Суд: Рівненський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами
Дата: 30 квітня 2026 р.
Справа: №567/1691/24
Суддя: Полюхович О. І.
Рівненський апеляційний суд
___________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 травня 2026 року м. Рівне
Справа № 567/1691/24
Провадження № 33/4815/566/26
Суддя Рівненського апеляційного суду – Полюхович О.І.,
з участю: секретаря судового засідання – Супрунюк К.Р.,
захисника – Горобця О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Горобця О.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року, –
ВСТАНОВИВ:
Постановою Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано таким, що вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 40 800 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Не погодившись із постановою суду, захисник ОСОБА_1 – адвокат Горобець О.С. оскаржив її в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга та клопотання про поновленн строку апеляційного оскарження подані через систему електронний суд 30 березня 2026 року.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 09 квітня 2026 року захиснику ОСОБА_1 – адвокату Горобцю О.С відмовлено у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Горобця О. С. на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року повернуто, у зв`язку із пропуском строку, встановленого для її подання.
16 квітня 2026 року до Рівненського апеляційного суду повторно надійшла апеляційна скарга захисника ОСОБА_1 – адвоката Горобця О.С..
Апеляційна скарга та клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження подані через систему електронний суд 14 квітня 2026 року.
Клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження обґрунтоване тим, щоОСОБА_1 не мав реальної можливості своєчасно ознайомитися з матеріалами виконавчих проваджень та встановити підстави примусового стягнення коштів. При цьому, звертає увагу на те, що списання грошових коштів здійснювалося автоматично із заробітної плати військовослужбовця, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , за твердженням захисника, фактично не був обізнаний про те, що сплата штрафу відбувалася саме на виконання постанови Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року.
Заслухавши доводи адвоката Горобця О.С. на підтримання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд прийшов до висновку про повторну відмову в його задоволенні.
Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Норми діючого КУпАП не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку оскарження постанови суду. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом з тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободb проголошено право на справедливий судовий розгляд.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов`язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення, що набрало законної сили, лише з метою його скасування.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин його пропуску не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Так, у параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" від 3 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
За правовим змістом зазначених норм, строк на оскарження постанови суду першої інстанції може бути поновлений скаржнику виключно у разі, коли він пропущений з поважних причин, які об`єктивно позбавляли останнього реалізувати своє законне право на оскарження судового рішення.
Клопотання про поновлення строку не може носити формальний характер, а наведені у ньому обставини повинні доводитися заявником належними та допустимими доказами.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена судом 18 грудня 2024 року.
Натомість, повторна апеляційна скарга подана захисником Горобцем О.С. 14 квітня 2026 року, тобто з очевидним пропуском строку встановленого для її подання.
Доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження щодо відсутності у ОСОБА_1 реальної можливості своєчасно ознайомитися з матеріалами виконавчих проваджень та встановити підстави примусового стягнення коштів є необґрунтованими та спростовуються матеріалами справи.
Так, матеріали справи містять постанову державного виконавця про закінчення виконавчого провадження №77069873 від 21 серпня 2025 року, яка підтверджує фактичне виконання ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу, накладеного оскаржуваною постановою суду (а.с. 65, зворотня сторона). Наведене свідчить про те, що не пізніше серпня 2025 року ОСОБА_1 був обізнаний про існування постанови Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року та про її примусове виконання.
Посилання сторони захисту на те, що списання коштів здійснювалося автоматично із заробітної плати військовослужбовця, а тому ОСОБА_1 не знав про підстави такого стягнення, не можуть бути визнані поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження. Сам по собі факт примусового виконання судового рішення та стягнення коштів у межах виконавчого провадження об`єктивно свідчить про наявність у особи можливості дізнатися про підстави такого стягнення, зокрема шляхом звернення до органу державної виконавчої служби або ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження.
Крім того, для отримання інформації щодо стану розгляду судових справ та прийнятих судових рішень функціонують офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких будь-яка особа має можливість отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду.
З відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постанова Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року була оприлюднена у вказаному реєстрі 23 грудня 2024 року та перебувала у відкритому доступі.
Матеріали справи також свідчать, що ОСОБА_1 було достеменно відомо про складання відносно нього адміністративних матеріалів за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а тому він мав проявляти належну процесуальну уважність та в розумні проміжки часу вживати заходів для з`ясування стану судового провадження щодо їх розгляду.
За таких обставин доводи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження не свідчать про наявність об`єктивних та непереборних перешкод для своєчасного подання апеляційної скарги, а тому підстав для поновлення пропущеного строку не вбачається.
За відсутності законних підстав для поновлення скаржнику строку апеляційного оскарження постанови місцевого суду, апеляційна скарга підлягає поверненню.
На підставі наведеного та керуючись ст. 6 ЄКПЛ, ст. 294 КУпАП, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити захиснику ОСОБА_1 – адвокату Горобцю Олексію Сергійовичу у задоволенні клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження постанови Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 – адвоката Горобця Олексія Сергійовича на постанову Острозького районного суду Рівненської області від 18 грудня 2024 року повернути, у зв`язку із пропуском строку, встановленого для її подання.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович
Оригінал: reyestr.court.gov.ua