Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №754/431/26 — Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/4045/26

Справа №754/431/26

РІШЕННЯ

Іменем України

05 травня 2026 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В. В.

за участю секретаря судового засідання Денисової К. А.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Патерилова В. В.

третьої особи: ОСОБА_2.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович Вікторії Михайлівни, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди,

УСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 , через підсистему «Електронний суд», звернулась до суду з позовом про відшкодування шкоди.

Позивачкою ОСОБА_1 , було подано до суду уточнену позовну заяву, яка прийнята судом. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що приватним виконавцем Жданович В. М., внаслідок фактичного вилучення власності позивача, без наявності на це законних підстав, було завдано матеріальну та моральну шкоду. Приватний виконавець не виконала обов`язку щодо належного повідомлення про відкриття виконавчого провадження. Також приватним виконавцем було проігноровано вимогу про надання розрахунку стягнутих сум та виконавчого документа, та було здійснено одночасне списання коштів з банківських рахунків та заробітної плати через роботодавців. Зазначає, що в наслідок таких дій із сім`ї позивача було примусово стягнуто грошові кошти за частку майна. Це спричинило втрату заощаджень та засобів до існування та створило тривалу правову невизначеність, яка і досі триває. Також вказує, що сукупність викладених обставин свідчить про наявність системних, взаємопов`язаних та узгоджених дій, які виходять за межі звичайного процесуального порушення. На підставі викладено просить стягнути з приватного виконавця Жданович В. М. моральну шкоду в розмірі 500000,00грн. Зобов`язати приватного виконавця Жданович В. М. сплатити кошти, які відповідають сумі незаконно стягнутих у рамках виконавчого провадження. Постановити окрему ухвалу щодо виявлених у матеріалах справи ознак кримінального правопорушення. Направити матеріали справи № 754/431/26 до уповноваженого органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведення перевірки викладених обставин.

26.01.2026 ухвалою Деснянського районного суду міста Києва, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, визначено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

23.02.2026 до суду від адвоката Патерилова В. В., який представляє інтереси Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В. М., надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що 15.09.2025 приватному виконавцю Жданович В. М. надійшла на виконання заява стягувача ОСОБА_3 від 11.09.2025 про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа, виданого Деснянським районним судом м. Києва від 22.08.2025 у справі № 754/3939/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50459,50грн грошової компенсації вартості 1/18 частки квартири. Постановою приватного виконавця Жданович В. М. про відкриття виконавчого провадження від 15.09.2025 відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4. Листом від 15.09.2025 № 33066 приватний виконавець Жданович В. М. надіслала ОСОБА_1 на адресу, вказану у виконавчому листі ( АДРЕСА_1 ), постанову від 15.09.2025. Однак ОСОБА_1 вказаний лист не отримала і він був повернутий за зворотною адресою за закінченням встановленого терміну зберігання. Постановою приватного виконавця Жданович В. М. про стягнення з боржника основної винагороди № НОМЕР_4 від 15.09.2025 стягнуто з боржника основну винагороду у сумі 5045,95грн. Постановою приватного виконавця Жданович В. М. про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження № НОМЕР_4 від 15.09.2025 стягнуто з боржника витрати у сумі 472,00грн. Постановою приватного виконавця Жданович В. М. про арешт коштів боржника № НОМЕР_4 від 15.09.2025 накладений арешт на грошові кошти боржника, що містяться на відкритих рахунках у банківських установах. Постановою приватного виконавця Жданович В. М. про арешт майна боржника № НОМЕР_4 від 15.09.2025 накладений арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику. Постановою приватного виконавця Жданович В. М. про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника № НОМЕР_4 від 23.09.2025 звернуто стягнення на доходи боржника, що отримує довід у ККП ММР «М.ЄХАБ». 25.09.2025 на електронну пошту приватного виконавця Жданович В. М. надійшла заява ОСОБА_1 про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Постановою приватного виконавця Жданович В. М. про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 25.09.2025 № НОМЕР_4 такий рахунок було визначено. Зазначену постанову виконавець Жданович В. М. листом від 25.09.2025 № 35521 надіслала на адресу ОСОБА_1 . У зв`язку з фактичним виконанням виконавчого листа в повному обсязі, приватний виконавець прийняла рішення про припинення дії постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій від 25.09.2025 та надіслала на адресу ОСОБА_1 повідомлення про це від 29.12.2025, а також постанову від 29.12.2025 про закінчення виконавчого провадження. А тому всі твердження позивачки, що вона не має іншої інформації щодо вказаного виконавчого провадження та щодо не доведення постанови про його відкриття та інших документів до її відома є безпідставні та необґрунтовані. Зазначають, що при відкритті вказаного виконавчого провадження приватний виконавець встановила відсутність у ОСОБА_1 зареєстрованого Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС, який вона зареєструвала тільки 23.09.2025 о 19:36. У зв`язку з відсутністю у ОСОБА_1 станом на 15.09.2025 зареєстрованого Електронного кабінету, приватний виконавець Жданович В. М. надіслала постанову про відкриття виконавчого провадження та інші документи в порядку та у спосіб, визначений статтею 28 Закону України «Про виконавче провадження». Треба зазначити, що виконавче провадження № НОМЕР_4 було відкрито тільки відносно ОСОБА_1 як боржника, зазначеного у виконавчому листі, який був наданий на виконання приватному виконавцю, а не відносно ОСОБА_2 , і позивачка ніяким чином не довела, як вказане виконавче провадження стосується прав останньої. Вказують, що 28.11.2025 ОСОБА_1 направила звернення з вимогою надати інформацію про підстави відкриття виконавчого провадження, оскільки не існує рішення суду, яке може бути взяте до виконання, джерело виконавчого документа, зупинити провадження, надати розрахунок стягнутих сум та повернути кошти як незаконно стягнуті. На це звернення приватний виконавець надіслала на поштову адресу ОСОБА_1 проміжну відповідь від 01.12.2025, що підстави для зупинення виконавчих дій відсутні. Також приватний виконавець надіслала на поштову адресу ОСОБА_1 відповідь від 26.12.2025, що на виконанні у неї перебувало виконавче провадження № НОМЕР_4 з примусового виконання виконавчого листа № 754/3939/23 від 22.08.2025, що видав Деснянський районний суд міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50459,50грн грошової компенсації вартості 1/18 частки квартири АДРЕСА_2 . У процесі примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4 з ОСОБА_1 утримано суму 57746,78 грн. Ці кошти розподілені та перераховані у відповідності до вимог статей 45, 47 Закону України «Про виконавче провадження», а саме: 50459,50грн на користь стягувача - ОСОБА_3 , 5045,95грн - як основна винагорода приватного виконавця, 472,00грн - як витрати виконавчого провадження, 1769,33грн - як повернення надмірно стягнутих коштів на користь ОСОБА_1 29.12.2025, у зв`язку з фактичним виконанням рішення в повному обсязі згідно з виконавчим документом (заборгованість за виконавчим документом, основна винагорода приватного виконавця та витрати виконавчого провадження стягнуто та перераховано в повному обсязі), постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження, припинено чинність арешту коштів боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Станом на дату надання цієї відповіді, кошти, які підлягають перерахуванню на користь ОСОБА_1 , на рахунку приватного виконавця Жданович В. М. відсутні. На підставі викладеного просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

02.03.2026 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява щодо ознак кримінальних правопорушень у матеріалах виконавчого провадження та уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначено, що матеріали виконавчого провадження містять документи, що в сукупності свідчать про факт ймовірності змови та мають ознаки кримінальних правопорушень, як на стадії видачі виконавчого листа так і в процесі його безпосереднього виконання.

Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні позов підтримувала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Адвокат Патерилов В. В., який представляє інтереси Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В. М., у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні підтримувала сторону позивачки та просила задовольнити позов в повному обсязі.

Ураховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити рішення по справі.

Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно із статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, вислухавши учасників справи, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив такі факти та їх правовідносини.

17.07.2025 Постановою Київського апеляційного суду, по справі № 754/3939/23, апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.03.2025 про виділення частки в майні, шляхом виплати грошової компенсації, зобов`язання виплатити грошову компенсацію та припинення права на частку в нерухомому майні, скасовано. Ухвалено нове рішення, яких припинено право власності ОСОБА_3 на 1/9 частку квартири АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/18 частку квартири АДРЕСА_2 . Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/18 частку квартири АДРЕСА_3 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50459,50грн грошової компенсації вартості 1/18 частки квартири АДРЕСА_3 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 50459,50грн грошової компенсації вартості 1/18 частки квартири АДРЕСА_3 .

12.09.2025 ухвалою Верховного суду, по справі № 754/3939/23, було відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Київського апеляційного суду від 17.07.2025.

15.09.2025 ОСОБА_3 звернулась до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. із заявою про відкриття виконавчого провадження. До заяви було надано виконавчий лист № 7541/3939/23 виданий Деснянським районним судом м. Києва 22.05.2025 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50459,50грн грошової компенсації вартості 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 .

15.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 на підставі виконавчого листа № 754/3939/23 від 22.08.2025, яку було направлено ОСОБА_1 , що підтверджується списком відправлень рекомендованих листів з номером відправлення 0601192294120. Приватному виконавцю повернувся конверт з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання».

Як убачається з роздруківки листування сайту АТ «Укрпошта, доданою позивачкою до матеріалів справи, потове відправлення за № 0601192294120 в системі не зареєстровано, а отже не було надіслано.

15.09.2025 Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. отримала відповідь з Пенсійного фонду України про те, що ОСОБА_1 отримує заробітну плату у Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «М.Єхаб».

15.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено постанову про стягнення з боржника основної винагороди в сумі 5054,95грн.

15.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в розмірі 472,00грн.

15.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено постанову про арешт коштів боржника ОСОБА_4

15.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було направлено запити до банківських установ з проханням надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців ОСОБА_1

15.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було зроблено платіжні інструкції № 20310, 50311, 50312 на суму 55977,45грн з призначенням платежу: «стягнення; за ВП № НОМЕР_4; з виконання виконавчого документу; виконавчий лист; № 754/3939/23; виданий; 22.08.2025; документ видав; Деснянський районний суд міста Києва».

15.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено постанову про арешт майна боржника ОСОБА_4

22.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було направлено запити до банківських установ з проханням надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців ОСОБА_1

22.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було зроблено платіжні інструкції № 50876, 50877, 50878, 50879, 50880, 50881, 50882 на суму 47555,89грн з призначенням платежу: «стягнення; за ВП № НОМЕР_4; з виконання виконавчого документу; виконавчий лист; № 754/3939/23; виданий; 22.08.2025; документ видав; Деснянський районний суд міста Києва».

22.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.

25.09.2025 ОСОБА_1 направила Приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. заяву про визначення рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, відповідно до якої визначила поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяці не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року.

25.09.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій в розмірі, що протягом одного календарного місяці не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року.

08.10.2025 Міністерство юстиції України направило ОСОБА_5 листа, з якого вбачалось, що 25.09.2025 на підставі заяви ОСОБА_5 приватним виконавцем у виконавчому провадженні № НОМЕР_4 була постановлена постанова про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, якою для боржника визначено поточний рахунок відкритий у АТ КБ «ПриватБанк» для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року. Згідно відомостей системи, вказана постанова була виконана банком 26.09.2025. Також ОСОБА_5 повідомлено, що дії чи бездіяльність виконавця може бути оскаржено до суду.

14.10.2025 Секретаріат Конституційного суду України направив ОСОБА_5 листа, з якого вбачалось, що конституційну скаргу ОСОБА_5 було повернуто як таку, що за формою не відповідає вимогам Закону.

27.11.2025 ОСОБА_1 направила Приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. заяву про негайне зупинення виконавчого провадження та повернення всіх безпідставно стягнутих коштів.

01.12.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було надано ОСОБА_1 проміжну відповідь, в якій повідомлялось, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі наявності підставі передбачених ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження». По виконавчому провадженні № НОМЕР_4 повідомлень сторін/суду про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ст. 34 зазначеного Закону не надходило.

02.12.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було зроблено платіжні інструкції № 57720, 57721, 57722, 57723, 57724, 57725, 57726 на суму 36930,90грн з призначенням платежу: «стягнення; за ВП № НОМЕР_4; з виконання виконавчого документу; виконавчий лист; № 754/3939/23; виданий; 22.08.2025; документ видав; Деснянський районний суд міста Києва».

08.12.2025 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. надійшов лист та Звіт про здійснення відрахування та виплати від Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради «М.Єхаб», відповідно до якого зазначено, що сума поточних утримань по заборгованості за листопад 2025 у розмірі 3405,13грн - платіжне доручення № 1499 від 05.12.2025 на суму 3405,13грн утримана та перерахована на спеціальний рахунок приватного виконавця Жданович В. М.

25.12.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було зроблено платіжні інструкції № 59938, 59939, 59940, 59941, 59942, 59943, 59944 на суму 31411,45грн з призначенням платежу: «стягнення; за ВП № НОМЕР_4; з виконання виконавчого документу; виконавчий лист; № 754/3939/23; виданий; 22.08.2025; документ видав; Деснянський районний суд міста Києва».

26.12.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було направлено запити до банківських установ з проханням надати інформацію стосовно наявності та/або стану рахунків/електронних гаманців ОСОБА_1

26.12.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було зроблено платіжні інструкції № 60118, 60119, 60120, 60121, 60122, 60123, 60124 на суму 441,00грн з призначенням платежу: «стягнення; за ВП № НОМЕР_4; з виконання виконавчого документу; виконавчий лист; № 754/3939/23; виданий; 22.08.2025; документ видав; Деснянський районний суд міста Києва».

26.12.2025 та 20.01.2026 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було надано ОСОБА_1 відповідь, в якій повідомлялось, що виконавець стягував звернувся до приватного виконавця з оригіналом виконавчого документа у паперовій формі та виконавцем було встановлена відповідність виконавчого документа вимогам Закону України «Про виконавче провадження». У процесу примусового виконання виконавчого провадження № НОМЕР_4 утримані з ОСОБА_1 кошти розподілені та перераховані у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження». По виконавчому провадженні № НОМЕР_4 повідомлень сторін/суду про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій на підставі ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» не надходило.

29.12.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено повідомлення про припинення дії постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій.

29.12.2025 Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. було постановлено постанову про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_4 у зв`язую з тим, що рішення фактично виконано в повному обсязі.

Також у матеріалах справи міститься скріншоти з банківського додатку, на одному з яких відображено зарахування заробітної плати ККП ММР М.Єхаб в розмірі 34815,30грн, без зазначення дати. А на другому відображено списання коштів по стягненню до виконавчого провадження в розмірі 30970,45грн, також без зазначення дати.

Також у справі міститься скріншоти з банківського додатку, на яких відображено списання коштів по стягненню до виконавчого провадження в розмірі 7326,01грн та 0,24грн без зазначення дати.

У матеріалах справи також наявний розрахунковий лист ОСОБА_1 за грудень 2025 з організації ККП М.Єхаб, з якого вбачається, що в грудні 2025 року ОСОБА_1 було виплачено 34815,30грн, по виконавчому провадженню утримано 2210,33грн.

У справі також наявна квитанція від 16.09.2025 про сплату ОСОБА_2 55977,45грн з призначенням платежу: «Повне стягнення за ВП № 79109671 з виконання виконавчого документу виконавчий лист № 754/3939/23 виданий 22.08.2025, документ видав Деснянський районний суд м. Києва».

Позивачкою ОСОБА_1 до матеріалів справи додано скріншоти з Електронного суду щодо її справ та документів виконавчого провадження.

Стаття 4 ЦПК України, передбачає, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129-1 Конституції України).

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення (ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження»

Відповідно до п. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів : виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 26 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини 9 статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Документи виконавчого провадження надсилаються органам та особам, які мають електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в електронній формі.

Пунктом 1 Розділу ХХ «Особливості надсилання документів виконавчого провадження в електронній формі до електронного кабінету ЄСІТС» Наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 «Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802, документи виконавчого провадження сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження, які мають електронні кабінети в ЄСІТС, надсилаються виключно в електронній формі до їх електронних кабінетів у порядку, визначеному розділом XVI Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження , затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 № 2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 за № 1126/29256. За письмовим зверненням таких осіб документи виконавчого провадження додатково надсилаються за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. За виконавчими провадженнями, за якими виконавчий документ пред`явлений до примусового виконання у паперовій формі, документи виконавчого провадження, які відповідно до Закону надсилаються з оригіналом виконавчого документа, надсилаються відповідному адресату в порядку, встановленому частиною першою статті 28 Закону. У день винесення відповідного документа виконавчого провадження виконавець перевіряє в ЄСІТС наявність електронного кабінету в таких осіб.

Згідно із пункту 3 Розділу ХХ Інструкції № 512/5 у разі відсутності у сторін або інших учасників виконавчого провадження, яким необхідно надіслати документи виконавчого провадження, зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС документи виконавчого визначений статтею 28 провадження Закону.

Як установлено судом Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М., відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви стягувача ОСОБА_3 та оригінала виконавчого листа № 754/3939/23 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50459,50грн грошової компенсації вартості 1/18 частки квартири, було відкрито виконавче провадження № НОМЕР_4.

Постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_4 та інші документи від 15.09.2025 було направлено ОСОБА_1 , що підтверджується супровідними листами, списком згрупурованих відправлень рекомендованих листів з номером відправлення 0601192294120 зі штампом АТ «Укрпошта» та чеком на оплату 360,00грн. Приватному виконавцю повернувся конверт з причиною повернення «за закінченням терміну зберігання».

Суд критично ставиться до тверджень позивачки про те, що потове відправлення за № 0601192294120 в системі не зареєстровано, а отже не було надіслано.

Оскільки інформація в автоматизованій системі «Укрпошта» про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації, про зазначено на сайті АТ «Укрпошта», а тому станом на дату перевірки позивачем інформації - 16.03.2026, така інформація вже була відсутня на офіційному інтернет-ресурсі поштового оператора.

До того ж відповідний трекінговий номер № 0601192294120 також вказаний у списку згрупурованих відправлень та на конверті, якій містить відмітку працівника пошти про повернення поштового відправлення «за закінченням терміну зберігання».

Всі інші копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження, після реєстрації ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний суд» повинні відображатись в її особистому кабінеті відповідно до Наказу Міністерства юстиції України «Про особливості надсилання документів виконавчого провадження в електронній формі до електронного кабінету ЄСІТС». Однак доказів того, що в її особистому кабінеті матеріали виконавчого провадження відсутні, позивачкою до суду не надано.

А із скіншотів підсистеми «Електронний суд» доданою позивачкою до позовної заяви, в розділі Документи ВП (виконавчого провадження) за виконавчим провадженням № НОМЕР_4 міститься 20 документів до відображення.

Також судом встановлено, що на заяву позивачки від 28.11.2025, державним виконавцем 01.12.2025 було надано проміжну відповідь, а 26.12.2026 та 20.01.2026 було надано остаточні відповіді по суті.

Тому суд критично ставиться до тверджень позивачки про те, що приватним виконавцем Жданович В. М. було проігноровано її заяви.

Відповідно до ч. 4 ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що знаходяться на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України.

У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.

Зазначене правило визначає ті кошти, що складають, зокрема, заробітну плату та пенсію як особливий об`єкт, на який може бути звернуто стягнення на виконання виконавчого документа, та обмежує таке стягнення відсутністю інших коштів та/або об`єктів для стягнення, видами боргових зобов`язань (періодичні платежі) та сумою стягнення.

У пункті 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Згідно із п. 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX:

1) фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.

У разі накладення арешту на кошти, розміщені на декількох поточних рахунках фізичної особи - боржника в одному банку або на поточних рахунках у різних банках, для здійснення видаткових операцій має бути визначений лише один поточний рахунок фізичної особи - боржника в одному банку.

У разі наявності декількох виконавчих проваджень стосовно однієї фізичної особи - боржника для усіх виконавчих проваджень визначається один поточний рахунок для здійснення видаткових операцій. Кількість виконавчих проваджень не впливає на розмір суми, яка не підлягає зверненню стягнення і на яку фізична особа - боржник може здійснювати видаткові операції.

Для визначення такого поточного рахунку у банку фізична особа - боржник звертається до органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, який наклав арешт на кошти фізичної особи - боржника, із заявою про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій. Заява може бути подана в паперовій формі (нарочно або засобами поштового зв`язку) або в електронній формі з дотриманням вимог, встановлених Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

У заяві зазначаються номер поточного рахунку, який фізична особа - боржник просить визначити для здійснення видаткових операцій, та найменування банку, в якому відкрито такий рахунок. Фізична особа - боржник несе відповідальність за достовірність зазначеної у заяві інформації.

Державний, приватний виконавець протягом двох робочих днів з дня отримання відповідної заяви фізичної особи - боржника виносить постанову про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій та невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після винесення постанови:

надає/надсилає відповідну постанову банку (обслуговуючому банку);

перевіряє наявність інших виконавчих проваджень, відкритих стосовно фізичної особи - боржника, та, у разі якщо стосовно фізичної особи - боржника відкриті інші виконавчі провадження, одночасно надає/надсилає відповідну постанову до органів державної виконавчої служби або приватному виконавцю, які здійснюють примусове виконання у таких виконавчих провадженнях. У такому разі поточний рахунок, зазначений у відповідній постанові, вважається визначеним для здійснення видаткових операцій і в межах таких виконавчих проваджень.

Зупинення вчинення виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження не є підставою для відмови у визначенні поточного рахунку для здійснення видаткових операцій.

У разі надходження від державного, приватного виконавця постанови про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника для здійснення видаткових операцій банк за визначеним у постанові рахунком здійснює видаткові операції на суму коштів у розмірі, встановленому цим підпунктом.

Як установлено судом 25.09.2025 ОСОБА_1 направила Приватному виконавцю заяву про визначення рахунку у банку для здійснення видаткових операцій, відповідно до якої визначила поточний рахунок у банку для здійснення видаткових операцій на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяці не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року. Та в цей же день Приватним виконавцем, на підставі заяви боржниці було постановлено постанову, якою визначено для боржниці ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритим у АТ КБ «Приват Банк» для здійснення видаткових операцій в розмірі, що протягом одного календарного місяці не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 01 січня поточного календарного року, та направлено копію постанови до банку.

Не знайшло свого підтвердження твердження позивачки ОСОБА_1 про те, що в грудні 2025 року, приватним виконавцем Жданович В. М. із порушенням вимог закону та Постанови приватного виконавця від 25.09.2025 про визначення поточного рахунку фізичної особи - боржника у банку для здійснення видаткових операцій, було здійснено подвійне стягнення грошових коштів в якості погашення заборгованості за виконавчим провадженням.

Оскільки із скріншотів з банківського додатку, наданих позивачкою до матеріалів справи, не можливо встановити за який саме місяць відбулось списання грошових коштів в розмірі 30970,45грн по стягненню за виконавчим провадженням.

У матеріалах виконавчого провадження також не містяться підтверджень подвійного стягнення грошових коштів з рахунків позивачки.

Таким чином, аналізуючи викладене, суд дійшов висновку, що до Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Жданович В. М. не порушено вимог Закону України «Про виконавче провадження» в частині належного повідомлення боржниці Жданович В. М. про відкриття виконавчого провадження та про всі інші виконавчі документи. Приватним виконавцем надано обґрунтовані відповіді на заяви боржниці. Та матеріалами справи не підтверджено подвійного списання грошових коштів в рахунок погашення заборгованості за виконавчим провадження № НОМЕР_4.

Також суд установив, що позивачкою ОСОБА_1 жодними доказами не доведено порушення прав ОСОБА_2 , оскільки виконавче провадження № НОМЕР_4, в якому оспорюються дії приватного виконавця Жданович В. М., відкрито відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення з неї на користь ОСОБА_3 50459,50грн грошової компенсації вартості 1/8 частки квартири АДРЕСА_2 .

Крім того, суд установив, що позовна заява про відшкодування шкоди та уточнена позовна заява подана та підписана лише ОСОБА_1 в підсистемі «Електронний суд». Та статус ОСОБА_2 визначений як третя особа.

Отже аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача про відшкодування з відповідача суми коштів, які відповідають сумі незаконно стягнутих у рамках виконавчого провадження необґрунтовані та не підлягають задоволенню, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного законодавства України, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 76-79 та 81 ЦПК України.

Щодо стягнення з відповідача 500000,00грн у відшкодування моральних переживань, яких позивач зазнав внаслідок неправомірних дій, суд дійшов до такого.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом

Згідно із ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Так, оскільки судом не встановлено протиправних дій чи бездіяльності відповідача, причинний зв`язок між ними та завданою позивачу шкодою, враховуючи відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення матеріальної шкоди, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача моральної шкоди.

Крім того, оскільки судом не встановлено протиправних дій чи бездіяльності відповідача, суд відмовляє позивачці у задоволенні позовних вимог в частині постановлення окремої ухвали щодо виявлених у матеріалах справи ознак кримінального правопорушення та направлення матеріалів справи № 754/431/26 до уповноваженого органу досудового розслідування для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та проведення перевірки викладених обставин

Водночас суд роз`яснює, по позивачка не позбавлена права звернення до органів національної поліції із відповідною заявою про вчинення правопорушення або порушення її прав.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно із ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, вимог чинного законодавства, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю, оскільки не доведено порушеного права позивача відповідачем.

Стаття 141 ЦПК України, регламентує, що ухвалюючи рішення суд вирішує питання про розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Ураховуючи приписи статей 133, 142 ЦПК України, беручі до уваги відмову в задоволенні позовних вимог, судові витрати покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись Конституцією України, Закон України «Про виконавче провадження», статтями 15, 16, 23, 1167 ЦК України, статтями 4, 7, 10, 12, 13 75-79, 81, 133, 141, 265-268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Жданович Вікторії Михайлівни, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування шкоди - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Відповідач: Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Жданович Вікторія Михайлівна, місцезнаходження за адресою: м. Київ, вул. Преображенська, буд. 23, оф. 32.

Третя особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складено та підписано 05.05.2026.

Суддя В. В. Бабко