Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №381/7231/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 381/7231/25 Суддя (судді) першої інстанції: Ковалевська Л.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коротких А.Ю.,

суддів Сорочка Є.О.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області в особі Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 звернувся до Фастівського міськрайонного суду Київської області з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області в особі Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду, ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

10 березня 2026 року на адресу Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Головного управління Національної поліції в Київській області в особі Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області , в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Сторони були належним чином повідомлені про дату апеляційного розгляду справи - 04 травня 2026 року, проте у судове засідання не з`явилися. За таких обставин колегія суддів, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що 18.03.2025 року інспектором відділення поліції №1 (м. Боярка) Фастівського районного управління поліції ГУ НП в Київській області ст. лейтенантом поліції Слюсар М.П. складено постанову про накладення адміністративного стягнення за справою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №4300348 від 18.03.2025 року, про адміністративне правопорушення відносно громадянина ОСОБА_1 , якою останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накладено штраф в сумі 3 400 грн. На підставі ст. 307, ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати порушником штрафу протягом 15 днів з метою примусового виконання цієї постанови органами державної виконавчої служби буде стягнуто з правопорушника подвійний розмір штрафу у сумі 6 800 грн. (а.с.24).

Із зазначеної постанови вбачається, що 18.03.2025 року о 18 год 22 хв. м. Фастів, вул. Чапського, 22, гр. ОСОБА_1 керував т.з. Ніссан Кашкай з д.н.з. НОМЕР_1 , при цьому не мав прав керування такими транспортними засобами, чим порушив п.п.2.1.а ПДР України. Від підпису та отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився. Копію постанови надіслано рекомендованим листом №2125 від 21.03.2025 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України "Про дорожній рух" безпосередньо встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою КМУ від 10.10.2001 року №1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з п.1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно з пунктом 1 статті 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

У даному випадку, позивач порушив вимоги п.2.1 «а» ПДР України, де зазначено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Матеріалами справи підтверджується, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.126 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 3 400 гривень.

Згідно з частиною 2 статті 126 КУпАП вбачається що керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 285 КУпАП визначено, що постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Згідно відповіді на адвокатський запит, Фастівським РУП ГУНП в Київській області 04.12.2025 року надано наступну інформацію: «18.03.2025 працівниками ВРПП Фастівського РУП ГУНП в Київській області відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 винесено адміністративну постанову серії ЕНА №4300348 за ч. 2 ст. 126 КУпАП. Від отримання копії постанови на місці ОСОБА_1 відмовився, в зв`язку з чим копія постанови була направлена йому поштовим зв`язком 21.03.2025 вих. №2125. Про отримання копії постанови та обізнаність правопорушника у її складенні свідчить оплата правопорушником вказаної постанови 03.04.2025. На даний час надати копію відеозапису з портативного нагрудного відеореєстратора поліцейського та відеореєстратора встановленого у службовому автомобілі які застосовувалися під час документування правопорушення не представляється за можливе, оскільки встановлений строк зберігання відеозаписів становить 30 днів. Додаток копія постанови серії ЕНА № 4300348» (а.с.16).

Судом першої інстанції встановлено, що 03.04.2025 року позивач сплатив штраф ПДР через мобільний застосунок Приватбанк в сумі 6 800 грн., що підтверджується скріншотом телефону, долученим позивачем до матеріалів справи. Даний факт не заперечувався позивачем і в судовому засіданні суду першої інстанції.

Зазначене вище свідчить про безумовну обізнаність позивача щодо наявності адміністративної постанови, її змісту та правових наслідків її винесення.

Крім того, з відповіді Фастівського РУП ГУНП в Київській області на адвокатський запит Русанівської Д. Д. вбачається, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 відмовився від отримання копії постанови на місці її винесення, про що було зроблено відповідну відмітку.

Згідно положень статті 222 вказаного Кодексу органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: серед інших про порушення правил користування засобами транспорту (частини друга статті 126).

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України від 30.06.1993 року № 3353-XII "Про дорожній рух" встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (зі змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1.1. Правил дорожнього руху визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Частиною 5 статті 14 Закону України "Про дорожній рух" визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач в судовому засіданні заперечував факт керування транспортним засобом, проте суд ставиться до цих заперечень критично з урахуванням наступного.

Судом першої інстанції також встановлено, що згідно постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП було закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Зі змісту вищевказаної постанови Фастівського міськрайонного суду Київської області від 02 квітня 2025 року вбачається, що в судовому засіданні з розгляду даної адміністративної справи №3/381/537/25, ОСОБА_1 надав особисто пояснення, а саме: « 18.03.2025 о 18 год 20 хвл. він їхав додому за кермом автомобіля Ніссан Кашкай з д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Чапського в м. Фастові. Спочатку він проїхав залізничний переїзд, потім, з метою придбати необхідні йому товари, під`їхав до ларька, поблизу якого зупинився. Потім до нього під`їхали працівники поліції. ОСОБА_1 наголосив, що поліцейські його не зупиняли, а під`їхали вже після того, як він припаркувався та відповідно вже нікуди не їхав» (а.с.29).

Тобто, під час розгляду вказаної справи, (дата складання протоколу теж 18.03.2025) судом першої інстанції безпосередньо досліджено відеозаписи події та встановлено факт керування позивачем транспортним засобом. Оскільки відповідні докази вже були предметом судового дослідження та отримали належну правову оцінку, твердження позивача про «не керування» є безпідставними та спростовуються належними і допустимими доказами. Факт керування транспортним засобом є встановленим у судовому порядку, що згідно з нормами процесуального права має преюдиційне значення для даного спору.

Крім того, слід звернути увагу суду на те, що стороною позивача до матеріалів справи не долучено копію посвідчення водія відповідної категорії, і під час судового розгляду в суді першої інстанції справи стороною позивача було даний факт підтверджено.

Відсутність такого документа під час зупинки транспортного засобу 18.03.2025 року та його ненадання під час судового розгляду лише підтверджує правомірність дій працівників поліції та законність винесеної постанови.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 195, 241, 242, 243, 271, 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 03 лютого 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і не може бути оскаржена.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Сорочко Є.О.

Чаку Є.В.