Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №553/4361/24 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 553/4361/24

Провадження № 1-кп/553/339/2026

В И Р О К

Іменем України

05.05.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Полтаві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024170420001337 від 15.08.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Григорівка Машівського району Полтавської області, є громадянином України, офіційно не працевлаштований, з середньою освітою, не одружений, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

потерпілі - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

представник потерпілих - ОСОБА_8 ,

представник цивільного відповідача ПАТ "НАСК "Оранта" - ОСОБА_9 ,

обвинувачений - ОСОБА_3 ,

в с т а н о в и в:

І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.

05.08.2024, близько 18 год. 00 хв., ОСОБА_3 , керуючи автомобілем MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався в м. Полтаві по вул. Великорогізнянська (другорядна дорога), в напрямку до вул. Підмонастирська, під`їжджаючи до нерегульованого перехрестя нерівнозначних доріг з головною дорогою вул. Героїв Крут, не переконався в безпеці, виїхав на головну дорогу, не дав дорогу автомобілю DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_7 , який в цей час рухався по головній дорозі вул. Героїв Крут в напрямку вул. Шолом-Алейхема, виїхав на його смугу для руху та допустив з ним зіткнення.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, пасажирка автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_6 , отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини: переломів 7-го та 11-го ребер ліворуч з забоєм лівої легені та розвитком ненапруженої емфіземи м`яких тканин грудної клітини зліва; закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку та саден шкіри тулуба, кінцівок, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, водій автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , отримав тілесне ушкодження у вигляді: закритого перелому VII-го ребра зліва, яке кваліфікується, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

За вищевказаних обставин, причиною дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків стало порушення водієм автомобіля MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , вимог п. п. 16.11., 2.1 розділу 33 Правил дорожнього руху, згідно з якими:

16.11. На перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху;

2.1 "Дати дорогу" розділу 33. Водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що під`їжджають до нерегульованого перехрестя по головній дорозі, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються по головній дорозі.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_3 з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням ДТП, водій ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути ДТГІ, шляхом виконання вимог п.п. 16.11., 2.1 Розділу 33 Правил дорожнього руху, для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує у межах висунутого обвинувачення за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

ІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред`явленого обвинувачення.

Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому злочині визнав у повному обсязі, повністю підтвердив фактичні обставини вчинення ним кримінального правопорушення так, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорював правову кваліфікацію вчиненого злочину.

Під час допиту у судовому засіданні ОСОБА_3 надав показання про те, що 05.08.2024, о 15:40 год. виїхав із села Григорівка в місто Полтаву, взяв з собою двох попутників, спитав у пасажирів куди їх необхідно відвезти і вирушив в дорогу. Швидкість руху була від 60 до 70 км/год. Рухаючись по вул. Великорогізнянській (другорядна дорога), не помітивши дорожній знак «Дати дорогу», виїхав на перехрестя, не зупиняючись, та зіткнувся з автомобілем DAEWOO LANOS. Після ДТП він допомагав своїм пасажирам вибратися з його автомобіля. Потім, коли підійшов до DAEWOO LANOS, він побачив що водій ОСОБА_10 був поруч з авто, а пасажирка ОСОБА_6 була без свідомості. Він викликав швидку. ОСОБА_6 забрали до лікарні. Поліцейські провели йому огляд на стан сп`яніння. Про стан здоров`я потерпілих він не цікавився через те, що мав незадовільний моральний стан. Цивільні позови, подані представником в інтересах потерпілих, визнав у повному обсязі. Усвідомлює те, що внаслідок його неправомірних дій спричинено шкоду потерпілим, але відшкодовувати її буде лише за рішенням суду.

З показань обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що вину у вчиненому кримінальному правопорушенні він визнає повністю.

Показання обвинуваченого є послідовними, логічними і не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння ним змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Під час допиту у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 надав показання про те, що 05.08.2024 о 18:00 год. він їхав по головній дорозі по вул. Героїв Крут в м. Полтаві зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 на автомобілі DAEWOO LANOS. Швидкість руху була 30-40 км/год. На перехресті з вул. Великорогізнянською сталася ДТП, внаслідок якої була повністю знищена його машина, ОСОБА_6 зазнала травм та була госпіталізована до лікарні. Винуватцем ДТП був ОСОБА_3 , який на швидкості, не зупиняючись, виїхав на перехрестя нерівнозначних доріг. Після ДТП він на деякий час втратив свідомість та почувався погано. На місці ДТП обвинувачений вибачився, але поводив себе нахабно. Внаслідок отриманих травм він перебував на амбулаторному лікуванні, йому було спричинено моральну шкоду. Вважає, що покарання для обвинуваченого має бути суворим, оскільки його поведінка не свідчить про те, що він кається у вчиненому. Шкоду обвинувачений не відшкодував та не намагався це зробити, станом здоров`я потерпілих не цікавився жодного разу. Просить задовольнити цивільний позов у повному обсязі.

Під час допиту у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 надала показання про те, що під час ДТП перебувала у машині на передньому сидінні, швидкість руху автомобіля була 30-40 км/год. На перехресті з вул. Великорогізнянською сталася ДТП, оскільки автомобіль MITSUBISHI на швидкості виїхав на головну дорогу. Після зіткнення вона втратила свідомість. Лікувалася у лікарні близько 2 тижнів, після чого перебувала на амбулаторному лікуванні також близько двох тижнів. Вказувала що обвинувачений не вибачився, матеріальну допомогу не надавав, станом її здоров`я не цікавився. Просить задовольнити цивільний позов у повному обсязі. Ураховуючи поведінку обвинуваченого, вважає, що він заслуговує на суворе покарання.

ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

Враховуючи той факт, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину у повному обсязі та не заперечує фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, суд дійшов висновку про недоцільність дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

При цьому, судом з`ясовано в учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст вказаних фактичних обставин, чи не має сумнівів у добровільності їх позиції, та на виконання вимог частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України роз`яснено їм, що у такому випадку учасники будуть позбавлені права оскаржити визнані обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути кримінальне провадження в порядку, передбаченому частиною 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, обмежившись допитом потерпілих, обвинуваченого та дослідженням матеріалів кримінального провадження в частині цивільних позовів та відомостей, які характеризують особу обвинуваченого.

З огляду на те, що кримінальне провадження розглянуто судом в порядку частини 3 статті 349 Кримінального процесуального кодексу України, інші докази, здобуті в ході досудового розслідування, під час судового розгляду не досліджувались.

ІV. Частина статті закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений.

Аналізуючи обставини, що визнаються обвинуваченим ОСОБА_3 , суд доходить висновку, що його вина в обсязі пред`явленого обвинувачення є доведеною. Дії ОСОБА_3 кваліфікуються за частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

V. Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання, мотиви суду при призначенні покарання.

Вивченням відомостей про особу ОСОБА_3 встановлено, що він раніше не судимий, даних про його офіційне працевлаштування не надано, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога, не одружений, має постійне місце проживання.

Відповідно до частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

У обвинувальному акті обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому також зазначено щире каяття. Прокурор під час судового розгляду також просив визнати обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому його щире каяття.

В своїх постановах від 28.02.2024 (справа № 183/2097/23, провадження № 51-5624км23) та від 15.05.2024 (справа № 521/20842/15-к, провадження № 51-5128км23) Верховний Суд вказав, що щирим каяттям є відверта негативна оцінка винною особою своєї протиправної поведінки, визнання вини і тих обставин, які їй ставляться в провину, а отже, характеризує її поведінку після вчинення злочину з позицій психологічної переорієнтації, коли вона справді засуджує свій вчинок та визнає його антисуспільний характер, про що мають свідчити відповідні об`єктивні дані. Саме по собі визнання своєї провини ще не означає, що особа стала на шлях виправлення і що її зізнання свідчить про рішучість стати на такий шлях, самоосуд свого вчинку. Щире каяття слід відрізняти від визнання провини з метою створити формальні підстави для пом`якшення кримінальної відповідальності.

Незаперечення обвинуваченим об`єктивного розвитку подій автоматично не свідчить про щире каяття, оскільки останнє завжди пов`язане з відвертим осудом своєї поведінки як причини заподіяної шкоди, отже і відповідним суб`єктивним ставленням до вчиненого, до заподіяних наслідків, зокрема, в частині здійснення справедливої сатисфакції завданої шкоди, яке суд встановлює в аспекті зовнішнього виявлення винуватим свого співчуття і вибачення, висловлених не тільки в формі, що є переконливим свідченням про наявність таких, а і за умови, що вони відповідають реальному ставленню винуватого до заподіяних наслідків.

Визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину є основною формою прояву щирого каяття, і у разі його наявності, відсутні підстави вважати визнання вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення окремою і самостійної обставиною, яка пом`якшує покарання.

Вказане також узгоджується із правовими позиціями Верховного Суду, зокрема, у постановах від 18.04.2024 у справі № 317/3517/21 (провадження № 51-4127км23) та від 21.03.2024 у справі № 570/6036/19 (провадження № 51-6200км23).

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що в поведінці обвинуваченого ОСОБА_3 під час всього судового провадження, суд не побачив дійсно відвертого, а не уявного щирого жалю з приводу скоєного кримінального правопорушення та його невідворотних наслідків, осуд своєї поведінки, відвертої спокути у вчиненому діянні, бажання залагодити провину та стати на шлях виправлення. Повідомлення останнім в судових дебатах та останньому слові про розкаяння та вибачення перед потерпілими по своїй суті є формальними з метою створити підстави для пом`якшення кримінальної відповідальності.

Обставин, які відповідно до частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України обтяжують покарання ОСОБА_3 , під час досудового розслідування та судового розгляду не встановлено.

Відповідно до положень статті 50 Кримінального кодексу України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Водночас, згідно із частиною 2 статті 50 Кримінального кодексу України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів.

Згідно з частиною 2 статті 65 Кримінального кодексу України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення і повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, ураховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до нетяжких злочинів, необережну форму вини, характер допущеного обвинуваченим порушення правил безпеки руху, конкретні обставини кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом`якшуючої покарання обставини, відсутність обставин, що обтяжують покарання, думку потерпілих та їх представника, які висловили принципову позицію щодо призначення обвинуваченому найсуворішого покарання, та вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів призначити покарання у межах, встановлених у санкції статті особливої частини КК України у виді обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Суд не вбачає підстав для звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

VI. Вирішення цивільних позовів.

У кримінальному провадженні представником потерпілих - ОСОБА_8 подані цивільні позови до ОСОБА_3 та ПАТ "НАСК "Оранта" про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою від 20.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду в судовому провадженні.

В обґрунтування позову, поданого в інтересах ОСОБА_7 , зазначено, що неправомірними діями ОСОБА_3 потерпілому ОСОБА_7 було заподіяно матеріальну шкоду пов`язану з пошкодженням належного йому автомобіля, а саме з його фізичним знищенням. Окрім цього, позивачем було понесено витрати, пов`язані з евакуацією автомобіля з місця дорожньо – транспортної пригоди до місця його проживання. Також, позивачу завдано матеріальну шкоду пов`язану з лікуванням від отриманих травм та подальшої реабілітації. Крім того, потерпілому завдано моральну шкоду, яка виявилася у проявлялася в моральних стражданнях, що негативно вплинули на стан його здоров`я.

Просив стягнути на користь потерпілого ОСОБА_7 з обвинуваченого ОСОБА_3 матеріальну шкоду у розмірі 2500 грн (розмір франшизи) та моральну шкоду у розмірі 99866,67 грн, яка виразилась у тривалому нервовому потрясінні, переживанні за цивільну дружину, порушенні нормального та сталого режиму життєдіяльності викликаних вказаними подіями та розладом здоров`я, яке погіршилося, а з відповідача ПАТ "НАСК "Оранта" стягнути відшкодування заподіяної матеріальної шкоди пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу у розмірі 64246,14 грн, та пов`язаної із заподіянням шкоди життю та здоров`ю у розмірі 2666,66 грн та 133,33 грн компенсації моральної шкоди.

В обґрунтування позову, поданого в інтересах ОСОБА_6 , зазначено, що неправомірними діями ОСОБА_3 потерпілій було заподіяно матеріальну шкоду, пов`язану з її лікуванням від отриманих травм та подальшою реабілітацією. ОСОБА_6 перебувала на стаціонарному та амбулаторному лікуванні, всього 28 днів, тому розмір страхового відшкодування, пов`язаного з лікуванням складає 7466, 48 грн. Окрім того, потерпілій завдано моральну шкоду, яка виразились у перенесеному стресі, переживанні, порушенні нормального та сталого режиму життєдіяльності викликаних вказаними подіями та розладом здоров`я, яке погіршилося. Відтак, просить стягнути з ПАТ "НАСК "Оранта" компенсацію моральної шкоди 5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю, що складає 373,32 грн, та з ОСОБА_3 99 626, 68 грн компенсації моральної шкоди.

Від представника цивільного відповідача ПАТ "НАСК "Оранта" ОСОБА_9 надійшли відзиви на позови, в який зазначено, що позовні вимоги визнаються частково. Вважав, що вимоги є доведеними відповідними доказами частково і на користь ОСОБА_7 підлягає стягненню майнова шкода заподіяна майну (транспортному засобу) у розмірі 63 666,65 грн (різниця між вартістю транспортного засобу до ДТП та після + 6000 грн витрати, понесені на евакуацію транспортного засобу - 2500 грн. франшиза), за шкоду заподіяну його здоров`ю внаслідок ДТП 2400,00 грн (9 днів перебування ОСОБА_7 на лікуванні), 120,00 грн на відшкодування моральної шкоди (5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю).

На користь ОСОБА_6 підлягає стягненню матеріальна шкода заподіяна здоров`ю внаслідок ДТП 3200,00 грн (12 днів перебування ОСОБА_6 на лікуванні), 160,00 грн - на відшкодування моральної шкоди (5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю).

Цивільним відповідачем ОСОБА_3 відзив на позови не подавався.

У судовому засіданні потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та їх представник позов підтримали, просили задовольнити у повному обсязі.

Обвинувачений ОСОБА_3 визнав позови потерпілих у повному обсязі.

Представник цивільного відповідача ПАТ "НАСК "Оранта" ОСОБА_9 позовні вимоги визнав частково, просив врахувати викладене у відзивах.

Заслухавши у судовому засіданні сторін та учасників судового провадження, вирішуючи цивільний позов та надаючи оцінку доказам на його обґрунтування, суд виходить з такого.

Під час судового розгляду кримінального провадження відповідно до вимог ст. 17 КПК України, тобто поза розумним сумнівом, було установлено, що ОСОБА_3 учинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 Кримінального кодексу України, - а саме порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто за обставин, наведених в п. 1.1. вироку.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 05.08.2024 за обставин, викладених вище, водій автомобіля DAEWOO LANOS, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_7 , отримав тілесне ушкодження у вигляді: закритого перелому VII-го ребра зліва, яке кваліфікується, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я, пасажирка ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітини: переломів 7-го та 11-го ребер ліворуч з забоєм лівої легені та розвитком ненапруженої емфіземи м`яких тканин грудної клітини зліва; закритої черепно-мозкової травми струсу головного мозку та саден шкіри тулуба, кінцівок, які кваліфікуються, як ушкодження середнього ступеню тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Відповідно до полісу №АТ/5680573 від 25.04.2024 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів страховиком ПАТ «НАСК «ОРАНТА» застраховано цивільну відповідальність водія транспортного засобу MITSUBISHI LANCER, реєстраційний номер НОМЕР_3 , страхувальник ОСОБА_3 . Страхова сума на одного потерпілого за шкоду заподіяну життю/здоров`ю: 320000,00 грн; за шкоду заподіяну майну: 160000,00 грн; розмір франшизи: 2500,00 грн. Строк дії полісу з 26.04.2024 по 25.04.2025.

Згідно висновку експерта №СЕ-19/117-24/16878-АВ від 10.10.2024 ринкова вартість автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 , станом на момент вчинення ДТП складає 92471,23 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 , що був пошкоджений у результаті дорожньо – транспортної пригоди 05.08.2024 складає 134948,81 грн. Вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 , що був пошкоджений у результаті дорожньо – транспортної пригоди 05.08.2024 складає 60746,14 грн. Розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 , що був пошкоджений у результаті дорожньо – транспортної пригоди 05.08.2024 складає 92471,23 грн. Вартість автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 , у пошкодженому стані (після ДТП станом на 05.08.2024) складає 31725,09 грн.

Відповідно до товарного чеку № 27 від 05.08.2024 за перевезення аварійного авто DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 , сплачено 6000,00 грн. Вказане також підтверджується актом №27 від 05.08.2024, укладеного ОСОБА_7 з ОСОБА_11 про перевезення аварійного авто DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 з м. Полтави до Вишняків, вартість робіт вказана 6000,00 грн.

Відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, ОСОБА_7 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Хорольський центр первинної медико – санітарної допомоги «Хорольської міської ради Лубенського району Полтавської області» в період з 08.08.24 по 16.08.2024 з діагнозом: закритий перелом VII ребра зліва, гіпертонічна хвороби ІІ ст, 2 ступінь високий. ( а.с. 38).

Згідно виписки із медичної картки стаціонарного хворого №27379 центру торако-абдомінальної хірургії ПОКЛ КП «Полтавська обласна клінічна лікарня ім. М.В. Скліфосовського ПОР» ОСОБА_6 надійшла до лікарня 06.08.2024, виписана 19.08.2024. Повний діагноз: перелом 7 ребра ліворуч. Забій лівої легені. Ненапружена емфізема м`яких тканини грудної клітки ліворуч. ЗЧМТ струс головного мозку. Цефалгічний синдром. Численні садна, забої тулуба, кінцівок. Забій таза. Забій правого колінного суглоба. Травму отримала 05.06.2024 о 18:00 під час ДТП.

На підтвердження тимчасової непрацездатності надано медичний висновок №К4С2-Н848-АА6К-Х287 від 16.08.2024, медичний висновок №472М-26КТ-9ТМА-4АВ2 від 22.08.2024 та медичний висновок №АСС4-7Р24-КТ5А-ТКН4 від 29.08.2024.

Із виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , остання перебувала на амбулаторному лікуванні з 22.08.2024 по 04.09.2024. Діагноз: ДПТ 05.08.2024, перелом 7 ребра зліва, забій лівої легені, забій тулуб та кінцівок, забій таза, забій правого колінного суглоба, ЗЧМТ, струс головного мозку.

Відповідно до ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 129 КПК України передбачено, що, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов`язок відшкодувати завдану шкоду виникає за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом укладають із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу.

Отже, заподіяння потерпілому внаслідок дорожньо-транспортної пригоди шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, породжує деліктне зобов`язання, в якому право потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується з відповідним обов`язком боржника (особи, яка завдала шкоди).

Разом з тим, така дорожньо-транспортна пригода слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника - в договірному зобов`язанні ним є страховик.

Однак, деліктне та договірне зобов`язання не виключають одне одного, тому потерпілий (кредитор) на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги про відшкодування шкоди виключно до особи, яка завдала таку шкоду, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Виходячи з наведеного, потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, у рамках деліктного зобов`язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди. У такому випадку особа, яка завдала шкоди і цивільно-правова відповідальність якої застрахована, після задоволення вимоги потерпілого не позбавлена права захистити свій майновий інтерес за договором страхування та звернутися до свого страховика за договором з відповідною вимогою про відшкодування коштів, виплачених потерпілому, у розмірах та обсязі згідно з обов`язками страховика як сторони договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування згідно ст. 979 ЦК України одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Види обов`язкового страхування в Україні визначені у ст. 7 Закону України «Про страхування», серед яких страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Відносини у цій сфері регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

У даному випадку підлягає застосуванню Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV, чинний на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 22 Закону № 1961-IV п. 22.1 У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

П. 22.2 Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; шкода, пов`язана із смертю потерпілого. (п. 23.1 ст. 23 Закону № 1961-IV).

Згідно ст. 24 Закону № № 1961-IV п. 24.1 у зв`язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов`язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров`я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Витрати, пов`язані з лікуванням потерпілого в іноземній державі, відшкодовуються, якщо лікування було узгоджено з особою, яка має здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату).

Зазначені в цьому пункті витрати та необхідність їх здійснення мають бути підтверджені документально відповідним закладом охорони здоров`я.

П. 24.2 Мінімальний розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за шкоду, пов`язану з лікуванням потерпілого, становить 1/30 розміру мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на дату настання страхового випадку, за кожний день лікування, підтверджений відповідним закладом охорони здоров`я, але не більше 120 днів.

24.3 Якщо страховику (МТСБУ) не надані документи, що підтверджують розмір витрат, зазначених у пункті 24.1 цієї статті, або їх документально підтверджений розмір є меншим, ніж мінімальний розмір, визначений відповідно до пункту 24.2 цієї статті, страховик (МТСБУ) здійснює відшкодування у розмірі, визначеному в пункті 24.2 цієї статті.

Згідно зі статтею 26-1 Закону України № 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) страховиком (у випадках, передбачених підпунктами «г» і «ґ» пункту 41.1 та пунктом «в» пункту 41.2 статті 41 цього Закону,- МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров`я під час ДТП, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю.

Відповідно до п. 12.1, 12.2 ст. 12 Закону № 1961-IV розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Вирішуючи питання відшкодування завданої потерпілим шкоди, ураховуючи наведені вище підстави, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача ПАТ "НАСК "Оранта":

- на користь потерпілого ОСОБА_7 матеріальної шкоди, пов`язаної із заподіянням шкоди життю та здоров`ю внаслідок ДТП, - 2 399, 94 грн. (9 днів перебування ОСОБА_7 на амбулаторному лікуванні*1/30 розмір мінімальної місячної заробітної плати (8000грн/30=266,66 грн.), та 120,00 грн на відшкодування моральної шкоди (5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю), а відтак часткове задоволення позову;

- на користь потерпілої ОСОБА_6 матеріальної шкоди, пов`язаної із заподіянням шкоди життю та здоров`ю внаслідок ДТП, 7466, 48 грн. (28 днів перебування ОСОБА_6 на стаціонарному та амбулаторному лікуванні*1/30 розмір мінімальної місячної заробітної плати (8000грн/30=266,66 грн.), та 373,32 грн на відшкодування моральної шкоди (5% від страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров`ю), а відтак задоволення позову у повному обсязі.

Окрім того, за змістом ст. 30 Закону № 1961-IV п. 30.1 Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

П. 30.2 Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Оцінка автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 до та після його пошкодження виконана судовим експертом Полтавського науково – дослідного експертно – криміналістичного центру МВС України ОСОБА_12 під час проведення у кримінальному провадженні судової транспортно-товарознавчої експертизи.

Суд приймає зазначений висновок як належний та допустимий доказ, що підтверджує розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу ОСОБА_7 .

Відповідно до висновку експерта, вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість об`єкту оцінки, ринкова вартість автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 складає 92471,23 грн, вартість автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 у пошкодженому стані складає 31725,09 грн, різниця між ними складає 60746,14 грн.

Окрім цього, позивачем були понесені витрати пов`язані з евакуацією автомобіля DAEWOO LANOS, н.з. НОМЕР_2 , що складають 6000,00 грн.

Таким чином, на користь власника майна ОСОБА_7 з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» підлягає стягненню матеріальна шкода пов`язана з фізичним знищенням транспортного засобу та витрати, понесені на евакуацію транспортного засобу, всього у розмірі 66746,14 грн. – 2500 грн. (франшиза), всього до стягнення підлягає сума 64 246,14 грн.

Суму франшизи 2500 грн. належить стягнути з відповідача ОСОБА_3 .

Відповідно до положень статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

У силу положень частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру. У випадках, коли межі відшкодування моральної шкоди визначаються у кратному співвідношенні мінімальним розміром заробітної плати чи неоподатковуваним мінімумом доходів громадян, суд при вирішенні цього питання має виходити з такого розміру мінімальної заробітної плати чи неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, що діють на час розгляду справи.

Розмір моральної шкоди визначається судом залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі 752/17832/14-ц).

У відповідності до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приймає визнання обвинуваченим ОСОБА_3 заявлених потерпілими до нього вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди в обсязі її доведення та доходить висновку про їх задоволення в повному обсязі.

VIІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.

Речові докази відсутні.

Процесуальні витрати на залучення експертів при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи та транспортно – товарознавчої експертизи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави.

Підстав для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили суд не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 349, 368-371, 373-374, 376, 615 Кримінального процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України та призначити покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки.

Строк покарання у виді обмеження волі обчислюється з дня прибуття і постановки засудженого на облік у виправному центрі.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу у розмірі 64246 грн. 14 коп, в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю у розмірі 2339 грн. 94 коп. та моральну шкоду в розмірі 120 грн. 00 коп., а всього 66 706 (шістдесят шість тисяч сімсот шість) грн. 08 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу (франшиза) у розмірі 2500 грн. 00 коп. та відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 99 866 грн. 67 коп., а всього 102 366 (сто дві тисячі триста шістдесят шість) грн. 67 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_6 до ПАТ «НАСК «ОРАНТА», ОСОБА_3 про стягнення матеріальної та моральної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров`ю, у розмірі 7466 грн. 48 коп. та моральну шкоду у розмірі 373 грн. 32 коп., а всього 7 839 (сім тисяч вісімсот тридцять дев`ять) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 відшкодування заподіяної моральної шкоди у розмірі 99 626 (дев`яносто дев`ять тисяч шістсот двадцять шість) грн. 68 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати на залучення експертів у розмірі 5571 (п`ять тисяч п`ятсот сімдесят одну) грн. 30 коп.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Полтави протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування, право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

Головуюча ОСОБА_1