Рішення від 04 травня 2026 р. у справі №459/1243/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1243/26

Провадження № 2/459/526/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Лель Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шептицького за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

У березні 2026 року представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК«ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 470749938 від 21.07.2021 в розмірі 74669,00 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 21.07.2021 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 470749938 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV6Е77Y. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 15000,00 грн, в подальшому відповідач збільшила суму кредиту та така стала 19000,00 грн. ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» виконало взяті на себе зобов`язання в повному обсязі. Всупереч умов договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 74669,00 грн, яка складається з: 19000,00 грн – заборгованості по тілу кредиту; 55669,00 грн – заборгованості за несплачені відсотки за користування кредитом; 0,00 – Заборгованість за штрафними санкціями.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу 28/1118-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 470749938 від 21.07.2021. У подальшому до договору факторингу укладалися додаткові угоди у тому числі, щодо продовження терміну дії такого.

05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 470749938 від 21.07.2021.

20.10.2023 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивачем укладено договір факторингу 20/10/23-03, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором №470749938 від 21.07.2021 Також просить стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

30.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

14.04.2026 на адресу суду надійшов відзив відповідача, у якому останній просла у задоволенні позові відмовити. Вказала, що кредитний договір, який приєднано до матеріалів справи не містить підписів сторін, наявна копія договору не є електронним документом, а саме копією електронного договору, тане є належним доказом укладення договору, отже позивачем не доведено факту укладання такого. Також вказав, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідача за кредитним договором від первісного кредитора ТОВ «Манівео» до ТОВ «Таліон Плюс», оскільки на момент укладення договору про відступлення права вимоги боргові зобов`язання відповідача ще не існували. Зазначила, що сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину. Також вказав, що відповідачу нараховано заборгованість по сплаті процентів здійснено поза межами строку дії договору, тобто нараховані відповідно до ст.. 625 ЦК України. ТОВ «ФК«ЕЙС», пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просить у тому числі, крім тіла кредиту, стягнути суму заборгованості за відсотками. Однак, згідно з умовами договору строк дії договору становить 30 днів. Вказав, що розмір судових витрат явно завищено та неспівмірними з ціною позову.

У відзиві на позовну заяву та у додаткових поясненнях у представник позивача зазначив, що 21.07.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 470749938 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Для його укладення відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшов на офіційний сайт Товариства – www.moneyveo.ua та обрав для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами спірного правочину. Відповідач ознайомившись з усіма істотними умовами оферти надав згоду шляхом направлення повідомлення Товариству. ТОВ “МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА” та між ТОВ “Таліон Плюс” (Фактор) укладено Договір факторингу № 28/1118-01. Відповідно до пункту 8.2 Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 строк дії цього Договору закінчується 28 листопада 2019 року. В подальшому ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали ряд додаткових угод: №19 від 28.11.2019, № 26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, №31 від 31.12.2022, №32 від 31.12.2023 – якими продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Таким чином, з урахуванням визначених строків дії цього договору та додаткових угод до нього, його виконання здійснювалось не одномоментно, а протягом всього часу його дії, з 28.11.2018 по 31.12.2024. Отже, право вимоги за Кредитним договором № 470749938 від 21.07.2021 передані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на користь ТОВ «Таліон Плюс», ТОВ «Таліон Плюс» на користь ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та в подальшому Позивачу на підставі Реєстрів прав вимоги, який оформлений належним чином. Вказав, що всі нарахування відсотків нараховувались в межах погоджених умов кредитного договору.

Відповідно до заперечень на відповідь на відзив, відповідач зазначила, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами укладення кредитного договору №470749938 від 21.07.2021.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, просив розгляд справи здійснювати у його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення.

Відповідач та його представник будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилися,.

Відповідно до реч. 2 ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що 21.07.2021 між ТОВ«Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та відповідачем укладено Договір Кредитної лінії №470749938, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 22000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15000,00 грн одразу після укладення договору який має бути повернено до 20.08.2021.

Сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого Кредиту після закінчення Дисконтного періоду блокує можливість отримання Позичальником нових Траншів за Договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст. 212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії Кредитної лінії (продовження загального строку дії Договору) на наступних умовах: зобов?язання щодо повернення основної суми Кредиту переносяться на наступний день після закінчення Дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов?язання Позичальника по оплаті основної суми Кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев?яносто) календарних днів від дати закінчення Дисконтного періоду; з наступного дня після закінчення Дисконтного періоду Позичальник зобов?язаний щоденно сплачувати Кредитодавцю проценти з розрахунку 839,50 (вісімсот тридцять дев?ять цілих п?ять десятих)

процентів річних, що становить 2,30 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. суму залишку Кредиту за кожен день користування Кредитом починаючи з першого дня надання Траншу за Договором та до дня фактичного повернення всієї суми Кредиту Позичальником (п. 1.12 договору).

Згідно із п. 4.7 Договору, Кредитна лінія надавалася строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання Кредиту Позичальником (Дисконтний період). А саме до 20.08.2021. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору, строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого траншу за Договором.

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом (п.1.9 Договору)., які нараховуються в порядку, передбаченому п.1.9.1, 1.9.2, 1.9.3 договору.

Відповідно до п. 4.3 сторони погодили, що проценти нараховані після закінчення строку дії цього договору (після 90 днів від закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ст. 625 ЦК України.

На підтвердження договірних відносин між сторонами, позивачем подано Паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору № 470749938 від 21.07.2021, правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога»

21.07.2021 відповідач подав до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону, номера карти.

З довідки щодо дій позичальника в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 30.08.2023 встановлено, що одноразовий ідентифікатор MNV6Е77Y відправлено позичальнику 21.07.2021 на зазначений ним номер телефону НОМЕР_1 , ідентифікатор введено позичальником 21.07.2021, перерахування грошових коштів відбулося 21.07.2026. Додаткова угода до договору – збільшення суми кредиту 06.08.2021, сума – 4000,00 грн. Відповідачем 20.08.2021 та 19.09.2021 сплачено відсотки, чим вчинено дії спрямовані на продовження строку користування кредитом (продовження дисконтного періоду. Кінцевою датою Дисконтного періоду стала 19.042021

Відповідно до платіжних доручень від 21.07.2021 та від 06.08.2021, відповідачу перераховано кошти на карту клієнта 4149-50ХХ-ХХХХ-4150 в сумі 15000,00 грн та 4000,00 грн відповідно. Перерахунок коштів також підтверджується довідками ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 28.06.2025.

Згідно із розрахунком ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», заборгованість відповідача за кредитним договором за період з 21.07.2026 по 23.11.2026 становить 51071,00 грн. За вказаний період відповідачем сплачено 11206,00 грн а рахунок погашення процентів за користування кредитом.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01.

Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу № 28/1118-01 під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Пунктом 1.2. Договору факторингу № 28/1118-01 визначено, що перелік кредитних договорів наводиться у відповідних додатках до договору, а саме реєстрах прав вимоги.

Відповідно до п. 1.5. Договору факторингу № 28/1118-01 реєстр прав вимоги це перелік прав вимоги до боржників, що відступається за договором. Форма вказаного реєстру наведена в додатку №1 до договору.

Згідно із п. п. 4.1. п. 4 Договору факторингу № 28/1118-01 право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.

Додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №161 від 23.11.2021 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №470749938 від 21.07.2021 на суму 51071,00 грн з яких: 19000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 32071,00 грн - заборгованість за відсотками.

05.08.2020 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу №05/0820-01 за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Згідно із розрахунком ТОВ «Таліон Плюс», заборгованість відповідача за кредитним договором за період з 23.11.2021 по 16.01.2022 становить 74669,00 грн з яких: 19000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 55669,00 грн - заборгованість за відсотками.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №10 від 31.07.2023 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на суму 74669,00 грн.

20.10.2023 між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №20/10/23-03Е відповідно до умов якого фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань, за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу №20/10/20-23 від 20.10.2023 ТОВ « ФК «ЕЙС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 470749938 від 21.07.2021 розмірі 74669,00 грн з яких: 19000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 55669,00 грн - заборгованість за відсотками.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію"(далі - Закон).

Так, електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Згідно із пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).

Згідно із частиною 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у Постанові від 23 березня 2020 року по справі № 404/502/18, відповідно до якого: будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Отже, кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Як передбачено п. 1 ч. 1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, в тому числі, й передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За положенням ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно із ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06.02.2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.04.2009 року №231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі, права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі, шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення

Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність його підпису на кредитному договорі № 470749938 від 21.07.2021 та не укладення такого, оскільки такий укладений між сторонами шляхом обміну електронними повідомленнями та підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором, який було надіслано на особистий телефонний номер відповідача, та використання якого неможливе без проходження попередньої реєстрації та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна і пароля особистого кабінету, а отже, укладений у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону.

Також судом встановлено, що при підписанні договору № 470749938 між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» сторонами було погоджено всі істотні умови договору, позивачем надано докази переказу грошових коштів у розмірі 15000,00 грн та 4000,00 грн на користь відповідача.Крім цього, відповідно до п.п. 4.9,4.10 вказаного договору відповідач своїм підписом підтвердив, що умови договору є розумними, справедливими, добросовісними та не містять дисбалансу прав та обоа`язків, укладення цього договору відповідає вільному волевиявленню сторін умови такого є взаємовигідними для кожної із сторін.

Жодних доказів на спростування факту отримання коштів, користування наданими кредитними коштами, тобто, існування між сторонами договірних відносин позичальника і кредитора, відповідачем надано не було.

Крім цього, судом враховано, що ОСОБА_1 сплатила кошти у розмірі 11206,00 грн на погашення заборгованості за договором кредитної лінії № 470749938, що свідчить про її дії, спрямовані на виконання умов договору.

Такий висновок узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду при розгляді справи № 127/23910/14-ц (постанова від 23 грудня 2020 року) згідно із якою часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцій є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом встановлено, що 28 листопада 2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» уклало з ТОВ «Таліон Плюс» договір факторингу №28/1118-01 відповідно до якого, клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, на умовах, визначених цим договором (п. 2.1.Договору).

Згідно п.п. 1.3. договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 під правом вимоги розуміються всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Тобто предметом договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 є відступлення прав вимоги , зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

В подальшому додатковими угодами №19 від 28.11.2019, №26 від 31.12.2020, №27 від 31.12.2021, № 31 від 31.12.2022, № 32 від 31.12.2023 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 продовжено строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 до 31.12.2020, 31.12.2021, 31.12.2022, 31.12.2023 та 31.12.2024.

Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 161 від 23.11.2021 року за договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року ТОВ «Таліон Плюс» отримало право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №470749938 від 23.11.2021.

Отже, відповідно до п. 4.1 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, з урахуванням додаткових угод до нього, право вимоги до боржника в повному обсязі перейшло від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» 23.11.2021, тобто в день підписання Реєстру прав вимоги № 161.

Беручи до уваги те, що договір факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», який було неодноразово пролонговано, на момент укладання кредитного договору №470749938 був чинним, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передало ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги до відповідача, яке в подальшому перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» відповідно, та від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» до позивача.

Враховуючи вищенаведене, твердження представника відповідача щодо недоведеності переходу права вимоги за кредитним договором від первісного кредитора до ТОВ «Таліон Плюс», і як наслідок до останнього кредитора - ТОВ «ФК Ейс», не відповідають фактичним обставинам справи, а отже, не беруться судом до уваги.

Посилання представника відповідача на неконкретизованість предмету договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року спростовується п.п. 1.3., 1.5, 2.1 вказаного договору, відповідно до змісту яких предметом договору є відступлення прав вимоги до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги.

Також не заслуговує на увагу твердження представника позивача про нарахування відсотків за користування кредитом поза межами строку кредитного договору, тобто відповідно до ст.. 625 ЦК України, з огляду на таке.

Як передбачено п.п. 1.3., 1.7. договору кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15000,00 грн одразу після укладення договору. Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»). У випадку надання першого траншу не в день укладення договору, строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу договором.

Згідно п.1.8. Договору, сторони погодили, що встановлений в п.1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів.

Відповідач здійснював сплату відсотків 20.08.2021 та 19.09.2021 у розмірі 2024,00 грн та 9177,00 грн відповідно, чим вчинив дії щодо продовження дисконтного періоду.

Згідно з п..1.12.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду

Відповідно до п.5.2,5.3 договору сторони погодили, що строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного у п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено, у урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п.1.8 та п.1.12.1 Договору. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

З долучених позивачем розрахунків заборгованості за кредитним договором № 470749938 від 21.07.2021 у період з 21.07.2021 по 16.01.2022 сума заборгованості відповідача становить 74669,00 грн, яка складається з: 19000,00 грн – заборгованості по тілу кредиту; 55669,00 – заборгованості за несплачені відсотки за користування кредитом. Такі відсотки нараховані відповідачу за користування кредитом відповідно до п.п. 1.7, 1.9.2, 1.12.2 договору кредитної лінії № 470749938від 21.07.2021, а отже в межах строку його дії з врахуванням пролонгації такого.

Однак, разом з тим з тим, відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №161 від 23.11.2021 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, ТОВ «Таліон Плюс» отримав право вимоги до відповідача на загальну суму 51071,00 грн, з яких 19000,00 грн. тіло кредиту та 32071,00 грн відсотки.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» у відповідача наявна заборгованість станом на 23.11.2021 в сумі 51071,00 грн, з яких 19000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 32071,00 грн заборгованості за відсотками.

В свою чергу, відповідно до розрахунку заборгованості, сформованого ТОВ «Таліон Плюс» у відповідача станом на 16.01.2022 наявна заборгованість в сумі 74669,00 грн, з яких 19000,00 грн тіло кредиту та 55669,00 грн відсотки. Отже, ТОВ «Таліон Плюс» отримавши право вимоги зв договором факторингу продовжував нарахування відсотків по 16.01.2022 року включно.

Таким чином, розмір заборгованості за тілом кредиту 19000,00 грн залишився незмінним, натомість заборгованість за відсотками збільшилася з 32071,00 грн до 55669,00 грн, отже за період з 24.11.2021 до 16.01.2022 ТОВ «Таліон Плюс» додатково нараховано 23598,00 грн заборгованості за відсотками.

Таке нарахування відсотків за кредитним договором ТОВ «Таліон Плюс» є безпідставним, оскільки згідно із п. 1.4 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 борг означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов`язальної сили.

Відтак, подальше нарахування фактором відсотків, тобто збільшення боргу, не передбачено умовами договору факторингу, отже відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» процентів за користування кредитом з 24.11.2021 до 16.01.2022 в розмірі 23598,00 грн.

За таких обставин, керуючись п. 4. ст. 611 (у частині обов`язку щодо відшкодування збитків), ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 51071,00 грн, з яких 19000,00 грн заборгованість за тілом кредиту та 32071,00 грн заборгованості за відсотками, а отже, про часткове задоволення позову.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити таке.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс витрати зі сплати судового збору та витрат на професійну правову допомогу у сумі 2422,40 грн та 7000,00 грн відповідно.

Розмір витрат на правову допомогу підтверджується: договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, протоколом погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги 20/08/25-01 від 20.08.2025, додатковою угодою № 25770532187 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги, свідоцтвом про зайняття адвокатською діяльністю № 4956 від 24.04.2012.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1 ч.2 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру.

Враховуючи часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4788,00 грн, що є пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Отже заява задовольняється частково у межах, зазначених вище.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 1820,99 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 470749938 від 21.07.2021 у розмірі 51071,00 гривень, яка складається з: 19000,00 грн - заборгованості за кредитом; 32071,00 грн - заборгованості по відсотках за користування кредитом.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 4788,00 грн витрат на правничу допомогу та 1820,99 грн сплаченого судового збору.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, вул. Юрія Поправки, 6, кабінет 13, , м. Київ)

Відповідач: ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 05.05.2026.

Суддя: В. В. Грабовський