Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №163/7/26 — Волинський апеляційний суд

Справа № 163/7/26 Провадження №33/802/298/26 Головуючий у 1 інстанції:Шеремета С.А.

Доповідач: Гапончук В. В.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд в складі:

судді - Гапончука В.В.,

за участю

захисника ОСОБА_1 – Тростянчук Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу захисника Некритюк Вікторії Олександрівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 12 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України,

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Любомльського районного суду Волинської області від 12.03.2026 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять гривень) 60 копійок судового збору.

ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 21.12.2025 року об 11.33 годині на 488 км автомобільної дороги М07 Київ-Ковель-Ягодин в порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху керував транспортним засобом марки «SKODA» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КпАП України (а.с.68-70).

Не погоджуючись із постановою судді захисник Некритюк В.О. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , подала апеляційну скаргу, в якій вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, оскільки судом першої інстанції під час винесення постанови не взято до уваги та невірно встановлено обставини даної адміністративної справи.

Вказує на те, що 21.12.2025 року о 11 годині 33 хвилини в селі Вишнів, дорога М07 спопученням Київ-Ковель-Ягодин, 488 км, ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Skoda Octavia», д.н.з. « НОМЕР_3 » та порушивши ПДР, був зупинений працівниками поліції на стаціонарному пості, які в ході спілкування з ОСОБА_1 виявили в останнього ознаки сп`яніння та запропонували останньому пройти тест на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу «Drager» з результатами освідування якого ОСОБА_2 не погодився, на підставі чого інспектором поліції ОСОБА_3 було виписане направлення для проходження огляду в КПП Любомльське TMO.

Зазначає, що в ході проведення освідування ОСОБА_4 в медичному закладі, було встановлено, що ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп`яніння (результат обстеження — 0,3%o (першочерговий показник) та подальші дві контрольні продувки — 0,2%o та 0,2%o), про що складено висновок №160.

Більше того, особою яка проводила освідування ОСОБА_4 - лікарем не взято до уваги й те, що останній проходив військову службу в лавах 3CУ та був звільнений через поранення (за станом здоров`я) i ознаки алкогольного сп`яніння, як такі не є підтвердженими. Зокрема, тремтіння пальців рук є наслідком поранення під час проходження військової служби, що вказує й на те, що під час освідування ОСОБА_2 мав пульс «152» та артеріальний тиск 165/105, при цьому останній вів себе адекватно та його поведінка відповідала вказаній обстановці. А на прохання ОСОБА_4 надати йому можливість здати в медичному закладі розгорнутий аналіз крові, останньому було відмовлено в категоричній формі.

Разом з тим, даний огляд було проведено в межах визначеного чинним законодавством терміну — не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав (з моменти зупинки т/з до моменту освідування лікарем час становим 32 хвилини) та за результатами спеціального технічного приладу «Drager 6810» в медичному закладі двічі встановлено показник 0,2%o, що також відображено i у графі «результати огляду — 0,2%o» направлення водіїв транспортних засобів для проведения огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння aбo перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. А тому дані обставини свідчать, що ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Окрім цього, лікар яка проводила огляд ОСОБА_5 не проходила курси про тиматичне удосконалення, освідування проводила на основі наказу по лікарні.

Просить скасувати постанову Любомльського районного суду Волинської області від 12.03.2026 року та закрити провадження у справі відносно ОСОБА_4 за ч.1 ст.130 КпАП України у зв`язку із відсутністю в його діях складу вищевказаного адміністративного правопорушення (а.с.74-76).

В судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та місце судового розгляду справи не з`явився, клопотань про перенесення розгляду справи не подавав. Захисник не заперечувала щодо продовження слухання справи у відсутності її довірителя. А тому апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , відповідно до вимог ст.268 КпАП України.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника, яка підтримала останню з мотивів, викладених в ній, та просила її задовольнити, приходжу до наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.7 КпАП України провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст.245 КпАП України завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її у повній відповідності із законом.

Відповідно до змісту ст.280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, Пленум Верховного Суду України в абз.3, 5 п.24 своєї постанови №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснив, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КпАП України, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Всупереч цьому, судом першої інстанції не вжито всіх заходів, передбачених КпАП України для з`ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а тому вищевказаний висновок суду є передчасним і не відповідає вимогам ст.280 КпАП України.

Оскаржувана постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, як це передбачено п.2 ч.8 ст.294 КпАП України з наступних підстав.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, а саме у тому, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, суд першої інстанції послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 546830 від 21.12.2025 року (а.с.1); копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6385948 щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КпАП України (а.с.2); роздруківкою алкотесту Драгер №4551 з результатом 0,55 проміле (а.с.3); актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів щодо ОСОБА_1 (а.с.5); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції щодо ОСОБА_1 (а.с.6); висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 21.12.2025 рокущодо ОСОБА_1 (а.с.7); рапортом інспектора роти з обслуговування м.Ковель УПП у Волинській області Сацюк Л. від 21.12.2025 року (а.с.8); витягом з ІКС ІПНП щодо ОСОБА_1 (а.с.9); довідкою щодо наявності посвідчення водія у ОСОБА_1 (а.с.10); відеозаписом події (а.с.11).

ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, об`єктивна сторона якого, відповідно до диспозиції цієї норми закону, полягає у керуванні транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння.

Відповідно до вимог пунктів 4, 7 Розділу II Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції; установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Разом з тим, згідно з технічною характеристикою приладу Alcotest 6510 Drager границя допустимої похибки результату вимірювання становить + - 0,04 проміле (тобто в межах від 0,20 до 0,24 проміле за умови виконання всіх вимог і додержання всіх застережень щодо умов експлуатації та правил використання приладу користувачем, що станом на 21.12.2025 року було виконано користувачем в частині сервісного обслуговування), що підтверджується свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 71-0680 від 30.07.2025 року та чинне до 30.07.2026 року, виданого ДП «Львівстандартметрологія» (а.с.50).

З технічної характеристики вбачається, що дійсно прилад Alcotest 6510 Drager має наведені похибки при вимірюванні стану алкогольного сп`яніння, що в свою чергу ставить під сумнів результат в 0,20 проміле, який було встановлено ОСОБА_1 при проходженні огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою вказаного приладу, оскільки перевищення допустимого вмісту алкоголю на 0,04 проміле перебуває у межах можливої похибки вимірювань.

Враховуючи зазначене, зафіксований технічним засобом Alcotest 6510 Drager результат огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 0,20 проміле, з урахуванням зазначеної вище точності вимірювального приладу, не може в достатній мірі свідчити про перевищення допустимої норми, зазначеної в Інструкції "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції", затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, - 0,04 проміле, оскільки при врахуванні значення допустимої похибки у вимірюваннях допустима норма не перевищена.

Окрім цього, судом першої інстанції була допитана в якості свідка лікар КНП «Любомльське ТМО» ОСОБА_6 , яка показала, що 21.12.2025 року вона дійсно проводила медичний огляд на предмет виявлення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 . Під час огляду ОСОБА_1 був збуджений і не погоджувався з результатами огляду. Висновок про перебування особи у стані алкогольного сп`яніння нею зроблено з урахуванням сукупності отриманих даних, а саме поведінкових (клінічних) ознак та результату дослідження із використанням спеціального технічного засобу (алкотестера). При цьому пояснила, що відповідно до медичної практики та нормативного регулювання, такий висновок може ґрунтуватися як на клінічних ознаках, так і на результатах технічного дослідження, а їх одночасне застосування лише підвищує достовірність встановленого стану. На запитання захисника свідок повідомила, що курс тематичного удосконалення за відповідною програмою не проходила, водночас зазначила, що має понад 40 років стажу роботи лікарем та неодноразово здійснювала огляди осіб на стан сп`яніння. Вказала, що у КНП «Любомльське ТМО» регулярно проводяться внутрішні навчальні заходи та інструктажі з питань проведення оглядів на стан сп`яніння, які здійснюються лікарями-наркологами цього закладу.

На запит суду від комунального некомерційного підприємства "Любомльське територіальне медичне об`єднання» Любомльської міської ради надійшла відповідь, відповідно до якої КНП «Любомльське ТМО» Любомльської міської ради включено до переліку закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду на стан сп`яніння згідно наказу № 104-од від 17.05.2025 року Волинської обласної державної адміністрації УОЗ м.Луцьк. Освідування проводив черговий лікар ОСОБА_6 , курсів про тиматичне удосконалення не проходила, освідування проводила на основі наказу по лікарні. (а.с.51).

Відповідно до норм чинного законодавства, зокрема наказу №65 від 31.01.2013 року Міністерства охорони здоров`я України, Порядку направлення водіїв з метою виявлення стану сп`яніння (затверджений наказом МВС та МОЗ № 1452/735), а також ст.74 Основ законодавства України про охорону здоров`я (в редакції Закону № 1756-IX від 21.09.2021 року) лікар, який проводить медичне освідування водіїв, повинен пройти тематичне удосконалення (спеціальні курси). Факт порушення лікарем даних вимог, а саме проведення медичного освідування водія без проходження обов`язкового тематичного удосконалення, свідчить про невідповідність кваліфікаційним вимогам осіб, які мають право здійснювати такі огляди.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що внутрішній наказ лікарні не може суперечити або підміняти державні нормативні акти.

Водночас апеляційний суд зауважує, що згідно з положеннями ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах "Малофєєва проти росії" ("Malafeyeva у russia", рішення від 30.05.2013 року, заява N 36673/04) та "Карелін проти росії" ("Karelin у. russia" заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має: права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах "Кобець проти України" від 14.02.2008 року, "Берктай проти Туреччини" від 08.02.2001 року, "Леванте проти Латвії" від 07.11.2002 року, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення "за відсутності розумних підстав для сумніву", що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (рішення від 17.06.2011 року), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Сукупність таких обставин викликає сумнів у достовірності наданих доказів на доведеність факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Отже, приймаючи наведені обставини, вважаю, що матеріали справи не містять прямих, безспірних, безсумнівних та достатніх доказів того, що ОСОБА_1 21.12.2025 року об 11.33 годині на 488 км автомобільної дороги М07 Київ-Ковель-Ягодин в порушення п.2.9.а. Правил дорожнього руху керував транспортним засобом марки «SKODA» з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 в стані алкогольного сп`яніння, тобто доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України, і таких в ході розгляду справи не здобуто.

Згідно п.1 ч.1 ст.247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, у відповідності до положень ст.252 КпАП України, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що у даному, конкретному випадку не доведено склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КпАП України, оскільки вину обґрунтовано на недостатніх доказах, що є неприйнятим та суперечить, як нормам національного так і міжнародного законодавства.

А тому, вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись статтею 294 КпАП України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника Некритюк Вікторії Олександрівни в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , задовольнити.

Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 12 березня 2026 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КпАП України скасувати, а провадження по даній справі закрити на підставі п.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Волинського апеляційного суду Гапончук В.В.