Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №547/1217/25 — Полтавський апеляційний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 547/1217/25 Номер провадження 22-ц/814/2164/26Головуючий у 1-й інстанції Харченко В. Ф. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий суддя Дряниця Ю.В.,

судді Триголов В.М., Чумак О.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (без повідомлення учасників справи) у місті Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 січня 2026 року, постановлене суддею Харченко В.Ф. (повний текст складено 20 січня 2026 року),

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

п о с т а н о в и в:

08.12.2025 ТОВ «Алекскредит» звернулося в суд із указаним позовом. В обґрунтування підстав позову зазначає, що 09.01.2021 між ТОВ «Алекскредит» (кредитодавець) та ОСОБА_3 (позичальник) за допомогою веб-сайту https://alexcredit.ua, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем товариства, укладено договір про надання кредиту №4388722, шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором позичальника PS4388722.

Уклавши цей договір позичальник підтвердив, що він ознайомлений з цим договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися свої обов`язків та виконувати їх.

На виконання умов договору кредитодавець надав позичальнику у власність грошові кошти в сумі 7 250,00 грн, перерахувавши їх на картковий рахунок, наданий позичальником, а саме: НОМЕР_1 , номер операції: 70757273103583769489690901368721, за посередництва платіжної установи ТОВ «ФК «Елаєнс». Однак позичальник порушив умови договору та не виконував покладені на нього зобов`язання належним чином у зв`язку із чим станом на 30.08.2025 сума заборгованості становить 45 554,00 грн, із яких: 7 250,00 грн – сума кредиту; 38 304,00 грн – нараховані проценти за користування кредитом.

Із підстав викладеного, просить захистити порушене право та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором про надання кредиту №4388722 від 09.01.2021 у розмірі 45 554,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Рішенням Семенівського районного суду Полтавської області від 19.01.2026 позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованість за кредитним договором №4388722 від 09.01.2021 у загальній сумі 45 554,00 грн та 2 422,40 грн судових витрат зі сплати судового збору.

Рішення районного суду вмотивовано тим, що позивачем доведено факт укладення кредитного договору та погодження відповідачкою істотних умов зобов`язання, а також виникнення у останньої заборгованості за ним у розмірі, заявленому до стягнення, включно із нарахованими відсотками.

Не погодившись із таким рішенням відповідачка оскаржилп його в апеляційному порядку. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду змінити, суттєво зменшивши суму нарахованих відсотків, як неспівмірну, врахувавши її фінансовий стан та наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Вважає, що при постановленні оскаржуваного рішення поза увагою районного суду залишився той факт заявлена до стягнення сума заборгованості за відсотками у 5 разів перевищує розмір заборгованості за тілом кредиту, що суперечить положенням статті 3 ЦК України та становить для відповідачки надмірний тягар.

Просить урахувати, що на утриманні відповідачки перебуває неповнолітня дочка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є ученицею ЗОШ, тоді як негайне виконання чудового рішення у постановленому розмірі позбавить її можливості забезпечити дочку мінімально необхідними благами для життя та виховання.

Повідомляє, що має значне кредитне навантаження в інших установах, проте по мірі можливостей намагається виконувати зобов`язання.

Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 12.03.2026 відкрито апеляційне провадження; у справі закінчено підготовчі дії та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

25.03.2026 до Полтавського апеляційного суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, яку просить залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, як законне та обґрунтоване.

Заперечує доводи апеляційної скарги стосовно неспівмірності нарахованих відсотків, розмір яких був погоджений відповідачкою при укладення кредитного договору, виконання якого є обов`язковим. При цьому, відповідачка розраховувала свої фінансові можливості та при отриманні оферти та інших документів до підписання основного договору розуміла, що зможе виконувати свої зобов`язання. Обставини викладеного, на думку сторони позивача, свідчать про те, що останнім жодним чином не було допущено дій, які б суперечили нормам чинного законодавства та ставили під сумнів добросовісність дій кредитодавця.

Наголошує, що сімейні обставини та захист інтересів дитини є обов`язком батьків. Тоді як укладений між сторонами договір жодним чином не перешкоджає відповідачці виконувати відповідні обов`язки, не порушуючи при цьому інтересів кредитора.

27.04.2026 відповідачка, а 04.05.2026 представник відповідачки – адвокат Варавін С.Д. звернулися в суд із клопотанням про відкладення розгляду справи.

Відповідачка пов`язує підстави відкладення розгляду справи для надання можливості подати письмові пояснення та відповідь на відзив позивача після завершення проходження нею БЗВП та отримання відповідних підтверджуючих документів.

Представник відповідачки – адвокат Варавін С.Д., як на підставу відкладення розгляду справи, посилається на те, що ОСОБА_1 розпочала проходження військової служби у ЗСУ у наразі триває процедури оформлення військовою частиною відповідних документів. Таким чином на неї поширюватимуться гарантії, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», зокрема, пільги щодо нарахування процентів за користування кредитом.

29.04.2026 до апеляційного суду надійшли заперечення позивача проти задоволення клопотання відповідача, оскільки розгляд справи проводиться у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи і підготовчі дії справі вже проведені, про що постановлена ухвала апеляційного суду від 12.03.2026.

Зазначає, що сторона відповідача подала апеляційну скаргу де вказала усі свої вимоги та незгоду з рішення суду першої інстанції. Тобто у повній мірі скористалася належними їй процесуальними правами.

Просить урахувати, що відповідачка отримала відзив на апеляційну скаргу 26.03.2026 і до 26.04.2026 мала достатньо часу подати на нього заперечення.

Вирішуючи заявлене клопотання, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення з огляду на наступне

За правилами статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Обставини, із якими сторона відповідача пов`язує підстави для відкладення розгляду справи, не є поважними, оскільки: по-перше, відповідачка отримала відзив на апеляційну скаргу 25.03.2026 та у розумні строку мала можливість подати заперечення на нього, але не реалізувала відповідне процесуальне право; по-друге, наведені представником відповідачки - адвокатом Варавіним С.Д. підстави про відкладення розгляду справи зумовлені наміром відповідачки набути пільги, передбачені положеннями пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», що у розумінні статті 372 ЦПК України не є підставою для відкладення розгляду справи, який відбувається у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Перевіряючи законність та обґрунтованість судового рішення, апеляційний суд виходить із наступного.

Судом установлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.01.2021 між ТОВ «Алекскредит» та ОСОБА_3 укладено договір про надання кредиту №4388722, підписаний позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором PS4388722.

За таким договором кредитодавець надає позичальнику кредит на інші споживчі цілі (вирішення власних фінансових питань) без додаткового забезпечення у тимчасове, строкове, платне користування, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі у відповідності до умов договору. Кредит надається у національній грошовій валюті України - гривні (п.1.2. договору).

Сума кредиту складає 7 250,00 грн (п.1.3. договору).

Кредит надається позичальнику в сумі, що зазначена в п.1.3. цього договору, в безготівковій формі, шляхом перерахування суми кредиту на картковий рахунок (п.2.19 Правил) позичальника (п.1.4. договору).

За змістом п.1.7.2. договору ставки нарахування процентів за користування кредитом за загальними умовами кредитування при укладенні договору: у базовий період протягом 25 календарних днів з 09.01.2021 по 03.02.2021 у розмірі 1,02% за один день користування кредитом; у спеціальний період протягом 180 календарних днів з 04.02.2021 по 02.08.2021 у розмірі 3% за один день користування кредитом. Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні загальних умов кредитування складає 9 104,15 грн.

У випадку подовження позичальником базового періоду, строку дії договору та зміни кінцевої дати виконання договору (п.2.22 Правил), проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого базового періоду у розмірі 1,02% за один день користування кредитом (базова процентна ставка (п.2.3. Правил)). У спеціальний період, з дати закінчення подовженого базового періоду та до спливу кінцевої дати виконання договору (включно), проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один календарний день користування кредитом (спеціальна процентна ставка)(п.1.7.3 договору).

Згідно із п.3.1 договору сторони погодили, що строк дії договору встановлюється з дати укладення договору 09.01.2021 до кінцевої дати виконання договору 02.08.2021. Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору, у тому числі сплати заборгованості. Якщо позичальник виконає зобов`язання/сплатить заборгованість за договором до кінцевої дати виконання договору, договір припиняє дію з дати повернення/погашення кредиту (п.2.8. Правил)./а.с.13-16/

Передувала такому договору направлення пропозиції укласти договір (оферта) щодо надання кредиту №4388722 від 09.01.2021, а також ознайомлення із паспортом споживчого кредиту, які підписані позичальником одноразовим ідентифікатором PS4388722./а.с.10-12, 17-18/

До позовної заяви позивачем приєднано Правила надання кредиту ТОВ «Алекскредит», затверджені протоколом загальних зборів учасників №21/12-20 від 21.12.2020./а.с.24-32/

03.11.2024 ТОВ «ФК «Елаєнс» складено довідку в тім, що товариством на підставі договору №41346335_18/10/17 надаються ТОВ «Алекскредит» послуги з переказу грошових коштів ТОВ «Алекскредит»; надано відомості про деталі операції: номер в системі FONDY: 348609435; номер операції: 70757273103583769489690901368721; дата проведення платежу: 09.01.2021; призначення платежу: transfer_funds; сума платежу: 7 250,00 грн; валюта платежу: UAN; платіжний метод: карта mastercard; статус платежу: approved; номер карти: НОМЕР_1 ; банк картки отримувача: Privatbank./а.с.19/

Указані відомості ТОВ «ФК «Елаєнс» підтверджені АТ КБ «ПриватБанк», який повідомив, що на ім`я ОСОБА_1 випускалася картка НОМЕР_1 ; а також повідомлено, що по указаному рахунку було зарахування коштів на суму 7 250,00 грн від 09.01.2021, інформація про платника відсутня./а.с.70/

Згідно із розрахунком заборгованість за договором про надання кредиту №4388722 від 09.01.2021 за період із 09.01.2021 по 21.09.2021 становить у загальній сумі 45 554,00 грн, яка складається із: 7 250,00 грн - заборгованість за сумою кредиту; 38 304,00 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом; розмір сплачених позичальником коштів: 03.02.2021 – 1 848,75 грн; 05.03.2021 - 2 218,50 грн; 26.03.2021 – 450 грн; 07.04.2021– 1 875,00 грн./а.с.21-23/

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд виходив із підстав доведеності належними доказами факту укладення відповідачкою кредитного договору, зобов`язання за яким остання не виконала належним чином, у зв`язку із чим утворилася заборгованість за основною сумою боргу та відсотками.

Апеляційний суд, переглядаючи судове рішення у межах доводів апеляційної скарги, із такими висновками суду першої інстанції у повній мірі погодитися не може із огляду на наступне.

Відповідно до пункту 19 статті6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до осіб, які належать до учасників бойових дій, належать військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов`язку та ведення військового обліку» від 30.03.2021 №1357-IX, який набрав чинності 23.04.2021, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» викладено в новій редакції: «Військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються».

Останніми змінами, які набрали чинності 19.08.2022, пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» доповнено словами «крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля».

Відповідно до абз. 5 статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» особливий період це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду у розумінні Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.08.2020 у справі №813/402/17 дійшла висновку, що навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію» із 18.03.2014 в Україні розпочався особливий період.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 год 30 хв 24.02.2022, який продовжувався і діє на час розгляду справи. Тобто, введення та продовження строку воєнного стану у зв`язку із триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України визначено в законодавчому порядку і є особливим періодом.

Згідно із роз`ясненнями Національного банку України, викладеними у листі від 02.09.2014 №18-112/48620, для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21.08.2014 №322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

Відповідно до роз`яснень Головного управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України Міністерства оборони України, викладених у листі від 01.02.2019 №321/722, документом, який підтверджує призов та проходження військової служби військовослужбовцем з початку і до закінчення особливого періоду, а також підтверджує призов під час мобілізації резервістів та військовозобов`язаних є військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки.

Застосування приписів пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» обумовлено самим фактом наявності статусу військовослужбовця у конкретної особи, яка несе відповідальність перед банківською установою, їх застосування є обов`язком суду та жодним чином не обумовлено відомостями про обізнаність банку щодо наявності в особи спеціального статусу.

Положення пункту 15 статті 14 цього Закону не обмежують своє застосування виключно щодо позичальників за кредитними зобов`язаннями, поширюють свою дію на усі випадки нарахування санкцій та процентів за невиконання будь-яких зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, в тому числі банками.

Між тим, станом на час виникнення спірних правовідносин (09.01.2021) відповідачка не була військовослужбовцем та у зв`язку із цим не мала права на визначені Законом України«Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» пільги, гарантії та компенсації, зокрема, право на звільнення від обов`язку сплачувати відсотки за користування кредитом.

Доводи апеляційної скарги правильність таких висновків не спростовують та зводяться до довільного трактування норм указаного закону, положення якого мають спеціальний характер і надають пільги військовослужбовцям саме за період їхнього перебування на військовій службі в особливий період, що повинно бути підтверджено відповідними доказами. Відсутність таких доказів виключає можливість застосування до правовідносин сторін відповідних гарантій.

Перевіряючи відповідність розрахунку розміру заборгованості за відсотками по відношенню до умов договору та їх справедливість, колегія суддів ураховує наступне

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її частини першої, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Із огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Аналогічні висновки містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі №444/9519/12-ц.

Як убачається із матеріалів справи, при укладенні договору про надання кредиту №4388722 від 09.01.2021 сторони зобов`язання погодили строк кредитування – із дати укладення договору (09.01.2021) до кінцевої дати виконання договору – 02.08.2021 (п.3.1. договору); а також, що у період із 09.01.2021 по 03.02.2021 (включно) нарахування відсотків здійснюється за відсотковою ставкою 1,02% на день; а за період із 04.02.2021 по 02.08.2021 (включно) у розмірі 3,00% за один день користування кредитом (п.1.7.2).

Зі змісту складеного позивачем розрахунку вбачається, що нарахування відсотків за користування кредитними коштами відбувалося за період із 09.01.2021 по 25.03.2021 за відсотковою ставкою 1,02% на день, що жодним чином не порушує прав позичальника, а за період із 26.03.2021 по 02.08.2021 – 3,00% на день, що відбуває умова договору, дійсність якого відповідачем не оспорюється. Між тим, нарахування відсотків починаючи із 03.08.2021 по 21.09.2021 суперечить умов кредитного договору, тоді як доказів на підтвердження пролонгації позичальником умов кредитування матеріали справи не містять.

Враховуючи, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по відсотках за період із 09.01.2021 по 02.08.2021 у розмірі 33 334,00 грн, виходячи із розрахунку: 1 791,25 грн (71,65 грн х 25 к.д) + 37 935,00 грн (210,75 грн. х 180 к.д.) - 6 392,25 грн (вчинені позичальником платежі).

Доводів на спростування такого розміру стягнення заборгованості за відсотками сторонами не надано. Підстав вважати, що заборгованість за відсотками є завищеною, а розмір стягнення неспівмірним до заборгованості за тілом кредиту, а відтак, є несправедливим, колегія суддів не вбачає. Оскільки відповідач не заявляв зустрічних позовних вимог про визнання умов кредитування несправедливими, у тому числі в частині розміру базової відсоткової ставки на день, розмір якої узгоджуються із приписами чинного законодавства, тоді як розмір стягнення безпосередньо пов`язаний зі строком дії договору (205 календарних днів). Позичальник, будучи обізнаним про істотні умови кредитування, зобов`язання за ним належним чином не виконував, питання розірвання договору не ініціював і підстав вважати умови кредитного договору нікчемними, колегія суддів не вбачає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, №63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення районного суду слід змінити, зменшивши розмір заборгованості із 45 554,00 грн до 40 584,00 грн. У іншій частині рішення районного суду апеляційним судом не переглядалось.

Згідно зі статтею 141 ЦПК України, пропорційно задоволеним позовним вимогам, який склав 89%, шляхом взаємозаліку, із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 835,83 грн (2 155,58 грн (судовий збір позивача за подачу позову) – 319,75 грн (судовий збір відповідача за подачу апеляційної скарги).

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.

Рішення Семенівського районного суду Полтавської області від 19 січня 2026 року - змінити, зменшивши розмір постановленої до стягнення із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» заборгованості за кредитним договором №4388722 від 09.01.2021 із 45 554,00 грн до 40 584,00 грн.

У іншій частині рішення залишити без змін.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» судовий збір у розмірі 1 835,83 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Ю.В. Дряниця

Судді В.М. Триголов

О.В. Чумак