Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №285/5918/25 — Житомирський апеляційний суд

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №285/5918/25 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1

Номер провадження №11-кп/4805/365/26

Категорія ч.3 ст.389 КК України Доповідач ОСОБА_2

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Житомирського апеляційного суду у складі:

головуючого – судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

обвинуваченої: ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 на вирок Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2025 року у кримінальному провадженні №12025065530000291 внесеному до ЄРДР 07.10.2025, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка с. Теснівка Новоград-Волинського району Житомирської області, громадянка України, офіційно не працює, з неповною середньою освітою, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , на утриманні в якої перебувають неповнолітні: ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , засуджена 24.02.2025 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч. 1 ст. 164 КК України до 2 років пробаційного нагляду,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2025 року ОСОБА_7 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України та призначено їй покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025 остаточно призначено ОСОБА_7 покарання у виді 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання із випробуванням, встановлено їй іспитовий строк тривалістю два роки.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покладено на засуджену наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_7 не обирався.

Судом першої інстанції встановлено, що 24.02.2025 ОСОБА_7 вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області у справі № 285/979/25 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначено покарання у виді 2-х років пробаційного нагляду. Згідно з пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 59-1, пункту 3 частини 3 статті 59-1 КК України на засуджену ОСОБА_7 покладено обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації та працевлаштуватися.

03.04.2025 засуджену ОСОБА_7 на підставі вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025 у справі № 285/979/25, який набрав законної сили 01.04.2025, поставлено на облік у Звягельському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області та у той самий день останньою розпочато відбування покарання у виді пробаційного нагляду.

17.04.2025 ОСОБА_7 прибула до Звягельського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, де була ознайомлена з порядком і умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду та з покладеними на неї обов`язками згідно з вироком суду та законодавства України, а також про кримінальну відповідальність за ухилення від його відбування. Окрім того, ОСОБА_7 роз`яснено, що відповідно до ст. 49-3 КВК України ухиленням від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим покладених на нього обов`язків, або вчинення адміністративних правопорушень, зникнення з місця проживання, створення умисних перешкод для функціонування електронного засобу контролю та нагляду. Також ОСОБА_7 , роз`яснено, що систематичним вважається невиконання без поважних причин три і більше разів обов`язків, передбачених статтею 49-1 КВК України, покладених на особу рішенням суду, або вчинення трьох і більше адміністративних правопорушень.

Цього ж дня (17.04.2025) у відповідності до вироку Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025 у справі № 285/979/25 постановою заступника начальника Звягельського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області засудженій ОСОБА_7 призначено днем явки на реєстрацію третю середу кожного місяця в години роботи уповноваженого органу з питань пробації.

В подальшому 21.08.2025 засудженій ОСОБА_7 було збільшено періодичність явки на реєстрацію у зв`язку з: невиконанням обов`язків, покладених на неї судом, та винесено нову постанову про встановлення днів явки на реєстрацію, яка була оголошена під підпис, встановивши їй для реєстрації першу, другу та третю середу кожного місяця.

Однак ОСОБА_7 , ознайомлена під особистий підпис про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, свідомо ігноруючи покладені на неї зобов`язання, без поважних причин, умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду в період з 18.06.2025 до 01.10.2025 систематично не виконує покладений на неї вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025 у справі № 285/979/25 обов`язки, визначені пунктом 1 частини 2 статті 59-1 КК України, а саме: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Так 18.06.2025 ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, не з`явилась у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

В подальшому 16.07.2025 ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, повторно не з`явилась у призначений день до; уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

Далі 20.08.2025 ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, втретє не з`явилась у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

Також 10.09.2025 ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, вчетверте не з`явилась у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

17.09.2025 ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, вп`яте не з`явилась у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

Надалі 01.10.2025 ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи попередженою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, діючи умисно, вшосте не заявилась у призначений день до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації без поважної на те причини.

Окрім цього, ОСОБА_11 , ознайомлена під особистий підпис про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, свідомо ігноруючи покладені на неї обов`язки, без поважних причин, умисно, з метою ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду у період з 17.04.2025 до 07.10.2025 не виконує покладений на неї вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025 у справі № 285/979/25 обов`язок визначений пунктом 3 частини 3 статті 59-1 КК України, а саме: працевлаштуватися.

Так 17.04.2025, перебуваючи у Звягельському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області, ОСОБА_7 отримала направлення до Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості для сприяння у працевлаштуванні з метою виконання обов`язку працевлаштуватися у строк до 28.04.2025. Однак, ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи ознайомленою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду не маючи поважних причин, умисно самостійно не працевлаштувалась та не звернулась за направленням уповноваженого органу з питань пробації до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітна і не вчинила дій для працевлаштування у разі пропозиції відповідної роботи.

В подальшому 21.05.2025, перебуваючи у Звягельському районному відділі філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській Області, ОСОБА_7 , повторно отримала направлення до Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості для сприяння у працевлаштуванні з метою виконання обов`язку працевлаштуватися, однак ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи ознайомленою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, не маючи поважних причин умисно самостійно не працевлаштувалась та не звернулась за направленням уповноваженого органу з питань пробації до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної і не вчинила дій для працевлаштування.

Також 03.10.2025, перебуваючи у Звягельському районному відділі філії пробаційного нагляду, ОСОБА_7 знову отримала направлення до Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості для сприяння у працевлаштуванні з метою виконання обов`язку працевлаштуватися. Однак ОСОБА_7 , ознайомлена із порядком та умовами відбування покарання, порушуючи порядок відбування покарання у виді пробаційного нагляду, маючи кримінально протиправний умисел на ухилення від відбування встановленого судом покарання, достовірно знаючи про необхідність його відбування і будучи ознайомленою про кримінальну відповідальність за ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду, не маючи поважних причин умисно самостійно не працевлаштувалась та не звернулась за направленням уповноваженого органу з питань пробації до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітної і не вчинила дій для працевлаштування.

В апеляційній скарзі прокурор просить вирок суду скасувати, у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме застосуванням закону, який не підлягає застосуванню ст.75 КК України, що потягло неправильне та безпідставне звільнення від відбування покарання та невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м`якості.

Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.389 КК України у виді 1 року 4 місяців обмеження волі. На підставі ст.ст.71,72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025 остаточно призначити покарання у вигляді 2 років 5 місяців обмеження волі. В решті вирок залишити без змін.

В обґрунтування апеляційної скарги, звертає увагу на те, що при наявності попереднього вироку, яким особі призначено покарання у вигляді пробаційного нагляду, яке є дуже подібним до інституту звільнення від відбування покарання, то під час постановлення нового вироку із застосуванням положень ст.71 КК України, суд не може звільнити обвинуваченого від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Заслухавши доповідь головуючого судді, вислухавши доводи прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, а також думку обвинуваченої, яка заперечувала проти апеляційної скарги прокурора та просила вирок суду першої інстанції залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вбачається з вироку суду, судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, було здійснено в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, без дослідження всіх доказів, у зв`язку із повним визнанням своєї вини обвинуваченою та не заперечення нею всіх обставин, викладених в обвинувальному акті.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікація дій останньої за ч.3 ст.389 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, а тому, судом апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст.394 та ч.1 ст.404 КПК України, не переглядаються.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги прокурора у кримінальному провадженні про неправильне застосування судом вимог закону України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає, що вони заслуговують на увагу.

Згідно зі ст. 370 КПК України законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Суд першої інстанції при призначенні обвинуваченій покарання недостатньо врахував відомості про особу обвинуваченої ОСОБА_7 , яка офіційно не працевлаштована, стабільного джерела доходу не має, суспільно-корисною працею не займається, що свідчить про можливість продовження негативної поведінки в подальшому.

Колегія судів звертає увагу на те, що ОСОБА_7 раніше судима вироком 24.02.2025 Новоград-Волинським міськрайонним судом Житомирської області за ч.1 ст.164 КК України до 2 років пробаційного нагляду. Разом з тим, обвинувачена на шлях виправлення не стала, належних висновків для себе не зробила, умов пробації не виконала, у зв`язку з чим вчинила нове кримінальне правопорушення.

Наведене беззаперечно негативно характеризує особу ОСОБА_7 , тому колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про занадто м`яке покарання, яке призначено обвинуваченій оскаржуваним вироком, що є відповідно до п.2 ч.1 ст.413 КПК України, підставою для скасування судового рішення в цій частині.

Згідно з п.2 ч.1 ст.420 КПК України необхідність застосування більш суворого покарання є підставою для скасування апеляційним судом вироку суду першої інстанції та ухвалення свого вироку.

З огляду на те, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, що виразилось у застосуванні закону, який не підлягає застосуванню, колегія суддів вважає за необхідне вирок в частині призначеного ОСОБА_7 покарання скасувати та ухвалити у цій частині новий вирок.

Призначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_7 , колегія суддів враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченою кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, є кримінальним проступком, та особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, раніше судима, кримінальне правопорушення вчинила під час невідбутого покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, офіційно не працевлаштована, стабільного джерела доходу не має, суспільно-корисною працею не займається, має на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обставиною, що пом`якшує покарання ОСОБА_7 , відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, судом апеляційної інстанції не встановлено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що обвинуваченій ОСОБА_7 слід призначити покарання у виді обмеження волі в межах санкції, передбаченої ч.3 ст.389 КК України, яке буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Крім цього, відповідно до статті 51 КК України пробаційний нагляд відноситься до таких видів покарань, які відбуваються тільки реально без можливості застосування щодо нього ст.75 КК України та встановлення випробувального терміну.

За попереднім вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025 відбування покарання у виді пробаційного нагляду здійснювалось реально.

Призначаючи покарання за сукупністю вироків, судом першої інстанції не враховано положення частини 1, 4 статті 71 КК України, відповідно до яких якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

При цьому остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Тобто призначаючи покарання за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань остаточний його розмір має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

В такому випадку, якщо за попереднім вироком було призначено покарання, яке слід відбувати реально, то під час ухвалення нового вироку, із застосуванням положень ст.71 КК України, суд не може звільнити обвинуваченого від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

Відповідні правові висновки зазначені в постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі №686/3226/20, від 09 серпня 2022 року у справі №359/4720/20, від 01 березня 2023 року у справі №758/15350/21.

Будь-яких законних підстав для пом`якшення обвинуваченій ОСОБА_7 покарання, в тому числі призначення покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України, колегією суддів не встановлено, оскільки матеріали цього кримінального провадження не містять пом`якшуючих покарання обставин, які, з урахуванням особи винного та інших обставин кримінального провадження, істотно знижували б ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення.

Цих відомостей не надано обвинуваченою і під час апеляційного розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 413 КПК України, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, що тягне за собою скасування або зміну судового рішення, є застосування закону, який не підлягає застосуванню.

Отже, на переконання апеляційного суду, місцевий суд ухвалив вирок із недотриманням вимог закону України про кримінальну відповідальність, оскільки при призначенні покарання застосував закон, який не підлягає застосуванню, а саме ст. 75 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 409 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.

Неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність в частині застосування закону, який не підлягає застосуванню (ст. 75 КК України), призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої внаслідок м`якості.

Апеляційний суд вважає, що аргументи апеляційної скарги прокурора є обґрунтованими, вирок суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині призначеного покарання з ухваленням судом апеляційної інстанції свого вироку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 420 КПК України у зв`язку з необхідністю застосування більш суворого покарання обвинуваченій ОСОБА_7 та неправильного звільнення обвинуваченої від відбування покарання на підставі п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України з призначенням покарання, яке обвинувачена буде відбувати реально.

У решті вирок суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 409, 413, 418, 420 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.

Вирок Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2025 року відносно ОСОБА_7 в частині призначеного покарання скасувати та ухвалити в цій частині новий вирок.

Призначити ОСОБА_7 покарання за ч.3 ст.389 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 4 (чотири) місяці.

На підставі ч.1 ст.71 КК України, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за цим вироком невідбутої частини покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24.02.2025, у виді 1 (одного) року 1 (одного) місяця пробаційного нагляду, який, згідно п.5 ч.1 ст.72 КК України, відповідає 1 (одному) року 1 (одному) місяцю обмеження волі, - остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді обмеження волі на строк 2 (два) роки 5 (п`ять) місяців.

Строк відбування покарання у виді обмеження волі ОСОБА_7 рахувати з дня фактичного звернення вироку до виконання.

В решті вирок Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2025 року відносно ОСОБА_7 залишити без змін.

Вирок апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржений у касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня його оголошення.

Судді: