Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №756/15625/24 — Оболонський районний суд міста Києва

30.04.2026 Справа № 756/15625/24

Унікальний номер 756/15625/24

Номер провадження 2/756/265/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Белоконної І.В.,

за участі секретаря - Харук М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2024 року позивач ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Войтко Т.П. звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 123 300,00 грн та моральну шкоду у розмірі 60000,00 грн.

У обгрунтування заявлених вимог зазначає, що він є власником квартири АДРЕСА_1 . Відповідач є власницею квартири АДРЕСА_2 у вказаному будинку, що розташована поверхом вище.

09 серпня 2024 року позивач виявив залиття своєї квартири з квартири АДРЕСА_2 , що розташована поверхом вище.

Унаслідок зазначеного пошкодження позивачу було завдано майнових збитків у розмірі 123 300,00 грн.

Крім того, неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилась у негативних емоціях та переживаннях з приводу пошкодження майна та неможливості нормального користування ним, порушення звичного способу життя, необхідності докладання додаткових зусиль для його нормалізації.

Розмір відшкодування за завдану моральну шкоду позивач оцінює у сумі 60000,00 грн.

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 14 січня 2025 року за вищевказаним позовом відкрито загальне позовне провадження.

10 лютого 2026 року представник відповідача - адвокат Цимбал А.А. надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якій просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

03 березня 2026 року представник позивача надіслала до суду відповідь на відзив.

В судовому засідання було допитано свідка ОСОБА_3 , яка є сусідкою позивача. Вона пояснила, що прийшовши раніше додому помітила, що в спільному коридорі на підлозі була вода. З сусідньої квартири АДРЕСА_3 вийшла дружина позивача ОСОБА_4 , яка зазначила, що їх квартиру було затоплено. Вони піднялися вище і вияснили, що затоплення було з квартири на поверх вище. Вона була свідком того, що в квартирі АДРЕСА_3 вода лилася по стінах, на полу було дуже багато води, паркет та стіни були пошкоджені. На момент залиття в квартирі було зроблено ремонт. Також зазначила, що вода була і в її квартирі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка та дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненнями особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав.

Як вбачається з Акту № 3441 від 09 серпня 2024 року, складеного комісією у складі головного інженера ОСОБА_9, інженера 1 кат. ОСОБА_5 , майстра тех. дільниці ОСОБА_6 та слюсарем-сантехніком ОСОБА_7 , 06 серпня 2024 року квартиру позивача було затоплено з квартири АДРЕСА_2 . Причиною затоплення є недбале ставлення до сантехнічного обладнання, а саме залишено відкритим кран централізованого гарячого водопостачання власником квартири АДРЕСА_2 .

Внаслідок залиття пошкоджено:

-кімната S - 12,2 кв.м. - стеля - водоемульсьійне фарбування - 1 кв.м; стіни - шпаклівка - 6,0 кв.м; покриття підлоги з паркету - 2,0 кв.м;

-коридор S - 9,0 кв.м. - стеля - підвіска - гіпсокартонна - 9,0 кв.м.; стеля - водоемульсійне фарбування - 1 кв.м.; багети - 2,0 кв.м; покриття підлоги з паркету - 4,9 кв.м;

-кухня S - 8,3 кв.м. стеля - підвіска гіпсокартонна - 8,3 кв.м.

Відповідач ОСОБА_2 є власницею квартири АДРЕСА_4 , що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Як вбачається з висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи, складеного судовим експертом Стасюк М.Ю. № 08/10/24 від 08 жовтня 2024 року, вартість ремонтно-будівельних робіт і застосованих матеріалів при проведенні робіт по усуненню пошкоджень, які виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 , з урахуванням даних зазначених в акті від 09 серпня 2024 року № 3441 про залиття, становить 123 300,00 грн.

Спір між сторонами виник з приводу компенсації відповідачем, як власником квартири завданих позивачу збитків в результаті залиття.

Згідно з ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Враховуючи, що у судовому засіданні на підставі зібраних по справі доказів установлено, що належну позивачу на праві власності квартиру було пошкоджено внаслідок залиття з квартири, яка на праві власності належить відповідачу, а саме внаслідок залишення відкритим крану централізованого водопостачання, добровільно відповідач заподіяні збитки не відшкодувала, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позову в частині стягнення грошової суми на відшкодування майнової шкоди у розмірі визначеної висновком експерта, а також понесені ним витрати на проведення такої оцінки.

Зазначені представником відповідача у відзиві на позовну заяву заперечення спростовуються дослідженими у судовому засіданні доказами, зважаючи на те, що акт про залиття відповідає правилам утримання житлових будинків та прибудинкових територій, зокрема встановлена причина залиття квартири та квартиру з якої таке залиття відбулось. При цьому, строк, у який необхідно скласти акт про залиття законом не встановлений, а тому поданий позивачем акт є належним та допустимим доказом.

Також не відповідає дійсності твердження відповідача про те, що висновок експерта не є належним доказом, оскільки не відповідає вимогам ч. 6 ст. 102 ЦПК України, а підстава проведення експертизи не підтверджена всупереч вимогам закону.

Надаючи оцінку вказаному висновку експерта суд приходить до переконання, що вказаний висновок є повним і обґрунтованим, виконаний за результатами вивчення оцінювачем як технічної документації на квартиру та акту про залиття, так і особистого огляду наявних пошкоджень у квартирі, де сталося залиття.

Відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами розмір матеріальної шкоди, визначений судовим експертом Стасюк М.Ю. у висновку експерта № 08/10/24 від 08 жовтня 2024 року.

Не погоджуючись із розміром завданих збитків відповідач не заявляв клопотання про про призначення по справі судової будівельної-технічної експертизи.

Інші доводи відповідача не спростовують встановлених у справі фактичних обставин та зроблених на підставі них висновків.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази кожен окремо та у їх сукупності, на підставі вказаних норм закону,беручи до уваги вищенаведені обставини та те, що позивач зазнав матеріальної шкоди саме внаслідок неправомірних дій відповідача, враховуючи, що вказана матеріальна шкода не спростована належними і допустимими доказами та становить 123 300,00 грн, суд убачає необхідним стягнути вказані грошові кошти з відповідача на користь позивача.

У частині позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди суд убачає можливим зазначити наступне.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно ч. 3, 4, 5 ст. 23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна

За змістом пунктів 5, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року (зі змінами й доповненнями) - відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану тощо. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З урахуванням принципу розумності, виваженості і справедливості, суд приходить до переконання, що розмір моральної шкоди в сумі 20000,00 грн буде достатнім та необхідним для компенсації перенесених моральних страждань позивача, не поставить в край тяжкий матеріальний стан відповідача та не призведе до збагачення позивача за рахунок відповідача.

Інші доводи учасників справи не впливають на висновки суду та не потребують детального обґрунтування, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Зокрема, Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», N 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати, пов`язані з проведення експертизи (п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Позивачем сплачено 2424,20 грн судового збору за пред`явлення позову та 12000,00 грн за проведення експертної оцінки.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у тому числі витрати на правову допомогу покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Також підлягають стягненню з відповідача ОСОБА_8 на користь позивача і витрати на проведення експертної оцінки пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з відповідача ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 компенсації підлягає судовий збір пропорційно задоволеним вимогам у сумі 1895,19 (143300,00Х2424,20/183300,00) та витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження пропорційно задоволеним вимогам в сумі 9381,34 грн 143300,00Х12000,00/183300,00).

Керуючись ст. 10-13, 76-81, 89,133, 141, 263-265 ЦПК України, ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) матеріальну шкоду у розмірі 123300 (сто двадцять три тисячі триста) гривень 00 копійок та моральну шкоду у розмірі 20 000 (двадцять тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_5 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_6 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1895 (одна тисяча вісімсот дев`яносто п`ять) гривень 19 копійок тавитрати пов`язані з проведенням експертного дослідження у розмірі 9381 (дев`ять тисяч триста вісімдесят одна) гривня 34 копійки.

У іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Белоконна