Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №161/27051/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/27051/25

Провадження № 2/161/1084/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

28 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді – Пахолюка А.М.

при секретарі – Корнійчук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Волинській області до ОСОБА_1 , третя особа – Луцька міська рада, про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В:

Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Волинській області звернулося в суд з позовом до до ОСОБА_1 , третя особа – Луцька міська рада, про стягнення збитків.

Позовну заяву мотивує тим, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.07.2025 року у справі № 161/8764/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП у вигляді штрафу.

Вказує, що постановою суду встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушив ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 2 п. 1 розділу ІІІ, п. 2 розділу ІІ Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, спричинивши шкоду навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів у розмірі 7990 грн.

З метою відшкодування заподіяної шкоди, на адресу ОСОБА_1 скеровано відповідну вимогу, однак вказана шкода в добровільному порядку правопорушником не відшкодована.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача 7990 грн. збитків, завданих рибному господарству України та витрати по сплаті судового збору.

Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов.

Ухвалою суду від 08 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків у ній зазначених.

Ухвалою суду від 13 січня 2026 року відкрито спрощене позовне провадження у справі.

До початку судового засідання представник позивача подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю. Проти постановлення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду. Будь-яких заяв, клопотань про розгляд справи без його участі на адресу суду не надходило.

Представник третьої особи до судового засідання подав заяву в якій просить справу слухати у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю.

За погодженням позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.07.2025 року у справі № 161/8764/25 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП у вигляді штрафу (а.с. 22).

Відповідно до цієї постанови, встановлено що 30.03.2025 року о 10:00 год. ОСОБА_1 на рибогосподарському водному об`єкті заплава р. Стир в м. Луцьку, неподалік мосту по вул. Ковельська, здійснював лов водних біоресурсів трьома вудками і впіймав при цьому 9 екз. лина загальною вагою 8,5 кг., що на 3,4 кг більше добової норми вилову риби на одну особу. Поза межами добової норми ОСОБА_1 виловив 5 екз. лина і заподіяв збитки рибному господарству України у розмірі 7990 грн. Любительське знаряддя лову (три вудки) зі слів ОСОБА_1 йому не належать (а.с. 22).

ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», п.п. 2 п. 1 розділу ІІІ, п. 2 розділу ІІ Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, спричинивши шкоду навколишньому природному середовищу незаконним виловом водних біоресурсів у розмірі 7990 грн.

Відповідно до розрахунку матеріальної шкоди, на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» від 29.09.2023 року № 1042, своїми діями відповідач заподіяв збитки рибному господарству у розмірі 7990 грн. (а.с. 25).

Із матеріалів справи вбачається, що з метою досудового вирішення спору, на адресу ОСОБА_1 07.04.2025 року скеровано претензію № 1-4-17/334-25 (а.с. 24).

Однак, в добровільному порядку відповідач не відшкодував шкоду, завдану незаконним виловом риби.

Статтею 66 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Статтею 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначено, що до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить пред`являти претензії про відшкодування збитків і втрат, заподіяних державі в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону, серед іншого, є: дикі тварини - хордові, в тому числі хребетні (ссавці, птахи, плазуни, земноводні, риби та інші) в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку (ембріони, яйця, лялечки тощо), які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі (абзац другий частини першої статті 3).

Згідно зі ст.1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» водні біоресурси (водні біологічні ресурси) - сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді. До водних біоресурсів належать прісноводні, морські, анадромні та катадромні риби на всіх стадіях розвитку, круглороті, водні безхребетні, у тому числі молюски, ракоподібні, черви, голкошкірі, губки, кишковопорожнинні, наземні безхребетні у водній стадії розвитку, водорості та інші водні рослини.

У статті 1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів» зазначено, що добування (вилов) - це вилучення водних біоресурсів із середовища їх перебування.

Згідно з ч.1 ст.17 Закону України «Про тваринний світ» до спеціального використання об`єктів тваринного світу належать усі види використання тваринного світу (за винятком передбачених законодавством випадків безоплатного любительського і спортивного рибальства у водних об`єктах загального користування), що здійснюються з їх вилученням (добуванням, збиранням тощо) із природного середовища.

Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про тваринний світ», користувачі об`єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов`язані додержуватися встановлених правил, лімітів і строків використання об`єктів тваринного світу.

Згідно зі ст. 52-1 Закону України «Про тваринний світ» для добування об`єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання, серед іншого, монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Згідно постанови КМУ «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди, завданої порушенням законодавства про рибне господарство внаслідок незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а також незаконного знищення чи погіршення середовища існування водних біоресурсів» від 29.09.2023 року № 1042, слідує, що оцінка збитків, заподіяних ОСОБА_1 становить: 5 екземплярів линів поза межами добової норми з розрахунку 1 екземпляр – 1598 грн. х 5 екземплярів. Загальна сума матеріальних збитків заподіяних відповідачем ОСОБА_1 становить 7990 грн.

Згідно з ч.1 ст.68, ч.1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» - шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Частиною 1 ст.63 Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Аналіз наведених спеціальних правових норм у галузі охорони навколишнього середовища дає підстави для висновку про те, що незаконне вилучення водних біоресурсів, у тому числі, і риби із середовища їх перебування є окремим видом правопорушення, за яке передбачена, зокрема, матеріальна відповідальність у виді відшкодування шкоди відповідно до визначених розмірів (такс).

Водночас, загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду закріплені в статті 1166 ЦК України.

Так, ч.1 ст. 1166 ЦК України передбачено що, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Наявність всіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відповідно до п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Постанова суду про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 85 ч. 4 КУпАП набрала чинності.

Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Питання про стягнення з ОСОБА_1 шкоди заподіяної незаконним виловом водних біоресурсів не вирішувалося при розгляді адміністративної справи.

За таких обставин, суд вважає, що між протиправними діями відповідача та шкодою, завданою навколишньому природному середовищу є прямий причинний зв`язок, вина відповідача у заподіянні шкоди, завданої внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства, у розмірі 7990 грн., доведена в повному обсязі, а тому визначена шкода підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Таким чином, з відповідача з користь позивача необхідно стягнути сплачений судовий збір, що становить 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 133, 137, 141, 164, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст. 15, 16, 23, 1166 Цивільного кодексу України, Закону України «Про тваринний світ», Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», Правил любительського рибальства, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 700 від 19.09.2022, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету Луцької міської ради, завдані рибному господарству України збитки у розмірі 7990 (сім тисяч дев`ятсот дев`яносто) грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Волинській області понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі – 2442 (дві тисячі чотириста сорок дві) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач – Управління державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Волинській області, код ЄДРПОУ - 41286161, адреса місцезнаходження: 43016, м. Луцьк, вул. Товарова, 11.

Відповідач – ОСОБА_1 , ідентифікаційний код – НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа - Луцька міська рада, код ЄДРПОУ – 34745204, адреса місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Б. Хмельницького, 19.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.