Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №160/4967/26 — Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2026 рокуСправа №160/4967/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді: Букіної Л.Є., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

У С Т А Н О В И В:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ВІЙСЬКОВОЇ ЧАСТИНИ НОМЕР_1 , в якому просить суд:

- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо поновлення ОСОБА_1 на військовому обліку військовозобов`язаних;

- зобов`язати посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про виключення ОСОБА_1 , з військового обліку;

- визнати протиправними дії посадових осіб ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо мобілізації ОСОБА_1 ;

.- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині призову та направлення ОСОБА_1 , для проходження військової служби за мобілізацією до військової частини НОМЕР_2 ;

- зобов`язати командира військової частини НОМЕР_1 виключити ОСОБА_1 , зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .

- зобов`язати Військову Частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та виключити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ НОМЕР_3 )

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою позивача з призовом на військову службу, зважаючи втрату статусу військовозобов`язаного, внаслідок виключення з військового обліку. Вважає, що внаслідок вчинення відповідачем-1 протиправних дій щодо поновлення на військовому обліку, належним способом відновлення порушеного права є зобов`язання відповідача-2 звільнити його з військової служби з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.03.2026 р. відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників процесу. Тією ж ухвалою суду запропоновано відповідачу надати відзив на позовну заяву.

Відповідач-2 скористався наданим правом та надіслав на адресу суду відзив на позовну заяву, в якому указав про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на їх необгрунтованість. Зауважує що оскаржуваний позивачем наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 08.02.2026 №41 є виконаним з моменту його зарахування до списків особового складу військової частини, що свідчить про відсутність підстав для визнання його притиправним та скасування.

Відповідач-1 відзив на позовну заяву не надав.

Дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, проаналізувавши відповідні норми чинного законодавства, суд виходить із такого.

Судом встановлено, що у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 24.01.2013 року міститься штамп про визнання медичною комісією непридатним позивача до стройової служби з виключенням з військового обліку за ст. 62 в гр.1 на підставі наказу МО України 1994, №2 та відбитка про зняття 24.01.2013 року з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Учасниками справи не заперечується, що позивач призваний відповідачем-1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період, а наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 08.02.2026 №41 зараховано до списків особового складу та на всі види забезпечення.

Вважаючи протиправною процедуру призову на військову службу через втрату статусу військовозобов`язаного, протиправними накази про зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішені спору суд виходить із того, що правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, здійснює Закон України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі Закон №2232-XII).

Згідно із ст. 1 Закону №2232-ХІІ, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України (ч. 1).

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. (ч. 2).

Частиною дев`ятою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Згідно з ч.10 ст.1 Закону №2232-ХІІ, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом (ч. 5 ст. 1 Закону №2232-ХІІ).

Згідно з ч. 8 ст. 2 Закону №2232-ХІІ виконання військового обов`язку в запасі полягає в дотриманні військовозобов`язаними порядку і правил військового обліку, проходженні зборів для збереження та вдосконалення знань, навичок і умінь, необхідних для виконання обов`язків військової служби в особливий період.

Відповідно до приписів ч. 1-4 ст. 27 Закону №2232-ХІІ у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі. Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

Запас військовозобов`язаних поділяється на першу і другу категорії.

До запасу першої категорії належать військовозобов`язані, які проходили військову службу та здобули під час її проходження військово-облікову спеціальність.

До запасу другої категорії належать військовозобов`язані, які не здобули військово-облікової спеціальності під час проходження військової служби або не проходили військової служби.

Статтею 33 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів (ч. 1).

Військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний (ч. 3).

Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 5ст. 33 Закону №2232-ХІІ).

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок № 1487).

Відповідно до п. 22 Порядку № 1487 взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу".

Згідно з п. 79 Порядку № 1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; виключають з військового обліку на підставі відповідних підтвердних документів осіб, які померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими, визнані непридатними до військової служби, досягли граничного віку перебування в запасі, припинили громадянство України; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього визначає стаття 37 Закону №2232-ХІІ.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 37 Закону №2232-ХІІ зняттю з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, зокрема, з військового обліку військовозобов`язаних:

які вибули в іншу місцевість (адміністративно-територіальну одиницю) України і стали на військовий облік за новим місцем проживання;

які призвані чи прийняті на військову службу або навчання у закладах фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти;

які направлені для відбування покарання до установ виконання покарань або до яких застосовано примусові заходи медичного характеру;

які зараховані до військового оперативного резерву;

в інших випадках - за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України.

Згідно з ч. 6 ст. 37 Закону №2232-ХІІ виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:

1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;

2) припинили громадянство України;

3) визнані непридатними до військової служби;

4) досягли граничного віку перебування в запасі;

5) були кандидатами для прийняття на військову службу за контрактом відповідно до частини десятої статті 20 цього Закону, але не були прийняті на військову службу за контрактом;

6) звільнені з військової служби за контрактом відповідно до підпунктів "й" або "к" пункту 3 частини п`ятої статті 26 цього Закону.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

З наведеного слід дійти висновку, що законодавець розмежовує поняття зняття з військового обліку та виключення з військового обліку, при цьому при знятті з військового обліку Законом передбачено можливість повторного взяття військовозобов`язаного на такий облік.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що він визнаний непридатним до військової служби, та має статус не військовозобов`язаного, про що здійснений запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 24.01.2013 року.

З копії сторінок тимчасового посвідченні військовозобов`язаного № НОМЕР_4 від 24.01.2013 року слідує, що 16.10.2012 медичною комісією позивач визнаний непридатним в мирний час на гр. І ст. 62 в розкладу хвороб (наказ МО України 1994, №2).

Звертаючись до змісту вказаного Наказу (Додаток 1 - Розклад хвороб, станів і фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби у Збройних Силах України, чинного на момент визнання позивача непридатним в мирний час) суд зазначає, що графа І стосується громадян при приписці до призовних дільниць та призові на строкову військову службу. Стаття 62в визначає, що особи з діагнозом: Хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів, тазової клітковини, очеревини з незначним порушенням функцій - під час призову на строкову військову службу визнаються непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатні у воєнний час.

А відтак, судом встановлено, що позивача визнано непридатним до строкової військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час, взято на військовий облік та знято з військового обліку згідно Наказу МО України №342 від 09.06.2006 (а.с.29).

Водночас, запис у тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного № 526 від 24.01.2013 року «знятий з військового обліку згідно з наказом МОУ №342» не означає, що людина не підлягає призову у воєнний час.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України від 12.05.2015 № 389-VIII "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні" №2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. В подальшому строк дії воєнного стану продовжувався, воєнний стан діє на даний час.

15.01.2015 наказом Міністра оборони України внесені зміни до Настанови з військового обліку прапорщиків, мічманів, сержантів, старшин, солдатів і матросів запасу в Збройних Силах України та інших військових формувань, затвердженої наказом Міністерства оборони України №35 від 22.01.2002, якими було скасовано положення про зняття з військового обліку громадян, які визнані військово-лікарською комісією непридатними до військової служби в мирний час та обмежено придатними у воєнний час.

Крім того, відповідно до наказу Міністра оборони України від 20.12.2017 №684 Про затвердження Переліку випадків, за яких громадяни України знімаються з військового обліку військовозобов`язаних (який набрав чинності 13.02.2018 та втратив чинність 29.08.2024) зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах, відповідних підрозділах Служби безпеки України підлягають громадяни України, які: були засуджені до позбавлення волі за злочини середньої тяжкості та відбували покарання в установах відбування покарань; за рішенням військово-лікарських комісій (призовних комісій) визнані за станом здоров`я непридатними до служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідки.

Таким чином, починаючи з 13.02.2018, громадяни України, яких визнано військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час (окрім через хвороби, які пов`язані з розладами психіки і поведінки, нервової системи, та їх наслідками) мають перебувати на військовому обліку.

Водночас, статус обмежено придатний скасовано двома документами, що набрали чинності одночасно: Законом України № 3621-IX Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист (прийнятий Верховною Радою 21 березня 2024 року) та наказом Міноборони № 262 від 27 квітня 2024 року про зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України. Вказаними нормативно правовими актами визначено такі статуси: непридатні до військової служби з виключенням з військового обліку; непридатні до військової служби з переоглядом (через 6 місяців або 6-12 місяців); тимчасово непридатні (потребують лікування або лікування та відпустки, звільнення від виконання службових обов`язків); придатні лише до служби у військових частинах забезпечення, ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв`язку, оперативного забезпечення, охорони; придатні.

Громадяни, які раніше були визнані "обмежено придатними", мали повторно пройти ВЛК протягом дев`яти місяців після набрання чинності законом - до 4 лютого 2025 року.

Тобто, громадянам України віком від 25 до 60 років, які до 4 травня 2024 року мали статус обмежено придатний до військової служби, необхідно повторно пройти військово-лікарську комісію для визначення актуальної придатності. Закон також охоплює тих, хто мав статус непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Також Законом України від 12.02.2025 №4235-IX пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист" (Відомості Верховної Ради України, 2024 р., № 22, ст. 196) викладено в такій редакції:

"2. Установити, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду".

Таким чином, вказаний Закон продовжив термін переогляду до 5 червня 2025 року.

Підводячи підсумок варто зазначити, що з 4 травня 2024 року не застосовуються формулювання обмежено придатний до військової служби та непридатний у мирний час, обмежено придатний у воєнний час. Водночас, автоматичного переходу в статус "непридатний з виключенням" не відбувається. Особа вважається такою, що має уточнити статус. До моменту проходження нової ВЛК та отримання довідки з одним із 5 нових статусів, особа залишається в реєстрі Оберіг як військовозобов`язаний.

Тому громадяни, яким раніше було встановлено такий статус, повинні були пройти повторний огляд відповідно до оновлених норм законодавства. Такі громадяни зобов`язані були самостійно звернутися до ТЦК або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста й отримати направлення на ВЛК (військово-лікарську комісію) для проходження медичного огляду.

Суд зазначає, що в матеріалах судової справи відсутня постанова військово-лікарської комісії, якою в установленому порядку визнано позивача непридатним до військової служби, а також відсутні будь-які документи про стан здоров`я позивача.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджується, що позивач в період воєнного стану у встановленому порядку був визнаний непридатним до військової служби та виключений з військового обліку за станом здоров`я.

Аналіз встановлених судом фактичних обставин справи в розрізі проаналізованих вище по тексту судового рішення норм чинного законодавства України дають суду підстави для висновку, що взяття позивача на військовий облік як військовозобов`язаного та внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідного запису, є правомірними та такими, що вчинені в межах наданих повноважень.

Суд зауважує, що в розумінні КАС України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Таким чином, передумовою для можливості задоволення позовних вимог щодо зобов`язання суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії (похідна вимога) повинна бути наявність факту порушення прав особи, яка звернулася до суду за захистом порушених прав, тобто вчинення суб`єктом владних повноважень протиправних дій, бездіяльності чи прийняття протиправного рішення (основна вимога), які у даному випадку відсутні.

Підсумовуючи наведене у сукупності, суд зазначає, що в ході судового розгляду справи не підтверджено належними та допустимими доказами тих обставин, з яким позивач пов`язує порушення своїх прав та законних інтересів, а саме: не встановлено ні факту виключення позивача з військового обліку, ні протиправності поведінки відповідача щодо взяття військовозобов`язаного на військовий облік.

За таких обставин, за відсутності протиправних дій відповідача-1 щодо поновлення позивача на військовому обліку, суд залишає вимогу про визнання протиправним та скасування наказу в частині, що стосується призову позивача на військову службу під час мобілізації без задоволення, зважаючи, що визначеною у позові підставою для його скасування слугувало протиправність поновлення позивача на військовому обліку, чого у спірному випадку судом встановлено не було.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає, що відновлення порушеного права повинно відбуватися в межах правовідносин між позивачем та військовою частиною, які врегульовані іншими правовими нормами.

У розглянутому випадку судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено наявності у позивача підстав для звільнення з військової служби, що визначені імперативними приписами ст.26 Закону №2232.

Таким чином, позовна вимога про зобов`язання відповідача-3 прийняти рішення про звільнення з військової служби шляхом скасування наказу відповідача-3, у контексті визначених підстав позову, не відповідає суті порушеного права позивача.

Приймає до уваги суд і те, що процедура призову військовозобов`язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу.

Подібний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23.

За викладених обставин, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 – відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

Рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Л.Є. Букіна