Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №552/10694/25 — Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/10694/25

Провадження № 2/552/1211/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04.05.2026 року Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретаря судового засідання Прокопенко К.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, суд –

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулася з позовом до відповідача про стягнення аліментів посилаючись на те, що 23.08.2023 між сторонами зареєстрований шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася донька – ОСОБА_4 , яка проживає разом з позивачем та повністю перебуває на її утриманні. Зазначила, що з відповідачем вже декілька місяців не проживає разом, але офіційно ще перебувають у шлюбі. На день подачі позовної заяви до суду вона тимчасово проживає з дитиною в м. Полтава, як внутрішньо переміщена особа. Відповідач є працездатним та офіційно працевлаштованим, тому має змогу утримувати дитину. Позивач на даний час не працює та є особою з інвалідністю, тому просила позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі частини всіх видів заробітку на утримання доньки.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 10 лютого 2026 відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

У судове засідання позивач ОСОБА_3 не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи досуду не надходило.

Суд, керуючись ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача та не подання відзиву відповідачем ухвалив слухати справу за відсутності відповідача, який не з`явився, на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів з ухваленням заочного рішення по справі.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та правовідносини сторін, приймаючи до уваги відсутність підстав, передбачених ст.223 ЦПК України для відкладення розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, які в судове засідання не з`явилися.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони мають малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

На підставі статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу № 4 Декларації прав дитини,ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44 сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1989 р., ст. ст. 180, 181, 191 Сімейного кодексу України, як матір, так і батько зобов`язані неухильно дотримуватися свого обов`язку щодо утримання та виховання дитини, отже, невиконання зазначеного обов`язку тягне за собою встановлену законом відповідальність.

При вирішенні розміру аліментів, суд приймає до уваги вимоги ст. ст. 180-184 СК України.

При цьому суд враховує вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення аліментів підлягають задоволенню, а саме стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 30 грудня 2025 року до досягнення повноліття.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Тому дане рішення необхідно допустити до негайного виконання в межах суми платежу за один місяць.

Також з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 331 грн. 20 коп.

Керуючись ст. 104, 105, 180-184 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-282, 430 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) платника аліментів, щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з 30 грудня 2025 року.

Стягнути з ОСОБА_2 користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса проживання ВПО: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

Головуючий Ж.В. Кузіна