Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №380/21932/24 — Восьмий апеляційний адміністративний суд

Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: стягнення податкового боргу

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №380/21932/24

Суддя: Пліш Михайло Антонович

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 рокуЛьвівСправа № 380/21932/24 пров. № А/857/9869/25

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Іщук Л.П. Обрізка І.М.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року (головуючий суддя Карп`як О.О., м. Львів) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Львівській області до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Львівській області звернулося в суд першої інстанції з адміністративним позовом до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в розмірі 464 509, 67 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з фізичної особи ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у розмірі 464 509, 67 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржила його в апеляційному порядку, просить таке скасувати, та прийняти нове яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі зазначає, що як зазначено в рішенні суду фізична особа ОСОБА_1 має податкову заборгованість перед бюджетом, яка складається із сум податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування, військовому збору, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власністю об`єктів нежитлової нерухомості, податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власністю об`єктів житлової нерухомості .

Відомості про стан заборгованості підтверджуються довідкою про заборгованість.

Заборгованість згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість від 16.10.2024 № 11815/5/13-01-13-03 на яку посилається суд складає 481 757, 55 гривень.

Однак, як зазначено в довідці про заборгованість та в рішенні суду сума боргу, що підлягає стягненню становить 464 509, 67 грн., а саме: Військовий збір - 34 905,12 грн; (11010500); податок на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування 419 201,50 гри; (18010300); податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власністю об`єктів нежитлової нерухомості - 9808,50 грн: (18010200); податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власністю об`єктів житлової нерухомості 594.55 грн.

Судом не встановлено фактичну суму боргу та розбіжності, щодо заявлених сум боргу в довідці, заявлених позовних вимог та податкової вимоги форми «Ф» від 31.12.2021 №0100101-1303-1305.

Відповідно до п. 59,1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки. контролюючий орган надсилає(вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пп. 60.1.1. статті 60 ПК України податкова вимога вважається відкликаною, якщо сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення. Враховуючи те, що Позивачем надано вимогу про стягнення податкового боргу в сумі 12207,38 грн. станом на 30.12.2021 року, борг по даній вимозі відсутній, наступні податкові повідомлення рішення винесені у 01.05.2023, докази того, що у Відповідача наявна заборгованість у 2022 році внаслідок чого в силу п. 59.5. ст. 59 ПК України вимога не відкликалась немає, тому дана Позивачем податкова вимога є відкликаною.

Сума податкового боргу, яка підлягає стягненню становить 464509,67 грн. та виникла на підставі:

податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 №11851/13-01-24-08 за платежем військовий збір в сумі 34 905,12 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 21.03.2024 №11852/13-01-24-08 по податку на доходи фізичних осіб (11010500) на суму 419 201,50 грн.;

податкового повідомлення-рішення від 01.05.2023 №1592295-2411-1304 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власником об`єктів нежитлової нерухомості (18010300) на суму 9 808,50 грн.

податкового повідомлення-рішення від 01.05.2023 №1604982-2411-1304 по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власником об`єктів житлової нерухомості (18010200) на суму 594,75 грн.

Судом не досліджено належного вручення податкової вимоги та рішень про нарахування податкових зобов`язань та позовної заяви, оскільки Відповідач вказаних рішень не отримала, а доказами про надіслання вимоги та рішень є довідки про повернення Позивачу, однак з наявних в матеріалах справи неможливо встановити причини повернення оскільки відмітки відсутні. Крім того, в податковій вимозі, податкових повідомленнях-рішеннях та у позовній заяві неправильно вказана адреса Відповідача, зокрема невірно вказано вулицю.

Так, відповідно до витягу про реєстрацію Відповідача ФОП та у паспорті Відповідача назву вулиці зазначено як АДРЕСА_1 , а Позивачем у податковій вимозі та рішеннях вказано вулицю: Князя Мстислава Удатного, а у позові Позивач зазначає вулицю: Князя Мстислава.

Крім того, Відповідач із винесеними податковими-повідомленнями рішеннями не погоджується вважає їх необґрунтованими, такими що не ґрунтуються па законі, внаслідок чого Позивачем подано адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень

Відтак, вважає, що сума грошових зобов`язань не узгоджена, тому не має статусу податкового боргу, а тому позовні вимоги не можуть бути задоволені.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив таку залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції – без змін.

Згідно п. 3 ч.1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що заборгованість позивача згідно карток особових рахунків та довідки про заборгованість № 11815/5/13-01-13-03 від 16.10.2024 року складає 481 757, 55 гривень.

Сума боргу, що підлягає стягненню становить 464 509, 67 грн., а саме: Військовий збір - 34 905,12 грн; (11010500); податок на доходи фізичних осіб, що сплачують фізичні особи за результатами річного декларування 419 201,50 грн; (18010300); податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз. особами, які є власністю об?єктів нежитлової нерухомості - 9 808,50 грн: (18010200); податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фіз.особами, які є власністю об?єктів житлової нерухомості – 594, 55 грн.

Вказана сума податкового боргу виникла на підставі:

військовий збір – 34 905,12 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №11851/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 34 905,12 грн.;

по податку на доходи фізичних осіб (11010500) – 419 201,50 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №11852/13-01-24-08 від 21.03.2024 року на суму 419 201,50 грн.;

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власником об`єктів нежитлової нерухомості (18010300) – 9 808,50 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №1592295-2411-1304 від 01.05.2023 року на суму 9 808,50 грн.

по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власником об`єктів житлової нерухомості (18010200) – 594,55 грн., згідно податкового повідомлення-рішення №1604982-2411-1304 від 01.05.2023 року на суму 594,75 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань позивач виніс податкову вимогу форми «Ф» № 0100101-1303-1305 від 31.12.2021 року, яку надіслано платникові податків, що підтверджується матеріалами справи.

Постановляючи рішення суд першої інстанції виходи з того, що згідно з ст. 15 ПК України платниками податків визначаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок зі сплати податків та зборів.

Відповідно до ст. 16 ПК України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених вказаним Кодексом та законами з питань митної справи і подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Згідно до п. 16.1.4 ст. 16 ПК України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до п. п. 41.1, 41.5 ст. 41 ПК України органи державної податкової служби є контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, а також стосовно законодавства, контроль за дотриманням якого покладається на органи державної податкової служби. Органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень є органами стягнення.

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 57.2 ст. 57, у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов`язання платника податків з причин, не пов`язаних з порушенням податкового законодавства, такий платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання у строки, визначені в цьому Кодексі, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.

Згідно п. 57.3 ст. 57 Кодексу, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п. п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем узгодження.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби у відповідності до вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно матеріалів справи, на виконання ст.59 ПК України податковим органом виставлено податкову вимогу форми «Ф» № 0100101-1303-1305 від 31.12.2021 року.

Докази оскарження та скасування зазначеної податкової вимоги та визначеної у ній суми податкового боргу матеріали справи не містять.

Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган має право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 95.1. ст.95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95).

Згідно з пунктом 87.11 статті 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на вказане вище, суд першої інстанції вірно вважав, що матеріалами справи підтверджується наявність податкового боргу відповідача у розмірі 464 509, 67 гривень, а відтак заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 322, ст. 325, ст. 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2025 року у справі №380/21932/24 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя М.А. Пліш

судді Л. П. Іщук

І. М. Обрізко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua