Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №400/12686/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

Суд: Миколаївський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 04 травня 2026 р.

Справа: №400/12686/25

Суддя: Гордієнко Т. О.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 р. № 400/12686/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув упорядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 ,

провизнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність щодо не виключення з військового обліку, не внесення запису про це в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, зобов`язання прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з військового обліку та внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Позивач обґрунтовує позов тим, що редакція частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» станом на дату виключення позивача з військового обліку (2019 рік) передбачала ще одну категорію громадян України, які підлягали виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а саме п.6 ч.6 ст.37 передбачав виключення громадян, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Тобто, позивач ОСОБА_1 був на законних підставах виключений з військового обліку як особа, яка була засуджена до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, і через зміни в законодавстві України не підлягав поновленню на військовому обліку.

Відповідач надав суду відзив, в якому просить відмовити у позові, оскільки у 2019 році позивача було виключено з військового обліку на підставі редакції частини шостої статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", чинної на той час. Разом із тим у подальшому законодавство України було змінено, а норми, які передбачали виключення з військового обліку осіб, раніше засуджених до позбавлення волі за тяжкі та особливо тяжкі злочини, втратили чинність. Після впровадження механізмів автоматичної верифікації даних та актуалізації відомостей Реєстру відомості щодо позивача були оновлені відповідно до чинного законодавства. Частина шоста статті 37 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" у чинній редакції містить вичерпний перелік підстав виключення з військового обліку. Серед таких підстав відсутня підстава, на яку посилається позивач, а саме наявність судимості або попереднього засудження до позбавлення волі за тяжкий чи особливо тяжкий злочин. Отже, станом на дату звернення позивача до відповідача та станом на дату розгляду справи закон не передбачає можливості виключення позивача з військового обліку з наведених ним мотивів. Стаття 58 Конституції України стосується зворотної дії законів у часі щодо відповідальності особи. Спірні правовідносини пов`язані не з притягненням до відповідальності, а з веденням військового обліку та визначенням поточного адміністративно-правового статусу особи відповідно до чинного законодавства. Тому наведена норма не може бути підставою для безстрокового збереження попереднього статусу особи, якщо законодавець змінив правове регулювання.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Оновивши військово-обліковий документ у застосунку «РЕЗЕРВ+», 07 вересня 2025 року позивачу стало відомо про те, що йому відновлено статус військовозобов`язаного - він значиться в Єдиному реєстрі призовників, резервістів та військовозобов`язаних в «категорії обліку» як військовозобов`язаний з відміткою «Порушення правил військового обліку», про що свідчить військово-обліковий документ із застосунку «РЕЗЕРВ+».

Адвокат позивача звернулась із запитом №37 від 24 вересня 2025 року до відповідача, в якому просила повідомити на підставі чого відновлено ОСОБА_1 статус військовозобов`язаного. Якщо законні підстави відсутні, то просила внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних і резервістів, які відповідають дійсним обставинам справи, а саме: замінити статус ОСОБА_1 в «категорії обліку» з військовозобов`язаного на невійськовозобов`язаного; вказати підставу виключення з військового обліку - п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»; скасувати відомості про порушення ним правил військового обліку.

На запит адвоката Перший відділ ІНФОРМАЦІЯ_3 надіслав на адресу адвоката відповідь , зі змісту якої вбачається, що позивача було поновлено на військовому обліку на підставі постанови КМУ від 16 серпня 2024 року №932 «Про реалізацію експериментального проекту з автоматичної верифікації та перевірки відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів» і статтею 37 ЗУ «Про військовий обв`язок та військову службу» в редакції №3687-ІХ від 08 травня 2024 року не передбачено виключення з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки такої категорії військовозобов`язаних громадян, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину. Відомості про порушення військового обліку з Єдиного державного реєстру буде виключено під час прибуття ОСОБА_1 до відповідача та з`ясування обставин по суті.

Вироком Єланецького районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2014 року, який набрав законної сили 03 січня 2015 року, у справі №476/514/14-к позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було засуджено та призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 6 років з конфіскацією майна.

ОСОБА_1 було звільнено з місць позбавлення волі 02 жовтня 2019 року .

08 листопада 2019 року ОСОБА_1 був виключений з військового обліку військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_4 на підставі п.6 ч.6 ст.37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме на підставі судимості до позбавлення волі за вчинення тяжкого злочину, про що свідчить тимчасове посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 .

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.(ч.1 ст.33 ЗУ № 2322).

Згідно з частиною першою статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до ч.6 ст. 37 Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу» ( в редакції чинній на момент звернення до ТЦК) 6. Виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

Станом на 08.11.2019 день виключення позивача з військового обліку ч.6 ст.37 Закону України « Про військовий обов`язок та військову службу» була викладена в наступній редакції: Виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які: (зокрема)

6) були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину;

Відповідно до постанови КМУ №599 «Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа»:

п.3. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним .

4. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

-у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

-в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Позивач вважає поновлення його на обліку порушенням ст.58 Конституції України.

На переконання суду інститут виключення з військового обліку, з підстав передбачених ст.37 Закону, не є інститутом на підставі якого особа набуває якийсь незворотній правовий статус.

Виключення з військового обліку, це віднесення законодавцем особи до певної категорії, яка на його думку в цей час не підлягає призову на військову службу. Але, це виключення діє саме на час дії відповідного Закону. Зміна законодавцем підстав виключення з військового обліку, та відповідно категорій осіб, які не підлягають призову, відповідно може змінити становище особи.

Станом до 18 травня 2024 ( дата набрання чинності змін внесених до ЗУ №2232) позивач користувався правом на звільнення від військового обов`язку. Після цієї дати позивач вже не користується зазначеним звільненням від військового обов`язку та на нього покладений військовий обов`язок і відповідач має право взяти його на військовий облік.

Зазначене є законним способом регулювання з боку Держави, кола осіб, на яких безпосередньо покладається обов`язок, передбачений ст.65 Конституції України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України.

Держава має суверенне право шляхом прийняття відповідних законів, як зменшувати, так і збільшувати коло цих осіб. Межи цього коло визначені у ст.65 Конституції лише одним критерієм – громадянством України. Як вбачається з поданих позивачем додатків до позову, він цьому критерію відповідає.

Нова редакція статті 37 ЗУ №2232 від 18 травня 2024 встановила нові підстави виключення з військового обліку, які почали діяти з 18 травня 2024 та взяття на облік. Наслідком нового унормування стало те, що якщо особа, яка була виключена на законних підставах з військового обліку, після того як такі підстави відпали і за умови, що вона відповідає законодавчо встановленим критеріям взяття на військовий облік, підлягає взяттю на такій облік.

Стаття 58 ч. 1 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. В Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 р. (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Тобто, дія нормативно-правового акта в часі пов`язується із набранням чинності і з моментом втрати ним юридичної сили.

У пункті 4 Порядку № 560 передбачено, що на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України.

Отже, норми ст. 37 Закону №2232-ХІІ, станом на день звернення позивача до ТЦК-вересень 2025 не містять такої підстави для виключення з військового обліку осіб, які засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Суд зазначає, що законодавець має право змінювати критерії військового обліку, якщо це відповідає інтересам держави, тому у зв`язку із внесенням змін до Закону №2232-XII було звужено коло підстав для виключення з військового обліку.

Метою таких змін було розширення кола осіб, щодо яких діє військовий обов`язок. З часу набрання чинності змін до Закону №2232-XII він поширює свою дію на всій території України і розповсюджується на всіх осіб, що не досягли граничного віку перебування у запасі.

За встановлених обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Судові витрати не розподіляються та покладаються на позивача..

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Т. О. Гордієнко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua