Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №695/919/26 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

04 травня 2026 рокуСправа №: 695/919/26

Номер провадження 3/695/600/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 рокум. Золотоноша

Суддя Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Ватажок-Сташинська А.В., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст.164-10 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 981644 від 24.02.2026, ОСОБА_1 24.02.2026 об 11 год 40 хв. на пункті прийому металобрухту ТОВ «ЗЛАТОМЕТ» за адресою: м. Золотоноша, вул. Заводська, 2А, здійснив закупівлю металобрухту у ОСОБА_2 вагою 4.3 кг, розрахувавшись готівковими коштами у сумі 220 грн з рук, не через касу.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 981644 від 24.02.2026 ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги ст.6 Закону України «Про металобрухт», чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

У судове засідання ОСОБА_1 не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином та завчасно, шляхом направлення рекомендованими повідомленнями судових повісток про виклик у судові засідання на адресу зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення.

Жодних клопотань від ОСОБА_1 на адресу суду не надходило.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України, ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справ про адміністративні правопорушення відбувається в судах відкрито, що гарантує особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливість дізнатись про визначений час розгляду справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справах «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, «Каракуця проти України» від 16 травня 2017 року).

Особи, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, розпоряджаються своїми правами на власний розсуд, однак користуватися ними повинні сумлінно в межах процесуального закону відповідно до їх призначення і тією мірою і в тих формах, які необхідні для досягнення мети провадження у справі.

У матеріалах справи відсутні будь-які відомості, що ОСОБА_1 вживав будь-яких заходів, які б вказували на те, що він бажає заявити клопотання, подати докази, надати пояснення для розгляду справи про адміністративне правопорушення. Такі права можна реалізувати не тільки в судовому засіданні, а й у інший спосіб, наприклад письмово.

Відтак, враховуючи, що положення ст. 268 КУпАП не містять імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за ст.164-10 цього Кодексу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на розумні строки судового розгляду, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов до такого висновку.

Згідно з ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з приписами статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до положень статті 254 КУпАП основним документом, який фіксує юридичний факт адміністративного правопорушення, є протокол, вимоги до змісту якого встановлені статтею 256 цього Кодексу.

За статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема: відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце вчинення і суть адміністративного правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. При наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, зокрема: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

У силу ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Суддя зауважує, що протокол є актом обвинувачення й повинен містити конкретне обвинувачення, виходячи з поняття адміністративного правопорушення, відповідно до вимог КУпАП.

Виходячи з аналізу вказаних норм КУпАП при вирішенні питання щодо наявності законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, протокол розглядається як доказ у сукупності з іншими доказами (поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, висновків експертів, речовими доказами, фотоматеріалами, тощо), та не може виступати єдиним доказом скоєння проступку.

Частиною першою статті 164-10 КУпАП передбачено, що порушення законодавства, що регулює здійснення заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту, посадовою особою суб`єкта господарювання або громадянином – суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту, – тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до Закону України «Про металобрухт» заготівля металобрухту це діяльність, пов`язана з купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту суб`єктами господарювання.

Порядок здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом визначено у статті 4 Закону України «Про металобрухт».

Так, статтею 4 Закону України «Про металобрухт», зокрема визначено, що заготівлю металобрухту здійснюють суб`єкти господарювання. Діяльність, пов`язана із заготівлею, переробкою брухту чорних та кольорових металів і його металургійною переробкою, провадиться в порядку, встановленому законодавством. Суб`єкти господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту, мають право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту. Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право згідно із законодавством відкривати приймальні пункти, що здійснюють заготівлю металобрухту, а також створювати відокремлені підрозділи, що здійснюють заготівлю та переробку металобрухту. Спеціалізоване або спеціалізоване металургійне переробне підприємство має право відкривати приймальні пункти в будь-яких регіонах України без обмежень. Приймання металобрухту від фізичних осіб обов`язково оформлюється актом приймання, що є первинним документом обліку металобрухту, в якому зазначаються прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, вага, вартість та опис металобрухту. Приймання металобрухту від фізичних осіб здійснюється із заповненням розрахункового документа – спрощеної розрахункової квитанції. Заготівля, переробка, металургійна переробка металобрухту фізичними особами забороняються. Приймання металобрухту від суб`єктів господарювання оформлюється актом приймання, в якому зазначаються найменування та ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України або реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи – підприємця чи серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) та місцезнаходження з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань. Порядок приймання, зберігання і методи випробувань металобрухту чорних та кольорових металів встановлюються відповідно до вимог законодавства. Оформлення документів, що засвідчують набуття права власності на металобрухт, та актів приймання металобрухту є обов`язковим. Ці документи повинні знаходитися у власника металобрухту та зберігатися протягом одного року. Суб`єктам господарювання забороняється залучати до заготівлі металобрухту, проведення операцій з металобрухтом осіб віком до 18 років. Внесення інформації про суб`єктів господарювання, що здійснюють заготівлю металобрухту та/або операції з металобрухтом, до Переліку здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, за затвердженою ним формою в повідомному порядку. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну промислову політику, оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті Перелік і забезпечує до нього відкритий та безоплатний доступ. Не потребує внесення до Переліку інформація про суб`єктів господарювання, у яких металобрухт утворився в результаті їхньої господарської діяльності і які є його першими власниками, за умови наявності підтвердних документів.

При цьому, згідно з ст.5 Закону України «Про металобрухт» суб`єкти господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, повинні мати кваліфікованих спеціалістів, відповідне обладнання та устаткування на праві власності або оренди.

Приймальні пункти повинні мати власну або орендовану ділянку з твердим покриттям, площа якої визначається суб`єктом господарювання з урахуванням його виробничих потреб, або контейнер (будь-яку іншу відповідну ємність, тару), які забезпечують зберігання металобрухту у спосіб, що унеможливлює проникнення шкідливих речовин у ґрунт. Кожен приймальний пункт повинен мати вагове обладнання, що відповідає його виробничим потребам, систему відеоспостереження, відеозапису, архівування та зберігати створену в процесі відеоспостереження інформацію не менше трьох місяців.

Суб`єкти господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, повинні забезпечити контроль за вибуховою, пожежною, екологічною та радіаційною безпекою відповідно до законодавства.

Статтею шостою Закону України «Про металобрухт» визначено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють реалізацію металобрухту, повинні засвідчувати його відповідним документом про відповідність металобрухту вимогам нормативно-правових актів.

Оплата купленого у фізичних осіб металобрухту може здійснюватися готівкою через каси суб`єктів господарювання, що здійснюють заготівлю або операції з металобрухтом, у тому числі їхніх приймальних пунктів, або шляхом безготівкового розрахунку відповідно до законодавства, або готівкою при купівлі металобрухту у фізичних осіб фізичними особами – підприємцями, або в інший спосіб, передбачений законодавством.

Необхідним та достатнім документом для покупця металобрухту щодо підтвердження джерел походження металобрухту від продавця (постачальника) є акт приймання, що містить дані про джерело походження металобрухту.

Відповідальність за достовірність даних про джерело походження металобрухту, зазначених у акті приймання, покладається виключно на продавця (постачальника) металобрухту та не може бути покладена на покупця.

Під час здійснення заготівлі металобрухту та операцій з металобрухтом покупець не несе відповідальності за правовідносини продавця (постачальника) з іншими суб`єктами господарювання і фізичними особами – учасниками попередніх ланцюгів постачання металобрухту.

Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Для визнання діяння правопорушенням і, відповідно, застосування передбачених правовими нормами санкцій, необхідно встановити наявність у діянні особи складу адміністративного правопорушення.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 981644 від 24.02.2026, ОСОБА_1 24.02.2026 об 11 год 40 хв. на пункті прийому металобрухту ТОВ «ЗЛАТОМЕТ» за адресою: м. Золотоноша, вул. Заводська, 2А, здійснив закупівлю металобрухту у ОСОБА_2 вагою 4.3 кг, розрахувавшись готівковими коштами у сумі 220 грн з рук, не через касу, чим порушив вимоги ст.6 Закону України «Про металобрухт», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164-10 КУпАП.

Адміністративна відповідальність за ч.1 ст.164-10 КУпАП, настає за порушення законодавства, що регулює здійснення заготівлі, переробки та металургійної переробки металобрухту, посадовою особою суб`єкта господарювання або громадянином суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює заготівлю, переробку, металургійну переробку металобрухту

Тобто, суб`єктом відповідальності за вказаною статтею може бути лише посадова особа суб`єкту господарювання (посадова особа підприємства, організації, яка згідно до закону здійснює господарську діяльність пов`язану із металобрухтом, або ФОП, тощо).

Проте, матеріали справи окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 981644 від 24.02.2026 не містять жодних відомостей на підтвердження того, що ОСОБА_1 є суб`єктом відповідальності за ч.1 ст. 164-10 КУпАП.

Також у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ТОВ «ЗЛАТОМЕТ» внесено до Переліку суб`єктів господарювання, які здійснюють заготівлю та операції з металобрухтом.

Відповідно до ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Таким чином, на підставі викладеного вище, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164-10 КУпАП, а тому відповідно до положень ст. 247 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю.

У рішеннях від 30.05.2013 року у справі № 36673/04 «Малофєєва проти Росії» та від 20.09.2016 року у справі № 926/08 «Карелін проти Росії», Європейський суд з прав людини зауважив, що формулювання правопорушення, викладене у фабулі постанови про адміністративне правопорушення, слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведена не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За змістом завдань Кодексу України про адміністративні правопорушення та загальних норм Конституції України та Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, вина особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути доведена належними доказами, а будь-які сумніви і протиріччя повинні трактуватися на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, згідно з положеннями ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Керуючись п.1 ст.247, ст.283,284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 164-10 КУпАП закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.В. Ватажок-Сташинська