Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №620/2177/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року м. Чернігів Справа № 620/2177/26

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Виноградової Д.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач), у якому просить:

визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 23.05.2024 по 13.06.2024 рік у КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» та з 01.08.2024 по 04.09.2024 рік у КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я Кульпарків» у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини;

зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 23.05.2024 по 13.06.2024 рік у КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» та з 01.08.2024 по 04.09.2024 рік у КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я Кульпарків» у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у період з 23.05.2024 по 13.06.2024, з 01.08.2024 по 04.09.2024 відповідачем протиправною не нараховано та не виплачено позивачу додаткову винагороду у розмірі збільшеному до 100000,00 грн у відповідності до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, за період його перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Ухвалою судді Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.03.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15-денний строк, з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі, для подання відзиву разом з доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення.

Вказана ухвала суду була надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 09.03.2026 що підтверджується довідкою про доставку документа до електронного кабінету, однак у строк, встановлений судом, відзиву від відповідача до суду не надійшло.

Відповідно до статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується копією військового квитка серії НОМЕР_2 .

20 січня 2024 року позивач під час виконання бойового завдання у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_1 , отримав травму внаслідок скидання невідомого вибухового пристрою з хімічною речовиною з ворожого безпілотного літаючого апарату.

20.01.2024 позивачу було надано первинну медичну допомогу, що підтверджується первинною медичною карткою №3554. Попередній діагноз: Акубаротравма, контузія головного мозку, отруєння невідомою речовиною (БОР подразливої дії).

ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 24.02.2024 у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 внаслідок скидання противником невідомого вибухового пристрою з безпілотного літального апарату отримав поранення.

24.02.2024 позивачу було надано первинну медичну допомогу, що підтверджується первинною медичною карткою №6169. Попередній діагноз: Вогнепальне осколкове поранення грудної клітки справа, лівого передпліччя, лівої гомілки, лівої стопи, акубаротравма, перфорація барабанної перетинки, вертеброгенна люмбалгія.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення , контузії, каліцтва) № 604 від 15.03.2024,за формою затвердженою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, старший солдат ОСОБА_1 24.02.2024 року одержав вогнепальні осколкові поранення м`яких тканин грудної клітки праворуч, м`яких тканин нижньої третини лівого передпліччя, м`яких тканин середньої третини лівої гомілки, лівої стопи за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_1 внаслідок скидання противником невідомого вибухового пристрою з безпілотного літального апарату отримав поранення. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). У стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення , контузії, каліцтва) № 786 від 09.04.2024, за формою затвердженою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, старший солдат ОСОБА_1 20.01.2024 року одержав інгаляційне отруєння невідомою речовиною за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок скидання невідомого вибухового пристрою з хімічною речовиною з ворожого безпілотного літального апарату отримав травму. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). У стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії № 01-16/646 від 02.04.2024 року за формою затвердженою додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, вогнепальне осколкове поранення (24.02.2024 р) м`яких тканин грудної клітки праворуч, м`яких тканин нижньої третини лівого передпліччя, м`яких тканин середньої третини лівої гомілки, лівої стопи, старшого солдата ОСОБА_1 пов`язане із захистом Батьківщини. Стан після акубаротравми зі струсом головного мозку (20.01.2024) Двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ ст. Інгаляційне отруєння невідомою речовиною БОР подразнювальної дії, клінічно у вигляді гострого фаринготрахеїту. Остеохондроз міжхребцевого диску в сегменті L5-S1, спондилоартроз,деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта. На підставі графи 81 ІІ Розкладу хвороб-Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

ОСОБА_1 з 23.05.2024 по 13.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького», що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6911 від 13.06.2024 року. Повний діагноз: Післятравматичний стресовий розлад зі змішаним тривожно-депресивним синдромом та інсомнією невротичне заїкання асоційоване із бойовою травмою та розладами в емоційно-вольовій сфері.

Позивач з 01.08.2024 по 04.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я Кульпарків» , що підтверджується епікрізом виписним за формою №003/о Повний діагноз основного захворювання: Післятравматичний стресовий розлад. Супутнє захворювання: зміцнілі рубці грудної клітки, лівого передпліччя, лівої гомілки, лівої стопи після поранення (24.02.2024 р.) Остеохондроз поперекового відділу хребта з грижами міжхребцевих дисків,диформуючим спондильозом з больовим синдромом. Дискуляторна ецефалопатія І ступеня з розсіяною вогнищевою неврологічною симптоматикою, Вертеброгення люмбалгія на грунті остеохондрозу, екструзії міжхребцевого диска L5 S1 з больовим м`язо-тонічним синдромом. Наслідки мінно-вибухової травми, акубаротравми (24.02.2024 р.) у вигляді цефалгічного синдрому без порушення функцій нервової системи. Наслідки акубаротравми у вигляді нейросенсорної приглуховатості. У анамнезі хвороби у виписному епікризі указані поранення, травма, що зазначені у вищезазначених довідках про обставини травми за формою затвердженою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії №363 від 04.09.2024 за формою затвердженою додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, захворювання: посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-депресивної симптоматики, емоційно-вольової нестійкості, флешбеків та інсомнії при помірно виражених, тривалих психічних розладах, повязане із захистом Батьківщини. Зміцнілі рубці грудної клітки, лівого, лівого передпліччя, лівої гомілки, лівої стопи після поранення (24.02.2024 р.) пов`язаного із захистом Батьківщини.

22.10.2024 позивачем було подано рапорт командиру військової частини НОМЕР_1 про нарахування та виплату йому додаткової грошової винагороди за період перебування його на лікуванні та реабілітації внаслідок отриманих поранень при захисті Батьківщини, однак відповіді не отримав.

У подальшому, дружина позивача звернулась на гарячу лінію Міністерства оборони України із відповідним запитом.

На вказаний запит, військова частина НОМЕР_1 повідомила, що кошти за періоди (з 23.05.2024 по 13.06.2024; з 01.08.2024 по 04.09.2024 ) перебування на стаціонарному лікуванні виплачено не буде, так як лікування у зв`язку із захворюванням не підпадає під дію Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України №260.

Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу у повному розмірі додаткової грошової винагороди, у розмірі 100000,00 грн у спірний період, у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні що й стало підставою для звернення до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

У силу статті 1-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону №2011-XII установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, № 259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023 строк дії режиму воєнного стану продовжувався, який триває й на теперішній час.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 року прийнята постанова № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (далі Постанова № 168), пунктом 1 якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1та1-1, у тому числі такі, які, зокрема, у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії (пункт 1-2 Постанови № 168).

Пунктом 2-1 Постанови № 168 установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

На виконання вимог Постанови № 168, з метою врегулювання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, та підвищення рівня їх соціального захисту виданий наказ Міністерства внутрішніх справ України № 726 від 01.09.2023 «Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану».

Цим наказом затверджуються Особливості виплати додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду) та порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України (далі - Особливості).

Ці Особливості визначають процедуру здійснення виплати на період воєнного стану військовослужбовцям Державної прикордонної служби України додаткової винагороди, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду), порядок і умови виплати одноразової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, встановлюють перелік бойових (спеціальних) завдань та заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, для здійснення такої виплати з урахуванням завдань, покладених на Державну прикордонну службу України.

Підпунктом 1 пункту 2 Особливостей передбачено, що на період дії воєнного стану виплачується у розмірі 100 000 гривень військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (далі - бойові дії або заходи), перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.

Приписами пункту 13 Особливостей унормовано, що відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються військовослужбовці, зазначені в пункті 2 цих Особливостей, у тому числі такі, зокрема, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- з дня отримання такого поранення та за час стаціонарного лікування, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (у тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або за час такої відпустки.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 гривень виплачується військовослужбовцям, які у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Отже, Особливості та Постанова №168 передбачають дві підстави для проведення нарахування і виплати додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн, а саме:

1) у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого;

2) які перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, на період дії воєнного стану немає обов`язкової умови щодо безперервного перебування на стаціонарному лікуванні.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Відтак, під час встановлення наявності у позивача права отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, під час перебування на стаціонарному лікуванні, обов`язковою умовою є перевірка діагнозу, з яким останній перебуває на лікуванні, та умов його набуття.

Порядок та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України встановлено Наказом Міністерства оборони України № 260 від 07.06.2018, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.06.2018 за № 745/32197 (далі - Наказ № 260).

Пунктом 2 Наказу № 260 вказано, що включає в себе грошове забезпечення, зокрема винагороди.

Відповідно до пункту 3 Наказу № 260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов`язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).

Пунктом 3 Наказу № 260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення. До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавка за вислугу років.

До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать: підвищення посадового окладу; надбавки; доплати; винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов`язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту; премія.

До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать: винагороди; допомоги.

Згідно пункту 8 Наказу № 260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Грошове забезпечення виплачується: щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий; одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України). Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).

Пунктами 8 та 9 розділу XXXIV Наказу № 260 встановлено, що виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин. Накази про виплату додаткової винагороди за минулий місяць видаються до 5 числа поточного місяця на підставі рапортів командирів підрозділів.

Пунктом 10 розділу XXXIV Наказу № 260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних),- з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Як встановлено судом раніше 20 січня 2024 року позивач під час виконання бойового завдання у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_1 , отримав травму внаслідок скидання невідомого вибухового пристрою з хімічною речовиною з ворожого безпілотного літаючого апарату.

20.01.2024 позивачу було надано первинну медичну допомогу, що підтверджується первинною медичною карткою №3554. Попередній діагноз: Акубаротравма, контузія головного мозку, отруєння невідомою речовиною (БОР подразливої дії).

ОСОБА_1 під час виконання бойового завдання 24.02.2024 у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 поблизу АДРЕСА_1 внаслідок скидання противником невідомого вибухового пристрою з безпілотного літального апарату отримав поранення.

24.02.2024 позивачу було надано первинну медичну допомогу, що підтверджується первинною медичною карткою №6169. Попередній діагноз: Вогнепальне осколкове поранення грудної клітки справа, лівого передпліччя, лівої гомілки, лівої стопи, акубаротравма, перфорація барабанної перетинки, вертеброгенна люмбалгія.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення , контузії, каліцтва) № 604 від 15.03.2024,за формою затвердженою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, старший солдат ОСОБА_1 24.02.2024 року одержав вогнепальні осколкові поранення м`яких тканин грудної клітки праворуч, м`яких тканин нижньої третини лівого передпліччя, м`яких тканин середньої третини лівої гомілки, лівої стопи за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу АДРЕСА_1 внаслідок скидання противником невідомого вибухового пристрою з безпілотного літального апарату отримав поранення. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). У стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Відповідно до довідки про обставини травми (поранення , контузії, каліцтва) № 786 від 09.04.2024, за формою затвердженою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, старший солдат ОСОБА_1 20.01.2024 року одержав інгаляційне отруєння невідомою речовиною за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконанні бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , поблизу села Кліщіївка Бахмутського району Донецької області внаслідок скидання невідомого вибухового пристрою з хімічною речовиною з ворожого безпілотного літального апарату отримав травму. Перебував в засобах індивідуального захисту (шолом, бронежилет). У стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння не перебував.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії № 01-16/646 від 02.04.2024 року за формою затвердженою додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, вогнепальне осколкове поранення (24.02.2024 р) м`яких тканин грудної клітки праворуч, м`яких тканин нижньої третини лівого передпліччя, м`яких тканин середньої третини лівої гомілки, лівої стопи, старшого солдата ОСОБА_1 пов`язане із захистом Батьківщини. Стан після акубаротравми зі струсом головного мозку (20.01.2024) Двобічна сенсоневральна приглухуватість ІІ ст. Інгаляційне отруєння невідомою речовиною БОР подразнювальної дії, клінічно у вигляді гострого фаринготрахеїту. Остеохондроз міжхребцевого диску в сегменті L5-S1, спондилоартроз,деформуючий спондильоз поперекового відділу хребта. На підставі графи 81 ІІ Розкладу хвороб-Потребує відпустки за станом здоров`я на 30 календарних днів.

ОСОБА_1 з 23.05.2024 по 13.06.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького», що підтверджується випискою з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6911 від 13.06.2024 року. Повний діагноз: Післятравматичний стресовий розлад зі змішаним тривожно-депресивним синдромом та інсомнією невротичне заїкання асоційоване із бойовою травмою та розладами в емоційно-вольовій сфері.

Позивач з 01.08.2024 по 04.09.2024 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я Кульпарків» , що підтверджується епікрізом виписним за формою №003/о Повний діагноз основного захворювання: Післятравматичний стресовий розлад. Супутнє захворювання: зміцнілі рубці грудної клітки, лівого передпліччя, лівої гомілки, лівої стопи після поранення (24.02.2024 р.) Остеохондроз поперекового відділу хребта з грижами міжхребцевих дисків,диформуючим спондильозом з больовим синдромом. Дискуляторна ецефалопатія І ступеня з розсіяною вогнищевою неврологічною симптоматикою, Вертеброгення люмбалгія на грунті остеохондрозу, екструзії міжхребцевого диска L5 S1 з больовим м`язо-тонічним синдромом. Наслідки мінно-вибухової травми, акубаротравми (24.02.2024 р.) у вигляді цефалгічного синдрому без порушення функцій нервової системи. Наслідки акубаротравми у вигляді нейросенсорної приглуховатості. У анамнезі хвороби у виписному епікризі указані поранення, травма, що зазначені у вищезазначених довідках про обставини травми за формою затвердженою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.

Згідно Довідки військово-лікарської комісії №363 від 04.09.2024 за формою затвердженою додатком 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, захворювання : посттравматичний стресовий розлад у вигляді тривожно-депресивної симптоматики, емоційно-вольової нестійкості, флешбеків та інсомнії при помірно виражених, тривалих психічних розладах, повязане із захистом Батьківщини. Зміцнілі рубці грудної клітки, лівого, лівого передпліччя, лівої гомілки, лівої стопи після поранення (24.02.2024 р.) пов`язане із захистом Батьківщини.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позивач має право на отримання збільшеної до 100000 грн. винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Під час розгляду справи по суті відповідач не надав до суду належні та допустимі докази на спростування обставин проходження позивачем лікування, у зв`язку з травмуванням, пов`язаним із Захистом Батьківщини, а також докази виплати спірної винагороди в спірний період.

Таким чином, відповідачем порушено право позивача на отримання додаткової винагород, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 за періоди перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (травмою), пов`язаним із захистом Батьківщини у розмірі 100000,00 грн (у розрахунку на місяць).

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до приписів статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно із статтею 90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних із розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини сьомої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, установлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Також, за змістом частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд ураховує, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим і пропорційним до предмета спору.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду надано копії: ордера на надання правничої допомоги серії СВ № 1162218 від 27.02.2026; договору № 29/11-24 про надання правничої допомоги від 29.11.2024 укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Мусієнком В`ячеславом Олександровичем; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧН № 001239; акту про надання правничої допомоги та розрахунок гонорару адвоката Мусієнка В.О. від 17.02.2026 на суму 21000,00 грн; квитанції до прибуткового касового ордера № 17/02 від 17.02.2026.

Суд звертає увагу, що вказані вище документи оформлені належним чином, є взаємопов`язаними, містять посилання на адміністративний позов, що був пред`явлений до суду, розрахунок витраченого адвокатом часу, вартість та перелік наданих ним послуг, які віднесені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 № 5076-VI до правничої допомоги.

Відповідно до частини другої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини», суди при розгляді справ, практику Європейського Суду з прав людини, застосовують як джерело права.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Водночас, суд звертає увагу, що не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.09.2019 (справа № 810/3806/18) та від 10.12.2019 (справа № 10.12.2019).

З огляду на вказане, суд вважає, що визначена адвокатом сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу за результатами розгляду даної справи не є належним чином обґрунтованою у контексті дослідження кількості витраченого адвокатом часу на надання ним послуг із урахуванням складності справи та, відповідно, із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Зважаючи на те, що предметом даного спору є справа незначної складності, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленою, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 5000,00 грн.

Суд також враховує, що позивач звільнений від сплати судового збору за подання позову.

Таким чином, на користь позивача з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», збільшеної до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 23.05.2024 по 13.06.2024 у КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» та з 01.08.2024 по 04.09.2024 у КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я Кульпарків», у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» у розмірі збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні з 23.05.2024 по 13.06.2024 у КНП «Ніжинська центральна міська лікарня ім. М. Галицького» та з 01.08.2024 по 04.09.2024 у КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» Центр психічного здоров`я Кульпарків», у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 .

Повний текст рішення виготовлено 05 травня 2026 року.

Суддя Дар`я ВИНОГРАДОВА