Постанова від 04 травня 2026 р. у справі №165/1071/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

справа № 165/1071/26

провадження № 3/165/515/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 року м. Нововолинськ

Суддя Нововолинського міського суду Волинської області Гайворонський О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , не працює, за ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

встановив:

05 березня 2026 року о 18 год 11 хв ОСОБА_1 по вул. Шахтарській у м. Нововолинську керував електровелосипедом марки "Pegasuso E-tour", з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки протягом року піддавався адміністративному стягненню за аналогічне правопорушення.

В суд ОСОБА_1 не з`явився, подав письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутності, свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся.

Факт вчинення даного правопорушення підтверджується матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №607150 від 05 березня 2026 року (а.с.1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3), постановою Нововолинського міського суду від 29 січня 2026 року (а.с.7-9), відеофайлами, які знаходяться на DVD-R диску (а.с.10).

Відповідно до вимог п. 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (надалі у тексті постанови також – Правила), транспортний засіб – пристрій, призначений для перевезення людей і (або) вантажу, а також встановленого на ньому спеціального обладнання чи механізмів.

Частиною другою статті 130 КУпАП передбачено відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, вчинені повторно протягом року.

З урахуванням наведеного, враховуючи, що належними доказами доведено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом та його відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а тому суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, тягне за собою накладення стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до вимог п. 1.10 Правил водій – особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії

Зважаючи на викладене, стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами можливе лише за наявності існування двох умов: особа повинна керувати транспортним засобом і мати посвідчення водія відповідної категорії.

Як вбачається з довідки Володимирського РВП ГУНП у Волинській області, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія (а.с.6).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування такого виду стягнення, як позбавлення права керування транспортними засобами.

Дослідивши матеріали справи в їх сукупності та взаємозв`язку, враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що обтяжують чи пом`якшують відповідальність, вважаю за необхідне накласти адміністративне стягнення у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами та без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо належності зазначеного транспортного засобу ОСОБА_1 .

На підставі ст.40-1 КУпАП, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» до стягнення з ОСОБА_1 підлягає судовий збір в сумі 665,60 грн.

Керуючись ст.40-1, ст.283, ст.284 КУпАП, на підставі ч.2 ст.130 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. судового збору.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови — не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника, відповідно до ст.308 КУпАП, стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення.

Постанова може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Нововолинський міський суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Олександр ГАЙВОРОНСЬКИЙ