Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №160/13766/24 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/13766/24

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Білак С.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чабаненко С.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 в адміністративній справі №160/13766/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, у якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради щодо відмови ОСОБА_1 у видачі дубліката свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 ;

- зобов`язати Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради видати ОСОБА_1 дублікат свідоцтва про право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що звернулася до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради із заявою про видачу дубліката свідоцтва про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , яка перебуває у спільній власності позивача, її сина та колишнього чоловіка. Потреба в отриманні дубліката свідоцтва виникла у зв`язку з тим, що його оригінал забрав колишній чоловік позивача, який у 2014 році виїхав до Автономної Республіки Крим та набув громадянство Російської Федерації. Його місцезнаходження позивачу невідомо, отримати документи від нього позивач не має можливості. На зберіганні у відповідача перебувають архівні документи щодо приватизації житла, здійсненої у 2005 році Криворізькою дирекцією залізничних перевезень. Відповідач відмовив у видачі дубліката свідоцтва з тієї підстави, що заяву про його видачу подано не всіма співвласниками.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 адміністративний позов залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що квартиру за адресою: АДРЕСА_1 було приватизовано згідно з розпорядженням бюро приватизації Криворізької дирекції залізничних перевезень Державного підприємства Придніпровська залізниця № ДНБП-21К від 12.10.2005 на склад сім`ї у кількості трьох осіб.

Листом № 17/17/735 від 29.02.2024 у видачі дубліката свідоцтва було відмовлено, оскільки заяву про його видачу подано не всіма співвласниками. Дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно може бути видано лише в разі його втрати, пошкодження або зіпсування. Однак свідоцтво, про видачу дубліката якого просила позивач, не втрачено і не зіпсовано, перебуває в одного зі співвласників квартири.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Згідно з інформацією з Реєстру прав власності на нерухоме майно (інформаційна довідка № 355065921 від 20.11.2023) квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 53,33 кв.м, житловою площею 28,7 кв.м, на праві приватної спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Запис про право власності внесено 06.12.2005 на підставі свідоцтва про право власності № 21-к від 24.10.2005, виданого бюро приватизації Криворізької дирекції залізничних перевезень відповідно до розпорядження № ДНБП-21-к від 12.10.2005 (реєстраційний номер майна 13070497).

Згідно з копією паспорта громадянина України місце проживання позивача зареєстровано за вище вказаною адресою 03.03.2005.

Шлюб між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 розірвано, про що Довгинцівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .

У газеті «Пульс» № 49 (804) від 06.12.2023 було опубліковано оголошення про те, що втрачене свідоцтво про право власності № 21-к, видане бюро приватизації Криворізької дирекції залізничних перевезень 24.10.2005 на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 , вважається недійсним.

Згідно з довіреністю від 14.02.2024, посвідченою приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Лисенко О.М., зареєстрованою в реєстрі за № 660, виданою строком на три роки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уповноважив ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , бути його представником, зокрема, з питань отримання та подання документів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, здійснювати державну реєстрацію права на нерухоме майно.

На подану позивачем заяву про видачу дубліката свідоцтва про право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , листом Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради № 17/17/735 від 29.02.2024 повідомлено про відсутність можливості видати дублікат свідоцтва у зв`язку з тим, що заяви щодо його оформлення подали не всі співвласники.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

У сфері відносин з приводу реєстрації речових прав на нерухоме майно порядок звернень громадян до суб`єктів владних повноважень з приводу отримання документів про право власності на нерухоме майно до 01.01.2013 був регламентований, зокрема приписами Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 за № 7/5; далі за текстом - Тимчасове положення № 7/5), а з 01.01.2013 приписами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Пунктом п. 8.1 Тимчасового положення № 7/5 визначено, що оформлення права власності на нерухоме майно проводиться з видачею свідоцтва про право власності на нерухоме майно органами місцевого самоврядування.

Пунктом 6.4 Тимчасового положення № 7/5 передбачено видачу дубліката свідоцтва про право власності у разі його крадіжки, втрати, пошкодження тощо з обов`язковим дотриманням встановленої процедури, яка передує видачі, та у зв`язку з цим недійсним втраченого свідоцтва.

Отже за нормами Тимчасового положення № 7/5 дублікат свідоцтва про право власності підлягав видачі не у будь-якому разі за бажанням зацікавленої особи, а виключно у випадках: 1) крадіжки оригіналу свідоцтва про право власності; 2) втрати оригіналу свідоцтва про право власності; 3) пошкодження оригіналу свідоцтва про право власності.

За приписами Тимчасового порядку № 7/5 видачі дубліката свідоцтва про право власності мала передувати обов`язкова процедура, метою якої було офіційне оприлюднення інформації про намір особи отримати дублікат свідоцтва про право власності.

01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень проводиться, зокрема, органами державної реєстрації прав - структурними підрозділами територіальних органів Міністерства юстиції.

Згідно зі ст. 9 цього ж Закону державний реєстратор прав на нерухоме майно у випадках, встановлених Законом, видає свідоцтво про право власності на нерухоме майно під час проведення державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

За приписами ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дубліката.

Статтями 140-146 Конституції України визначені конституційні засади функціонування місцевого самоврядування в Україні, котрі деталізовані у приписах Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Так, відповідно до ст. 1, ст. 5, ч. 1 ст. 10, ч. 1 ст. 11, ст. 12, 51, 53, 541 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органами місцевого самоврядування є, зокрема: 1) сільські, селищні, міські ради; 2) виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи; 3) міський, селищний сільський голова як головна посадова особа територіальної громади; 4) староста.

Звідси слідує, що орган місцевого самоврядування - рада, виконавчий комітет ради та виконавчі органи ради і міський, селищний, сільський голова є різними окремими та незалежними суб`єктами владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 № 2482-ХІІ (у редакції, яка діяла станом на час видачі бюро приватизації Криворізької дирекції залізничних перевезень свідоцтва про право власності 21-к від 24.10.2005) приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд. Передача займаних квартир (будинків) здійснюється в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім`ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов`язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку). Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Підготовку та оформлення документів про передачу у власність громадян квартир (будинків) може бути покладено на спеціально створювані органи приватизації (агентства, бюро, інші підприємства). Передача квартир (будинків) у власність громадян з доплатою, безоплатно чи з компенсацією відповідно до статті 5 цього Закону оформляється свідоцтвом про право власності на квартиру (будинок), яке реєструється в органах приватизації і не потребує нотаріального посвідчення.

Згідно з пунктом 25 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, затвердженого наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 396 від 16.12.2009, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.01.2010 за № 109/17404, у разі втрати або зіпсування свідоцтва про право власності за письмовою заявою власника (співвласників) органом приватизації видається його дублікат.

Отже, необхідною умовою для видачі дубліката свідоцтва про право власності у разі його втрати є звернення (письмові заяви) всіх співвласників квартири.

Пунктом 13 розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 № 1000/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22.06.2015 за № 736/27181, передбачено, що особливим видом копії документа є дублікат - повторно оформлений службовий документ для використання замість втраченого чи пошкодженого оригіналу (диплома, свідоцтва, трудової книжки тощо), що має таку саму юридичну силу. Дублікат виготовляється на такому самому бланку, що й оригінал, та містить інформацію, аналогічну інформації в оригіналі. На ньому проставляються відбиток печатки установи і підписи посадових осіб, які мають право підпису цих документів на момент оформлення дубліката. На дублікаті проставляється у правому верхньому куті відмітка «Дублікат».

Відповідно до пункту 53 постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25.12.2015 № 1127 у разі коли документ, що посвідчує набуття права власності або інших речових прав, похідних від права власності, реєстрацію яких було проведено до 1 січня 2013 р. відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, втрачено, пошкоджено чи зіпсовано, державна реєстрація такого права власності або іншого речового права, похідного від права власності, може бути проведена за бажанням заявника на підставі відомостей Державного земельного кадастру чи відповідно на підставі відомостей Реєстру прав власності на нерухоме майно, який є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на підставі відомостей таких носіїв інформації. Державна реєстрація прав у випадку, передбаченому цим пунктом, проводиться виключно за умови встановлення державним реєстратором наявності зареєстрованого права власності або інших речових прав, похідних від права власності, на підставі відповідних документів у Державному земельному кадастрі чи в Реєстрі прав власності на нерухоме майно, а у разі коли відповідна реєстрація проводилася виключно на паперових носіях інформації (реєстрові книги, реєстраційні справи), ведення яких здійснювали підприємства бюро технічної інвентаризації, - на таких носіях інформації, з обов`язковим зазначенням у Державному реєстрі прав відомостей про втрату, пошкодження чи зіпсування відповідного документа.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що опубліковання оголошення про те, що втрачене свідоцтво про право власності № 21-к, видане бюро приватизації Криворізької дирекції залізничних перевезень 24.10.2005 на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 не є правовою підставою для видачі дубліката свідоцтва.

Відтак, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи висновків суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними тому підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду відсутні.

Згідно частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки дана справа розглянута судом апеляційної інстанції у відповідності до вимог частини першої статті 310 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного провадження та не відноситься до справ, передбачених частиною четвертою статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 12, 77, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 в адміністративній справі №160/13766/24 - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.05.2025 в адміністративній справі №160/13766/24- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Білак

суддя С.В. Сафронова

суддя С.В. Чабаненко