Суд: Сумський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 04 травня 2026 р.
Справа: №480/6496/25
Суддя: О.А. Прилипчук
СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 травня 2026 року Справа № 480/6496/25
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Прилипчука О.А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/6496/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо нерозгляду по суті заяв позивача від 07.03.2025 та від 26.04.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та щодо неповідомлення про прийняте рішення.
2. Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути зазначені заяви відповідно до п. 60 Порядку № 560, ухвалити рішення про надання або відмову у наданні відстрочки (оформивши протокол комісії) та повідомити позивача про прийняте рішення не пізніше наступного дня після його ухвалення у спосіб, визначений у заявах.
В обгрунтування позовних вимог зазначено, що 07.03.2025 року позивач подав до комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 заяву на відстрочку, яка більше двох тижнів не була розглянута, а тому 26.04.2025 року подана повторна заява. Більше місяця заява не була розглянута, а тому 25.06.2025 року було направлено адвокатський запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 про стан розгляду заяви та підстави розшуку.
Відповіддю №4/1449 від 30.06.2025 року представником відповідача, зокрема, зазначено, що за результатами розгляду заяви військовозобов`язаного ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу, на його домашню адресу була направлена вмотивована відповідь.
Ознайомитися з матеріалами щодо отримання відстрочки у 102 кабінеті не надали, посилаючись на відповідь, що було надіслано на адресу позивача.
Тому 25.07.2025 року було направлено повторний адвокатський запит №155-1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 про отримання копії відповіді на заяву про відстрочку.
Станом на серпень 2025 року заяви про відстрочку не розглянуті, відсутні будь-які повідомлення про результат розгляду заяв, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 20.08.2025 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, у відповідача витребувано додаткові докази.
Відповідачу копію ухвали про відкриття провадження у справі надіслано до електронного кабінету через систему "Електронний суд", документ доставлено до електронного кабінету 20.08.2025 (а.с. 20).
Ухвалою суду від 19.12.2025 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати суду копію відповіді на заяву ОСОБА_1 про надання відстрочки, про яку йдеться у відповіді № 4/1449 від 30.06.2025, наданої на адвокатський запит.
Ухвалою суду від 09.04.2026 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати суду копію рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за підсумками розгляду заяв позивача від 07.03.2025 та від 26.04.2025.
Ухвалою суду від 20.04.2026 повторно зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 надати суду копію рішень комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 за підсумками розгляду заяв позивача від 07.03.2025 та від 26.04.2025 та додатки до заяв від 07.03.2025 та від 26.04.2025. Зобов`язано представника ОСОБА_1 надати до суду копії документів, які подавалися до ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із заявами від 07.03.2025 та від 26.04.2025.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні відносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що 07.03.2025 ОСОБА_1 подав голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 05.03.2025 про надання відстрочки на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с. 3).
07.04.2025 Комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 складено повідомлення №8/863 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Підставою відмови є порушення пункту 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, щодо відсутності документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком №5 (один із документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є зобов`язаними та які зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи).
25.04.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яка отримана уповноваженим представником 26.04.2025 (а.с. 5-7).
До заяви були додані: паспорт та код особи, що здійснює догляд; паспорт та код особи, що потребує догляду; докази підтвердження доглядальника; висновки медичного закладу; свідоцтво про народження; копія військово-облікового документа.
29.04.2025 Комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 складено повідомлення №8/805-155 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Підставою відмови є порушення пункту 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, щодо відсутності документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком №5 (для особи яка потребує постійного догляду-довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення з експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в сторонньому догляді за формою, затвердженою МОЗ).
25.06.2025 представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом № 155, в якому просив направити на його адресу інформацію про стан розгляду заяви про надання відстрочки, копію документів, що стали підставою для встановлення факту порушення правил військового обліку та оголошення клієнта в розшук (а.с. 8,9).
На адвокатський запит № 155 від 25.06.2025 щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 відповідачем повідомлено, що за результатами розгляду заяви військовозобов`язаного ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на військову службу, на його домашню адресу була направлена вмотивована відповідь (а.с. 4).
Представник позивача звернувся до відповідача із адвокатським запитом № 155-1 від 25.07.2025, в якому просив напрвити на його адресу копю вмотивованої відповіді на заяву ОСОБА_1 про надння відстрочки (а.с. 10).
Не отримавши відповіді на заяву про надання відстрочки від призову, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який у подальшому неодноразово був продовжений і діє станом на час розгляду справи.
Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII (Закон №389-VIII) воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ (Закон №2232-XII).
Відповідно до частин 1, 3 ст.1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Частинами 1, 2 ст. 2 Закону №2232-ХІІ визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Проходження військової служби здійснюється, зокрема, громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом) або за призовом.
Пунктом 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 передбачено, що громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
За призовом громадяни проходять: строкову військову службу; військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період; військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Законом, який встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 №3543-XII (Закон 3543-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону №3543-XII мобілізація - це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
За правилами частини 5 ст. 22 Закону №3543-XII призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки за сприяння місцевих органів виконавчої влади або командири військових частин (військовозобов`язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов`язаних, резервістів Служби зовнішньої розвідки України - відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов`язаних Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Відповідно до п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі Положення №154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно п. 11 Положення № 154 районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, зокрема, оформляють для військовозобов`язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов`язаних.
В статті 23 Закону № 3543-XII наведені підстави надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Так, відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону №3543-XII не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, члени сім`ї другого ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи, зайняті постійним доглядом за нею (не більше одного та за умови відсутності членів сім`ї першого ступеня споріднення або якщо члени сім`ї першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи). У разі відсутності членів сім`ї першого та другого ступеня споріднення норма цього пункту поширюється на членів сім`ї третього ступеня споріднення особи з інвалідністю I або II групи.
Суд зазначає, що з 18.05.2024 змінено порядок отримання відстрочки від військової служби, оскільки внесені зміни до ст. 23 Закону №3543-XII. Також із вказаної дати набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов`язаними особами відстрочки.
Відповідно до пунктів 56 і 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Пунктом 58 Порядку №560 установлено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (військовозобов`язані СБУ чи розвідувальних органів - голові Комісії в Центральному управлінні або регіональному органі СБУ чи відповідному розвідувальному органі) за місцем перебування на військовому обліку заяву за формою згідно з додатком 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5.
Під час подання заяви військовозобов`язаний пред`являє військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі). Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації в день її подання.
Пунктом 60 Порядку №560 передбачено, що комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Формою, визначеною додатком 7, є саме Повідомлення.
Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Так, судом встановлено, що 07.03.2025 ОСОБА_1 подав голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 05.03.2025 про надання відстрочки на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (а.с. 3).
07.04.2025 Комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 складено повідомлення №8/863 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Підставою відмови є порушення пункту 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, щодо відсутності документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком №5 (один із документів, що підтверджує неможливість інших осіб, які не є зобов`язаними та які зобов`язані за законом утримувати одного із своїх батьків з інвалідністю І чи ІІ групи).
25.04.2025 ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав голові комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву про надання відстрочки на підставі п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", яка отримана уповноваженим представником 26.04.2025 (а.с. 5-7).
До заяви були додані: паспорт та код особи, що здійснює догляд; паспорт та код особи, що потребує догляду; докази підтвердження доглядальника; висновки медичного закладу; свідоцтво про народження; копія військово-облікового документа.
29.04.2025 Комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 складено повідомлення №8/805-155 про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період. Підставою відмови є порушення пункту 58-1 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, щодо відсутності документів, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком №5 (для особи яка потребує постійного догляду-довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення з експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров`я про потребу в сторонньому догляді за формою, затвердженою МОЗ).
Враховуючи ту обставину, що заяви позивача про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, відповідачем було розглянуто відповідно до процедури, встановленої Порядком №560, та ухвалено рішення про відмову у наданні позивачеві відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, що підтверджується змістом копій Повідомлень №8/863 від 07.04.2025 та №8/805-155 від 29.04.2025.
А отже, із аналізу встановлених вище судом обставин та норм чинного законодавства у їх сукупності, суд приходить висновку, що доводи позивача щодо протиправної бездіяльності відповідача, яка полягала у не розгляді його заяв не відповідають дійсності та спростовуються наведеними вище доказами про розгляд відповідачем заяв позивача за встановленою процедурою та прийняття рішень з оформленням відповідних повідомлень із зазначенням у них причин відмови, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправною бездіяльності відповідача у даних спірних правовідносинах задоволенню не підлягають.
У відповідності до вимог ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В той же час, ч.1 ст.77 наведеного Кодексу, покладає обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.
Проте, з урахуванням встановлених судом обставин справи, позивачем жодними належними та допустимими доказами не доведено невиконання відповідачем покладених на нього обов`язків, визначених Порядком №560, а саме: не розгляду заяв позивача від 05.03.2025 та від 25.04.2024 про надання відстрочки від призову під час мобілізації, оскільки наведені у позові позивачем доводи спростовуються змістом копій Повідомлень №8/863 від 07.04.2025 та №8/805-155 від 29.04.2025, згідно яких комісією відповідача була розглянуті заяви позивача та прийняті відповідні рішення за результатами такого розгляду.
Також, оскільки позивачем не оскаржуються підстави відмови зазначені у повідомленнях №8/863 від 07.04.2025 та №8/805-155 від 29.04.2025, якими відмовлено у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, суд не досліджує наведені повідомлення на відповідність вимогам ч. ст. 19 Конституції України, оскільки такі не є предметом оскарження у даній справі.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог розподіл судових відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії – відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.А. Прилипчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua