Рішення від 29 квітня 2026 р. у справі №320/339/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 квітня 2026 року справа №320/339/25

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі:

- 1 700 грн (одна тисяча сімсот гривень) згідно рішення № 53 від 13.08.2024 р.;

- 5 083 грн 00 коп. (п`яти тисяч вісімдесят три гривні) згідно рішення № 54 від 13.08.2024р.

В якості підстави для звернення до суду позивач вказує на факт несплати відповідачем у добровільному порядку суми штрафу, застосованого за порушення ч. 6 ст. 8 Закону України "Про Рекламу", ч. 4 ст. 21 Закону України "Про Рекламу".

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху. Позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв чи клопотань до суду не надав. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Під час проведення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері захисту прав споживачів реклами на території Київської області 16 квітня 2024 року, посадовою Головного управління виявлено розповсюдження на території м. Боярка Київської області зовнішньої реклами такого змісту: «Стоматологія Стоматік» надаємо всі види стоматологічних послуг Консультація лікаря - БЕЗКОШТОВНА, м. Боярка вул. Гоголя, 76/5 А (2й поверх) 095-000-24-50 stomatik.com.ua» на електроопорах за адресами:

- поруч з будівлею за адресою: м. Боярка, вул. Молодіжна, 51 (дві сторони конструкції);

- м. Боярка, вул. Молодіжна, 81-77 (орієнтир- будівля приватного ліцею для дівчаток «Леді» (дві сторони конструкції);

- поруч з будівлею за адресою: м. Боярка, вул. Білогородська, 126/72 (дві сторони конструкції) з ознаками порушень вимог частини шостої статті 8 та частини четвертої статті 21 Закону України «Про рекламу».

Відповідно до вказаних норм, розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні ( у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється. Реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити текст попередження такого змісту: «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я», що займає не менше 15 відсотків площі всієї реклами.

Згідно з даними ліцензійного реєстру Міністерства охорони здоров`я України ліцензія на медичну практику за адресою, зазначеною у сюжеті реклами, видана ОСОБА_1 (далі- ФОП ОСОБА_1 )

Керуючись ч. 2 ст. 26 Закону України «Про Рекламу» з метою реалізації наданих повноважень Головним управлінням до ФОП ОСОБА_1 були надіслані листи від 18.04.2024 №10-5.5/3211-24 та від 15.05.2024 №10 5.5/4080-24 з вимогою про надання письмових пояснень щодо виявлених порушень, інформації щодо вартості розповсюдження реклами з документальним підтвердженням, дозволів на розміщення реклами, інформації про розповсюджувача реклами, а також іншої інформації, що стосується виявленого порушення.

У відповідь на зазначені вимоги ФОП ОСОБА_1 до Головного управління запитуваної інформації не надав, у зв`язку з чим провідним фахівцем сектору контролю за рекламою, дотриманням антитютюнового законодавства управління захисту прав споживачів та контролю за регульованими цінами ОСОБА_2 17.07.2024 складено протоколи відносно ФОП ОСОБА_1 :

- про наявні ознаки порушення вимог частини другої статті 26 Закону України «Про рекламу», а саме: неподання на вимогу органу державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, документів та інформації щодо вартості розповсюдження зовнішньої реклами;

- про порушення вимог частини шостої статті 8 та частини четвертої статті 21 Закону.

Заступником начальника Головного управління Михайлом Заславським на підставі вищевказаних протоколів були прийняті рішення відносно ФОП ОСОБА_1 про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу.

Головним управлінням на електронну на поштову адресу ФОП ОСОБА_1 надіслано повідомлення про розгляд справи від 18.07.2024 № 10-5.5/6667-24. ФОП ОСОБА_1 була надана можливість подати інформацію, що має істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення. Клопотань про відкладення або перенесення розгляду справи про порушення законодавства про рекламу від ФОП ОСОБА_1 не надходило.

За результатами розгляду, на підставі матеріалів справи, Протоколу засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу від 13.08.2024 №40, керуючись статтею 27 Закону України «Про рекламу», Головним управлінням прийняті рішення від 13.08.2024 №53 і №54 про накладання штрафів за порушення законодавства про рекламу (копії додаються):

Зазначені Рішення були направлені суб`єкту господарювання на адресу електронної пошти та засобами поштового зв`язку (відділення №08134) на адресу реєстрації 14.08.2024 листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпоштою №0600952348156, проте згідно з даними відстеження відправлень АТ «Укрпошта», адресатом не отримані.

Відповідач не сплатив штраф у розмірі 5083,00 грн., та у розмірі 1700,00 грн., у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 1 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 №667 (надалі Положення №667), Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який реалізує державну політику у галузі ветеринарної медицини, сферах безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин, ідентифікації та реєстрації тварин, санітарного законодавства, санітарного та епідемічного благополуччя населення (крім виконання функцій з реалізації державної політики у сфері епідеміологічного нагляду (спостереження) та у сфері гігієни праці та функцій із здійснення дозиметричного контролю робочих місць і доз опромінення працівників), з контролю за цінами, попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу на здоров`я населення, метрологічного нагляду, ринкового нагляду в межах сфери своєї відповідальності, насінництва та розсадництва (в частині сертифікації насіння і садивного матеріалу), реєстрації та обліку машин в агропромисловому комплексі, державного нагляду (контролю) у сфері агропромислового комплексу, державного нагляду (контролю) у сферах охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері, за якістю зерна та продуктів його переробки, державного нагляду (контролю) за додержанням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо сільськогосподарських рослин під час створення, дослідження та практичного використання генетично модифікованого організму у відкритих системах на підприємствах, в установах та організаціях агропромислового комплексу незалежно від їх підпорядкування і форми власності, здійснення радіаційного контролю за рівнем радіоактивного забруднення сільськогосподарської продукції і продуктів харчування.

Пунктом 7 цього Положення передбачено, що Держпродспоживслужба здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області, затвердженого наказом Держпродспоживслужби, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області є територіальним органом Держпродспоживслужби та їй підпорядковане.

В силу вимог абзацу 4 підпункту 8 пункту 4 цього Положення, Головне управління Держпродспоживслужби в Київській області відповідно до покладених на нього завдань забезпечує реалізацію державної політики, а саме: у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про захист прав споживачів (у тому числі споживачів виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння): здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України Про рекламу та Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров`я населення в межах наданих повноважень; здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Згідно з підпунктом 22 пункту 6 цього ж Положення, Головне управління має право складати в установлених законом випадках протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення і приймати за результатами розгляду рішення про накладення штрафів та застосування інших санкцій, передбачених законом.

Статтею 3 Закону України від 03.07.1996 № 270/96-ВР "Про рекламу" (надалі - Закон №270/96-ВР) встановлено, що законодавство України про рекламу складається з Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цього Закону та інших нормативно-правових актів. Якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України про рекламу, застосовуються правила міжнародного договору.

Частиною 6 статті 8 Закону №270/96-ВР встановлено, що розміщення реклами та/або рекламних засобів на підтримуючих, опорних та інших елементах контактної мережі, на засобах та обладнанні (у тому числі опорах) зовнішнього освітлення забороняється.

Частиною 4 статті 21 Закону №270/96-ВР встановлено, що реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров`я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

Відповідно до приписів частини 1 статті 26 Закону №270/96-ВР, контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

Згідно з приписами частини 2 цієї ж статті Закону, на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Частиною першою статті 27 Закону №270/96-ВР встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 27 Закону №270/96-ВР, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: рекламодавці, винні зокрема у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами та у замовленні розповсюдження реклами (у тому числі користувацького контенту, який визнається рекламою), в якій не дотримано встановлені законом вимоги щодо її змісту.

Частиною п`ятою статті 27 Закону №270/96-ВР передбачено, що вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов`язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

За приписами частини 7 статті 27 Закону №270/96-ВР, у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Механізм накладення Держпродспоживслужбою та її територіальними органами на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами (далі - суб`єкт реклами) штрафів за порушення законодавства про рекламу (крім штрафів, накладення яких належить виключно до компетенції Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, Антимонопольного комітету, КРАІЛ, Національного банку) врегульовано Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693 (надалі - Порядок №693).

Відповідно до пункту 2 Порядку №693, підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (далі - справа) та накладення штрафу є протокол, що складається посадовими особами Держпродспоживслужби або її територіальних органів.

Згідно з пунктами 16, 17, 19, 20, 21, 22 Порядку №693, у разі наявності підстав для накладення штрафу за результатами розгляду справи уповноважена особа приймає рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу оформлюється у двох примірниках, один з яких залишається в уповноваженої особи, що розглядала справу, другий - вручається суб`єкту реклами або його представникові, про що на першому примірнику такого рішення робиться відповідна позначка, засвідчена підписом суб`єкта реклами або його представника. У разі розгляду справи без участі суб`єкта реклами або його представника рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу надсилається суб`єкту реклами поштовим відправленням, технічними засобами електронних комунікацій протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу набирає чинності з дня вручення його суб`єкту реклами або його представнику.

Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу може бути оскаржено в адміністративному порядку, передбаченому Законом України «Про адміністративну процедуру», або у судовому порядку.

Сплата штрафу не звільняє суб`єкта реклами від усунення виявлених порушень вимог законодавства про рекламу.

Не сплачений у добровільному порядку штраф стягується в установленому законодавством порядку.

Так, судовим розглядом встановлено, що 13.08.2024 Головним управлінням Держпродспоживслужби в Київській області прийнято рішення №53 про накладення штрафу на Товариство за порушення законодавства про рекламу у розмірі 1700,00 грн., та рішення №54 про накладення штрафу на Товариство за порушення законодавства про рекламу у розмірі 5083,00 грн.

Доказів оскарження та скасування рішень №53, №54 від 13.08.2024 або добровільної сплати суми штрафу, накладеної цим рішенням, відповідач суду не надав.

Оскільки рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу від 13.08.2024 №53, №54 відповідачем у визначені у ньому строки не оскаржено, штраф у добровільному порядку не сплачений, а факт вчинення правопорушень, відповідальність за які передбачена статтею 27 Закону України "Про рекламу", підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, суд дійшов висновку про те, що викладені у позовній заяві доводи позивача та сформульовані позовні вимоги є обґрунтованими.

Відтак позов слід задовольнити у повному обсязі.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 77-79, 241-245, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі:

- 1 700 грн (одна тисяча сімсот гривень) згідно рішення № 53 від 13.08.2024 р.;

- 5 083 грн 00 коп. (п`яти тисяч вісімдесят три гривні) згідно рішення № 54 від 13.08.2024р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лиска І.Г.