Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №695/583/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

Справа № 695/583/26

номер провадження 2/695/1530/26

05 травня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді – Ватажок-Сташинської А.В.,

за участі: секретаря судового засідання – Біліченко С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Золотоноша за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області звернулось АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» (далі – позивач) з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 (далі – відповідач) заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 17.02.2024 відповідач звернулась до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг «Monobank», шляхом застосування цифрового власноручного підпису. Положеннями Анкети-заяви визначено, що дана заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. На підставі укладеного Договору, відповідач отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка. Банк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених Договором та у межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач своєчасно не надавала Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками та іншими втратами, не сплачувала щомісячні мінімальні платежі. Оскільки, відповідач добровільно не вчиняє дій щодо погашення заборгованості, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 20.02.2026 відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідач відзив на позов, заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження до суду не надала.

У судове засідання представник позивача не прибув. Відповідно до наявного у матеріалах позовної заяви клопотання, позивач просить розглянути справу за відсутності представника позивача, у разі неявки у судове засідання відповідача або його представника, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання з розгляду справи не прибула, про причини такої неявки суд не повідомила, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином та завчасно, відповідно до положень ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України).

Вживаючи всіх залежних від суду заходів задля повідомлення відповідача, судом було повідомлено відповідача про розгляд справи через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Таким чином, суд виконав покладений на нього обов`язок інформувати учасників справи про її розгляд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Оцінюючи можливість розгляду справи за таких обставин, суд виходить з того, що відповідно до ст. 55 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини (далі – Конвенція) держава має позитивні зобов`язання перед людиною забезпечувати розгляд справи у розумний строк. Особа, яка звертається до суду, має законні очікування, що справу буде розглянуто. Поведінка відповідача не може стати на заваді обов`язку суду розглянути справу.

Однак, з гарантій ст. 6 Конвенції випливає як право позивача на розгляд справи у розумний строк, так і право відповідача знати про судове провадження проти нього.

Суд звертає увагу, що одержання учасником справи належно надісланої судової кореспонденції перебуває поза сферою контролю суду.

Зважаючи на те, що судом вжито всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення відповідача про розгляд справи (за зареєстрованою адресою місця проживання та шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду), незалежно від того чи отримала відповідач адресовану їй кореспонденцію, суд вважає, що гарантії ст. 6 Конвенції щодо відповідача дотримано і справу може бути розглянуто по суті.

Будь-яких заяв від відповідача не надходило, у зв`язку з чим суд позбавлений можливості встановити її правову позицію щодо предмета спору.

Відтак, враховуючи положення ст. 128 ЦПК України, суд висновує, що відповідач вважається належним чином повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважити повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Беручи до уваги ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Ради Європи від 4 листопада 1950 року, що набрала чинності для України 11.09.1997 року, яка передбачає право кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, також беручи до уваги те, що відповідач обґрунтованих клопотань про відкладення судового засідання, суду не надала, в силу положень ч. 1 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за доцільне продовжити судовий розгляд за відсутності відповідача.

Верховний Суд України, узагальнюючи судову практику, також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.

У зв`язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судові засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд ухвалив провести розгляд справи за відсутності відповідача та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.223 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до Статуту АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», затвердженого рішенням єдиного акціонера АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» №4-2025 від 10.07.2025, АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК» є правонаступником усіх прав та обов`язків Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», тип якого у відповідності до рішення Загальних зборів акціонерів ПАТ «Універсал Банк» (протокол № 2-2018 від 31 жовтня 2018 року) було змінено на приватне акціонерне товариство та який було перейменовано на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК».

Протоколом №46 Правління ПАТ «Універсал Банк» від 24.11.2021 затверджені Умови і правила обслуговування фізичних осіб в ПАТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів. Загальні умови випуску та обслуговування платіжних карток (Monobank) (далі – Умови).

Підпунктами 2.1-2.4 пункту 2 Розділу І Умов визначається, що Банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування Платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням Платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов Договору. Договір, що укладається між Банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів. Своїм підписом на Анкеті-заяві клієнт беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного Договору клієнт ознайомився та погоджується з умовами Договору, зокрема паспортом споживчого кредиту, таблицею обчислення загальної вартості кредиту та тарифами, встановленим в Договорі порядком нарахування платежів та інших витрат. Укладаючи Договір Клієнт та Банк приймають на себе всі обов`язки та набувають всіх прав, передбачених усіма розділами, пунктами, підпунктами та складовими частинами Договору.

Відповідно до підпункту 2.9 п.2 Розділу І Умов за надання банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування поточного рахунку клієнта за Договором Банк нараховує та отримує з клієнта платежі та комісії згідно з Тарифами Банку. Банк нараховує та сплачує проценти по залишкам коштів, що обліковуються на поточному рахунку клієнта в порядку, передбаченому Договором. Розміри відповідних процентних ставок по залишкам коштів, що обліковуються на поточному рахунку клієнта, визначені в тарифах Банку. Клієнт несе відповідальність за порушення термінів/строків оплати послуг Банку наданих за Договором в порядку та розмірах визначених у Тарифах та Договорі.

Крім того, умовами договору передбачено, що ліміт кредитування та строк його дії встановлюються згідно з умовами зазначеними у цьому Договорі. Ліміт до використання розраховується та встановлюється Банком, виходячи з внутрішніх процедур Банку та зазначається Клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток або іншим способом з використанням каналів дистанційного обслуговування. Банк має право на власний розсуд переглядати ліміт до використання в межах суми ліміт кредитування, що зазначено у Договорі (пп. 5.1, 5.2, 5.3 пункту 5 Розділу ІІ Умов).

На суму наданого кредиту банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними у Тарифах. Клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати Щомісячний мінімальний платіж в розміри та термін зазначені в Мобільному додатку. При несплаті такого платежу Клієнт повинен сплатити штраф згідно з Тарифами (пп. 5.9, 5.11 пункту 5 Розділу ІІ Умов).

Згідно з п. 5.16 п. 5 Розділу ІІ Умов у разі порушення терміну сплати Щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою (істотне порушення клієнтом зобов`язань). На залишок простроченої заборгованості Банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно з Тарифами, але не більше 50% від суми, одержаного клієнтом кредиту. При цьому діє пільгова відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних, базова процентна ставка 3,1% у місяць.

З матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами 17.02.2024 укладений договір про надання банківських послуг відповідно до анкети-заяви до Договору про надання банківських послуг позичальника за проектом «Мonobanк», за умовами якого відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка зі сплатою (відсотків) річних за користування кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим строком повернення та сплати всіх платежів, що відповідає дії платіжної картки, на умовах забезпеченості, поворотності, строковості, платності кредитних ресурсів.

Положеннями анкети-заяви визначено, що дана анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» при наданні банківських послуг щодо продуктів Monobank/Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту і паспортом споживчого кредиту, складають договір про надання банківських послуг.

За умовами кредитного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредит на умовах, передбачених кредитним договором.

Також в анкеті-заяві зазначено, що відповідач, підписуючи цю анкету-заяву власноручним підписом або цифровим власноручним підписом на екрані власного смартфону у мобільному додатку monobank просить відкрити поточний рахунок в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» у гривні на своє ім`я та просить встановити кредитний ліміт на суму зазначену у мобільному додатку.

Судом встановлено, що відповідачу в АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ «УНІВЕРСАЛ БАНК» відкрито поточний рахунок шляхом підписання 17.02.2024 Анкети-заяви до договору про надання банківських послуг «Мonobanк», та надано у користування Платіжну картку.

Згідно з довідкою про наявність рахунку від 04.01.2026, у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 , тип рахунку – чорна картка, статус картки – активна до 02/28.

Відповідно до довідки про встановлення кредитного ліміту від 04.01.2026, ОСОБА_1 через мобільний застосунок за договором про надання банківських послуг «Мonobanк» від 17.02.2024 за карткою НОМЕР_1 , 06.01.2025 встановила кредитний ліміт у сумі 4 000 грн 00 коп., 21.01.2025 збільшила кредитний ліміт до 6 000 грн 00 коп.

Позивачем зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконано належним чином і в повному обсязі, що підтверджується наданою позивачем випискою про рух коштів по картці від за період з 14.05.2024 по 01.01.2026.

Станом на 27.08.2025 у відповідача прострочення зобов`язання із сплати щомісячного мінімального платежу за договором сягнуло понад 90 днів, у зв`язку з чим, на підставі положення п.5.17 п. 5 Розділу ІІ Умов відбулось Істотне порушення клієнтом зобов`язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.

Банк 27.08.2025 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості.

Проте, відповідач не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв`язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 п. 5 Розділу ІІ Умов кредит став у формі «на вимогу».

Відповідно до наданого банком розрахунку, внаслідок невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 04.01.2026 становить 24 944 грн 32 коп., з яких: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 15 917 грн 28 коп., заборгованість за пенею – 3 397 грн 01 коп. та заборгованість за порушення грошового зобов`язання – 5 630 грн 03 коп.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Судом встановлено, що між сторонами існують кредитні правовідносини, що підтверджується анкетою-заявою відповідача від 17.02.2024 до договору про надання банківських послуг, розрахунком заборгованості за кредитним договором б/н від 17.02.2024 станом на 04.01.2026.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (у даному випадку АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УНІВЕРСАЛ БАНК»).

Оскільки, умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Умови і правила надання банківських послуг АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК», з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору, якщо вони не підписані позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана позичальником.

Відтак, суд приходить до висновку, що вимоги банку про стягнення з позичальника заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) у сумі 15 917 грн 28 коп. є такими, що підтверджуються належними та допустимими доказами.

Згідно зі ст. 1049 ЦК Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином, на підставі викладеного вище, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ «УНІВЕРСАЛ БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд приходить до висновку, що позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за пенею у сумі 3 397 грн 01 коп. та заборгованості за порушення грошового зобов`язання у сумі 5 630 грн 03 коп., суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 546 ЦК України визначено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання (ч.1 ст.550 ЦК України).

Згідно з ст. 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31.01.2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Оскільки, ОСОБА_1 укладала договір про надання банківських послуг з АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» 17.02.2024, тобто, у період дії в Україні воєнного стану, дія якого продовжена, то відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, пеня у сумі 3 397 грн 01 коп. та заборгованість за порушення грошового зобов`язання у сумі 5 630 грн 03 коп., не повинні стягуватись з відповідача, а підлягає списанню позивачем.

Станом на 04.01.2026 розмір заборгованості відповідача перед позивачем за кредитним договором про надання банківських послуг від 17.02.2024, з урахуванням викладеного вище, становить 15 917 грн 28 коп., у тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 15 917 грн 28 коп.

При цьому суд виходить з приписів ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України та враховує, що відповідач не надала суду доказів повної чи часткової сплати заборгованості, не спростувала наданий позивачем розрахунок, на власний розсуд розпорядившись своїми процесуальними правами.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд виходить з положень ч.1 ст. 141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з відповідача пропорційно задоволеним вимогам суму сплаченого позивачем судового збору у сумі 2 123 грн 64 коп.

Керуючись ст. 10,12,13,141,264,265,274 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» (04080, м. Київ, вул. Оленівська, 23, код ЄДРПОУ 21133352) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.02.2024 станом на 04.01.2026 у сумі 15 917 (п`ятнадцять тисяч дев`ятсот сімнадцять) грн 28 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УНІВЕРСАЛ БАНК» судовий збір у сумі 2 123 (дві тисячі сто двадцять три) грн 64 коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його переглядякщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Черкаського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська