Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №160/27974/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

04 травня 2026 року м. Дніпросправа № 160/27974/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Добродняк І.Ю., Суховарова А.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року (суддя Врона О. В.) у справі № 160/27974/25 за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,-

ВСТАНОВИВ:

Донецький державний університет внутрішніх справ звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , у якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Донецького державного університету внутрішніх справ вартість його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 209 409, 17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем обліковується заборгованість по відшкодуванню витрат, пов`язаних з утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ в розмірі 209 409, 17 грн., у зв`язку із звільненням з Національної поліції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року адміністративний позов задоволено.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідач під час підписання контракту був обізнаний про необхідність відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням в навчальному закладі у разі дострокового розірвання контракту, або ж звільненні зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчального закладу.

Судом встановлено, що повідомлення про зобов`язання відшкодувати витрати, пов`язані з утриманням в навчальному закладі, за весь період навчання було направлено на адресу фактичного проживання відповідача відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 03.03.2023 №1201-5002618815, натомість витрати відповідачем не відшкодовані.

Суд зауважив, що ні Закон № 3551, ні Порядок №261 і Порядок № 975 не містять норми стосовно звільнення учасників бойових дій від відшкодування витрат на навчання у випадку дострокового розірвання контракту.

Суд не погодився з посиланням відповідача на відсутність між ним і Донецьким державним університетом внутрішніх справ договірних зобов`язань. Суд дослідив, що за розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.12.2022 №1143-р Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка реорганізований шляхом приєднання до Донецького державного університету внутрішніх справ, який є правонаступником майна, прав та обов`язків.

За цих обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, скаржник вказує, що він як учасник бойових дій та дитина учасника бойових дій має право на повну або часткову оплату навчання за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а Донецький державний університет внутрішніх справ є закладом вищої освіти із специфічними умовами навчання, належить до сфери управління МВС та є бюджетною установою. Вважає, що Донецький державний університет внутрішніх справ не є належним позивачем у справі. Наполягає, що позивач не виконав вимоги Порядку №261, адже відповідачу не вручено індивідуальний розрахунок витрат, повідомлення щодо розміру заборгованості чи пропозиції добровільно сплатити кошти. Зауважує, що суми грошового забезпечення не включаються до витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі. Вважає, що наданий позивачем розрахунок витрат є лише внутрішнім документом позивача, який не підтверджено доказами та який не може вважатись достовірним.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (Виконавець), Головним управлінням Національної поліції України в Луганській області (Замовник) і громадянином України рядовим поліції ОСОБА_1 , 15.08.2019 укладено контракт про здобуття освіти №101/19 за спеціальністю « 081 Право».

Відповідно до п. 5 контракт набирає чинності з моменту його підписання і діє до 15 серпня 2026 року.

Згода на укладання контракту з неповнолітнім ОСОБА_1 надана його матір`ю ОСОБА_2 відповідно до вимог ч. 2 ст. 32 Цивільного кодексу України 15.08.2019, про що свідчить відмітка у контракті.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1143-р «Про реорганізацію Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»:

погоджено пропозицію Міністерства внутрішніх справ щодо реорганізації Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (код згідно з ЄДРПОУ 08682387) шляхом приєднання його до Донецького державного університету внутрішніх справ (код згідно з ЄДРПОУ 08571423). Реорганізацію здійснити в межах бюджетних призначень, передбачених зазначеному Міністерству для підготовки кадрів (пункт 1);

взято до відома, що здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, продовжують навчання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ за обраними спеціальностями та джерелами фінансування (пункт 2);

установлено, що Донецький державний університет внутрішніх справ є правонаступником майна, прав та обов`язків Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (пункт 3).

Відповідно до витягу з т.в. о. наказу начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.07.2025 року № 182 о/с По особовому складу, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), з 21.07.2025.

Пунктом 3 розділу ІІ контракту передбачено, що у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

На виконання визначеного вище зобов`язання Донецьким державним університетом внутрішніх справ відповідачу було направлено повідомлення № 4370/07-2025 від 31.07.2025 р. про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання в сумі 209409,17 грн.

Лист направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 05 серпня 2025 року, що підтверджується копією поштової накладної Укрпошти та повернуто з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2019 року по 12.04.2023 року навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, вартість фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, становить:

грошове забезпечення становить – 69 249, 79 грн.;

речове забезпечення – 33 527, 54 грн.;

продовольче забезпечення – 83 607, 00 грн.,

медичне забезпечення – 1 017, 38 грн;

комунальні витрати – 22 007, 46 грн.

Загальна сума витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 складає 209 409, 17 грн. (двісті дев`ять тисяч чотириста дев`ять гривень сімнадцять копійок).

На час звернення позивача з позовом відповідачем не відшкодовано вказану суму витрат.

Переглядаючи рішення суду в межах доводів апеляційної скарги колегія суддів виходить із такого.

Частинами другою, четвертою статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII передбачено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п`ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).

Згідно із пунктом 2.1 Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищому навчальному закладі, а саме витрат, окрім іншого, на грошове забезпечення, продовольче забезпечення, медичне забезпечення та оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.

Пунктом 2.1.1 Порядку передбачено, що витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання, яке визначається з посадового окладу та додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу та надбавки), передбачених чинним законодавством для цієї категорії військовослужбовців. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.

Відповідно до пункту 2.1.2 Порядку витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов`язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування.

За змістом пункту 2.1.4 Порядку витратами на медичне забезпечення є витрати, пов`язані з наданням медичної допомоги, у тому числі стоматологічної, безпосередньо у ВНЗ, та вартість лікування у військових госпіталях.

У відповідності до пункту 2.1.6 Порядку до спожитих курсантом ВНЗ комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 року №261 затверджено «Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських» (далі - «Порядок №261»).

Цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;

звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з:

грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;

оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання, крім витрат, пов`язаних із проходженням цією особою базової загальновійськової підготовки, і витрат за період залучення її до заходів із забезпечення публічної безпеки і порядку під час воєнного стану (пункт 4 Порядку № 261).

Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка.

Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.

Згідно із пунктом 8 Порядку № 261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Матеріалами справи підтверджено, що між Луганським державним університетом внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (Виконавець), Головним управлінням Національної поліції України в Луганській області (Замовник) і громадянином України рядовим поліції ОСОБА_1 , 15.08.2019 укладено контракт про здобуття освіти №101/19 за спеціальністю « 081 Право».

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2022 року № 1143-р «Про реорганізацію Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка»:

погоджено пропозицію Міністерства внутрішніх справ щодо реорганізації Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (код згідно з ЄДРПОУ 08682387) шляхом приєднання його до Донецького державного університету внутрішніх справ (код згідно з ЄДРПОУ 08571423). Реорганізацію здійснити в межах бюджетних призначень, передбачених зазначеному Міністерству для підготовки кадрів (пункт 1);

взято до відома, що здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, продовжують навчання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ за обраними спеціальностями та джерелами фінансування (пункт 2);

установлено, що Донецький державний університет внутрішніх справ є правонаступником майна, прав та обов`язків Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (пункт 3).

Отже, Донецький державний університет внутрішніх справ є правонаступником прав та обов`язків Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка стосовно контракту про здобуття освіти №101/19 від 15.08.2019. Доводи скаржника, зокрема щодо відсутності контракту між скаржником та саме Донецьким державним університетом внутрішніх справ, вищевказане правонаступництво позивача не спростовують.

Оскільки відповідач навчався у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, який є правонаступником Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка», то саме відповідач в силу положень п. 8 Порядку № 261 проводить претензійно-позовну діяльність. Аргументи скаржника про те, що Донецький державний університет внутрішніх справ не є належним позивачем, свого підтвердження не знайшли.

Відповідно до наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 12.04.2023 №196 о/с відповідач у 2023 році закінчив навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ, ступінь вищої освіти «бакалавр», спеціальність « 086 Право».

Згідно наказу Донецького державного університету внутрішніх справ від 12.04.2023 №197 о/с відповідач відряджений для подальшої служби до ГУНП в Луганській області з 13.04.2023 року.

У подальшому, відповідно до витягу з наказу т. в. о. начальника Головного управління Національної поліції в Луганській області від 11.07.2025 року № 182 о/с По особовому складу, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію», звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого інспектора сектору міжнародного поліцейського співробітництва Головного управління Національної поліції в Луганській області за ст. 77 ч. 1 п. 7 (за власним бажанням), з 21.07.2025.

Пунктом 3 розділу ІІ контракту №101/19 від 15.08.2019 визначено, що відповідач зобов`язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію».

Колегія суддів встановила, що відповідач здобув освіту за ступенем «бакалавр» у вищому навчальному закладі Донецький державний університет внутрішніх справ, але звільнився зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезгаданого навчального закладу на підставі, що є відмінною від підстав у пп. 2, 4 ч.1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Апеляційний суд з`ясував, що з метою виконання вимог п.5 Порядку №261, позивачем було направлено відповідачу повідомлення № 4370/07-2025 від 31.07.2025 р. про зобов`язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов`язані з його утриманням у закладі вищої освіти зі специфічними умовами навчання в сумі 209409,17 грн. Так, це повідомлення направлено відповідачу засобами поштового зв`язку 05 серпня 2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення 2500200090080, який повернуто 23 серпня 2025 року з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».

Колегія суддів враховує, що спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов`язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби.

Відповідно до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п`ятої статті 122 КАС України, яка встановлює, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Разом з тим, строк звернення до суду з позовом про проходження публічної служби необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Колегія суддів звертає увагу, що направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

В свою чергу, повідомлення № 4370/07-2025 від 31.07.2025 р. від позивача, яке направлено на виконання п.5 Порядку №261 відповідачу, повернулось позивачу 23 серпня 2025 року, позов подано 26 вересня 2025 року, тобто після спливу строку (30 діб) на добровільне відшкодування витрат відповідачем та в межах строку, визначеного ч.5 ст.122 КАС України.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем дотримано вимоги п. 5 Порядку №261 та ч.5 ст.122 КАС України, а зворотні доводи апеляційної скарги є безпідставними.

Розмір витрат, що пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі відповідача, який складає 209409,17 грн., підтверджено наявною у матеріалах справи довідкою витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2019 по 12.04.2023 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ.

Апеляційний суд враховує, що вищезгадана довідка складена позивачем правомірно на виконання положень п. 3 Порядку № 261 та Порядку, який затверджено наказом від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534.

Таким чином, є безпідставними аргументи скаржника про те, що довідка витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2019 по 12.04.2023 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ не є належним доказом.

Апеляційний суд звертає увагу, що положення ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», п. 3 Порядку № 261 є спеціальними до спірних правовідносин та передбачають, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з грошовим забезпеченням.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що суми грошового забезпечення не включаються до витрат, пов`язаних із утриманням у вищому навчальному закладі.

Апеляційний суд зауважує, що вагомих та переконливих доводів та доказів щодо змісту довідки витрат на утримання відповідача, останній не навів. Матеріалами справи не підтверджено, що відповідач звертався до позивача з метою уточнення розрахунку витрат на утримання.

За встановлених судом обставин, поведінка відповідача свідчить радше про намагання уникнути виконання зобов`язання щодо відшкодування витрат, ніж про добросовісне прагнення виконати умови контракту.

Як правильно дослідив суд першої інстанції, положення Закону України від 22.10.1993 №3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Порядку №261, Порядку, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 року № 975, не передбачають звільнення учасників бойових дій та/або дітей учасників бойових дій від обов`язку відшкодувати згідно ст.74 Закону №580 Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі.

Підсумовуючи, керуючись положеннями ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», колегія суддів дійшла висновку, що в спірному випадку наявні підстави для стягнення з відповідача витрат у розмірі 209409,17 грн., що пов`язані із утриманням відповідача в період з 15.08.2019 по 12.04.2023 у закладі вищої освіти Донецькому державному університеті внутрішніх справ згідно Контакту №101/19 від 15.08.2019 року.

Підсумовуючи, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Передбачені ст.317 КАС України підстави для зміни або скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2026 року у справі № 160/27974/25 – без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати ухвалення, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повний текст постанови складено 04.05.2026

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя І.Ю. Добродняк

суддя А.В. Суховаров