Постанова від 05 квітня 2026 р. у справі №369/2955/26 — Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2955/26

Провадження № 3/369/3887/26

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06.04.2026 року м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Патієвич А.Б., розглянувши матеріали, які надійшли від БПП в с. Чайки УПП у Київській області , про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою:

АДРЕСА_1 ,

за ст. 185, 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

04.02.2026 року, о 11 год. 40 хв, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67, водій ОСОБА_1 не виконував законні вимоги праівників поліції, а саме: не пред`явив документи відповідно ст. 32 ЗУ «Про національну поліцію» та не виконував вимоги ст. 34, ст. 39 ЗУ «Про національну поліцію», а саме: відмовився, щоб працівники поліції провдили поверхневу перевірку, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.

Крім того, 04.02.2026 року, о 11 год. 40 хв, с. Софіївська Борщагівка, вул. Соборна, 67, водій ОСОБА_1 вчинив дрібне хуліганство, а саме: перебуваючи на зупинці громадського маршрутного транспорту, в присутності жінок та дітей виражався нецензурною лайкою, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП.

ОСОБА_1 в судове засідання з`явився, вину у вчиненні адміністративних правопорушень, не визнав.

Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Відповідно до вимог статей 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку, та усунувши усі можливі сумніви, і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.

Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов`язків, а також за вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку.

На підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, суду надано: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 659452 від 04.02.2026, протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 150857 від 04.02.2026, рапорт працівника поліції, диски з відеозаписами.

Об`єктивна сторона вказаного правопорушення полягає у злісній непокорі законному розпорядженню або вимозі працівника поліції при виконанні ним службових обов`язків. Правопорушення вважається закінченим з моменту виникнення злісної непокори законним розпорядженням або вимогам поліцейського.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 11.10.2011 за № 10-рп/2011 надав тлумачення визначенню непокори: «Слово «непокора» означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги».

Відповідно до п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров`я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів» від 26.06.1992 за № 8 злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов`язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв`язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.

Згідно з ч. 3 ст. 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» органи Національної поліції України у встановленому законом порядку зобов`язані за зверненнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України доставити до таких територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до абз. 3 п. 56 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487, Національна поліція за зверненням районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ та розвідувальних органів (яке має містити прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), дату народження, інші дані (за наявності), передбачені статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів», підставу (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку; порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію), унікальний вихідний номер та кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи), надісланим у вигляді набору даних шляхом електронної інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів та єдиною інформаційною системою МВС, здійснює адміністративне затримання та доставлення призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, до найближчого районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ. У разі відсутності технічної можливості передачі даних такі звернення надсилаються в паперовій формі (додаток 20).

Однак, дослідивши додані до протоколу про адміністративне правопорушення матеріали, судом встановлено, що матеріали справи не містять факту непокори ОСОБА_1 , як вказано в протоколі.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що необхідною умовою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту вчинення певного діяння такою особою та наявність в діянні цієї особи, що є суб`єктом правопорушення, всіх обов`язкових ознак складу певного адміністративного правопорушення.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі поліцейського, такі докази не додані до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.185 КУпАП.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 слід закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №659302 від 04.02.2026, протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 18.12.2026, рапортом поліцейського, письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 04.02.2026, відеозаписами з відеокамер працівників поліції.

Вивчивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 доведена поза розумним сумнівом, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.

Враховуючи вищевказане, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу.

Згідно зі ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку покладено таке стягнення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 247 п. 1, 283, 284, 285, 40-1, ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 5 (п`яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян - 85 (вісімдесят п`ять) гривень в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 (шістсот п`ять) грн 60 коп.

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 185 КУпАП закрити за відсутністю в діях особи, що притягується до адміністративної відповідальності, складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Строк пред`явлення до виконання – три місяці з дня винесення постанови.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф вноситься порушником в установу банку України, документ, що підтверджує його сплату, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, вказаного вище, надсилається порушником до Києво-Святошинського районного суду Київської області.

У разі примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу у сумі 170 (сто сімдесят) грн.

Суддя Андрій ПАТІЄВИЧ