Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №161/3025/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/3025/26

Провадження № 2/161/3168/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 травня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі головуючого судді Гриня О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3570909502-54413, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 000,00 грн. на 14 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,95 %.

Також, 24.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2105533930937, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 600,00 грн. на 1 рік зі сплатою процентів в наступному розмірі: 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повергнення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою 2 %; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою 1,64 %; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою 1,38 %.

Позивач вказує, що за договором факторингу набув права вимоги за цими договорами.

Посилаючись на те, що позичальник неналежним чином виконує взяті на себе зобов`язання по своєчасному погашенню заборгованості за кредитами, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договорами № 3570909502-54413 від 12.03.2021 в розмірі 15 611,00 грн. та за договором № 2105533930937 від 24.02.2022 в розмірі 39 643,36 грн.

Ухвалою судді від 02.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін у справі.

Відзиву від відповідача у встановлений в ухвалі строк до суду не надходило.

Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Оскільки відповідач були належним чином повідомлений про розгляд справи, але не подав відзиву, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази на підтвердження обґрунтованості заявлених вимог, суд установив таке.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 12.03.2021 між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір № 3570909502-54413, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 000,00 грн. на 14 днів зі сплатою процентів в розмірі 1,95 %.

24.02.2021 між ТОВ «Служба миттєвого кредитування» та ОСОБА_1 було укладено договір № 2105533930937, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2 600,00 грн. на 1 рік зі сплатою процентів в наступному розмірі: 2 % за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтовного строку повергнення кредиту; починаючи з першого дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64 % порівняно з процентною ставкою 2 %; починаючи з 15 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38 % порівняно з процентною ставкою 1,64 %; починаючи з 30 дня наступного за орієнтовним строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65 % порівняно з процентною ставкою 1,38 %.

За договорами факторингу позивач набув право вимоги за цими договорами.

Згідно наданого позивачем розрахунку позовних вимог, він вважає, що заборгованість відповідача становить:

1) за договором № 3570909502-54413 від 12.03.2021 – 15 611,00 грн., з яких: 2 000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 13 611,00 грн. – заборгованість за нарахованими процентами;

2) за договором № 2105533930937 від 24.02.2021 – 39 643,36 грн., з яких: 2 599,64 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 37 043,72 грн. – заборгованість за нарахованими процентами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 ст. 536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Враховуючи вищевикладене, відповідач істотно порушила умови кредитного договору, ст. 526, 527, 530, 1048, 1050, 1054 ЦК України, в зв`язку з чим утворилась заборгованість, а тому позовні вимоги в частині стягнення тіла кредиту за кредитними договорами № 3570909502-54413 від 12.03.2021 в сумі 2 000,00 грн. та за договором № 2105533930937 від 24.02.2021 в сумі 2 599,64 грн. є правомірними і їх слід задовольнити в цій частині.

Що стосується вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, суд зазначає таке.

Велика Палата Верховного Суду у пункті 54 постанови від 28.03.2018 у справі №444/9519/12 зробила правовий висновок, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Отже, враховуючи вищенаведений правовий висновок Великої Палати Верховного Суду стосовно правильного застосування положень ст.ст.625, 1048 ЦК України, позивач вправі був нараховувати договірні відсотки лише у період дії строку кредиту, тобто за кредитним договором № 3570909502-54413 від 12.03.2021 з 12.03.2021 по 26.03.2021 (14 днів), починаючи з 27.03.2021 позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України. Відтак, розмір відсотків за цим договором становить 546,00 грн.

За договором № 2105533930937 від 24.02.2021, сторонами погоджено, що орієнтовний строк повернення кредиту становить 16 днів з моменту отримання кредиту. У разі сплати всіх нарахованих на дату такої сплати процентів, орієнтовний строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором вбачається, що 12.03.2026 відповідачем сплачено всі нараховані відсотки в розмірі 926,64 грн., а відтак строк повернення кредиту становить 16 днів від 12.03.2026.

Таким чином договірні відсотки розраховуються за період з 24.02.2021 по 28.03.2021 (32 дні) в розмірі 2 548,33 грн. та з урахуванням сплачених відповідачем 926,64 грн., розмір відсотків становить 1 621,69 грн.

Починаючи з 29.03.2021 позивач не вправі був нараховувати договірні відсотки, а надалі відносини між сторонами трансформуються з договірних в охоронні, де застосовуються положення ст.625 ЦК України.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ч. 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 грн. та заявлено позовні вимоги про стягнення 55 254,36 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 6 767,33 грн., що становить 12,25 % від ціни позову, отже судовий збір, який підлягав би стягненню становить 326,14 грн.

Позивачем також заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Статтею 133 ЦПК України, встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу слід враховувати, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України).

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Аналогічний правовий висновок сформовано у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц.

В даному випадку, заявлений позивачем розмір витрат з надання професійної правничої допомоги в розмірі 16 000,00 грн. підтверджується договором про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024, прас-листом АО «Лігал Ассістанс» від 01.12.2025, заявкою на надання юридичної допомоги № 2720 від 01.12.2025, витягом з акту № 17 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025.

Враховуючи вимоги ст. 137 ЦПК України та з огляду на співрозмірність витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних із захистом прав та представництвом інтересів позивача у цій справі, характер спору, а також пропорційність розміру задоволених позовних вимог, суд, з урахуванням основоположних засад справедливості, виваженості та розумності, вважає обґрунтованим та об`єктивним, і таким, що підпадає під критерій розумності, розмір витрат на правову допомогу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 1 225,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11-13, 76-77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263-268, 354 ЦПК України, ст. ст. 207, 526, 536, 610, 626, 628, 638, 1048, 1054-1055 ЦК України, суд ,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість в загальному розмірі 6 767 (шість тисяч сімсот шістдесят сім) гривень 33 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати понесені у зв`язку зі сплатою судового збору в сумі 326 (триста двадцять шість) гривень 14 копійок та 1 225 (одну тисячу двісті двадцять п`ять) гривень витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Волинського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306; код ЄДРПОУ 44276926).

Відповідач: ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; РНОКПП - НОМЕР_1 ).

Повний текст рішення складений та підписаний 04 травня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області О.М. Гринь