Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №468/742/25 — Березнегуватський районний суд Миколаївської області

Провадження № 2-а/470/3/26

Справа № 468/742/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

14 квітня 2026 року до Березнегуватського районного суду Миколаївської області від Баштанського районного суду Миколаївської області за підсудністю надійшла вказана позовна заява про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

В позові зазначено, що постановою №22 від 19 лютого 2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу, в розмірі 17000 грн. З самою постановою він ознайомлений не був, участі у розгляді справи не приймав, а про її існування дізнався лише 05 квітня 2025 року після блокування рахунків виконавчою службою. 05 лютого 2025 року працівниками поліції його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та складено протокол за те, що він не прибув 23 січня 2025 року на 14 годину до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №1831786, яка відповідно до пункту 41 Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року підтверджує належне оповіщення військовозобов`язаного про необхідність прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. З даною постановою позивач не погоджується, вважає її незаконною та необґрунтованою через те, що повістки про виклик він через АТ «Укрпошта» не отримував, облікові дані він уточнив своєчасно, 15 січня 2025 року від відповідача отримав відстрочку від мобілізації до 07 лютого 2025 року та при її отриманні про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 23 січня 2025 року його ніхто не повідомляв. Просив суд скасувати вказану постанову відповідача, а провадження у справі закрити за відсутності у його діях складу адміністративного правопорушення. Крім того просив поновити йому строк на звернення до суду.

Ухвалою судді Баштанського районного суду Миколаївської області від 14 квітня 2025 року було відкрито провадження за даним позовом та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а ухвалою від 20 квітня 2026 року дану справу прийнято до провадження Березнегуватського районного суду Миколаївської області.

Представник позивача Луконіна Н.В. в судове засідання не з`явилася, направила заяву про розгляд справи за її відсутності та підтримання позовних вимог позивача (а.с.58-59).

Представник відповідача в судове засідання також не з`явився, направив до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, крім того направив відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача, через порушення ним абз.1 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та п.30 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року (а.с.62-63,74-80).

Судом ухвалою від 20 квітня 2026 року у відповідача було витребувано копії адміністративних матеріалів про притягнення позивача до відповідальності за постановою від 19 лютого 2025 року, однак ним на адресу суду надано лише копію вказаної постанови та копію протоколу про адміністративне правопорушення від 05 лютого 2025 року (а.с.68-73).

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд дійшов наступного.

Згідно з приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Згідно із статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Згідно статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до частини першої статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

За вимогами ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, правомочним розглядати скаргу.

Частина 1 ст.121 КАС України передбачає, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Позивач у позовній заяві зазначає, що дізнався про існування оскаржуваної постанови лише 05 квітня 2025 року після блокування рахунків виконавчою службою, тому на думку суду він пропустив вищевказаний строк з поважних причин, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про його поновлення.

Згідно частини першої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Так відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №21 від 05 лютого 2025 року, складеного інструктором відділення рекрутингу та комплектування ІНФОРМАЦІЯ_5 (надалі ІНФОРМАЦІЯ_2 ), позивач ОСОБА_1 не прибув 23 січня 2025 року на 14 годину до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці №1831786, направленій засобами Укрпошти, яка відповідно до пункту 41 Постанови КМУ №560 від 16 травня 2024 року підтверджує належне оповіщення військовозобов`язаного про необхідність прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. На адресу третього відділу надійшла довідка про причини повернення поштового відправлення з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. Своїми діями ОСОБА_1 порушив частину третю абзац третій статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», вчинивши правопорушення в особливий період дії воєнного стану. У вказаному протоколі позивач зазначив, що дані було уточнено вчасно та отримано відстрочку від мобілізації 15 січня 2025 року (а.с.71-73).

19 лютого 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 у відношенні позивача ОСОБА_1 винесено постанову №22, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, в розмірі 17000 грн. за порушення абзацу 1 частини 1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за неявку 23 січня 2025 року до ІНФОРМАЦІЯ_3 за викликом в особливий період під час дії воєнного стану (а.с.68-70).

Відповідно до частини десятої статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов`язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Правила), який є додатком до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов`язаних та резервістів.

Крім того, за вимогами п.21 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ №560 від 16 травня 2024 року, за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов`язані зобов`язані з`являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.

Відтак призовники, військовозобов`язані та резервісти мають обов`язок прибути до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, зокрема у строк, що вказаний у повістці.

За вимогами п.41 Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.

Натомість відповідачем, не дивлячись на витребування судом, не додано копії повістки №1831786 про виклик позивача на 23 січня 2025 року на 14 годину до ІНФОРМАЦІЯ_3 , не надано доказів направлення її позивачу та не надано доказів повернення вказаної повістки з відміткою АТ «Укрпошта», що адресат відсутній за вказаною адресою.

Стаття 210 КУпАП визначає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, а стаття 210-1 КУпАП встановлює відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Дана норма є бланкетною та відсилає до іншого законодавства, яке зокрема регулює порядок проведення мобілізації.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє зробити висновок про те, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами (постанова Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі №524/5741/16-а).

З досліджених в судовому засіданні доказів не вбачається, що позивач викликався до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 14 годину 23 січня 2025 року по повістці №1831786.

Крім того, 15 січня 2025 року позивачем у ІНФОРМАЦІЯ_6 було отримано довідку про надання відстрочки від призову на військову службу на час мобілізації у зв`язку з доглядом за матір`ю на строк до 07 лютого 2025 року, а тому підстав для його повторного виклику на 23 січня 2025 року суд не вбачає (а.с.15).

Відповідно до ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Статтею 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача.

За вимогами ст.90 вказаного Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку про недоведеність відповідачем правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП через відсутність у нього правових підстав для виклику позивача та недоведеність його виклику до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 23 січня 2025 року на 14 годину, а тому оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення №22 від 19 лютого 2025 року підлягає скасуванню, а справа закриттю.

У відповідності до ч.1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати (сплачена сума судового збору) підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь позивача.

Керуючись ст.ст.241-246, 255, 286, 295 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Поновити ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовною заявою про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №22 від 19 лютого 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення, закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , витрати по сплаті судового збору, у розмірі 605,6 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_8 , АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 04 травня 2026 року.

Суддя С. А. Луста