОБА_1 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні (№ ЄРДР №12026111030000331 від 24.02.2026) за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1ст. 382 КК України, ОСОБА_2 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Калуш Івано-Франківської області, РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, не працює, одруженого, на утриманні має малолітню дитину – ОСОБА_3 , народжену ІНФОРМАЦІЯ_2 , учасника бойових дій, має інвалідність 2 групи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався,

Учасники провадження:

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурор ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_2 ,

захисник ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення визнаного судом доведеним.

16.04.2024 Новозаводським районним судом міста Чернігова за результатами розгляду справи про вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 126 КУпАП, винесено постанову № 751/2363/24, яка набрала законної сили 27.04.2024, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років.

Однак ОСОБА_2 , достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, умисно підриваючи авторитет органів правосуддя України, 02.01.2026 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Passat B5» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху, які склали стосовно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення від 02.01.2026 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесли постанову від 02.01.2025 за ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 , продовжуючи умисно не виконувати вказану постанову Новозаводського районного суду міста Чернігова від 16.04.2024, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомленим з нею, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, 23.02.2026 близько 13 години 30 хвилин керував автомобілем марки «Volkswagen Passat B5» з державним номерним знаком НОМЕР_2 та рухався в с. Соколвіка Білоцерківського району Київської області, де був зупинений працівниками поліції.

Відомості про укладення угоди сторонами кримінального провадження

До початку судового провадження між прокурором Білоцерківської окружної прокуратури, якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні (№ ЄРДР №12026111030000331 від 24.02.2026), з одного боку, та обвинуваченим ОСОБА_2 з іншого боку 05.05.2026 у присутності захисника ОСОБА_6 на підставі статей 468-470, 472 КПК України укладено угоду про визнання винуватості.

За умовами вказаної угоди про визнання винуватості, враховуючи наявність обставини, що пом`якшує покарання, а саме: щирого каяття, відсутність обтяжуючих обставин, сторони погодилися на призначення ОСОБА_2 покарання за ч. 1 ст. 382 КК України – у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.

Позиції сторін щодо можливості затвердження угоди.

Обвинувачений в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 382 КК України, визнав повністю, просив затвердити угоду, укладену між ним та прокурором, вказав, що угода підписана без примусу в присутності захисника.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди, а саме: обмеження права оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України та відмову від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Прокурор в судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену з обвинуваченим.

Захисник не заперечував щодо затвердження вказаної угоди про визнання винуватості.

Мотиви суду щодо затвердження угоди про визнання винуватості та призначення покарання.

Розглядаючи питання про затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд приходить до такого висновку.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право зокрема затвердити угоду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468, ч. 4 ст. 469 КПК України, угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів.

Відповідно до вимог ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду та призначає узгоджену сторонами міру покарання.

На підставі пояснень обвинуваченого, прокурора, захисника, письмових матеріалів провадження суд в судовому засіданні переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, умови угоди відповідають вимогам КПК України, а саме: угода про визнання винуватості укладена у провадженні щодо кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, що є нетяжким злочином, прокурором при вирішенні питання про укладення угоди про визнання винуватості враховано ступінь та характер сприяння обвинуваченого у проведенні кримінального провадження щодо нього, те, що ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні, щиро розкаявся у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався.

Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України, зокрема вона містить беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, узгоджене покарання та згоду обвинуваченого на його призначення, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 КПК України, наслідки невиконання угоди.

З огляду на викладене, а також те, що умови угоди відповідають інтересам суспільства;не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб; укладення угоди було добровільним; відсутня очевидна неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов`язань; наявні всі фактичні підстави для визнання винуватості, суд дійшов висновку про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості із призначенням обвинуваченому узгодженої в угоді міри покарання.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку.

Долю речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експертів відсутні.

Запобіжний захід ОСОБА_2 не обирався. Підстави для застосування запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до набрання вироком суду законної сили відсутні.

Керуючись ст. ст. 100, ст. 314, ст. 374, ст. ст. 468-469, ст. ст. 472-475 КПК України, -

УХВАЛИВ :

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 05.05.2026 між ОСОБА_2 та прокурором, який на підставі ст. 37 КПК України здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні№12026111030000331 від 24.02.2026 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 500 (п`ятисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 (вісім тисяч п`ятсот) гривень.

Речові докази:

- транспортний засіб марки «Volkswagen Passat B5» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_2 , відповідно до розписки від 26.03.2026, – залишити в його повному володінні, користуванні і розпорядженні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок суду не набрав законної сили.

Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених ч. 4, 6, 7 ст. 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1