Рішення від 03 травня 2026 р. у справі №459/1262/26 — Шептицький міський суд Львівської області

Справа № 459/1262/26

Провадження № 2/459/536/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 травня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого – судді Грабовського В.В.,

з участю секретаря судових засідань Лель Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Шептицького за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК«ЕЙС» заборгованість в розмірі 25317,64 грн, а також стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 19.12.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено кредитний договір № 597981506 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписав кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV46МY2. На підставі кредитного договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало відповідачу грошові кошти в сумі 6700,00 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, до якого у подальшому укладалися додаткові угоди, якими продовжено строк дії договору такого. Відповідно до витягу з реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №30/1023-01, згідно якого право вимоги до відповідача перейшло до ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс».

11.07.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу № 11/07/25-Е, згідно умов якого, позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 597981506 від 19.12.2021.

Вказує, що всупереч умов Договору № 597981506 від 19.12.2021 відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 25317,64 грн, яка складається з: 12 699,10 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 618,54 грн - заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом, яку просить стягнути з відповідача. Крім цього просить стягнути з відповідача на користь позивача 2662,40 грн судового збору та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача у позовній заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, не заперечив щодо заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, про причини неявки суд не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності, відзиву не подала.

Відповідно до реч.2 ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Як передбачено ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи вищевикладене, суд ухвалив здійснити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Згідно з ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

З`ясувавши обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на таке.

Судом встановлено, що 19.12.2021 між ТОВ«Манівео швидка фінансова допомога» (Кредитодавець) та відповідачем (позичальник) укладено договір кредитної лінії №597981506, за умовами якого Кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 22000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (п.1.1 договору).

Кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 6700,00 грн одразу після укладання договору, який має бути повернуто до 18.01.2022. ( п.1.3. договору).

Позичальник в будь-який час протягом дисконтного періоду дії договору може збільшити суму кредиту (отримати черговий транш) в межах кредитного ліміту шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму кредиту. Загальна сума кредиту за цим договором складається з сум кредиту (траншів), отриманих протягом всього строку дії договору (п.п.1.4., 1.5. договору).

Кредитна лінія надається строком на 30 (тридцять) днів від дати отримання кредиту позичальником (далі - Дисконтний період), а саме до 18.01.2022. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором ( п.1.7 договору).

Згідно п.1.8. Договору, сторони погодили, що встановлений в п.1.7. Договору строк Дисконтного періоду та, відповідно, строк надання Кредитної лінії може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду, на умовах описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту Договору, строк продовження Дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується Дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення Дисконтного періоду, з врахуванням всіх попередніх продовжень Дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження Дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому Сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Відповідно до п.п. 1.9, 1.9.1, 1.9.2, 1.9.3 договору за користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п.1.7 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 149,65 (сто сорок дев?ять цілих шістдесят п?ять сотих) процентів річних, що становить 0,41 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним; за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п.1.8. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п.1.7. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 747,34 (сімсот сорок сім цілих тридцять чотири сотих) процентів річних, що становить 2,05 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті. Якщо Позичальник користуватиметься Кредитом після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.8 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 (сімсот шістдесят шість цілих п?ять десятих) процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов?язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст.212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у Позичальника зобов?язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду, є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п.1.8. цього Договору.

Згідно з п.1.12 кредитного договору, сторони погодили, що факт користування позичальником сумою наданого кредиту після закінчення дисконтного періоду блокує можливість отримання позичальником нових траншів за договором та є відкладальною обставиною, в розумінні ст.212 Цивільного кодексу України, яка має наслідком продовження строку дії кредитної лінії (продовження загального строку дії договору) на наступних умовах:

п.п.1.12.1 зобов`язання щодо повернення основної суми кредиту переносяться на наступний день після закінчення дисконтного періоду, однак при не надходженні платежу зобов`язання позичальника по оплаті основної суми кредиту знову відкладається кожен раз на один календарний день, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів від дати закінчення дисконтного періоду;

п.п.1.12.2 з наступного дня після закінчення дисконтного періоду позичальник зобов`язаний щоденно сплачувати кредитодавцю проценти з розрахунку 1087,70 процентів річних, що становить 2,98 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним.

Відповідно до п.5.2,5.3 договору сторони погодили, що строк дії цього договору обчислюється з моменту його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором та до закінчення строку надання кредиту, визначеного у п.1.7 Договору. Строк дії Договору може бути продовжено, у урахуванням умов продовження строку надання кредиту, передбачених п.1.8 та п.1.12.1 Договору. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього Договору (після 90 дня від дати закінчення Дисконтного періоду) чи його дострокового розірвання, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України.

Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора MNV46МY2.

Також встановлено, що 19.12.2021 відповідач подала до ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» заявку на отримання грошових коштів в кредит із зазначенням загальної інформації, персональних даних, адреси місця проживання, електронної пошти, номера телефону, номера карти.

Відповідно до платіжного доручення від 19.12.2021 відповідачу перераховано кошти на карту 5168-74ХХ-ХХХХ-9746 в сумі 6700,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №597981506 від 19.12.2021 ОСОБА_1 .

Згідно платіжного доручення від 22.01.2022 відповідачу перераховано кошти на карту 5168-74ХХ-ХХХХ-9746 в сумі 1000,00 грн, призначення платежу переказ коштів згідно договору №597981506 від 19.12.2021 ОСОБА_1

24.01.2022 відповідачу перераховано кошти на карту 5168-74ХХ-ХХХХ-9746 в сумі 5000,00 грн., призначення платежу переказ коштів згідно договору №597981506 від 19.12.2021 ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням.

До вказаного договору додані паспорт споживчого кредиту, правила надання грошових коштів у позику, в тому числу на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ ««Манівео швидка фінансова допомога» та алгоритм дій споживача.

З алгоритму дій позивача вбачається порядок дій, здійснений сторонами кредитного договору щодо його укладення.

Відповідно до виписки з особового рахунку відповідача за кредитним договором №597981506 від 19.12.2021, його заборгованість становить 25317,64 грн, з яких: 12 699,10 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12 618,54 грн - прострочена заборгованість за процентами.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого (клієнт), клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Додатковими угодами строк дії договору продовжено до 31.12.2024.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №175 від 05.05.2022 ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 597981506 від 19.12.2021 на суму 25009,03 грн.

Відповідно до договору факторингу №30/1023-01 від 30.10.2023, укладеного між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «Таліон Плюс», (клієнт) клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги №2 від 20.12.2023 ТОВ «Таліон Плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача за договором № 597981506 від 19.12.2021 на суму 25317,64 грн.

Відповідно до договору факторингу №11/07/25 від 11.07.2025 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Ейс»» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги , строк виконання зобов`язань, за якою настав або виникне у майбутньому до третіх осіб – боржників, включаючи суму основного зобов`язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з реєстром боржників до договору факторингу №11/07/25 від 14.07.2025, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 597981506 від 19.12.2021, у розмірі 23317,64 грн, яка складається з: 12 699,10 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту; 12 618,54 грн - прострочена заборгованість за процентами.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію").

Так, на підтвердження існування договірних відносин позивачем по справі було надано договір кредитної лінії № 597981506 від 19.12.2021, який підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином, стороною позивача доведено, укладення кредитного договору між сторонами.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 516 ЦК України визначено порядок заміни кредитора у зобов`язанні. За змістом цієї норми заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Надані позивачем договори факторингу є дійсними та чинними, відомостей про те, що вони оскаржувались в судовому порядку відсутні.

За наведених обставин, суд вважає, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «Ейс», як новий кредитор, набув право вимоги до відповідача за вищевказаним кредитним договором.

Таким чином, судом встановлено, що у ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором № 597981506 від 19.12.2021 перейшло до позивача ТОВ «ФК «Ейс», а спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст.526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст.536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Так, відповідно до ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 525 та частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже для належного виконання договірних зобов`язань необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитним коштами, а прострочення виконання зобов`язань є їх порушенням.

На дату закінчення 30-денного строку кредиту відповіда не сплатив заборгованість за кредитом, а отже, строк кредиту продовжено у порядку та на умовах, визначених пунктами 1.8. та п. 1.12.1. Кредитного договору (автопролонгація на 90 календарних днів).

Позивачем на підтвердження своїх позовних вимог надано розрахунок заборгованості.

У постанові від 25.05.2022 року у справі № 219/7527/16 Верховний Суд акцентував увагу, що розрахунок заборгованості, разом з іншими суміжними документами, може бути належним доказом існування заборгованості.

Розмір заборгованості відповідачем не спростований, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» шляхом стягнення з відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 597981506 від 19.12.2021 за сумою кредиту у розмірі 12669,10 грн та нарахованими процентами у сумі 12 618,54 грн. За наведених обставин, позов є підставним та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача судових витрат у справі, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Позивач поніс 2662,40 грн та 7000,00 грн відповідно.

Розмір витрат на правову допомогу підтверджується: договором про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, протоколом погодження вартості до договору про надання правової допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, який є додатком до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, додатковою угодою № 25770939601 від 01.09.2025 до договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, актом прийому передачі наданих послуг від 29.12.2025,.

Такі документи є належними та допустимими доказами, які підтверджують факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.4-6 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити співмірності їх розміру.

Враховуючи задоволення позову, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на корить позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Наведене узгоджується із постановою Верховного Суду України у справі №826/2689/15 від 09.04.2019 року.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265, 273, 279, 280-283, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №597981506 від 19.12.2021 у розмірі 25317,64 грн, яка складається з: 12 699,10 грн - заборгованість по тілу кредиту; 12 618,54 грн - заборгованість по несплаченими відсотками за користування кредитом.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» 7000,00 грн витрат на правничу допомогу та 2662,40 грн сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду до закінчення строку карантину.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, 02094, м.Київ, вул.вул.Юрія Поправки, 6, кабінет 13,)

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ).

Повне рішення складено 04.05.2025.

Суддя: В. В. Грабовський