Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №164/448/26 — Маневицький районний суд Волинської області

Справа №: 164/448/26

п/с: 2/164/858/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Маневицький районний суд Волинської області

в складі: головуючого судді Ониска Р.В.,

при секретарі Наумик Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Маневичі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що з 20 січня 1999 року по 30 вересня 2025 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у шлюбі, у якому народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що 30 вересня 2025 року Маневицьким районним судом Волинської області у справі № 164/1693/25 було винесено судове рішення про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2

10 жовтня 2025 року Маневицьким районним судом Волинської області у справі №164/1976/25 було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття.

Також зазначає, що з моменту розірвання шлюбу і до цього часу неповнолітні діти проживають разом з Позивачем за адресою: АДРЕСА_1 і повністю перебувають на утриманні Позивача.

Натомість Відповідач залишив дітей без належної батьківської уваги та ніяким чином не бере участі в утриманні та вихованні спільних дітей.

Оскільки на сьогоднішній день стабільний дохід у Відповідача відсутній, розмір аліментів, що визначається у частці від доходу є мінімальним та значно нижчим ніж прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Так, відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" у 2026 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років 2817 гривень: дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень; працездатних осіб - 3328 гривень.

Разом з тим, у січні 2026 року Позивач отримала аліменти у розмірі 2484.12 гри. на двох дітей (по 1242 грн. на дитину).

У лютому 2026 року сума аліментів на двох дітей, що надійшли Позивачу склала 1118,05 грн. (16.02.26 р.) та 1381,99 (24.02.26 р.), тобто по 1250 гривень на дитину в місяць.

Вказані вище обставини і слугували власне підставою звернення до Маневицького районного суду Волинської області з даною заявою про зміну способу стягнення аліментів.

Розмір аліментів, що стягуються у частці від доходу Відповідача, є нестабільним (на сьогоднішній день приблизно по 1 200 грн. на дитину) та недостатнім для матеріального утримання двох неповнолітніх дітей, що, в свою чергу, ставить Позивача у скрутне матеріальне становище, а тому вважає за необхідне просити Суд змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Маневицького районного суду Волинської області у справі №164/1976/25 від 10.10.25 р. та стягнути аліменти з Відповідача та користь Позивача у твердій грошовій сумі, а саме по 3 000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.

В обгрунтування розміру твердої грошової суми, варто зазначити, що Позивач, ОСОБА_1 , є пенсіонером та отримує пенсію за віком у розмірі 3887, 96 грн., що підтверджується довідкою про доходи №5085 0501 9500 5028 від 26.01.26 р.

Окрім того, на сьогоднішній день стан здоров`я Позивача погіршився, ОСОБА_1 хворіє на цукровий діабет, дисциркуляторну енцефалопатію (ДЕ ІІ), дифузний кардіосклероз та має низку інших супутніх проблем зі здоров`ям, що в свою чергу вимагає постійних значних витрат на лікування.

Крім того, молодший син, ОСОБА_4 , також має проблеми зі здоров`ям (паталогія прикусу) та потребує лікування ортодонта.

Тобто, Позивач самостійно, власними силами, намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати двох неповнолітніх дітей, а також виконувати всі інші обов`язки покладені на неї законом та необхідні для належного утримання спільних дітей.

Позивач змушена самостійно купувати синам всі необхідні речі, одяг, оплачувати всі витрати, пов`язані з навчанням, забезпечувати продуктами харчування, вітамінами та речами побутового вжитку. Окрім того, остання самостійно несе витрати на оплату комунальних послуг та інші витрати, пов`язані з утриманням житла, де проживають їхні з відповідачем неповнолітні діти.

На переконання сторони Позивача, при визначенні розміру аліментів, що стягуються з батьків на користь дитини, суд має врахувати вік та матеріальне становище матері, а також вік та стан здоров`я дитини/дітей.

Відповідач є матеріально забезпеченим, оскільки він певний час працював у Республіці Польща та може належним чином матеріально забезпечувати своїх дітей. Відповідач є працездатним чоловіком із цілком задовільним станом здоров`я та фізичного розвитку.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з?явилася, про те в заяві зазначила, що просить стягнути з відповідача аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з?явився, подав до суду заяву в якій просить суд проводити розгляд даної справи без його участі.

Враховуючи те, що позивач ОСОБА_1 в поданій до суду заяві не заперечує щодо розгляду справи у її відсутності та відсутності відповідача, а також те, що в справі є достатньо доказів для вирішення її по суті, суд ухвалив - розглядати справу у відсутності позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 .

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є підставними і підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як з`ясовано судом, 10 жовтня 2025 року Маневицьким районним судом Волинської області у справі №164/1976/25 було винесено судовий наказ про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно з ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів) і саме позивач має право на подання позову про зміну способу стягнення аліментів.

Також суд враховує правову позицію Верховного суду України у справі за № 143 цс 13, відповідно до якої з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннями ст.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Частиною 1 ст.183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Враховуючи наявність права вибору способу стягнення аліментів відповідно до вимог ч. 3 ст.181СК України у того з батьків, разом з яким проживає дитина, законодавчі зміни у визначенні мінімального розміру аліментів, суд приходить до висновку, що слід змінити розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, тобто змінити розмір аліментів, стягуваних за судовим наказом від 10 жовтня 2025 року з відповідача в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку щомісячно до досягнення ними повноліття на аліменти в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) щомісячно на кожну дитину, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття, що на думку суду буде необхідним і достатнім для матеріального забезпечення дітей.

Згідно ч. 1 ст. 191 СК України законодавцем імперативно встановлено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви. При цьому у вказаній нормі права відсутня вказівка про поширення даного правила на правовідносини, що виникають з позовів про зміну способу стягнення аліментів, тому суд рахує юридично правильним застосування зміни способу стягнення аліментів з часу набрання рішенням законної сили.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_2 слід стягнути в дохід держави 1 331,20 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 141, 247, 258, 259, 263- 265, 280-284 ЦПК України ст. ст. 180, 181, 182, 184, 191, 192 Сімейного Кодексу України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений судовим наказом Маневицького районного суду Волинської області від 10 жовтня 2025 рокута стягувати з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі у розмірі 3 000,00 (три тисячі гривень 00 коп.) щомісячно на кожну дитину окремо, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до досягнення дітьми повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , на рахунок ГУК у Волин.обл/смт Маневичі/22030101 (рахунок отримувача: UA188999980313191206000003560, код отримувача 38009371, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування суду - Маневицький районний суд Волинської області, платник – ОСОБА_2 ) 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 .

Суддя Маневицького районного суду

Волинської області Ониско Р.В.