Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №240/9287/25 — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/9287/25

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Єфіменко О.В.

Суддя-доповідач - Канигіна Т.С.

05 травня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Канигіної Т.С.

суддів: Слободонюка М.В. Кузьмишина В.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення з 01.10.2024 перерахунку призначеної пенсії зі зменшенням її розміру;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату раніше призначеної їй пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" з 01.10.2024, визначивши її у розмірі 60% від заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) від 01.03.2024 №11, виданої Житомирською районною державною адміністрацією, з виплатою різниці недоотриманих з 01.10.2024 сум.

Аргументуючи позовні вимоги, позивачка вказала, що її переведено на пенсію за віком відповідно до положень Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 (далі - Закон № 3723-ХІІ) та враховано довідку про складові для призначення пенсії державного службовця № 11 від 01.03.2024, складену Житомирською районною державною адміністрацією. За доводами позивачки, розмір її пенсії після переведення становив 9042,36 грн та її виплата у такому розмірі здійснювалася у період з 11.03.2024 по 30.09.2024. Пояснює, що у подальшому Управлінням їй проведено перерахунок пенсії на підставі інших довідок про складові заробітної плати, виданих Житомирською районної державною адміністрацією відповідно до пункту 4-2 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622, в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 823 від 12.07.2024 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб", внаслідок чого її розмір значно зменшився. З такими діями відповідача позивачка не погоджується, вважає протиправними та такими, що порушують її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист, що слугувало зверненню до суду за їх захистом.

ІІ. ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 15.01.2026 позовні вимоги задоволено: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення ОСОБА_1 з 01.10.2024 перерахунку призначеної пенсії зі зменшенням її розміру.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату раніше призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16.12.1993 з 01.10.2024 визначивши її у розмірі 60% від заробітної плати згідно з довідкою про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) № 11 від 01.03.2024 виданої Житомирською районною державною адміністрацією та здійснити виплату різниці недоотриманих з 01.10.2024 сум.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та отримувала пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV) з 03.03.2024.

З 11.03.2024 за заявою позивачки її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-ХІІ, що підтверджується заявою за призначенням/перерахунком пенсії від 11.03.2024 та розпискою - повідомленням від 11.03.2024 № 535. Сума пенсії станом на 11.03.2024 обчислена у розмірі 60% від суми заробітку, вказаного у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, набавка за вислугу років) № 11 від 01.03.2024, виданої відділом економіки, АПР та з питань управління майном спільної власності, і становила 9042,36 грн в місяць, яку отримувала у період з 11.03.2024 по 30.09.2024.

У подальшому відповідач листом від 06.09.2024 №0600-0305-8/113383 звернувся до Житомирської районної державної адміністрації, у якому з посиланням на внесені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622) до положень постанови Кабінету Міністрів України № 823 від 12.07.2024 "Про внесення змін до Порядку призначення пенсії деяким категоріям осіб" (далі - Постанова № 823), просив у найкоротші терміни для приведення у відповідність пенсійної справи позивачки надати довідки про заробітну плату згідно з вимогами пункту 4-2 Порядку № 622 з урахуванням вказаних змін. Таким лист також адресований позивачці для відома.

У вересні 2024 року на вимогу відповідача Житомирською районною державною адміністрацією видані нові довідки, враховуючи пункт 4-2 Порядку № 622 в редакції Постанови № 823:

- № 0241/87/1 від 23.09.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023;

- № 0241/87/2 від 23.09.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2023 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

На підставі наданих довідок на виконання вимог Постанови № 823, відповідач здійснив перерахунок пенсії з 01.10.2024, внаслідок якого розмір пенсії зменшився та становить 6089,92 грн.

10.01.2025 позивачка звернулася із заявою до Пенсійного фонду, у якій просила роз`яснити підстави, які слугували зменшенню її пенсійного забезпечення.

За результатами розгляду заяви позивачці листом № 8171-4181/І-02/8-0600/25 від 11.02.2025 повідомлено про перерахунок пенсії відповідно до вимог пункту 4.2 Порядку № 622 з 01.10.2024 на підставі довідок №№ 02-41/87/1, 02-41/87/2 від 23.09.2024, сформованих відділом економіки, АПР та з питань управління майном спільної власності Житомирської районної державної адміністрації за період з травня 2016 року по лютий 2021 року.

Вважаючи наведені дії відповідача протиправними, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Суд першої інстанції дійшов висновку, що подана позивачкою до Пенсійного фонду довідка № 11 від 01.03.2024 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, складена з урахуванням усіх складових, визначених приписами Постанови №1-3, із дотриманням встановленої форми та видана позивачці, як особі, яка має право для призначення пенсії державного службовця.

Така довідка є джерелом інформації про доходи позивачки, що впливають на правильність обчислення пенсії.

Втім відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01.10.2024, призначеної відповідно до Закону № 889-VIII, з урахуванням положень Постанови № 823.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що доводи відповідача про необхідність застосовувати Постанову № 823 безпідставні, оскільки така постанова набрала чинності 20.07.2024, тоді як призначення позивачці пенсії державного службовця відбулося 11.03.2024.

V. ПРОВАДЖЕННЯ В СУДІ АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ, ВИМОГИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Особа, яка подала апеляційну скаргу, - ГУ ПФУ в Житомирській області, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, зазначаючи, що суд під час винесення оскаржуваного рішення неповно з`ясував обставини, що мають суттєве значення для об`єктивного вирішення справи, виніс рішення, ґрунтуючись на неправильному застосуванні норм матеріального права та на висновках, які фактично не відповідали обставинам справи, просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористалася, що в силу вимог частини четвертої статті 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

VІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

За приписами пункту 6 частини першої статі 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

За Преамбулою Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 (надалі - Закон № 1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на Пенсійний фонд покладене керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов`язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статутом Пенсійного фонду.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", пунктом 7 частини першої статті 1 якого визначено, що Пенсійний фонд України - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.

Правове регулювання пенсійного забезпечення державних службовців до 01.05.2016 здійснювалося відповідно до положень Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 № 3723-XII (далі - Закон № 3723-XII).

З 01.05.2016 набрав чинності Закон України "Про державну службу" від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII), яким змінено підходи до пенсійного забезпечення зазначеної категорії осіб.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, Закон № 3723-XII визнано таким, що втратив чинність, за винятком статті 37, яка продовжує застосовуватися до осіб, визначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пунктів 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

При цьому постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 затверджено Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб (далі - Порядок № 622), який визначає механізм реалізації права окремих категорій громадян, зокрема державних службовців, на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".

Відповідно до пункту 4 Порядку № 622 (у редакції, чинній з 01.01.2020) пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права на неї, у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Для осіб, які на момент звернення за призначенням пенсії не перебувають на державній службі, пенсія обчислюється з розміру заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено відповідні внески.

Крім того, Порядком № 622 передбачено, що за бажанням осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, і не перебувають на державній службі на момент виходу на пенсію, розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг та вислугу років) може визначатися у середніх розмірах таких виплат, установлених законодавством за місяць, що передує місяцю звернення за пенсією, але не раніше травня 2016 року, за відповідною або прирівняною посадою за останнім місцем роботи на державній службі.

Водночас, 20.07.2024 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 № 823, якою затверджені зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (надалі - Постанова № 823).

Згідно з пунктом 3 цієї Постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування (з 20.07.2024) та застосовується з 01.01.2024.

Пунктами 5-6 Порядку № 622 зі змінами передбачено, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1 - 6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 № 889-VIII "Про державну службу" пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-XII "Про державну службу" та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

У разі ліквідації державного органу довідки видаються органом, який є правонаступником, а в разі його відсутності - у порядку, встановленому Мінсоцполітики за погодженням із НАДС.

У разі перейменування посад, зокрема відсутності відповідних посад державної служби у штатних розписах на дату звернення особи за призначенням пенсії державного службовця, прирівняння (встановлення відповідності) посад державної служби після 1 січня 2024 р. здійснюється на основі визначеного державним органом класифікаційного коду, зазначеного в штатному розписі на дату звільнення особи.

За посадами державної служби, які не визначені класифікаційним кодом на дату звільнення особи, прирівняння (встановлення відповідності) посади працюючих державних службовців не здійснюється. Довідки видаються державним органом відповідно до умов, що діяли до 1 січня 2024 р. з урахуванням пункту 4 цього Порядку.

Вимоги до форми довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, були встановлені постановою правління Пенсійного фонду України від 17.01.2017 №1-3 "Про форми довідок про заробітну плату для призначення пенсії державним службовцям", яка була чинною на момент призначення пенсії позивачці (надалі - Постанова №1-3).

Цією постановою затверджено форми наступних довідок: про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років); про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією); про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби.

Процедура подання та розгляду скарг на рішення про призначення, перерахунок, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший, виплаті пенсій, прийняті головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннями Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також об`єднаними управліннями визначена Порядком розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, що затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 № 18-6 (далі - Порядок № 18-6).

Пунктом 2 Порядку № 18-6 визначено, що у разі, якщо громадянин вважає, що орган, що призначає пенсію, прийняв рішення, що суперечить законодавству про пенсійне забезпечення або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, громадянин має право оскаржити таке рішення у органі Пенсійного фонду України вищого рівня.

Скарга на рішення органу, що призначає пенсії, подається громадянином особисто або законним представником відповідно до законодавства або представником, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Подання скарги відповідно до цього Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства (пункт 3 Порядку № 18-6).

За приписами пункту 4 Порядку № 18-6 скарга на рішення регіональних органів Пенсійного фонду України подається до Пенсійного фонду України та супроводжується документами, що свідчать про прийняття неправильних рішень.

Згідно з пунктом 10 Порядку № 18-6 орган Пенсійного фонду України при розгляді скарги заявника перевіряє законність і обґрунтованість рішення, що оскаржується, і приймає одне з таких рішень: 1) залишає скаргу без задоволення; 2) повністю або в певній частині задовольняє скаргу.

Відповідно до пункту 11 Порядку № 18-6 рішення за розглядом скарги заявника приймає керівник відповідного органу Пенсійного фонду України (або його заступник відповідно до розподілу функціональних повноважень).

VIІ. ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6 Порядку № 622 (в редакції, чинній з 20.07.2024), є підставою виключно для призначення пенсії відповідно до пунктів 10 і 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII, і не можуть бути підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Як убачається з матеріалів справи, за заявою позивачки від 11.03.2024 її переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".

Разом із указаною заявою позивачка подала довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг та вислугу років) станом на березень 2024 року № 11 від 01.03.2024, видану начальником відділу економіки, АПР та з питань управління майном спільної власності.

У вересні 2024 року на вимогу відповідача Житомирською районною державною адміністрацією видані нові довідки, враховуючи пункт 4-2 Порядку № 622 в редакції Постанови № 823:

- № 0241/87/1 від 23.09.2024 про складові заробітної плати для державного службовця, який до 01.01.2024 працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на 31.12.2023;

- № 0241/87/2 від 23.09.2024 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за грудень 2023 року, що передує місяцю звернення за призначенням пенсії.

На підставі наданих довідок на виконання вимог Постанови № 823 відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки з 01.10.2024, внаслідок якого розмір пенсії зменшився.

З огляду на наведене відповідач здійснив перерахунок пенсії позивачки на підставі нових довідок та зменшив розмір її пенсії.

При цьому доводи відповідачів щодо чинності Постанови № 823, якою внесено зміни до Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого Постановою № 622, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки вказана Постанова № 823 набрала чинності з 20.07.2024, тоді як позивачку було переведено на пенсію державного службовця у березні 2024 року.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Це означає, що вони поширюють свою дію лише на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності.

Згідно з частиною третьою статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України у Рішенні від 05.04.2001 №3-рп/2001 указав на те, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави. Винятки з цього конституційного принципу, тобто надання закону або іншому нормативно-правовому акту зворотної сили, передбачено частиною першою статті 58 Конституції України, а саме: коли закони або інші нормативно-правові акти пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

У мотивувальній частині Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2015 №8-рп/2005 зазначено, що звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб`єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірювальних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 08.04.2024 (справа №580/6509/23): зміна порядку розрахунку пенсії, як періодичної виплати фізичній особі, шляхом прийняття відповідного закону, який відповідає критерію якості закону та легітимній меті, за загальним правилом, не суперечить положенням статті 22 (щодо недопущення при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод) та статті 58 (щодо відсутності у законів та інших нормативно-правових актів зворотної дії в часі) Конституції України, за умови, що такі зміни не передбачають зменшення розміру пенсії, яку особа отримує на момент прийняття таких законодавчих змін.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що пенсія за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" була призначена позивачці до внесення змін до Порядку №622, тобто до набрання чинності Постановою №823.

Отже, реалізація права позивачки на пенсійне забезпечення мала здійснюватися відповідно до норм законодавства, чинних на момент звернення до органу Пенсійного фонду із відповідною заявою. Початий процес реалізації права має бути завершений за правилами, що діяли на момент його початку.

Таким чином, положення Постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2024 №823 можуть застосовуватися виключно до правовідносин, пов`язаних із призначенням нових пенсій, але не поширюються на перерахунок уже призначених пенсій, оскільки таке тлумачення суперечить статті 58 Конституції України.

Крім того, зазначеною Постановою № 823 не передбачено надання органам Пенсійного фонду повноважень здійснювати перерахунок раніше призначених пенсій у зв`язку з поширенням її дії з 01.01.2024.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача щодо перерахунку пенсії позивачки на підставі Постанови № 823 є протиправними, вчиненими не у спосіб, визначений чинним законодавством з питань пенсійного забезпечення, оскільки порушують принцип незворотності дії нормативно-правових актів у часі та звужують зміст і обсяг конституційного права позивачки на отримання пенсійного забезпечення у належному розмірі, а тому підлягають відновленню.

Інші доводи скаржника є безпідставними та спростовуються вищенаведеним.

VIII. ВИСНОВКИ СУДУ

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 КАС України, відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні підстави для його скасування, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду – без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 15 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Канигіна Т.С.

Судді Слободонюк М.В. Кузьмишин В.М.