Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №707/1535/26 — Черкаський районний суд Черкаської області

Суд: Черкаський районний суд Черкаської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Невиконання батьками або особами, що їх замінюють, обов'язків щодо виховання дітей

Дата: 03 травня 2026 р.

Справа: №707/1535/26

Суддя: Морозов В. В.

707/1535/26

3/707/445/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року м. Черкаси

Суддя Черкаського районного суду Черкаської області Морозов В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Черкаського районного управління поліції ГУНП у Черкаській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої та зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючої

за ч. 1 ст.184 КУпАП,-

в с т а н о в и в:

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 983656 від 31.03.2026 року “30.03.2026 р. за вх.№ 98/10-10 до СДД Будищенської сільської ради надійшло звернення адміністрації “Черкаського професійного автодорожнього ліцею” про те, що студент ОСОБА_2 2009 р.н. має пропуски занять у навчальному закладі, це стало можливим внаслідок невиконання своїх батьківських обов`язків матір`ю ОСОБА_1 , чим остання вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 184 КУпАП”.

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєному правопорушенні не визнала, та пояснила, що кожного дня сину надає кошти на навчання, вранці вона особисто проводжала його на навчання до зупинки громадського транспорту, та він сідав в автобус, чому син не був на заняттях 4 дні та не послухав її щодо навчання, їй не відомо. Після бесіди з сином, зараз син навчальний заклад відвідує.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю за відсутності в діях ОСОБА_1 складу правопорушень, передбачених ч.1 ст.184 КУпАП.

Відповідно до ст.9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушення (проступком) визнається протиправна винна дія або бездіяльність, що посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 254 КУпАП передбачено, що про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Дослідженням протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №983656 встановлено, що він не містить даних про те, у чому саме проявилася об`єктивна сторона вчиненого ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, зокрема те, чи взагалі ОСОБА_1 ухиляється від виконання від виконання своїх батьківських обов`язків щодо виховання сина ОСОБА_2 (які саме дії вчинила чи не вчиняла ОСОБА_1 ) спрямовані на ухилення від батьківських обов`язків).

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення на підставі якого встановлюються обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст.251 КУпАП).

Відповідно до диспозиції ч.1 ст.184 КУпАП адміністративна відповідальність настає за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Об`єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів дитини.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається, зокрема, в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей (формальний склад).

Суб`єкт цього адміністративного правопорушення - фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №983656 від 31.03.2026 року не містить посилання на нормативний акт, який передбачає обов`язки батьків по вихованню дітей.

Батьківські обов`язки передбачені ст.150 Сімейного кодексу України це: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї; забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; забороняються фізичні покарання батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

В той же час, які саме батьківські обов`язки, із передбачених ст.150 Сімейного кодексу України, не виконала ОСОБА_1 , які конкретно дії вона не вчинила щодо догляду і виховання свого неповнолітнього сина у протоколі не зазначено.

Отже, обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №983656 від 31.03.2026, не розкриває суті правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП.

За результатами розгляду справи суддя виносить постанову, зміст якої має містити, зокрема, опис обставин, установлених під час розгляду справи (ч.2 ст.283 КУпАП).

Відповідно до ч.1-3 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Аналіз зазначених норм закону дає підстави для висновку, що протокол, який складений відповідальною особою, повинен містити відомості про обставини, що характеризують суть адміністративного правопорушення у відповідності до диспозиції інкримінованої статті із визначенням: суб`єкта, суб`єктивної сторони, об`єкта, об`єктивної сторони, оскільки протокол за своєю суттю та призначенням, крім доказового значення, представляє собою обвинувачення особи у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення (проступку) в межах якого суд здійснює розгляд справи.

При цьому суддя не може вийти за межі такого обвинувачення або уточнити в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунути певні розбіжності або неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки в такому випадку суд перебиратиме на себе функції сторони обвинувачення, чим порушить принцип рівності сторін і вимоги змагальності процесу. За таких обставин особа буде позбавлена можливості захищатися від висунутого проти неї обвинувачення перед незалежним судом. Навпаки, вона буде змушена захищатися від обвинувачення, яке, по суті, судом підтримується.

Такі самі висновки надані Європейським судом з прав людини у справі «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 р.).

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналізуючи вищевикладене, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 та додані до нього докази суддя приходить до висновку, що у протоколі не вказані конкретні дії, які ставляться ОСОБА_1 у провину та мають ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, не зазначено, в чому полягало невиконання батьківських обов`язків по вихованню сина, та відсутнє посилання на норми нормативного акту, які були порушені та які передбачають вказані обов`язки.

Таке формулювання адміністративного правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП є неконкретним та позбавляє особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливості ефективно захищатися від нього і робить неможливим об`єктивний розгляд справи.

Статтею 62 ч.3 Конституції України встановлено, що обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п.2 ст.129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.

Враховуючи, що законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість (більш кримінальну), а тому з урахуванням принципів і загальних засад КУпАП, практики Європейського Суду по правах людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку.

Усі сумніви щодо доведеності вини суддя трактує на користь особи, що притягується до адміністративної відповідальності.

Аналізуючи докази по справі, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, підлягає закриттю, на підставі п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 8, 9, ч.1 ст.184, ст.ст.245, 247, 251, 256, 268, 279, 280, 283, 284, 287 КУпАП, суддя,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.184 КУпАП закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до судової палати у кримінальних справах Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя: В. В. Морозов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua