Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №600/3916/25-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/3916/25-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брезіної Т.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

В поданому до суду адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, збільшеної до 100000 гривень, у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. в розрахунку 100000 грн пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, збільшену до 100000 гривень у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні за період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в розрахунку 100000 грн пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби у період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. він перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини. Позивач вказує, що має право на додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 збільшену до 100000 грн пропорційно дням його перебування на лікуванні за період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р., однак відповідач протиправно не здійснив нарахування та виплату додаткової винагороди, а тому просить суд задовольнити позов.

Відповідачі подав відзив на позов в яких заперечували проти задоволення позову. Відповідач зазначає, що у період 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. перебував на лікуванні у зв`язку із захворюванням, а не пораненням, а тому у спірних правовідносинах відсутні правові підстави для виплати додаткову винагороду збільшену до 100000 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168. З вказаних підстав, відповідач вважає заявлений позов безпідставним та необґрунтованим та просить суд відмовити у задоволенні позову.

Рух справи у суді

Судом відкрито провадження у адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Позивач у спірний період проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними відмітками у військовому квитку позивача Серія НОМЕР_2 . (а.с. 9-12).

Матеріали справи мітять довідки Військової частини НОМЕР_3 від 25.06.2022 р. №492 та від 09.09.2022 р. №958 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) позивача, відповідно до яких позивач отримав вибухові травми 30.04.2022 р. та 21.06.2022 р. Поранення пов`язі з проходженням військової служби та захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в зоні ведення бойових дій. (а.с. 12-13).

17.11.2022 р. Військово-медичним клінічним центром Західного регіону складено довідку ВЛК №1616/1 відповідно до якої вказано діагноз: наслідки вибухової травми (30.04.2022, 21.06.2022), закритої черепно-мозкової травми, струсів головного у вигляді вегетативної нестійкості з незначним порушенням функції центральної нервової системи. Наслідки вибухової травми (21.06.2022) у вигляді хронічної двобічної нейросенсорної приглухуватості при сприйнятті шепітної мови до 3 метрів на праве вухо та до 0,5 метрів на ліве вухо. Пониження гостроти зору до 0,3 не коригує правого ока, до 0,1 лівого ока внаслідок незрілої посттравматичної катаракти обох очей, короткозорість ступеня 2,0 D лівого ока при гостроті зору з корекцією 0,3 на ліве око. Травма, Так, пов`язана із захистом Батьківщини. Згідно класифікатора розподілу травм за ступенем тяжкості, дана травма відноситься до легких. (а.с. 13).

18.03.2025 р. складено довідку ВЛК №2025-0318-1424 проведеного медичного огляду позивача, в якій зазначено діагнози (включаючи код, згідно НК 025) та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва):

- Наслідки вибухової травми (30.04.2022): закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку (T90.5); посттравматичної катаракти обох очей, операції: факоемульсифікації з імплантацією інтраокулярної лінзи на лівому оці (17.05.2023) у вигляді вторинної післятравматичної компенсаторної (медикаментами) глаукоми (Н40.3), субатрофії зорового нерва обох очей (H47.2), ускладненої катаракти правого ока (H26.1), артифакії (Z96.1), вторинної катаракти (H26,8), макулопатії лівого ока (Н35.3), пониження гостроти зору правого ока до 0,2 не коригує, лівого ока до 0,1 при гостроті зору з корекцією 0,3 з помірним зниженням зорових функцій обох очей (H54.2; S05.8). За наказом МОЗ України від 04.07.2007 №370 травма легка.;

- Віддалені наслідки вибухової травми (21.06.2022): закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку з цефалгічним синдромом, вегето-судинною нестійкістю з незначним порушенням функції центральної нервової системи (T90.5); акубаротравми (T70.0) у вигляді післятравматичної хронічної двобічної сенсоневральної: середньо-тяжкої приглухуватості справа, повної глухоти зліва (H90.3). За наказом МОЗ України від 04.07.2007 № 370 травма тяжка; Травми, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (підтверджено довідками про обставини травм, виданими командиром в/ч НОМЕР_3 30.09.2022 № 244 та № 245 );

- Органічний розлад особистості внаслідок перенесених вибухових травм (30.04.2022; 21.06.2022) у проявах помірної тривожно-депресивної симптоматики та астенії (F07.8). Деформуючий артроз обох кульшових суглобів І стадії з незначним порушенням функції нижніх кінцівок (М116.0). Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (з 27.02.2022 по 01.05.2022; з 10.05.2022 по 22.06.2022 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, підтверджено довідкою виданою командиром в/ч НОМЕР_4 03.04.2023 № 828).;

- Хронічна вертеброгенна радикулопатія L5-S1 зліва в стадії нестійкої ремісії з незначним порушенням функції лівої нижньої кінцівки (М54.17). Гіпертонічнахвороба І стадії, першого ступеня, помірний ризик ускладнень. СН0 (110). Хронічний гастрит в стадії нестійкої ремісії без порушення вгодованості. Езофагіт. (К29.70) Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби.;

- Хронічний двобічний євстахіїт (Н68.0). Викривлення носової перетинки з порушенням носового дихання (J34.2). Вазомоторний риніт (J30.0). Виразкова хвороба цибулини дванадцятипалої кишки в стадії ремісії (К26.7). Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. (а.с. 15).

Матеріали справи містять виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1696 від 07.05.2025 р. позивач у період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. перебував на лікуванні в закладі охорони здоров`я з діагнозом: «Органічний розлад особистості внаслідок перенесених МВТ (30.04.2022 та 21.06.2022) у проявах помірної тривожно-депресивної симптоматики та астенії, ускладнений інсомнією (F07.8)». (а.с. 14).

Також матеріали справи містять Витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи №73/25/1806/В від 07.05.2025 р., відповідно до якого позивачу встановлено 2 групу інвалідності. (а.с . 16-18).

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 22.06.2025 р. №183 позивача виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. (а.с. 18).

Матеріали справи містять копію довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення позивача за 2023-2025 роки. (а.с. 36).

Мотивувальна частина

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб`єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Згідно з п. 1 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ, у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2011-ХІІ) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Пунктами 2 - 4 цієї правової норми встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Наказом Міністра оборони України №260 від 07.06.2018 затверджений Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок №260).

Відповідно до п. 17 Розділу І Порядку №260 на період дії воєнного стану виплата грошового забезпечення особам офіцерського, старшинського, сержантського та рядового складу може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану" від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, строк дії якого було продовжено відповідними Указами Президента України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію», Кабінетом Міністрів України 28.02.2022 прийнята Постанова №168, пунктом 1 якої (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України №217 від 07.03.2022 та №350 від 22.03.2022) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка», виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 5 Постанови №168 передбачено, що вона набирає чинності з моменту опублікування і застосовується з 24.02.2022 року.

01.04.2022 до Постанови №168 постановою Кабінету Міністрів України №400 внесено зміни, згідно якими до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у пункті 1, у тому числі тих, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Таким чином, додаткова винагорода в розмірі 100000 грн виплачується військовослужбовцям у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

Тобто, у разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за медичними показниками отриманого раніше поранення (контузії, травми, каліцтва), пов`язаного із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі 100000 гривень.

Судом встановлено, що під час проходження військової служби позивач 30.04.2022 та 21.06.2022 отримав поранення пов`язі з проходженням військової служби та захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в зоні ведення бойових дій. При цьому, у період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. позивач перебував на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я, у зв`язку із чим стверджує, що відповідач був зобов`язаний йому виплатити додаткову винагороду, передбачену Постановою №168. У свою чергу, відповідач заперечує проти такого обов`язку, оскільки у спірний період перебував на лікуванні у зв`язку із захворюванням, а не пораненням.

Судом з`ясовано, що відповідно до виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1696 від 07.05.2025 р. позивач у період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. перебував на лікуванні в закладі охорони здоров`я з діагнозом: «Органічний розлад особистості внаслідок перенесених МВТ (30.04.2022 та 21.06.2022) у проявах помірної тривожно-депресивної симптоматики та астенії, ускладнений інсомнією (F07.8)».

При цьому, згідно довідки ВЛК від 18.03.2025 р. №2025-0318-1424 проведеного медичного огляду позивача, в якій зазначено діагнози (включаючи код, згідно НК 025) та постанову ВЛК про причинний зв`язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва). У вказаній довідці, серед іншого, вказано діагноз позивача: «Органічний розлад особистості внаслідок перенесених вибухових травм (30.04.2022; 21.06.2022) у проявах помірної тривожно-депресивної симптоматики та астенії (F07.8). Деформуючий артроз обох кульшових суглобів І стадії з незначним порушенням функції нижніх кінцівок (М116.0). Захворювання, ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини (з 27.02.2022 по 01.05.2022; з 10.05.2022 по 22.06.2022 приймав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, підтверджено довідкою виданою командиром в/ч НОМЕР_4 03.04.2023 № 828).»

Тобто, згідно довідки ВЛК від 18.03.2025 р. №2025-0318-1424 та виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №1696 від 07.05.2025 р. підтверджується, що позивач у період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. перебував на лікуванні в закладі охорони здоров`я із діагнозом захворювання, яке пов`язане із захистом Батьківщини.

Таким чином, спірним питанням у межах розгляду даної справи є право особи на нарахування та виплату додаткової винагороди, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні, у зв`язку з отриманим захворюванням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Порядок та умови виплати зазначеної винагороди військовослужбовцям Збройних Сил України на час виникнення спірних правовідносин був встановлений рішенням Міністра оборони України, доведеним телеграмою №248/1298 від 25.03.2022.

Пунктом 8 вказаного рішення визначено, що у період дії воєнного стану, військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), пов`язані із захистом Батьківщини, додаткову винагороду виплачувати у розмірі 100000 грн за весь час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), за час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого та перебування у відпустці у зв`язку з хворобою або для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії.

В подальшому, з метою врегулювання та встановлення єдиних підходів щодо порядку виплати військовослужбовцям додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, Міністром оборони України прийнято рішення - окреме доручення від 23.06.2022 №912/з/29, яким серед іншого у пункті 7 визначено, що у період дії воєнного стану, до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень також включати військовослужбовців, які [...] у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), - з дня отримання такого поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого), або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної) комісії (ця норма застосовується з 24.02.2022).

Підставою для видання наказу щодо виплати додаткової винагороди в розмірі 100000 грн є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Отже, збільшена до 10000 грн додаткова винагорода виплачується військовослужбовцю за період перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я з дня отримання поранення, включаючи час переміщення до лікарняного закладу (в тому числі з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого) й підставою для видання наказу щодо виплати такої винагороди є довідка про отримання поранення (травми, контузії, каліцтва), визначена додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 24.08.2008 №402, видана командиром військової частини, де проходять службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

Разом з тим, з аналізу наведених норм Постанови №168 випливає встановлення двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я, а саме:

1) пов`язаність поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини;

2) факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення.

Згідно з п. 1.2 глави 1 розділу I Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України «Розклад хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби», затвердженого Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, (далі - Положення № 402) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу II Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Згідно п. 21.1 глави 21 розділу II Положення № 402 у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв`язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.

Відповідно до п. 21.2 глави 21 розділу II Положення № 402 причинний зв`язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов`язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.

Пунктом 21.5 глави 21 розділу II Положення № 402 встановлено, що Постанови ВЛК про причинний зв`язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:

а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України».;

ґ) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період участі в бойових діях, забезпечення бойової діяльності військ (флотів) на території інших країн (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.;

д) «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об`єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією проти України, або коли захворювання, яке виникло до цього, у зазначені періоди служби досягло такого розвитку, що призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби».

Суд вважає помилковими доводи відповідача про те, що лікування захворювань, які не є наслідками поранення, не охоплюється поняттям «лікування у зв`язку з пораненням». Для виплати додаткової винагороди достатньо встановлення факту пов`язаності поранення із захистом Батьківщини та підтвердження, що подальше лікування здійснювалося як наслідок цього поранення.

Формулювання пункту 1 Постанови КМУ № 168 «у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини» охоплює не лише безпосереднє лікування самої травми, але й лікування її наслідків, включаючи захворювання, що виникли внаслідок травми. Інше тлумачення позбавляло б військовослужбовців права на додаткову винагороду у випадках, коли первинна травма не потребує тривалого стаціонарного лікування, але спричиняє хронічні захворювання, що потребують повторних госпіталізації.

Суд звертає увагу, що у спірних правовідносинах позивач 30.04.2022 та 21.06.2022 отримав поранення пов`язі з проходженням військової служби та захистом Батьківщини, під час відсічі збройної агресії російської федерації проти України, в зоні ведення бойових дій, що підтверджується відповідними довідками від 25.06.2022 р. №492 та від 09.09.2022 р. №958 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) та довідками ВЛК.

Крім того, діагноз позивача - «Органічний розлад особистості внаслідок перенесених МВТ (30.04.2022 та 21.06.2022) у проявах помірної тривожно-депресивної симптоматики та астенії, ускладнений інсомнією (F07.8)» визначений як наслідок отриманого поранення 30.04.2022 та 21.06.2022. Отже, лікування позивача у період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. із вказаним діагнозом є лікуванням у зв`язку з пораненням, пов`язаним із захистом Батьківщини.

Оскільки висновком ВЛК підтверджено прямий зв`язок травми із захистом Батьківщини, а захворювання та стаціонарне лікування є прямим наслідком цієї травми, підстава для виплати додаткової збільшеної винагороди відповідно до Постанови КМУ № 168 зберігається протягом усього періоду лікування - адже особа перебуває на стаціонарному лікуванні саме у зв`язку з тією самою травмою, що підтверджена висновком ВЛК. Переривати виплату чи відмовляти в ній лише через те, що поточний медичний діагноз формулюється як «захворювання», а не «травма», є формальним підходом, що суперечить суті норми - адже причинно-наслідковий зв`язок з травмою, пов`язаною із захистом Батьківщини, не перервався та встановлений постановою ВЛК.

Оскільки позивач перебував на стаціонарному лікуванні у зв`язку з травмою, отриманою під час захисту Батьківщини, вирішальним для виплати додаткової винагороди є встановлення ВЛК причинного зв`язку такого поранення (контузії, травми, каліцтва) із захистом Батьківщини, що прямо передбачено Постановою КМУ № 168 та має бути підтверджено відповідними медичними документами.

Аналогічні правові висновки застосовані Верховним Судом у постанові від 19.03.2026 р. по справі № 600/367/24 (№ К/990/30334/24).

Верховний Суд у даній справі звернув увагу, що Постанова КМУ № 168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення. У разі повторного та кожного наступного перебування військовослужбовця на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я за медичними показниками, пов`язаними з раніше отриманим пораненням (контузією, травмою), що пов`язане із захистом Батьківщини, виплата додаткової винагороди здійснюється в розмірі до 100 000 грн. Щодо посилань на те, що у спірні періоди позивач лікувався (перебував на стаціонарному лікуванні) внаслідок захворювань, а не у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), Верховний Суд зазначив, що такий підхід є формальним та не враховує медичний причинно-наслідковий зв`язок між первинною травмою та подальшими захворюваннями. Медичні документи підтверджують, що захворювання, з приводу яких позивач перебував на стаціонарному лікуванні, виникли саме внаслідок отриманої травми, тому лікування таких захворювань є лікуванням наслідків поранення, пов`язаного із захистом Батьківщини.

Таким чином, суд встановив, що відповідачем допущено бездіяльність в частині ненарахування позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168 та відповідно до Порядку № 260 за період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р.

Висновки за результатами розгляду справи

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За результатами розгляду справи суду дійшов висновку, що відповідачем не доведено суду правомірність бездіяльності щодо ненарахування та невиплати позивачу в повному обсязі додаткової грошової винагороди відповідно до Постанови №168 за період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. При цьому, суд встановив, що у вказаний період позивач перебував у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (внаслідок тяжкого поранення) за висновком військово-лікарської комісії. Таким чином, позовна вимога зобов`язального характеру підлягає задоволенню, з урахуванням вказаних висновків суду.

Судові витрати

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору, суд не вирішує питання про відшкодування вказаних судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 257 КАС України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, збільшеної до 100000 гривень, у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини за період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. в розрахунку 100000 грн пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

3. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 “Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану”, збільшену до 100000 гривень у зв`язку з перебуванням на стаціонарному лікуванні за період з 24.03.2025 р. по 07.05.2025 р. в закладі охорони здоров`я у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, в розрахунку 100000 грн пропорційно дням його перебування на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров`я.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Найменування сторін:

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 );

відповідач: Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_6 ).

Суддя Т.М. Брезіна