Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №340/7801/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 травня 2026 року м. Дніпросправа № 340/7801/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянувши в письмовому провадженні в м. Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року (суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, в якому просить:

визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області щодо не проведення перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту індексації та обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, з 01.12.2009 по 09.01.2025 на підставі довідки №2 від 10.01.2015, довідки №1 від 10.01.2015, довідки №7 від 25.07.2005 виданих ТОВ «НКТ» та ТОВ «Тульський будівельник» щодо розміру заробітної плати сплаченої за період роботи з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.06.2025 з урахуванням довідки №2 від 10.01.2015, довідки №1 від 10.01.2015, довідки №7 від 25.07.2005 виданих ТОВ «НКТ» та ТОВ «Тульський будівельник» щодо розміру заробітної плати сплаченої за період роботи з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.06.2025, позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту індексації та обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015 набутої на території російської федерації, що підтверджується довідкою №2 від 10.01.2015, довідкою №1 від 10.01.2015, довідкою №7 від 25.07.2005 виданих ТОВ «НКТ» та ТОВ «Тульський будівельник». Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.06.2025№4975-4967/В-02/8-1100/25 надано роз`яснення в якому зазначено, що перерахунок пенсії у зв`язку з індексацією у 2024 та 2025 роках проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, однак обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки в розмірі 12236,71 грн., тобто без врахування заробітної плати за періоди з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015. Позивачка з вищезазначеним не погоджується у зв`язку з чим звернулася з позовом до суду.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що надані позивачем довідки про заробітну плату за періоди трудової діяльності на території російської федерації не перевірені та не підтверджені первинними документами, для врахування сум отриманих доходів не має законних підстав. Таким чином, Головне управління діяло в межах повноважень визначених чинним законодавством, а тому відсутні правові підстави вважати, що Головним управлінням вчинено будь – які протиправні дії відносно позивача.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі № 340/7967/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області повторно розглянути заяву позивачки від 06.07.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши при цьому до страхового стажу періоди роботи з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008 та з 01.12.2009 по 09.01.2015.

На виконання рішення суду пенсійним органом призначено позивачці з 11.04.2023 пенсію за віком довічно ( а.с.52-53).

Позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту індексації та обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015 набутої на території російської федерації, що підтверджується довідкою №2 від 10.01.2015, довідкою №1 від 10.01.2015, довідкою №7 від 25.07.2005 виданих ТОВ «НКТ» та ТОВ «Тульський будівельник» ( а.с.76).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.06.2025 №4975-4967/В-02/8-1100/25 надано роз`яснення в якому зазначено, що перерахунок пенсії у зв`язку з індексацією у 2024 та 2025 роках проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, однак обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки в розмірі 12236,71 грн., тобто без врахування заробітної плати за періоди з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015. ( а.с.10-11)

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення належного перерахунку пенсії, позивачка звернулась до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом (далі по тексту - Закон №1058).

Відповідно до статті 1 Закону №1058 страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

За визначенням ч.1 ст.40 Закону №1058 для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Правила абзацу 5 частини 1 статті 40 Закону №1058 окреслюють, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України 07.07.2014 №13-1), затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі по тексту - Порядок №22-1).

Відповідно до підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 року (додатки 3, 4 до Положення).

За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

При цьому, згідно із абз.5 пп.3 п.2.1. Порядку №22-1 особи, яким пенсія відповідно до міжнародних договорів (угод) у галузі пенсійного забезпечення призначається з урахуванням заробітної плати, отриманої за періоди роботи на територіях держав-учасниць міжнародних договорів (угод), надають довідки про заробітну плату для призначення пенсії (з розбивкою по місяцях), видані підприємствами, установами чи організаціями (їх правонаступниками), де працювала особа, або архівними установами;

Згідно положень пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до підпункту 3 пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Дійсно, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі, самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2020 у справі № 291/99/17(адміністративне провадження № К/9901/24469/18).

Як слідує з матеріалів справи, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі № 340/7967/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.02.2025, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду в Харківській області повторно розглянути заяву позивачки від 06.07.2023 про призначення пенсії за віком, зарахувавши при цьому до страхового стажу періоди роботи з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008 та з 01.12.2009 по 09.01.2015.

На виконання рішення суду пенсійним органом призначено позивачці з 11.04.2023 пенсію за віком довічно.

Позивачка звернулась до відповідача з заявою про перерахунок пенсії із застосуванням коефіцієнту індексації та обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015 набутої на території російської федерації, що підтверджується довідкою №2 від 10.01.2015, довідкою №1 від 10.01.2015, довідкою №7 від 25.07.2005 виданих ТОВ «НКТ» та ТОВ «Тульський будівельник» ( а.с.76).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 23.06.2025 №4975-4967/В-02/8-1100/25 надано роз`яснення в якому зазначено, що перерахунок пенсії у зв`язку з індексацією у 2024 та 2025 роках проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, однак обчислення розміру пенсії проведено з урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки в розмірі 12236,71 грн., тобто без врахування заробітної плати за періоди з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015. ( а.с.10-11)

Судом встановлено, що оскаржувана відмова відповідача не містить будь-яких посилань на невідповідність наданих позивачкою довідок чинному законодавству або їх недостовірності.

При цьому, щодо посилання скаржника в апеляційній скарзі на неможливість врахування заробітної плати зазначеної у спірних довідках у зв`язку із тим, що надані позивачкою довідки про заробітну плату за періоди трудової діяльності на території російської федерації не перевірені та не підтверджені первинними документами, а отже врахування сум отриманих доходів не має законних підстав, колегія суддів зазначає наступне.

Верховним Судом сформовано правовий висновок, викладений у постанові від 12.04.2021 у справі №219/4550/17, згідно якої посилання на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставними. Оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача відсутні.

Надалі Верховний Суд у постановах від 03.06.2021 у справі №127/8001/17, від 24.06.2021 по справі №233/179/17, від 14.07.2021 у справі №398/932/16-а та від 26.10.2022 по справі №808/1735/18 не знайшов підстав для відступу від правових висновків, викладених у по постанові від 12.04.2021 справі №219/4550/17.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправності Головного управління Пенсійного фонду України у Кіровоградській області у непроведенні перерахунку пенсії із застосуванням коефіцієнту індексації та обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, з 01.12.2009 по 09.01.2015 на підставі довідки №2 від 10.01.2015, довідки №1 від 10.01.2015, довідки №7 від 25.07.2005 виданих ТОВ «НКТ» та ТОВ «Тульський будівельник» щодо розміру заробітної плати сплаченої за період роботи з 02.10.2000 по 24.07.2005, з 25.07.2005 по 12.09.2008, та з 01.12.2009 по 09.01.2015.

Посилання скаржника на те, що лист Головного управління не є рішенням про відмову, у зв`язку із чим Головним управлінням не приймалось рішень та не вчинялось дій по відмові в перерахунку пенсії, а розглянуло звернення в порядку Закону України «Про звернення громадян», у зв`язку із чим заявлені позовні вимоги щодо вирішення спору про перерахунок пенсії є передчасними та необґрунтованими, колегія суддів вважає помилковим з огляду на таке.

Вирішуючи питання правомірності нерозгляду органом пенсійного фонду заяви, форма якої не відповідає тій, яка встановлена Порядком подання і оформлення документів, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року, Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2019 року у справі №748/696/17 вказав, що важливим при вирішенні спірних правовідносин є зміст зазначеної заяви, який очевидно дає змогу оцінити намір заявника. Крім того, суд касаційної інстанції зазначив, що важливим є також долучення позивачем до заяви документів, які подаються саме при призначенні пенсії.

На цій підставі суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність органу пенсійного фонду і вказав, що, відмовивши позивачу в розгляді його заяви по суті, відповідач допустив надмірний формалізм, наслідком чого стало порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера (соціальної групи населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій у частині соціального захисту).

Аналогічний підхід до вирішення подібних правовідносин застосований Верховним Судом у постановах від 30.05.2018 у справі №537/3480/17, від 27.11.2019 у справі №748/696/17, від 26.02.2020 у справі №541/543/17-а, від 16.12.2021 у справі №500/1879/20 та від 09.08.2023 у справі №520/5045/2020.

Крім того, у постанові від 23.09.2024 у справі №620/2027/23 Верховний Суд розглянувши спір щодо можливості подання заяви про призначення пенсії у формі, що передбачена Законом України «Про звернення громадян», наголосив, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.

Таким чином, з усталеної практики Верховного Суду вбачається, що ключове значення при вирішенні спорів щодо призначення чи перерахунку пенсії має зміст звернення, що дає змогу об`єктивно встановити волю заявника, а не виключно формальне дотримання затвердженої бланкової форми. Зазначені позиції послідовно наголошують, що надмірний формалізм у сфері соціального забезпечення є неприпустимим та призводить до безпідставного обмеження конституційних прав.

Враховуючи викладене, Верховний Суд у постанові від 22.07.2025 у справі №580/710/24 прийшов до висновку, що право особи на звернення за перерахунком пенсії є складовою права на соціальне забезпечення, гарантованого Конституцією України (стаття 46) та законодавством у сфері пенсійного забезпечення. Незважаючи на формальні вимоги до заяви, визначені Порядком № 22-1, її зміст має відігравати ключову роль при оцінці дійсного волевиявлення особи.

Відтак, оскільки подана позивачкою заява про перерахунок пенсії містила всі передбачені чинним законодавством відомості, а за результатами її розгляду ГУ ПФ України у Кіровоградській області висловлено позицію щодо відсутності правових підстав для перерахунку пенсії позивачки у спосіб, в який вона просить, то твердження скаржника про передчасність та необґрунтованість позовних вимог у цій справі є безпідставним та таким, що спростовується встановленими вище обставинами.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області залишити без задоволення.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко