Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №380/22940/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/22940/24 пров. № А/857/36029/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідача Іщук Л. П.,

суддів Обрізка І. М., Пліша М.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року (головуючий суддя Мричко Н.І., м. Львів) у справі № 380/22940/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.03.2024 №134550016415 про відмову у перерахунку пенсії з врахуванням стажу до 01.01.2004 та заробітної плати за 1990-1995 роки відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування"; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву від 11.03.2024 про перерахунок пенсії, зарахувати до страхового (загального) стажу період проходження військових зборів з 01.07.1976 по 31.08.1976 та заробітну плату за період страхового стажу починаючи з 01.11.1990 по 31.10.1995 (60 міс.) відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” та прийняти рішення щодо перерахунку пенсії позивачу.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 19.03.2024 №134550016415 про відмову у перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до страхового (загального) стажу ОСОБА_1 період проходження військових зборів з 01.07.1976 до 31.08.1976, відповідно до архівної довідки Національного Університету “Львівська політехніка” від 08.02.2024 №69-43-104. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.03.2024 та прийняти рішення з урахуванням висновків суду наданих в мотивувальній частині судового рішення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області оскаржило його в апеляційному порядку.

ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що відмова здійснити перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за 60 календарних місяців страхового стажу, набутого з 01.11.1990 по 31.10.1995, яка підтверджена довідками про заробітну плату, є перевищенням повноважень та порушенням ст. 19 Конституції України та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного законодавства від 14.12.1995 (далі - Угода), пенсійне забезпечення громадян Договірних Сторін та членів їх сімей здійснюється по законодавству Договірної Сторони, на території якої вони постійно проживають, якщо цією Угодою не передбачено інше. При цьому зазначає, що обчислення трудового стажу (страхового) стажу проводиться по законодавству Договірної Сторони, яка призначає пенсію. Також вказує, що ГУ ПФУ в Івано-Франківській області жодного рішення про відмову в перерахунку пенсії позивача не прийнято.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як одержувач пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

11.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. До заяви позивач долучив архівну довідку НУ "Львівська політехніка" від 08.02.2024 №69-43-104. Для обчислення пенсії просив врахувати заробітну плату (дохід) за період страхового стажу починаючи з 01.11.1990 по 31.10.1995 (60міс).

За принципом екстериторіальності заяву позивача передано для розгляду до ГУ ПФУ в Івано-Франківській області, яким 19.03.2024 прийнято рішення №134550016415 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 . Як видно з названого рішення, пенсійний орган відмовив в перерахунку пенсії в частині врахування до страхового стажу періоду проходження військових зборів з 01.07.1976 по 31.08.1976 та врахування заробітної плати в Республіці Білорусь з 1990-1995, оскільки відповідно до Угоди між Урядом України і Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного законодавства від 14.12.1995, яка припинила свою дію для України 23.12.2023.

Не погоджуючись з рішенням пенсійного органу щодо відмови у перерахунку пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV).

Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в статті 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом (частина третя статті 24 Закону №1058-ІV).

До набрання чинності Законом № 1058 (01 січня 2004 року) види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію, визначалися Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі – Закон № 1788).

Порядок підтвердження стажу регламентовано у статті 62 Закону №1788-XII, яка визначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Згідно з абзацами першим, другим пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Абзацом першим пункту 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Згідно пункту "е" статті 3 Закону №1788-XII право на трудову пенсію мають особи, зайняті суспільно корисною працею, при додержанні інших умов, передбачених цим Законом, зокрема, вихованці, учні, студенти, курсанти, слухачі, стажисти, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти.

Відповідно до пункту "д" частини третьої статті 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення пенсійного органу, позивачу відмовлено в перерахунку пенсії в частині врахування до страхового стажу періоду проходження військових зборів з 01.07.1976 по 31.08.1976, оскільки згідно довідки від 08.02.2024 № 69-43-104 після присвоєння кваліфікації ОСОБА_2 , його було направлено на військові збори з 01.07.1976 по 31.08.1976, що є військовою підготовкою, а не військовою службою.

З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено пунктами 13, 15, 17, 19 Порядку проведення військової підготовки студентів вищих навчальних закладів за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року №48 військова підготовка здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи студентів, практичної підготовки, навчального збору, контрольних заходів. Громадяни, які мають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, пройшли теоретичний і практичний курс навчання з військової підготовки у відповідному військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі та комплексні практичні заняття з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки, залучаються до проходження навчального збору, передбаченого програмою військової підготовки.

Навчальний збір організовується після закінчення навчання у військовому навчальному підрозділі чи вищому військовому навчальному закладі у поточному році або за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку здобувачів вищої освіти. Під час навчального збору на громадян поширюються права та обов`язки, встановлені актами законодавства для військовозобов`язаних, призваних на збори. Навчальний збір проводиться у військових частинах (на кораблях) або у вищих військових навчальних закладах (військових інститутах), які мають відповідну матеріально-технічну базу для проведення практичного навчання. Порядок призову і направлення студентів та інших осіб на навчальний збір, проходження перед початком навчального збору медичного огляду визначається Міноборони разом з Генеральним штабом Збройних Сил. Згідно з пунктом 19 Порядку №48 навчальний збір завершується складенням студентами та іншими особами екзамену.

Відповідно до пунктів 2, 3 Розділу І Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу яка затверджена спільним наказом Міністерства оборони України та Міністерством освіти і науки України від 14.12.2015 №719/1289, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015 року за №1678/28123, військову підготовку за програмою підготовки офіцерів запасу (далі - військова підготовка) на добровільних засадах проходять громадяни, які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра, придатні до військової служби за станом здоров`я та морально-діловими якостями. Військова підготовка проводиться у військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів (далі - ВНП) або у вищих військових навчальних закладах (далі - ВВНЗ).

Як передбачено, пунктом 1 Розділу ІІІ вказаної вище Інструкції №719/1289 військова підготовка громадян організовується і проводиться згідно з вимогами Закону України "Про вищу освіту", Порядку проведення військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року №48(зі змінами), та цієї Інструкції.

Військова підготовка включається до освітніх (освітньо-професійних чи освітньо-наукових) програм підготовки та навчальних планів вищого навчального закладу, здобувачі вищої освіти якого проходять військову підготовку як окрему навчальну дисципліну, і складається з теоретичного і практичного курсів військової підготовки у військовому навчальному підрозділі або у вищому військовому навчальному закладі, комплексних практичних занять з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки на базі військових частин або навчальних центрів вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів) та навчального збору.

Згідно з п. 13 Порядку проведення військової підготовки студентів вищих навчальних закладів за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 лютого 2012 року № 48 (надалі - Порядок № 48) військова підготовка здійснюється у формі навчальних занять, самостійної роботи студентів, практичної підготовки, навчального збору, контрольних заходів.

Відповідно до п. 14 Порядку № 48 навчальний збір організовується після закінчення навчання у військовому навчальному підрозділі або вищому військовому навчальному закладі у поточному році або за рахунок часу, відведеного на канікулярну відпустку студентів.

Навчальний збір завершується складенням студентами та іншими особами екзамену (п. 19 Порядку).

Відповідно до п. 1 Розділу ІІІ Інструкції про організацію військової підготовки громадян України за програмою підготовки офіцерів запасу, затвердженої наказом Міністерства оборони України, Міністерства освіти і науки України 14 грудня 2015 року № 719/1289 (надалі Інструкція) військова підготовка включається до освітніх (освітньо-професійних чи освітньо-наукових) програм підготовки та навчальних планів вищого навчального закладу, здобувачі вищої освіти якого проходять військову підготовку як окрему навчальну дисципліну, і складається з теоретичного і практичного курсів військової підготовки у військовому навчальному підрозділі або у вищому військовому навчальному закладі, комплексних практичних занять з вивчення курсу первинної військово-професійної підготовки на базі військових частин або навчальних центрів вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів) та навчального збору.

Згідно з пунктами 1-4 Розділу ІV Інструкції громадяни, які мають або здобувають ступінь вищої освіти не нижче бакалавра та пройшли теоретичний і практичний курси навчання з військової підготовки у відповідному ВНП або ВВНЗ, залучаються до проходження передбаченого програмою військової підготовки навчального збору.

Проведення навчального збору є завершальним етапом військової підготовки громадян (п.4.2.Інструкції).

Як передбачено пунктом 10 Розділу V Інструкції №719/1289 громадянам України, які здобули вищу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем не нижче бакалавра, пройшли повний курс військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу, склали встановлені іспити та атестовані до офіцерського складу, присвоюється відповідне первинне військове звання офіцера запасу. У разі потреби вони за наказом Міністра оборони України підлягають призову для проходження військової служби осіб офіцерського складу або за їх бажанням можуть бути прийняті на військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що військова підготовка за програмою підготовки офіцерів запасу включається до навчальних планів вищого навчального закладу як окрема навчальна дисципліна, а тому період проходження військових зборів позивача підлягає зарахуванню до його загального страхового стажу.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року у справі №636/1332/17.

Відповідно до архівної довідки Національного університету "Львівська політехніка" від 08.02.2024 №69-43-104 ОСОБА_1 навчався у Львівському політехнічному інституті на денній формі механіко-машинобудівного факультету за спеціальністю “Автомобілі та трактори” з 01.09.1971. 30.06.1976 закінчив повний теоретичний курс навчання та видано диплом НОМЕР_1 реєстраційний номер №1130 з присвоєнням кваліфікації інженер-механік і з 01 липня до 31 серпня 1976 року направлений на військові збори з виплатою стипендії.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач, відмовляючи позивачу в перерахунку його пенсії з урахуванням періоду проходження військових зборів з 01.07.1976 до 31.08.1976, діяв всупереч нормам чинного законодавства.

Щодо неврахування заробітної плати в Республіці Білорусь.

Згідно з п. 5-1 розділу XV Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності з 1 січня 1992 року до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання питання обчислення страхового стажу та пенсійного забезпечення» за межами України в державах, які входили до складу колишнього Союзу РСР, зараховуються до страхового стажу, у тому числі на пільгових умовах, особам, які проживають в Україні, якщо це передбачено міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Законом України від 22.11.1996 за № 546/96-ВР «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення» ратифіковано «Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення», підписану в м. Києві 14 грудня 1995.

Згідно зі ст. 6 Угоди при призначенні пенсій зараховується трудовий (страховий) стаж, в тому числі і той, що дає право для призначення пенсій на пільгових умовах та за вислугу років, набутий по законодавству будь-якої з Договірних Сторін, в тому числі і до набуття чинності цієї Угоди, а також на території СРСР до 1 січня 1992 року. При цьому обчислення трудового (страхового) стажу проводиться по законодавству Договірної Сторони, яка призначає пенсію.

Відповідно до ст. 16 Угоди кожна Договірна Сторона має право денонсувати цю Угоду, повідомивши письмово про це іншу Договірну Сторону. Дія цієї Угоди припиняється з дня, вказаного у повідомленні, але не раніше ніж через шість місяців з дня, наступного за днем отримання повідомлення. Права громадян, набуті згідно положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили в разі її денонсації.

В подальшому, Законом України від 29.05.2023 №3117-IX «Про денонсацію Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення» денонсовано «Угоду між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про гарантії прав громадян в галузі пенсійного забезпечення», вчинену 14 грудня 1995 в м. Києві та ратифіковану Законом України від 22 листопада 1996 № 546/96-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 5, ст. 30).

Частиною другою статті 4 Угоди "Про співробітництво в галузі трудової міграції та соціального захисту трудівників - мігрантів" від 15.04.1994, підписаної Урядами Азербайджанської Республіки, Республіки Вірменія, республіки Білорусь, Республіки Грузія, Республіки Казахстан, Киргизької Республіки, Республіки Молдова, Російської Федерації, Республіки Таджикистан, Туркменістану, Республіки Узбекистан, України, передбачено, що трудовий стаж, зокрема стаж на пільгових підставах і за спеціальністю, взаємно визнається Сторонами.

Отже, наведені положення вказаних міжнародних договорів передбачають, що стаж, набутий на території будь-якої з держав-учасниць Угоди, та заробіток (дохід) за періоди роботи, які зараховуються до трудового стажу, враховуються при встановленні права на пенсію і її обчисленні. При цьому, обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність, а пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.

З матеріалів справи вбачається, що 11.03.2024 позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, у якій, зокрема, просив врахувати заробітну плату (дохід) за період страхового стажу, починаючи з 01.11.1990 по 31.10.1995 (60міс).

Пенсійним органом прийнято рішення №134550016415 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з врахуванням заробітної плати в Республіці Білорусь з 1990-1995, оскільки з 23 грудня 2023 року Україна припинила участь в Угоді про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення від 14 грудня 1995 року.

Колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач працював на території Республіки Білорусь під час чинності Угоди, тому мав легітимні очікування щодо врахування заробітної плати в Республіці Білорусь за 1990-1995 роки та належне пенсійне забезпечення, відтак відмова у здійсненні такого перерахунку пенсії з врахуванням заробітної плати в Республіці Білорусь є протиправною.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 317 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення неправильно застосовані норми матеріального права в частині відмови у зарахуванні заробітної плати в Республіці Білорусь за 1990-1995 роки, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції в цій частині та ухвалення рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст.139 КАС України слід стягнути на користь позивача судовий збір за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 240, 241, 243, 308, 311, 317, 319, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 380/22940/24 в частині відмови у зарахуванні заробітної плати в Республіці Білорусь за 1990-1995 роки скасувати та ухвалити в цій частині постанову, якою позов задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області при здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_1 врахувати заробітну плату в Республіці Білорусь за 1990-1995 роки.

В решті рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у справі № 380/22940/24 залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 20551088) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 1816 (одна тисяча вісімсот шістнадцять) грн. 80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук

судді І. М. Обрізко

М.А. Пліш