Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №276/269/26 — Хорошівський районний суд Житомирської області

Справа № 276/269/26

Провадження по справі № 3/276/143/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року с-ще Хорошів

Суддя Хорошівського районного суду Житомирської області Семенюк А.С., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №3 Житомирського районного управління поліції №2 ГУНП в Житомирській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , непрацюючого, одруженого,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 194421 від 30.01.2026, - 30.01.2026 близько 22 год. 40 хв. в АДРЕСА_1 , громадянин ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного та фізичного характеру стосовно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме ображав словами нецензурної лайки та шарпав за одяг, чим завдав шкоди психологічному та фізичному здоров`ю гр. ОСОБА_2 . До протоколу додано копію постанови Хорошівського районного суду Житомирської області від 12.06.2025 у справі №276/987/25, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст. 173-2 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином, про причину неявки суд не повідомив. Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання також не з`явилася.

ОСОБА_1 достеменно знав про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення та розгляд його судом, однак, незважаючи на викладене, у судове засідання не з`явився, будь-яких заяв та клопотань не подавав, до суду за інформацією щодо стану розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності не звертався.

У своїх рішеннях Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

З метою недопущення необґрунтованого порушення строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановлених ст.277 КУпАП, а також строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, суд визнає причину неявки ОСОБА_1 у судове засідання неповажною і розцінює його неявку як затягування строків розгляду справи, у зв`язку з цим суд розглядає справу у його відсутність.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, яке йому інкримінується, з таких підстав.

Згідно вимог ст.245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Так, частиною 1 ст.173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Диспозиція ч.3 ст.173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Разом з тим, із протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, не вбачається, яка шкода заподіяна фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Не містить таких відомостей щодо заподіяння шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілої її письмове пояснення, що додане до протоколу про адміністративне правопорушення, зокрема, в якому потерпіла не вказує про заподіяння шкоди її фізичному або психічному здоров`ю, в чому вона полягає і чим підтверджується тощо, внаслідок вчинення умисних діянь фізичного, психологічного чи економічного характеру ОСОБА_1 .

Слід зауважити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 р., заява №16347/02 та Малофєєва проти Росії» від 30.05.2013 р., заява №36673/04).

Згідно з ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Таким чином, наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, не підтверджується наявними у справі доказами.

Згідно п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю при відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст.62 Конституції України, ст.7, ст.173-2, ст.245, п.1 ст.247, ст.ст.283-284 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 10 днів з дня винесення постанови через Хорошівський районний суд Житомирської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя А.С. Семенюк