Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №545/4420/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 545/4420/25 Номер провадження 22-ц/814/1235/26Головуючий у 1-й інстанції Зуб Т.О. Доповідач ап. інст. Триголов В. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючий суддя: Триголов В.М.

Судді: Дорош А.І., Лобов О.А.

Секретар: Горбун К.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2025 року по справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування при Департаменті соціального захисту населення Полтавської міської ради, ОСОБА_2 , про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2025 року ОСОБА_1 завернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з вищевказаною заявою, в обґрунтування якої зазначила, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26.12.2014 року у справі № 545/4213/14-ц її чоловіка- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано недієздатним. Рішенням цього ж суду від 11.06.2015 року у справі № 545/1414/15-ц було встановлено опіку над ОСОБА_3 та призначено її опікуном. Внаслідок того, що вона досягла пенсійного віку, є непрацездатною через перенесене хірургічне втручання (ЖКХ. Гострий гангренозний калькульозний холецистит. Емпієма жовчного міхура. Перивезикальний інфільтрат), має незадовільний стан здоров`я, то в повній мірі не може виконувати свої обов`язки опікуна. З нею та ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 проживає їх спільний син- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який фактично допомагає їй здійснювати догляд за своїм батьком. Інших рідних у недієздатного ОСОБА_3 , окрім його сина- ОСОБА_2 , не має.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2025 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування при Департаменті соціального захисту населення Полтавської міської ради, ОСОБА_2 , про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна - відмовлено.

Непогодившись із вказаним рішенням його в апеляційному порядку оскаржила ОСОБА_1 . Скарга мотивована тим, що ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує, що суд не взяв до уваги вік заявниці та її фізичний стан, який після хірургічного втручання в 2022 році з об`єктивних причин не може покращитися, а навпаки погіршився. Погіршення фізичного стану опікуна не дає навіть можливості виконувати належний догляд за недієздатним ОСОБА_3 , здійснювати гігієнічні процедури тощо. До цих дій заявниця залучає їхнього єдиного сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, згідно статті 51 Конституції України визначає, що повнолітні діти зобов`язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Разом з тим слід пам`ятати, що однією з основних цілей регулювання сімейних відносин, відповідно до частини другої статті 1 Сімейного кодексу України, є утвердження почуття обов`язку перед батьками. Відповідно до статті 202 Сімейного кодексу, повнолітні дочка, син зобов`язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Окрім того скаржник зауважує, що в умовах дії воєнного часу в Україні не скасований та ніким не обмежений інститут опіки та піклування, ОСОБА_2 не перебуває у розшуку ТЦК та СП за ухилення від явки по мобілізації, а тому у суду відсутні докази, які б свідчили про те, що він ухиляється від мобілізації.

Зважаючи на викладене апелянт просить скасувати ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2025 року , та ухвалити нове ршення , яким звільнити попереднього опікуна ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та призначити, відповідно до подання органу опіки та піклування, опікуном недієздатного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Супрунівка, Полтавського району, Полтавської області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

У справі встановлено, що ОСОБА_3 є чоловіком ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 02.10.1982 року (а.с. 7). ОСОБА_2 є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.12.1983 року (а.с. 14).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 26.12.2014 року у справі № 545/4213/14-ц чоловіка заявниці- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було визнано недієздатним (а.с. 5).

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11.06.2015 року у справі № 545/1414/15-ц було встановлено опіку над ОСОБА_3 та призначено ОСОБА_1 опікуном останнього (а.с. 6).

Згідно наданої суду Виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1588 вбачається, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 15.04.2022р. по 22.04.2022р. (а.с. 17).

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення її від повноважень опікуна та про призначення ОСОБА_2 опікуном недієздатного ОСОБА_3 , суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимог ст.ст. 13, 81 ЦПК України Органом опіки та піклування при Департаменті соціального захисту населення Полтавської міської ради не підтверджено належними та допустимими доказами передбачених ст. 63 ЦК України вимог, щодо відсутності можливості особи виконувати обов`язки опікуна. Крім того зазначено, що призначення опікуном ОСОБА_2 , який є військовозобов`язаним, є недоцільним і з його боку є способом ухилення від мобілізації під час дії в країні воєнного стану.

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції ухвалене правильне по суті рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Так, відповідно до ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Частина друга зазначеної статті передбачає, що порядок визнання фізичної особи недієздатною встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України.

Недієздатні особи є особливою категорією людей (фізичних осіб), які внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу тимчасово або постійно не можуть самостійно на власний розсуд реалізовувати майнові та особисті немайнові права, виконувати обов`язки й нести юридичну відповідальність за свої діяння; недієздатним особам мають надаватися правові можливості для задоволення індивідуальних потреб, реалізації та захисту їх прав і свобод (абз. 3 підп. 2.2 п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01 червня 2016 року № 2-рп/2016).

Згідно з ст. 58 ЦК України над фізичними особами, які визнанні недієздатними, встановлюється опіка.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування .

Відповідно до ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклувальника або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Пунктом 1.1. Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 (далі - Правила), передбачено, що опіка (піклування) є особливою формою державної турботи про неповнолітніх дітей, що залишились без піклування батьків, та повнолітніх осіб, які потребують допомоги щодо забезпечення їх прав та інтересів.

Положеннями ст. 63 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

При призначенні опікуна важливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Згідно з ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Таке подання має для суду лише рекомендаційний характер.

Наданими доказами підтверджується, що згідно положень ст.ст. 41, 60, 63 ЦК України наявні підстави для встановлення над недієздатним опіки і призначення опікуна.

Аналізуючи норми ЦК України так ЦПК України щодо даного питанні, слід звернути увагу, що законодавець, захищаючи недієздатну особу покладає на суд обов`язок відразу у рішенні про визнання особи недієздатною вирішити питання захисту прав цієї особи шляхом призначення їй опікуна. При цьому із змісту норм ЦК та ЦПК слідує, що вагома роль органу опіки та піклування, який зобов`язаний надати ґрунтовне подання суду щодо призначення опікуна, полягає в тому, що саме на вказаний орган покладається обов`язок знайти особу, яка за своїми якостями (стан здоров`я, родинні зв`язки тощо) найбільш ефективно для особи, визнаної недієздатною, може виконувати обов`язки опікуна.

У справі, що переглядається, встановлено, що поданням Орган опіки та піклування при Департаменті соціального захисту населення Полтавської міської ради № 01-15-01.1-07/12520 від 25 вересня 2025 року визначено за доцільне призначення ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 .

Однак, апеляційний суд звертає увагу, що Органом опіки та піклування при Департаменті соціального захисту населення Полтавської міської ради у своєму поданні від 25 вересня 2025 року, ніяк не обґрунтовано доцільність призначення саме ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , не вказано чи є у нього інші близькі родичі, які могли б виконувати обов`язки опікуна. Зазначено про згоду ОСОБА_1 – опікуна ОСОБА_3 на призначення опікуном саме ОСОБА_2 .

Окрім того, у поданні відсутня інформація про причини неможливості виконання обов`язків опікуна дружиною недієздатного ОСОБА_1 яка на момент подання та розгляду заяви являється опікуном ОСОБА_3 призначеним рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11.06.2015 року у справі № 545/1414/15-ц.

Крім того, колегія суддів зауважує, що станом на сьогоднішній день саме орган опіки та піклування на підставі звернення особи чоловічої статі призовного віку із заявою про призначення його опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений ст. 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Однак, подання органу опіки містить виключно висновок про доцільність призначення саме ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 , без жодних мотивів доцільності призначення саме цієї особи опікуном недієздатного та без достатньої аргументації такого висновку, зважаючи на що він правомірно не прийнятий до уваги судом першої інстанції

Проаналізувавши вищезазначені обставини, апеляційний суд вважає подання органу опіки та піклування про встановлення опіки і призначення саме ОСОБА_2 опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , не доведеним. Обгрунтованим є висновок суду першої інстанції , що суду не надано доказів, що органом опіки та піклування було проведено перевірку факту неможливості виконання обов`язків опікуна ОСОБА_1 та необхідність покладення таких обов`язків саме на ОСОБА_2 .

Також, колегія судів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заява ОСОБА_2 щодо призначення його опікуном, ймовірно, базується на особистих мотивах в отриманні статусу опікуна недієздатної особи , адже останній згідно Висновку лікаря від 31.10.2025 року визнаний придатним до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах) .

Згідно ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації надається опікунам осіб, визнаних судом недієздатними.

На переконання суду, конституційний обов`язок боронити незалежність та територіальну цілісність України, має перевагу над бажанням заявника призовного віку бути опікуном недієздатної особи за обставин існування інших членів сім`ї, які можуть бути опікунами.

За встановлених обставин та вимог закону, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволені заяви ОСОБА_1 про призначення її сина ОСОБА_2 опікуном ОСОБА_3 .

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника на не ухилення ОСОБА_2 від мобілізації та не перебування останнього в розшуку ТЦК та СП за ухилення від явки по мобілізації , а також посилання на те , що повнолітні діти мають утримувати батьків , які є непрацездатними.

Адже отримання статусу опікуна гарантує особі відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації . Так, згідно п.10 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані опікуни особи, визнаної судом недієздатною.

Згідно ч. 2 ст. 300 ЦПК України суд за заявою органу опіки та піклування чи особи, призначеної піклувальником або опікуном, у місячний строк звільняє її від повноважень піклувальника або опікуна і призначає за поданням органу опіки та піклування іншу особу, про що постановляє ухвалу.

Введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, її рідного брата, який є чоловіком призивного віку.

Скаржник вказує, що введення військового стану в країні не зупинило дію актів Цивільного законодавства, що визначають порядок призначення опікуна та наразі не містять заборон або обмежень у контексті правовідносин цієї справи на призначення опікуна недієздатній особі, який є чоловіком призивного віку. Колегія суддів погоджується із даним твердженням .

Проте , скаржником не долучено до справи переконливих доказів неможливості виконання нею обов`язків опікуна чи невиконання їх належним чином. Саме по собі посилання на похилий вік та перенесення у квітні 2022 року операції не вказує на неможливість виконання ОСОБА_1 обов`язків покладених на неї рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 11.06.2015 року.

Інші наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про звільнення від повноважень опікуна та призначення опікуна є законними і обгрунтованими, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.

Наведене свідчить, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ст. 375 ЦІК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Ухвалу Полтавського районного суду Полтавської області від 10 листопада 2025 року – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення

Головуючий суддя: В.М. Триголов

Судді: А.І. Дорош

О.А. Лобов