Постанова від 03 травня 2026 р. у справі №459/814/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/814/26 Провадження № 3/459/263/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 травня 2026 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., при секретарі судових засідань Штибель А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Іванова О. О., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, працюючої провідним юрисконсультом КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП

В С Т А Н О В И В :

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №272 від 25.02.2026, складеним старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, ОСОБА_1 , будучи іншою особою, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», являючись суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28, ч. 1 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №273 від 25.02.2026, складеним старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Кундик Наталія Василівна, будучи іншою особою, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Також згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №274 від 25.02.2026, складеним старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України Кундик Наталія Василівна, будучи іншою особою, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», не повідомила у встановлених законом випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене частиною 1 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 275 від 25.02.2026, складеним старшим оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань у Львівській області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, ОСОБА_1 , будучи іншою особою, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», відповідно до підпункту «в» пункту 2 частини 1 статті З Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-7 КУпАП, суб?єктом відповідальності за правопорушення, пов?язане з корупцією, в порушення вимог п. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», прийняла рішення в умовах реального конфлікту інтересів, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов?язане з корупцією, передбачене частиною 2 статті 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постановою від 06.04.2026, на підставі ст. 36 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення №459/814/26, №459/815/26, №459/816/26 та №459/817/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП було об`єднано в одне єдине провадження та присвоїно справі реєстраційний номер № 459/814/26, провадження № 3/459/263/2026.

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні вищевказаних адміністративних правопорушень заперечила та просила закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Вона пояснила, що була обрана членом конкурсної комісії з проведення конкурсу на заняття посади директора КНП «ЦМЛ ШМР». Після обрання її делегатом від трудового колективу до конкурсної комісії вона подала заяву від 01.12.2025, в якій просила прийняти міри щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у випадку прийняття рішення брати участь у конкурсі її безпосереднім керівником. В подальшому, наказом №359 від 01.12.2025 було змінено її підпорядкування, саме ОСОБА_2 стала підпорядковуватися начальнику відділу кадрів ОСОБА_3 . Тому, вона вважає, що конфлікт інтересів таким чином був усунений, оскільки вона під час роботи конкурсної комісії не перебувала у прямому підпорядкуванні кандидата на посаду директора, а у заяві від 01.12.2025 повідомила про потенційний конфлікт інтересів.

Захисник в судовому засіданні та у своїх пояснення від 01.04.2026 також просив закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Він вважає, що висновки, викладені у протоколах є необґрунтованими, надуманими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства. Зокрема, захисник зазначив, що у протоколах відсутні дані у чому особа, яка склала протоколи, вбачає приватний інтерес ОСОБА_1 . Доводи про пряме підпорядкування ОСОБА_1 виконуючому обов`язки директора Ігорю Грондзалю, на думку захисника, спростовуються матеріалами справи, журналом обліку повідомлень про конфлікт інтересів та заявою ОСОБА_1 про конфлікт інтересів, а також наказом №359 від 01.12.2025 «Про зміну підпорядкування працівників КНП ЦМЛ ШМР з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів». Відповідно до цього наказу службова залежність та пряме підпорядкування ОСОБА_1 по відношенню до в. о. директора були юридично та фактично усунуті. Крім цього, адвокат вважає, що наявність приватного інтересу не може презюмуватися або базуватися виключно на факті абстрактних припущень. Приватний інтерес повинен мати чіткий, об`єктивний та доведений характер. Особа, яка складала протокол лише припустила наявність інтересу, повністю проігнорувавши наказ про зміну підпорядкування, не вказавши, який саме приватний інтерес був у ОСОБА_1 . Також захисник вважає, що у даному випадку відсутня об`єктивна сторона правопорушення, оскільки відсутні суперечності, бо засідання конкурсної комісії відбувалися у січні 2026 року (16.01.2026 та 26.01.2026), а на момент проведення цих засідань та голосування ОСОБА_1 вже понад місяць не перебувала у підпорядкуванні в. о. директора. Для встановлення об`єктивної сторони обов`язковим є наявність трискладової структури конфлікту інтересів: наявність службових повноважень, наявність приватного інтересу та наявність суперечності між ними (реальний ризик впливу приватного інтересу на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень). Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про відсутність складу правопорушення. Захисник вважає, що оскільки приватний інтерес був усунутий ще 01.12.2025, то суперечність (реальний ризик впливу на об`єктивність) під час засідань у січні 2026 року виникнути фізично не могла. Відтак, реальний конфлікт інтересів просто не існував. Також ОСОБА_4 звертав увагу на невідповідність протоколів вимогам законодавства. Він вважає, що якщо в протоколі конкретно не вказано, у чому полягав приватний інтерес на момент вчинення дії і як він вплинув на рішення, то справа підлягає закриттю. Адвокат вважає, що ОСОБА_1 діяла виключно в межах закону, а керівництво лікарні заздалегідь, відповідно до ст. 28 та 32 Закону України «Про запобігання корупції», врегулювало будь-які потенційні ризики шляхом видання наказу №359. Враховуючи вищенаведене, посилаючись на ст. 62 Конституції України, просив закрити провадження у даній справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Прокурор в судовому засіданні просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки вважає, що у її діях наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП. Зауважила, що ОСОБА_1 , перебуваючи у прямому підпорядкуванні в. о. директора Грондзаля Ігоря Володимировича 16.01.2026 під час засідання конкурсної комісії при голосуванні за кандидата на посаду директора КНП «Центральна лікарня Шептицької міської ради» ОСОБА_5 , публічно не повідомила про конфлікт інтересів, який виник у неї під час голосування, а також брала участь у голосуванні та не вжила заходів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи у прямому підпорядкуванні в. о. директора Грондзаля І. В., 26.01.2026 під час засідання конкурсної комісії при голосуванні за призначення кандидата на посаду директора КНП «Центральна лікарня Шептицької міської ради» ОСОБА_5 , публічно не повідомила про конфлікт інтересів, який в неї виник під час голосування та брала участь у голосуванні та не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів. Серед іншого прокурор зауважила, що подання ОСОБА_1 01.12.2025 повідомлення (заяви) про можливий конфлікт інтересів є надто передчасним (оскільки на час подання такого не було відомо кандидатів на посаду) та не може вважатись виконанням вимог ЗУ «Про запобігання корупції». Щодо зміни підпорядкування працівників КНП «ЦМЛ ШМР» з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, проведеної наказом №359 від 01.12.2025, прокурор вважає, що ОСОБА_1 продовжувала перебувати у прямому підпорядкуванні директора, оскільки призначення на її посаду та звільнення її з посади надалі відносилося до компетенції директора КП «ЦМЛ ЧМР». Змін в цій частині у посадову інструкцію ОСОБА_1 внесено не було. Відтак, просила притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Заслухавши думку прокурора, пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , позицію захисника Іванова О.О., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

У відповідності до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Стаття 9 КУпАП наводить визначення поняття адміністративного правопорушення, а саме: це є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».

Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Так, ОСОБА_1 ставиться у вину вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Суддею встановлено, що ОСОБА_1 з 02.01.2018 працює провідним юрисконсультом КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» (наказ №2-к).

Станом на січень 2026 року (16.01.2026 та 26.01.2026) в. о. директора КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» був ОСОБА_5 , що підтверджується розпорядженням міського голови №57-а від 13.11.2018, контрактом від 13.11.2018, додатковою угодою №3 до контракту від 12.09.2022, а також розпорядженням міського голови №17-п від 17.11.2025.

Відповідно до розпорядження Шептицького міського голови №1/40 від 09.12.2025 ОСОБА_1 було включено до складу конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради».

У заяві від 11.12.2025, адресованій Шептицькому міському голові, ОСОБА_1 дала згоду на участь у роботі конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» та у разі виникнення конфлікту інтересів під час роботи комісії зобов`язувалася невідкладно подати письмову заяву про самовідвід.

Отже, ОСОБА_1 , будучи іншою особою, яка входила до складу конкурсної комісії КНП «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради», являлася згідно з пунктом «в» пункту 2 частини 1 статті 3 Закону «Про запобігання корупції» суб`єктом, на якого поширювалася дія цього Закону, та на яку у зв`язку з цим покладено обов`язок щодо запобігання конфлікту інтересів.

Так, відповідно до п. п. 2, 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про запобіганні корупції» особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 172-7 КУпАП адміністративно - караним є неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 172-7 КУпАП адміністративно - караним є вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів.

Згідно з ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів – це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень; приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Аналогічне визначення терміну «реальний конфлікт інтересів» міститься у примітці до ст. 172-7 КУпАП.

Суб`єктивна сторона правопорушення, склад якого наведений в статті 172-7 КУпАП, характеризується прямим умислом та вчиняється з корисливих спонукань, тобто особа, яка вчинила таке корупційне діяння, усвідомлює, що вона незаконно використовує свої службові повноваження та незаконно одержує у зв`язку з цим певні матеріальні блага.

Конфлікт інтересів повинен бути реальним (очевидним) і передбачуваним. Тобто, конфлікт інтересів має місце тоді, коли вказана суперечність фактично вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих особі службових повноважень.

Як зазначалось вище, статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено обов`язок особи повідомляти про наявність у неї як потенційного, так і реального конфлікту інтересів, проте адміністративна відповідальність за ст. 172-7 КУпАП настає лише за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Чинним законодавством не передбачено адміністративної відповідальності за неповідомлення особою у встановлених законом випадках про наявність у неї потенційного конфлікту інтересів.

У роз`ясненнях, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у інформаційному листі «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов`язані з корупцією» від 22.05.2017 № 223-943/0/4-17 зазначено, що аналіз термінів «потенційний інтерес» та «реальний інтерес», які містяться у ч. 1 ст. 1 Закону, з урахуванням висновку науково-правової експертизи Ради науково-правових експертиз при Інституті держави і права ім. В.М. Корецького НАН України від 29.04.2016 № 126/50-е, щодо законодавства про боротьбу з корупцією дає можливість констатувати, що потенційний конфлікт інтересів відрізняється від реального тим, що при потенційному конфлікті встановлюється лише наявність існування приватного інтересу особи, що може вплинути на об`єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, тоді як при реальному конфлікті інтересів існуюча суперечність між наявним приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями безпосередньо впливає (вплинула) на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень. Крім того, це також визначає ступінь впливу цієї суперечності на прийняття рішення чи вчинення дії, який повинен мати об`єктивний вираз, а також часовий взаємозв`язок між прийняттям рішення та наявністю певних ознак, що мають місце при цьому.

Тобто відмінність між цими поняттями полягає в тому, що для встановлення факту реального конфлікту інтересів недостатньо констатувати існування приватного інтересу, який потенційно може вплинути на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, а слід безпосередньо встановити, що по-перше, приватний інтерес наявний, по-друге, він суперечить службовим чи представницьким повноваженням, а по-третє така суперечність не може вплинути, а реально впливає на об`єктивність чи неупередженість прийняття рішень чи вчинення дій.

З викладеного слідує, що не будь-яка суперечність між особистими інтересами особи та її службовими повноваженнями створює конфлікт інтересів, оскільки особистий інтерес особи та її службові/представницькі повноваження можуть і не суперечити один одному.

Отже, для встановлення наявності факту прийняття рішення, вчинення чи невчинення дії в умовах реального конфлікту інтересів та розмежування реального і потенційного конфлікту інтересів особи, яка входить до складу конкурсної комісії, для кваліфікації рішення як такого, що прийняте в умовах реального конфлікту інтересів, слід встановити наявність обов`язкової сукупності таких юридичних фактів, як: наявність у правопорушника факту приватного інтересу, який має бути чітко сформульований (артикульований) та визначений; наявність факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення; наявність повноважень на прийняття рішення; наявність факту реального впливу суперечності між приватним та службовим чи представницьким інтересом на об`єктивність або неупередженість рішення.

Без наявності хоча б одного з фактів із цієї сукупності реальний конфлікт інтересів не виникає, а тому встановлення цих фактів в обов`язковому порядку має бути відображено в протоколі про правопорушення, пов`язане з корупцією.

ОСОБА_1 ставиться у вину те, що вона, перебуваючи у прямому підпорядкуванні в. о. директора Грондзаля Ігоря Володимировича, 16.01.2026 під час засідання конкурсної комісії при голосуванні за кандидата на посаду директора КНП «Центральна лікарня Шептицької міської ради» ОСОБА_5 , публічно не повідомила про конфлікт інтересів, який виник у неї під час голосування, а також брала участь у голосуванні та не вжила заходів, щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів. Окрім цього, ОСОБА_1 , перебуваючи у прямому підпорядкуванні в. о. директора Грондзаля І. В., 26.01.2026 під час засідання конкурсної комісії при голосуванні за призначення кандидата на посаду директора КНП «Центральна лікарня Шептицької міської ради» ОСОБА_5 , публічно не повідомила про конфлікт інтересів, який в неї виник під час голосування та брала участь у голосуванні та не вжила заходів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, при наявності суперечності між приватним інтересом та службовими повноваженнями, чим вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів.

В матеріалах справи містяться відповідні протоколи засідання конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора КНП «Центральна лікарня Шептицької міської ради» від 16.01.2026 та від 26.01.2026, які були досліджені під час розгляду даної справи.

Даючи оцінку доводам про перебування ОСОБА_1 у прямому підпорядкуванні в. о. директора ОСОБА_5 під час роботи конкурсної комісії, суд виходить з наступного.

Як вже зазначалося вище, наказом головного лікаря ОСОБА_6 № 2-к від 02.01.2018 ОСОБА_1 було переведено на посаду провідного юрисконсульта.

Із посадової інструкції провідного юрисконсульта вбачається, що він призначається та звільняється з посади наказом директора КП «ЦМЛ ЧМР» з дотриманням вимог чинного законодавства про працю. Він у своїй діяльності підпорядковується безпосередньо директору КП «ЦМЛ ЧМР».

Наказом в. о. директора Ігоря Грондзаля № 359 від 01.12.2025 «Про зміну підпорядкування працівників КНП «ЦМЛ ШМР» з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів відповідно до ст. ст. 28, 29 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що з 02.12.2025 та до закінчення роботи в складі конкурсної комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора Комунального некомерційного підприємства «Центральна міська лікарня Шептицької міської ради» змінено безпосереднє підпорядкування наступних працівників КНП «ЦМЛ ШМР», зокрема, провідного юрисконсульта ОСОБА_7 - начальнику відділу кадрів Ірині Богдан.

Також були внесені зміни до посадової інструкції провідного юрисконсульта ОСОБА_1 від 05.01.2024, відповідно до яких в своїй діяльності провідний юрисконсульт підпорядковується безпосередньо начальнику відділу кадрів, який і оцінює його роботу. Зміна підпорядкування не тягне за собою зміни посадових обов`язків, умов оплати праці та режиму роботи. Інші положення посадової інструкції залишилися без змін та продовжили діяти в повному обсязі.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про корупцію» пряме підпорядкування - відносини прямої організаційної або правової залежності підлеглої особи від її керівника, в тому числі через вирішення (участь у вирішенні) питань прийняття на роботу, звільнення з роботи, застосування заохочень, дисциплінарних стягнень, надання вказівок, доручень тощо, контролю за їх виконанням;

Отже, оскільки питання призначення та звільнення ОСОБА_1 залишилось у компетенції в. о. директора Ігоря Грондзаля (кандидата на посаду), тому суд вважає, що під час роботи конкурсної комісії вона перебувала у прямому підпорядкуванні в. о. директора ОСОБА_5 .

Разом з цим, для встановлення наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП суду необхідно встановити чи мала ОСОБА_1 приватний інтерес і в чому саме він полягав, чи мав місце факт суперечності між приватним інтересом і її службовими повноваженнями, і в чому виявлялася така суперечність, чи мала вона повноваження на прийняття рішень, а також чи реально впливала така суперечність на об`єктивність або неупередженість рішення.

Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, зокрема, суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості. При цьому, суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.

Згідно положень КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому, суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, що інкримінуються особі.

Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.

Так, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (зокрема, справа «Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії») у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу. У такому випадку справа про адміністративне правопорушення має бути закрита у зв`язку з відсутністю складу правопорушення.

У вищевказаних протоколах про адміністративні правопорушення, пов`язаних з корупцією від 25.02.2026, що складені відносно ОСОБА_1 , не відображено всю сукупність юридичних фактів, за наявності яких виникає реальний конфлікт інтересів, а саме: не зазначено у чому саме полягав приватний інтерес ОСОБА_1 , на задоволення якого вона діяла; у чому саме полягала суперечність між приватним інтересом ОСОБА_1 та її службовими повноваженнями та яким чином суперечність вплинула на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Зазначення у протоколах про те, що приватний інтерес ОСОБА_1 був зумовлений спільною роботою, у тому числі, прямим підпорядкуванням в. о. КНП «ЦМЛ ШМР» директору ОСОБА_5 , абсолютно не розкриває суті в чому саме він полягав, тобто на задоволення якого саме інтересу (корисливого чи якогось іншого особистого інтересу, спрямованого на задоволення особистих матеріальних чи нематеріальних благ) вона діяла.

Вищевказані протоколи не можуть бути визнані достатніми та беззаперечними доказами наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП. Інші додані до протоколів докази «поза розумним сумнівом» також не доводять вчинення ОСОБА_1 дій, зазначених у протоколах від 25.02.2026, в умовах реального конфлікту інтересів.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд вважає, що матеріалами справи про адміністративне правопорушення не доведено існування реального конфлікту інтересів, оскільки не встановлено який у ОСОБА_1 був приватний інтерес, в чому полягала суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що впливала на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, що унеможливлює кваліфікацію її дій за ч. 1, 2 ст. 172-7 КУпАП.

Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (частина третя статті 62) .

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року №23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.

ЄСПЛ підкреслює, що обов`язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.

Отже, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених частинами 1 та 2 статті 172-7 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 172-7, ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: М. В. Мельникович