Вирок від 04 травня 2026 р. у справі №488/2179/26 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

справа № 488/2179/26

провадження № 1-кп/488/234/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2026 року Корабельний районний суд м.Миколаєва в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання — ОСОБА_2

розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду кримінальне провадження № 12026153050000025 від 13.04.2026

року за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Євгенівка Снігурівського району Миколаївської області, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - водій 2 прикордонної застави розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних БпАК військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «старший солдат», не одруженого, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого

-у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією та проходячи її на посаді інспектора прикордонної служби 3 категорії - водій 2 прикордонної застави розвідувально-ударних безпілотних авіаційних комплексів відділу прикордонної служби (тип С) розвідувально-ударних БпАК військової частини НОМЕР_1 , 12.04.2026 приблизно о 22:13 год., рухаючись за кермом транспортного засобу марки «ВАЗ-2130», реєстраційний номер НОМЕР_2 , за адресою: м. Миколаі?в, вул. Айвазовського, 3, був зупинений співробітниками Управління патрульної поліції в Миколаївській області, після чого, достовірно знаючи, що наявне у нього посвідчення водія є підробленим, оскільки не отримував його в порядку, встановленому та затвердженому Постановою Кабінету міністрів України від 08.05.1993 № 340 «Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами», маючи умисел на використання завідомо підробленого документа, з метою підтвердження права керування транспортним засобом та посвідчення своєї особистості, на вимогу працівника Управління патрульної поліції в Миколаївській області, висловлену в порядку ст. 32 Закону України «Про Національну поліцію», пред`явив підроблене посвідчення водія з серією та номером НОМЕР_3 , видане «ТСЦ 5641» 23.09.2025 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з власною фотокарткою, тим самим, використав в якості підтвердження особи та права на керування відповідним транспортним засобом завідомо підроблений офіційний документ, який видається установою, яка має право видавати чи посвідчувати такі документи, яке не відповідає встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, так як виготовлений не у відповідності до вимог, які пред`являються до даного виду документів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України – використанні завідомо підробленого документа.

Відповідно до експертного дослідження бланк посвідчення водія із серією та номером водія з серією та номером НОМЕР_3 , видане «ТСЦ 5641» 23.09.2025 року на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - не відповідає встановленому зразку аналогічного бланка посвідчення водія, що перебуває в офіційному обігу на території України, оскільки виготовлений не у відповідності до вимог, які пред`являються до даного виду документів.

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст. 358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Разом з обвинувальним актом до суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_3 про згоду на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні, визнання своєї винуватості, згоду із встановленими досудовим розслідування обставинами, ознайомлення з обмеженням права на апеляційне оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Дана заява узгоджена із захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 .

Прокурором ОСОБА_5 також заявлене клопотання про розгляд даного кримінального провадження у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, враховуючи те, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву останнього, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, з урахуванням заяви та клопотання інших учасників судового провадження щодо розгляду даного обвинувального акту у спрощеному провадженні, суд дійшов висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

У відповідності до частини 2 ст. 382 КПК України у вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення, які підтверджують обставини, встановлені судом зі змісту наданих відповідно до п.3 ч.3 ст.302 КПК України матеріалів досудового розслідування.

Відповідно до заяви ОСОБА_3 , яка підписана останнім у присутності захисника, він в повному обсязі ознайомлений із матеріалами кримінального провадження, визнає встановлені органами досудового розслідування обставини. В поданій суду заяві ОСОБА_3 свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.

Вивчивши обвинувальний акт, долучені до нього матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості, суд вважає, що встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, підтверджено сукупністю наданих стороною обвинувачення письмових доказів та доведеною вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд, відповідно до ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком, особу винного, обставини, що пом`якшують покарання, зокрема щире каяття у скоєному.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.

Суд вважає, що саме таке покарання є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення винного і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень відповідно до передбачених статтею 65 КК України загальних засад призначення покарання.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст.124 КПК України з обвинуваченого належить стягнути на користь держави процесуальні витрати у справі.

Керуючись ст.374, 381-382, 394, ч.3 ст.395, 424, 473, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн.

Запобіжний захід ОСОБА_3 не обирався.

Речовий доказ: посвідчення водія із серією та номером НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , видане «ТСЦ 5641» 23.09.2025 року - залишити у матеріалах кримінального провадження.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертизи в розмірі 3850 грн. 88 коп. (три тисячі вісімсот п`ятдесят гривень 88 копійок).

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м.Миколаєва протягом тридцяти днів з дня отримання копії даного вироку особою, яка його оскаржує.

У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1